Це рішення стосується чотирьох заяв проти Росії щодо порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Перший заявник скаржився на незаконний обшук, а всі заявники подали інші скарги відповідно до Конвенції. Суд вирішив розглянути заяви спільно, зосередившись на фактах, які відбулися до того, як Росія перестала бути стороною Конвенції 16 вересня 2022 року. Суд встановив порушення статті 8 щодо незаконного обшуку будинку першого заявника, зазначивши, що він був проведений без достатніх підстав і запобіжних заходів. Крім того, Суд виявив порушення, пов’язані з обмеженнями на проведення публічних заходів, незаконним затриманням та реєстрацією в базі даних служб безпеки, посилаючись на свою усталену практику. Суд присудив першому заявнику 10 000 євро за моральну шкоду та 1 800 євро за витрати і видатки, водночас вважаючи встановлення факту порушення достатньою справедливою сатисфакцією для другого заявника.
Рішення структуровано на розділи, що охоплюють процедуру, факти та юридичний аналіз. Воно починається з викладу походження справи та залучених сторін, а потім підсумовує фактичні обставини скарг. Юридичний аналіз стосується об’єднання заяв, юрисдикції та ймовірних порушень конкретних статей Конвенції. Суд посилається на попередню судову практику на підтримку своїх висновків, зокрема щодо незаконних обшуків та обмежень основних свобод. Рішення завершується застосуванням статті 41, де детально описано справедливу сатисфакцію, присуджену заявникам. Порівняно з попередніми версіями, це рішення об’єднує кілька заяв і підтверджує встановлені принципи щодо незаконних обшуків та обмежень на проведення публічних заходів.
Найважливішими положеннями цього рішення є ті, що підтверджують порушення статті 8 через незаконний обшук, наголошуючи на необхідності наявності відповідних і достатніх підстав та належних запобіжних заходів. Висновки щодо обмежень на проведення публічних заходів, незаконного затримання та реєстрації в базах даних служб безпеки також є значними, оскільки вони висвітлюють системні проблеми та посилаються на усталену судову практику, яка може бути застосована в подібних справах. Рішення також роз’яснює юрисдикцію Суду щодо справ, пов’язаних з подіями, які відбулися до виходу Росії з Конвенції, забезпечуючи чіткі часові межі для його рішень. **** Це може мати наслідки для поточних і майбутніх справ, пов’язаних з ймовірними порушеннями в Росії до її виходу, включно з тими, що стосуються громадян України або подій, пов’язаних з конфліктом.
