Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі «Тишковець проти України»:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі «Тишковець проти України». Заявник, який відбуває довічне позбавлення волі, скаржився на відсутність реальної перспективи звільнення до 3 березня 2023 року. Суд встановив, що відсутність чіткого механізму перегляду довічних вироків до цієї дати є нелюдським та таким, що принижує гідність, поводженням. Однак Суд вважав, що після 3 березня 2023 року новий механізм запропонував реальну можливість перегляду, що робить скарги щодо неможливості скорочення строку довічного ув’язнення після цієї дати неприйнятними. Суд постановив, що встановлення порушення є достатньою справедливою сатисфакцією за будь-яку завдану заявнику моральну шкоду.
2. **Структура та основні положення:**
* **Процедура:** Рішення починається з викладення процесуальної історії справи, включаючи дату подання заяви, представництво заявника та повідомлення Уряду України.
* **Факти:** У цьому розділі коротко згадується додаток, де містяться дані заявника та відповідна інформація.
* **Право – передбачуване порушення статті 3:**
* Суд повторює, що довічні вироки не є такими, що заборонені Конвенцією як такі, але повинні бути скорочуваними як *de jure*, так і *de facto*.
* Він посилається на попередню практику, зокрема *Пєтухов проти України (№ 2)* та *Медвідь проти України*, які встановили подібні порушення та уточнили строки введення в дію нового механізму умовно-дострокового звільнення.
* Суд розрізняє період до та після 3 березня 2023 року, коли новий механізм умовно-дострокового звільнення запрацював у повному обсязі.
* Скарги, що стосуються періоду після 3 березня 2023 року, були визнані неприйнятними, оскільки новий механізм запропонував реальну можливість перегляду.
* Скарги, що стосуються періоду до 3 березня 2023 року, були визнані прийнятними, і було встановлено порушення статті 3.
* **Застосування статті 41:** Суд постановив, що встановлення порушення є достатньою справедливою сатисфакцією за будь-яку завдану моральну шкоду.
* **Додаток:** Надає конкретну інформацію про заявника, включаючи дату винесення довічного вироку та судове рішення, яким підтверджено обвинувальний вирок.
3. **Основні положення для використання:**
* **Неможливість скорочення строку довічного ув’язнення:** Рішення підкреслює принцип, згідно з яким довічні вироки повинні бути скорочуваними, з перспективою звільнення та можливістю перегляду, щоб відповідати статті 3 Конвенції.
* **Тимчасове обмеження:** Рішення підкреслює важливість дати 3 березня 2023 року як моменту, коли новий механізм умовно-дострокового звільнення в Україні запрацював у повному обсязі. Ця дата має вирішальне значення для оцінки аналогічних скарг щодо довічних вироків в Україні.
* **Справедлива сатисфакція:** Рішення Суду не присуджувати додаткову компенсацію, окрім встановлення порушення, може вплинути на майбутні справи з аналогічними обставинами.
* **Посилання на попередню практику:** Рішення значною мірою спирається на попередню практику, зокрема *Пєтухов проти України (№ 2)* та *Медвідь проти України*, що забезпечує контекст для розуміння міркувань Суду.
**** Це рішення має наслідки для України, оскільки воно стосується питання довічних вироків та необхідності чіткого та реалістичного механізму перегляду та потенційного звільнення. Воно також впливає на українців, які відбувають довічне ув’язнення, оскільки роз’яснює їхні права відповідно до статті 3 Конвенції.
