Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Activity

  • Draft Law on Amending the Law of Ukraine "On the Principles of Domestic and Foreign Policy" regarding the principles of domestic and foreign policy in the sphere of asserting Ukrainian national and civic identityAnalysis of the draft law: 1. Substance of the draft law This draft law is aimed at a systemic update of the fundamental principles of Ukraine’s state policy by integrating the concept of “Ukrainian national and civic identity” into the current Law “On Principles of Domestic and Foreign Policy.” The document establishes new priorities in the humanitarian sphere, specifically focusing on the formation of defensive consciousness, civic resilience, and readiness for national resistance. Furthermore, the draft expands the tasks of foreign policy, emphasizing the preservation of the identity of Ukrainians residing abroad. In effect, these changes codify the ideological and educational vectors of the state as fundamental elements of state strategy. 2. Structure and main changes The draft law is targeted in nature and introduces amendments to three key articles of the current Law of Ukraine “On Principles of Domestic and Foreign Policy”: Article 3 (Principles of policy in the sphere of state-building): The duty to affirm Ukrainian national and civic identity has been added to the list of main principles. Article 10 (Principles of domestic policy in the humanitarian sphere): The article is supplemented with a new provision that explicitly establishes the priority of fostering defensive consciousness, civic resilience, and readiness for national resistance through mechanisms of patriotic education. Article 11 (Principles of foreign policy): The list of foreign policy tasks regarding work with the diaspora has been expanded: the priority is now not only linguistic and cultural needs but also the formation and preservation of the national identity of Ukrainians abroad. Compared to the previous version, the draft law shifts from general humanitarian wording to the specification of tasks related to the security component and the ideological resilience of society. 3. Significance for stakeholders For legislators: The adoption of the draft creates a legislative basis for developing new state target programs in the sphere of youth policy, education, and national-patriotic education, aligning them with the general principles of state policy. For experts: The document clearly articulates the terminological apparatus (“defensive consciousness,” “civic resilience,” “national resistance”), which will require corresponding adaptation of subordinate regulatory legal acts and methodological recommendations in the future. For business: The draft has no direct financial impact on business; however, the formation of a demand for “civic resilience” may be reflected in corporate social programs that interact with state initiatives in the humanitarian sphere. For citizens: These changes signal a shift in the state’s approach to education and upbringing. For citizens, this means an increased emphasis on patriotic and military components in educational and upbringing programs, which are becoming an official priority of state policy. Analysis of the explanatory note: Greetings. As a lawyer with many years of experience, I have analyzed the submitted draft law and the explanatory note. Here are the key points to understand the essence of this document: 1. Substance of the draft law The draft proposes to integrate the concept of “affirmation of Ukrainian national and civic identity” directly into the fundamental Law of Ukraine “On Principles of Domestic and Foreign Policy.” In fact, this is a legislative attempt to consolidate the ideological and value vector of the state at the level of a basic legal act that defines the strategic priorities of the country. 2. Reasons and necessity for adoption In the opinion of the developers (Ministry of Youth and Sports), the current law is somewhat outdated, as it operates only with the concept of “national-patriotic education,” ignoring broader aspects of identity. In the context of war, the state requires a systemic approach based on three pillars: national-patriotic education, military-patriotic education (for the formation of defensive consciousness), and civic education. The author believes that without enshrining these categories in the status of “principles of state policy,” coordination between authorities on issues of national resilience remains insufficiently effective. 