Activity

Огляд рішень ЄСПЛ за 01/05/2026СПРАВА МЛІНАРЕВІЧ ПРОТИ ХОРВАТІЇ […]

Review of ECHR decisions for 01/05/2026CASE OF MLINAREVIĆ v. CROATIA Here’s a breakdown of the Mlinarević v. Croatia decision from the European Court o […]

СПРАВА СЛЄПАКОВА ПРОТИ РОСІЇОг […]

CASE OF SLEPAKOV v. RUSSIAHere’s a breakdown of the Slepakov v. Russia decision: 1. **Essence of the Decision:** The European Court of Human Rights […]

СПРАВА ТОВ "ГЕЛЕНДЖИК-СНАБ" ПРОТИ РОСІЇОсь аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі ТОВ “Геленджик-Снаб” проти Росії: 1. **Суть рішення:** Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Росію винною у порушенні статті 6 § 1 Конвенції (право на справедливий суд) та статті 1 Протоколу № 1 (захист власності) через невиконання рішення національного суду на користь ТОВ “Геленджик-Снаб” проти федерального державного унітарного підприємства (ФДУП). Суд встановив, що ФДУП не мало достатньої незалежності від держави, що робить державу відповідальною за його борги. Влада не вжила належних заходів для забезпечення виконання рішення, що призвело до порушення. Суд також постановив, що немає потреби окремо розглядати скаргу за статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту). Суд зобов’язав Росію забезпечити виконання рішення національного суду та виплатити компанії-заявнику 2000 євро як відшкодування моральної шкоди. 2. **Структура та основні положення:** * **Процедура:** Детально описує походження справи, представництво заявника та повідомлення Російського Уряду. * **Факти:** Підсумовує скаргу заявника щодо невиконання судового рішення проти федерального державного унітарного підприємства та відсутність ефективного засобу правового захисту. * **Право:** * **Юрисдикція:** Підтверджує юрисдикцію Суду у цій справі, оскільки відповідні події відбулися до того, як Росія перестала бути стороною Конвенції 16 вересня 2022 року. * **Стаття 6 § 1 та стаття 1 Протоколу № 1:** Зазначається, що невиконання судового рішення є порушенням права на справедливий суд. Суд посилається на попередню судову практику, зокрема Liseytseva and Maslov v. Russia, яка стосувалася подібних питань. Суд доходить висновку, що держава несе відповідальність за борги ФДУП через його недостатню незалежність та неспроможність влади забезпечити виконання рішення. * **Стаття 13:** Вважає недоцільним виносити окреме рішення щодо відсутності ефективного засобу правового захисту, враховуючи висновки за статтею 6 § 1 та статтею 1 Протоколу № 1. * **Стаття 41:** Зобов’язує Росію виконати рішення та виплатити компанії-заявнику 2000 євро. * **Резолютивна частина:** Формально оголошує скарги прийнятними, констатує порушення статті 6 § 1 та статті 1 Протоколу № 1, постановляє виконати рішення національного суду та зобов’язує виплатити компенсацію. 3. **Основні положення для використання:** * **Відповідальність держави:** Рішення підсилює принцип, згідно з яким держава може нести відповідальність за борги державних підприємств, якщо ці підприємства не мають достатньої інституційної та оперативної незалежності. * **Виконання рішень:** Рішення підкреслює важливість своєчасного та ефективного виконання рішень національних судів як невід’ємної частини права на справедливий суд. * **Юрисдикція щодо справ, що виникли до виходу:** Суд чітко підтверджує свою юрисдикцію щодо справ, пов’язаних з подіями, що відбулися до виходу Росії з Конвенції. : Це рішення може мати наслідки для українців, які мають аналогічні справи проти Росії, пов’язані з невиконанням рішень проти державних підприємств, особливо щодо подій, які сталися до виключення Росії […]

CASE OF OOO GELENDZHIK-SNAB v. RUSSIAHere’s a breakdown of the European Court of Human Rights’ decision in the case of OOO Gelendzhik-Snab v. Russia: […]

СПРАВА МАРЧЕНКА ПРОТИ РОСІЇОсь ро […]

CASE OF MARCHENKO v. RUSSIAHere’s a breakdown of the Marchenko v. Russia judgment from the European Court of Human Rights: 1. **Essence of the […]

