Activity

Огляд рішень ЄСПЛ за 17/04/2026СПРАВА “ФАРКЕСКУ ТА ІНШІ ПРОТИ РУМУ […]

Review of ECHR decisions for 17/04/2026CASE OF FARCHESCU AND OTHERS v. ROMANIA This judgment concerns multiple applications against Romania regarding the […]

СПРАВА ВОРОБЙОВОЇ ПРОТИ УКРАЇНИОсь аналіз рішення у справі «Воробйова проти України» Європейського суду з прав людини: 1. **Суть рішення:** Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Україну винною у порушенні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через відсутність обґрунтування в рішенні суду. Заявниця, Лариса Воробйова, скаржилася на те, що Дніпровський апеляційний суд не розглянув ключові аргументи, висунуті нею в апеляційній скарзі щодо подання оригіналу простого векселя у справі про стягнення боргу. ЄСПЛ дійшов висновку, що національні суди не надали достатніх мотивів для своїх рішень і не розглянули відповідні аргументи, тим самим позбавивши заявницю її права на обґрунтоване судове рішення. В результаті, Суд визнав заяву прийнятною та присудив заявниці 1500 євро відшкодування збитків. 2. **Структура та основні положення:** * **Процедура:** Рішення починається з викладу обставин справи, зазначаючи, що заяву було подано проти України 10 червня 2022 року. * **Факти:** У ньому підсумовуються відповідні дані про заявника та передісторію справи, включаючи провадження у національних судах. * **Право:** Рішення зосереджується на ймовірному порушенні пункту 1 статті 6 Конвенції, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд. * **Обґрунтування суду:** ЄСПЛ повторює свою усталену практику, згідно з якою він не повинен діяти як суд четвертої інстанції, якщо висновки національних судів не є свавільними або явно необґрунтованими. Він наголошує на обов’язку національних судів надавати обґрунтування своїх рішень, посилаючись на попередні справи, такі як *Ruiz Torija v. Spain* та *García Ruiz v. Spain*. * **Застосування статті 41:** Суд присуджує заявниці 1500 євро компенсації за моральну шкоду, враховуючи документи, які є в його розпорядженні, та свою прецедентну практику. * **Рішення:** Суд одноголосно визнає заяву прийнятною, встановлює факт порушення пункту 1 статті 6 і постановляє Україні виплатити зазначену суму протягом трьох місяців з нарахуванням відсотків на будь-яку прострочену виплату. * **Додаток:** У додатку наведено конкретні відомості про заяву, включаючи інформацію про заявника, предмет провадження у національних судах, ключові аргументи, які суд не розглянув, та суму присудженої компенсації. 3. **Основні положення для використання:** * **Порушення пункту 1 статті 6:** Основним висновком є те, що Україна порушила пункт 1 статті 6 Конвенції через відсутність обґрунтування в рішенні Дніпровського апеляційного суду. * **Обов’язок надавати обґрунтування:** Рішення підкреслює обов’язок національних судів надавати обґрунтування своїх рішень та розглядати важливі та суттєві аргументи, висунуті сторонами. * **Конкретні процедурні недоліки:** Суд наголошує на тому, що Дніпровський апеляційний суд не розглянув аргумент заявниці про те, що вона подала оригінал простого векселя до суду першої інстанції. * **Відшкодування збитків:** Заявниці було присуджено 1500 євро компенсації за моральну шкоду, що відображає оцінку Судом відповідної компенсації. * **Прецедент та судова практика:** Рішення посилається на усталену практику, таку як *Ruiz Torija v. Spain* та *García Ruiz v. Spain*, підкреслюючи важливість обґрунтованих судових рішень. **** Це рішення стосується України та підкреслює важливість обґрунтованих судових рішень для забезпечення справедливого судового розгляду, що є основоположним правом згідно з Європейською конвенцією з прав людини. […]

CASE OF VOROBYOVA v. UKRAINEHere’s a breakdown of the Vorobyova v. Ukraine decision from the European Court of Human Rights: 1. **Essence of the […]