3. Main consequences for society and the state From the perspective of legal consequences, it is important to pay attention to the following: For government and local self-government bodies: The main consequence is obtaining a clear legal mandate. After the law is adopted, the activities of state structures in the humanitarian sphere will receive a new strategic basis, which simplifies the justification of funding programs and the coordination of educational measures, even if no direct expenditures for the implementation of this specific project are provided. For business: The document has no direct impact on economic activity or the market environment. The financial and economic justification explicitly indicates the absence of expenditures from the budget; therefore, the business community should not expect new regulatory burdens or tax changes. For citizens: This is a signal of a change in the state paradigm. Strengthening the emphasis on “defensive consciousness” and “readiness for national resistance” means that the state plans to make systemic measures for patriotic and civic education an integral part of state policy, which may be reflected in educational and youth programs in which citizens will participate. Thus, from a legal point of view, this is a normative-institutional formalization of already existing political processes, which aims to increase the priority of identity issues in the hierarchy of state policy. Analysis of other documents: Greetings. As a lawyer with many years of experience, I have analyzed the provided documents regarding the draft Law of Ukraine “On Amendments to the Law of Ukraine ‘On Principles of Domestic and Foreign Policy’ regarding the principles of domestic and foreign policy in the sphere of affirmation of Ukrainian national and civic identity.” Here is my analysis: 1. Position of the document’s author The author of the draft law is the Cabinet of Ministers of Ukraine, which fully supports this initiative, as it acts as the official subject of legislative initiative. The Government’s position consists in the necessity of normatively enshrining state policy in the sphere of forming civic resilience and national identity as a priority task of the state under modern conditions. 2. Main provisions and their significance To understand this document, it is important to highlight three key aspects: Enshrinement of state policy priorities: The draft law effectively amends the “foundation” of state policy. The inclusion of the concepts of “affirmation of Ukrainian national and civic identity,” “defensive consciousness,” and “civic resilience” into the basic law means that these issues become a strategic guideline for all government bodies, not just individual ministries. Implementation mechanism (revision of the regulatory framework): The Ministry of Youth and Sports has already prepared a list of acts subject to updating. In particular, this concerns the Concept of Civic Education Development and programs for working with juvenile convicts. This indicates that the changes will not remain merely a “declaration” but will be implemented in educational and correctional processes within three months after the law enters into force. Importance for stakeholders: For business and experts: one should expect the adaptation of social programs and projects funded by the state to the newly defined priorities. For citizens: these changes lay the legal foundation for strengthening national-patriotic and military-patriotic education programs in educational institutions and other institutions. In summary, this draft law is a systemic step toward the legal formalization of state ideology in the face of national security challenges, which will require the executive branch to quickly […]

  • Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" щодо засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичностіАналіз проекту закону: 1. Суть проєкту закону Цей законопроєкт спрямований на системне оновлення базових засад державної політики України шляхом інтеграції поняття «українська національна та громадянська ідентичність» у чинний Закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Документ встановлює нові пріоритети у гуманітарній сфері, зокрема фокусуючись на формуванні оборонної свідомості, громадянської стійкості та готовності до національного спротиву. Крім того, проєкт розширює завдання зовнішньої політики, акцентуючи на збереженні ідентичності українців, які проживають за кордоном. Фактично, ці зміни закріплюють ідеологічні та виховні вектори держави як фундаментальні елементи державної стратегії. 2. Структура та основні зміни Законопроєкт носить точковий характер і вносить зміни до трьох ключових статей чинного Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики»: Стаття 3 (Засади політики у сфері розбудови державності): До переліку основних засад додано обов’язок утвердження української національної та громадянської ідентичності. Стаття 10 (Засади внутрішньої політики в гуманітарній сфері): Статтю доповнено новим положенням, яке прямо закріплює пріоритет виховання оборонної свідомості, громадянської стійкості та готовності до національного спротиву через механізми патріотичного виховання. Стаття 11 (Засади зовнішньої політики): Доповнено перелік завдань зовнішньої політики у частині роботи з діаспорою: тепер пріоритетом є не лише мовні та культурні потреби, а й формування та збереження національної ідентичності українців за кордоном. У порівнянні з попередньою редакцією, законопроєкт переходить від загальних гуманітарних формулювань до конкретизації завдань, що стосуються безпекової складової та ідеологічної стійкості суспільства. 