СПРАВА ЛЕВЧЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИЄвропейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі «Левченко проти України», що стосується вилучення автомобіля заявника в рамках кримінального провадження проти третіх осіб. Заявник, пан Віктор Миколайович Левченко, скаржився на те, що вилучення було свавільним і непропорційним, що порушує статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції. Суд встановив, що вилучення, яке тривало понад чотири роки, було непропорційним, особливо враховуючи стагнацію кримінального розслідування. У результаті ЄСПЛ постановив, що було порушено статтю 1 Протоколу № 1. Суд присудив заявнику 3000 євро відшкодування моральної шкоди та 2348 євро відшкодування судових витрат. Рішення починається з викладу обставин справи, включаючи придбання автомобіля, кримінальне розслідування та вилучення транспортного засобу. Далі детально описуються внутрішні судові процедури, включаючи судові рішення щодо вилучення та його подальшого скасування. Оцінка Суду починається з прийнятності заяви, розгляду аргументу Уряду про те, що внутрішні засоби правового захисту не були вичерпані. ЄСПЛ відхилив цей аргумент, встановивши, що засоби правового захисту, на які посилався Уряд, не були застосовні до ситуації заявника. По суті, Суд розглянув, чи відповідало вилучення статті 1 Протоколу № 1, враховуючи, чи було воно законним, чи переслідувало законну мету та чи було пропорційним. Визнаючи законну мету забезпечення належного здійснення правосуддя, Суд визнав, що тривалість вилучення та стагнація розслідування зробили цей захід непропорційним. Нарешті, рішення стосується застосування статті 41 Конвенції, присуджуючи заявнику компенсацію за моральну шкоду та судові витрати. Найважливішим положенням цього рішення є висновок про те, що тривале вилучення автомобіля заявника, особливо у світлі зупиненого кримінального розслідування, становило непропорційне втручання в його право на мирне володіння своїм майном згідно зі статтею 1 Протоколу № 1. Це підкреслює важливість тривалості таких заходів та необхідність постійного обґрунтування, особливо коли розслідування не просуваються. Це рішення підсилює принцип, згідно з яким навіть заходи, які спочатку служать законній меті, можуть стати непропорційними, якщо їх підтримують протягом надмірного періоду без достатнього обґрунтування. Це особливо актуально для України, де тривалі розслідування та вилучення майна не є рідкістю, і це рішення служить нагадуванням про необхідність процесуальних гарантій та пропорційності в таких випадках. Повни […]

CASE OF LEVCHENKO v. UKRAINEThe European Court of Human Rights (ECtHR) delivered a judgment in the case of Levchenko v. Ukraine, concerning the seizure of […]

СПРАВА ФЕДОРОВА ПРОТИ РОСІЇОгляд рі […]

CASE OF FEDOROV v. RUSSIAHere’s a breakdown of the Fedorov v. Russia judgment: 1. **Essence of the Decision:** The European Court of Human Rights […]

СПРАВА ФЕДОРОВА ТА ІНШИХ ПРОТИ РОСІЇОсь аналіз рішення ЄСПЛ у справі «Федоров та інші проти Росії»: 1. **Суть рішення:** Європейський суд з прав людини постановив, що Росія порушила статтю 11 Конвенції про захист прав людини у справах Федорова та інших через непропорційні заходи, вжиті проти них як організаторів або учасників публічних зібрань. Заявників було заарештовано та засуджено за адміністративні правопорушення, пов’язані з розгоном цих зібрань. Суд встановив, що ці втручання у свободу зібрань заявників не були «необхідними в демократичному суспільстві». Крім того, Суд виявив порушення, пов’язані з незаконним затриманням, відсутністю неупередженості в адміністративних провадженнях, обмеженнями свободи вираження поглядів та непропорційними заходами проти одиночних демонстрантів, на основі своєї усталеної практики. Суд присудив заявникам суми відшкодування матеріальної та моральної шкоди. 2. **Структура та основні положення:** * **Процедура:** Рішення стосується заяв, поданих проти Росії відповідно до статті 34 Конвенції. * **Факти:** Заявники скаржилися на непропорційні заходи, вжиті проти них як організаторів або учасників публічних зібрань. * **Право:** * **Об’єднання заяв:** Суд вирішив розглянути заяви спільно через їхню подібну тематику. * **Юрисдикція:** Суд стверджував юрисдикцію, оскільки події відбулися до того, як Росія перестала бути стороною Конвенції 16 вересня 2022 року. * **Порушення статті 11:** Суд встановив порушення статті 11, посилаючись на свою усталену практику щодо свободи зібрань та пропорційності втручання. * **Інші порушення:** Суд виявив додаткові порушення на основі попередніх рішень, включаючи незаконне позбавлення волі, відсутність сторони обвинувачення в адміністративних провадженнях, непропорційні заходи проти одиночних демонстрацій та обмеження публічного виступу як політичного вираження. * **Решта скарг:** Суд вирішив не розглядати окремо додаткові скарги за статтею 6, враховуючи вже зроблені висновки. * **Застосування статті 41:** Суд присудив заявникам суми відшкодування збитків, враховуючи свою практику та подані документи. 3. **Основні положення для використання:** * **Порушення свободи зібрань (стаття 11):** Рішення підкреслює важливість свободи зібрань і наголошує на тому, що заходи проти організаторів та учасників повинні бути пропорційними та необхідними в демократичному суспільстві. * **Незаконне затримання та справедливий суд (статті 5 і 6):** Рішення підкреслює необхідність справедливих адміністративних проваджень, включаючи неупередженість та законну практику затримання. * **Свобода вираження поглядів (стаття 10):** Рішення захищає різні форми політичного вираження, включаючи публічні демонстрації та одиночні протести, від непропорційних обмежень. * **Юрисдикція щодо минулих подій:** Суд підтверджує свою юрисдикцію щодо подій, які відбулися до виходу Росії з Конвенції. **** Це рішення особливо важливе для розуміння обсягу свободи зібрань та вираження поглядів, а також стандартів справедливого адміністративного провадження в контексті публічних демонстрацій та п […]