СПРАВА ТИШКОВЕЦЬ ПРОТИ УКРАЇНИОсь розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі «Тишковець проти України»: 1. **Суть рішення:** Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі «Тишковець проти України». Заявник, який відбуває довічне позбавлення волі, скаржився на відсутність реальної перспективи звільнення до 3 березня 2023 року. Суд встановив, що відсутність чіткого механізму перегляду довічних вироків до цієї дати є нелюдським та таким, що принижує гідність, поводженням. Однак Суд вважав, що після 3 березня 2023 року новий механізм запропонував реальну можливість перегляду, що робить скарги щодо неможливості скорочення строку довічного ув’язнення після цієї дати неприйнятними. Суд постановив, що встановлення порушення є достатньою справедливою сатисфакцією за будь-яку завдану заявнику моральну шкоду. 2. **Структура та основні положення:** * **Процедура:** Рішення починається з викладення процесуальної історії справи, включаючи дату подання заяви, представництво заявника та повідомлення Уряду України. * **Факти:** У цьому розділі коротко згадується додаток, де містяться дані заявника та відповідна інформація. * **Право – передбачуване порушення статті 3:** * Суд повторює, що довічні вироки не є такими, що заборонені Конвенцією як такі, але повинні бути скорочуваними як *de jure*, так і *de facto*. * Він посилається на попередню практику, зокрема *Пєтухов проти України (№ 2)* та *Медвідь проти України*, які встановили подібні порушення та уточнили строки введення в дію нового механізму умовно-дострокового звільнення. * Суд розрізняє період до та після 3 березня 2023 року, коли новий механізм умовно-дострокового звільнення запрацював у повному обсязі. * Скарги, що стосуються періоду після 3 березня 2023 року, були визнані неприйнятними, оскільки новий механізм запропонував реальну можливість перегляду. * Скарги, що стосуються періоду до 3 березня 2023 року, були визнані прийнятними, і було встановлено порушення статті 3. * **Застосування статті 41:** Суд постановив, що встановлення порушення є достатньою справедливою сатисфакцією за будь-яку завдану моральну шкоду. * **Додаток:** Надає конкретну інформацію про заявника, включаючи дату винесення довічного вироку та судове рішення, яким підтверджено обвинувальний вирок. 3. **Основні положення для використання:** * **Неможливість скорочення строку довічного ув’язнення:** Рішення підкреслює принцип, згідно з яким довічні вироки повинні бути скорочуваними, з перспективою звільнення та можливістю перегляду, щоб відповідати статті 3 Конвенції. * **Тимчасове обмеження:** Рішення підкреслює важливість дати 3 березня 2023 року як моменту, коли новий механізм умовно-дострокового звільнення в Україні запрацював у повному обсязі. Ця дата має вирішальне значення для оцінки аналогічних скарг щодо довічних вироків в Україні. * **Справедлива сатисфакція:** Рішення Суду не присуджувати додаткову компенсацію, окрім встановлення порушення, може вплинути на майбутні справи з аналогічними обставинами. * **Посилання на попередню практику:** Рішення значною мірою спирається на попередню практику, зокрема *Пєтухов проти України (№ 2)* та *Медвідь проти України*, що забезпечує контекст для розуміння міркувань Суду. **** Це рішення має наслідки для України, оскільки воно стосується питання довічних вироків та необхідності чіткого та реалістичного механізму перегляду та потенційного звільнення. Воно також впливає на українців, які відбувають довічне ув’язнення, оскільки роз’яснює їхні права відповідно до статті 3 Конвенції. […]

CASE OF TYSHKOVETS v. UKRAINEHere’s a breakdown of the European Court of Human Rights’ decision in the case of Tyshkovets v. Ukraine: 1. **Essence of […]