3. Значення для стейкхолдерів Для законодавців: Прийняття проєкту створює законодавче підґрунтя для розробки нових державних цільових програм у сфері молодіжної політики, освіти та національно-патріотичного виховання, узгоджуючи їх із загальними принципами державної політики. Для експертів: Документ чітко артикулює термінологічний апарат («оборонна свідомість», «громадянська стійкість», «національний спротив»), що в майбутньому вимагатиме відповідної адаптації підзаконних нормативно-правових актів та методологічних рекомендацій. Для бізнесу: Прямого фінансового впливу на бізнес проєкт не має, проте формування запиту на «громадянську стійкість» може відобразитися на корпоративних соціальних програмах, які взаємодіють з державними ініціативами у гуманітарній сфері. Для громадян: Ці зміни позначають зміну державного підходу до освіти та виховання. Для громадян це означає посилення акценту на патріотичній та військовій компонентах у навчальних та виховних програмах, що стають офіційним пріоритетом державної політики. Аналіз пояснювальної записки: Вітаю. Як юрист із багаторічним досвідом, я проаналізував наданий проєкт закону та пояснювальну записку. Ось ключові тези для розуміння суті цього документа: 1. Суть проєкту закону Проєкт пропонує інтегрувати поняття «утвердження української національної та громадянської ідентичності» безпосередньо у фундаментальний Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Фактично, це законодавча спроба закріпити ідеологічний та ціннісний вектор держави на рівні базового правового акту, який визначає стратегічні пріоритети країни. 2. Причини та необхідність прийняття На думку розробників (Міністерства молоді та спорту), чинний закон є дещо застарілим, оскільки він оперує лише поняттям «національно-патріотичного виховання», ігноруючи ширші аспекти ідентичності. В умовах війни держава потребує системного підходу, який базується на трьох стовпах: національно-патріотичному вихованні, військово-патріотичному вихованні (для формування оборонної свідомості) та громадянській освіті. Автор вважає, що без закріплення цих категорій у статусі «засад державної політики» координація між органами влади у питаннях стійкості нації залишається недостатньо ефективною. 3. Основні наслідки для суспільства та держави З погляду правових наслідків, важливо звернути увагу на наступне: Для органів влади та самоврядування: Основний наслідок — це отримання чіткого правового мандата. Після прийняття закону діяльність державних структур у гуманітарній сфері отримає нову стратегічну підставу, що спрощує обґрунтування програм фінансування та координацію заходів з виховання, навіть якщо прямих видатків на реалізацію цього конкретного проєкту не передбачено. Для бізнесу: Безпосереднього впливу на економічну діяльність чи ринкове середовище документ не має. Фінансово-економічне обґрунтування прямо вказує на відсутність витрат з бюджету, тому бізнес-спільноті не варто очікувати нових регуляторних тягарів чи податкових змін. Для громадян: Це сигнал про зміну державної парадигми. Посилення акценту на «оборонній свідомості» та «готовності до національного спротиву» означає, що держава планує зробити системні заходи з патріотичного та громадянського виховання невід’ємною частиною державної політики, що може відобразитися на освітніх та молодіжних програмах, у яких братимуть участь громадяни. Отже, з юридичної точки зору, це нормативно-інституційне оформлення вже існуючих політичних процесів, яке ставить за мету підвищити пріоритетність питань ідентичності в ієрархії державної політики. Аналіз інших документів: Вітаю. Як юрист із багаторічним досвідом, я проаналізував надані документи щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” щодо засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності». Ось мій аналіз: 1. Позиція автора документа Автором законопроєкту є Кабінет Міністрів України, який цілком підтримує дану ініціативу, оскільки виступає офіційним суб’єктом законодавчої ініціативи. Позиція Уряду полягає в необхідності нормативного закріплення державної політики у сфері формування громадянської стійкості та національної ідентичності як пріоритетного завдання держави в сучасних умовах. 2. Основні положення та їх значення Для розуміння цього документа важливо виділити три ключові аспекти: Закріплення пріоритетів державної політики: Законопроєкт фактично вносить зміни до «фундаменту» державної політики. Включення понять «утвердження української національної та громадянської ідентичності», «оборонної свідомості» та «громадянської стійкості» до базового закону означає, що ці питання стають стратегічним орієнтиром для всіх органів влади, а не лише для окремих міністерств. Механізм реалізації (перегляд нормативної бази): Міністерство молоді та спорту вже підготувало перелік актів, що підлягають оновленню. Зокрема, мова йде про Концепцію розвитку громадянської освіти та програми роботи з неповнолітніми засудженими. Це свідчить про те, що зміни не залишаться лише «декларацією», а будуть імплементовані в освітні та виправні процеси протягом трьох місяців після набрання законом чинності. Важливість для стейкголдерів: Для бізнесу та експертів: варто очікувати адаптації соціальних програм та проєктів, що фінансуються державою, під нові визначені пріоритети. Для громадян: ці зміни закладають юридичну основу для посилення програм національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання в навчальних закладах та інших інституціях. Підсумовуючи, цей законопроєкт є системним кроком для юридичного оформлення державної ідеології в умовах викликів національній безпеці, що вимагатиме від виконавчої влади швидкого перегляду підза […]