СПРАВА СІНЬКА ТА ІНШИХ ПРОТИ УКРАЇНИОсь розбивка рішення у справі “Сінько та інші проти України”: **1. Суть рішення:** Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Україну винною у порушенні статті 2 Європейської конвенції з прав людини (право на життя) через неефективність внутрішніх розслідувань смерті родичів заявників. Ці смерті, як стверджувалося, сталися внаслідок лікарської недбалості. Суд наголосив, що внутрішні провадження були підірвані різними недоліками, що унеможливило встановлення обставин смерті та ідентифікацію відповідальних осіб. ЄСПЛ об’єднав заяви через їх подібну тематику. Хоча деякі заявники також порушували скарги за матеріальною частиною статті 2, їх було визнано неприйнятними. Суд присудив заявникам компенсацію за моральну шкоду, а в деяких випадках – за витрати та видатки. **2. Структура та основні положення:** * **Процедура:** Рішення стосується заяв, поданих проти України щодо права на життя. * **Факти:** Рішення містить посилання на список заявників та подробиці їхніх заяв у доданій таблиці. * **Право:** * **Об’єднання заяв:** Суд вирішив розглядати заяви спільно через їх подібну тематику. * **Передбачуване порушення статті 2:** Основна частина рішення зосереджена на ймовірній неефективності внутрішніх проваджень щодо смертей, спричинених лікарською недбалістю, яка розглядається в рамках процесуальних зобов’язань статті 2. * **Залишені скарги:** Додаткові скарги, подані за матеріальною частиною статті 2, були визнані неприйнятними. * **Застосування статті 41:** Суд визначив справедливу сатисфакцію, присудивши суми за моральну шкоду та відхиливши решту вимог. * **Рішення:** Суд визнав скарги щодо неефективних розслідувань прийнятними, констатував порушення статті 2, зобов’язав Україну виплатити зазначені суми та відхилив решту вимог. * **Додаток:** Додаток містить список заяв, відомості про заявників, передісторію справ, ключові питання та присуджені суми. **3. Основні положення для використання:** * **Процесуальне зобов’язання за статтею 2:** Рішення підкреслює обов’язок держави проводити ефективні розслідування смертей, потенційно спричинених лікарською недбалістю. * **Недоліки у внутрішніх провадженнях:** Рішення висвітлює конкретні недоліки у внутрішніх провадженнях, такі як затримки, відсутність належної старанності, невстановлення суттєвих фактів та недоліки експертних досліджень. * **Узгодженість із прецедентним правом:** Суд посилається на свої попередні рішення в аналогічних справах проти України, вказуючи на закономірність порушень, пов’язаних з неефективними розслідуваннями у справах про лікарську недбалість. * **Компенсація:** Рішення створює прецедент для присудження компенсації жертвам неефективних розслідувань у справах про лікарську недбалість. * **Критерії прийнятності:** Рішення роз’яснює критерії прийнятності скарг за статтею 2, розрізняючи процесуальні та матеріальні частини. **** Це рішення с […]

CASE OF SINKO AND OTHERS v. UKRAINEHere’s a breakdown of the Sinko and Others v. Ukraine decision: **1. Essence of the Decision:** The European […]

СПРАВА ШКУРОПАТСЬКОГО ТА ІНШИХ ПРОТИ УКРАЇНИЄвропейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі *Шкуропатський та інші проти України*, що стосується скарг на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність ефективних засобів правового захисту в українському законодавстві. Суд встановив, що тривалість проваджень у кожній справі заявника дійсно була надмірною і порушувала статтю 6 § 1 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. Крім того, Суд встановив, що заявники не мали доступу до ефективного засобу правового захисту для оскарження тривалості цих проваджень, що є порушенням статті 13 Конвенції. Відповідно, Суд присудив заявникам суми від 800 до 1300 євро кожному за моральну шкоду. Один із заявників також порушив питання за статтею 2 Конвенції, але Суд відхилив цю частину заяви. Рішення структуровано наступним чином: воно починається з опису процедури, викладаючи походження заяв і повідомлення Українському уряду. Далі представлено факти справи, включаючи список заявників та деталі їх заяв. У розділі юридичного аналізу розглядається об’єднання заяв у зв’язку з їх схожою тематикою. Основна частина рішення зосереджується на ймовірному порушенні статті 6 § 1 та статті 13, посилаючись на попередню судову практику, зокрема *Карнаушенко проти України*, на підтримку своїх висновків. Нарешті, рішення розглядає решту скарг та застосування статті 41, яка стосується справедливої сатисфакції. Рішення завершується рішенням Суду об’єднати заяви, визнати одні скарги прийнятними, а інші неприйнятними, постановити, що мало місце порушення статті 6 § 1 та статті 13, і зобов’язати Україну виплатити заявникам зазначені суми за моральну шкоду. **** Найважливішими положеннями цього рішення є підтвердження позиції ЄСПЛ щодо надмірної тривалості цивільних проваджень в Україні та відсутності ефективних засобів правового захисту. Суд прямо посилається на своє попереднє рішення у справі *Карнаушенко проти України*, вказуючи на послідовний характер подібних порушень. Це рішення слугує нагадуванням Україні про її зобов’язання за Конвенцією забезпечити право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку та надати ефективні засоби правового захисту у разі порушення цього права. Присуджені суми, хоч і відносно скромні, підкреслюють висновок Суду про порушення та його намір з […]