  • Draft Law on Amendments to the Civil Procedure Code of Ukraine and the Code of Administrative Procedure of Ukraine regarding the improvement of the procedure for case consideration by the High Anti-Corruption CourtAnalysis of the Draft Law: Analysis of the Draft Law on Improving the Procedure for Consideration of Cases by the High Anti-Corruption Court This draft law is aimed at optimizing the procedural activities of the High Anti-Corruption Court (HACC) by changing the principle of forming the composition of the court when considering certain categories of cases. The main idea consists of transitioning from the mandatory collegiate consideration of cases concerning civil asset forfeiture to a single-judge consideration, unless the defendant expresses a desire to engage a panel. The draft law also unifies the approaches to considering cases on the application of sanctions within the scope of the Code of Administrative Judiciary of Ukraine. These changes are expected to significantly accelerate the consideration of cases that hold high public significance. Structure and Main Provisions The document introduces targeted but fundamental changes to the Civil Procedure Code (CPC) and the Code of Administrative Judiciary (CAJ) of Ukraine: Change in the Composition of the Court: Instead of an alternative-free panel of three judges, cases concerning unjustified assets will, by default, be considered by a single judge. Collegiate consideration becomes an “option” that the defendant has the right to initiate upon their own motion. List of Subjects: The draft law clearly defines an exhaustive list of high-ranking officials (from the President to the chairs of higher specialized courts) who have the right to petition for collegiate consideration. Procedural Filters: A clear time deadline for submitting a motion for collegiate consideration has been established — this must be done before the case is scheduled for hearing on the merits. Administrative Judiciary: The imperative provision on the mandatory collegiate consideration of cases on the application of sanctions is excluded from Article 283-1 of the CAJ, which removes obstacles to the more rapid resolution of such matters by a single judge. Key Aspects for Experts and Business For the professional community and citizens, the following points are the most important: Procedural Speed: The transition to single-judge consideration significantly eases the schedules of HACC judges, which reduces the risk of delaying judicial proceedings due to the logistical difficulties of assembling a panel. Right to Defense: Maintaining the possibility of collegiate consideration upon the defendant’s motion is an important guarantee for officials whose assets are the subject of a dispute. This ensures a balance between the speed of justice and the requirement for enhanced judicial oversight in high-complexity cases. Procedural Stability: Introducing an obligation for the court to clarify to the defendant their right to collegiate consideration directly in the ruling on the opening of proceedings minimizes the risks of abuse and ensures legal certainty for both parties to the process. Elimination of Conflicts: Removing mentions of collegiate consideration in sanction cases within the CAJ harmonizes legislation, allowing courts to act more effectively under conditions of strict time limits (30 days). Analysis of the Explanatory Note: Greetings. As a lawyer with many years of experience, I have analyzed the provided document. Here is a detailed overview of the substance and consequences of this draft law. 1. Substance of the Draft Law The draft law is aimed at optimizing the work of the High Anti-Corruption Court (HACC) through a transition from mandatory collegiate consideration to single-judge consideration of certain categories of civil and administrative cases. Specifically, it concerns cases regarding the forfeiture of unjustified assets and the application of sanctions, which will allow the court to approach judge workloads more flexibly. 2. Reasons and Necessity for Adoption The author of the explanatory note highlights three key reasons: Excessive Workload: Statistics indicate a constant increase in the number of pending criminal proceedings at the HACC. Collegiate consideration (a panel of three judges) for even relatively uncomplicated civil and administrative cases significantly slows down the process and depletes the court’s resources. Violation of Timelines: The need to form panels leads to delays in case consideration, which contradicts the principle of “reasonable timeframes” (Art. 6 of the Convention for the Protection of Human Rights). This is particularly critical for sanction cases, which are urgent by nature. European Integration Commitments: The reform is part of the Roadmap on the Rule of Law and complies with European Commission recommendations regarding increasing the effectiveness of anti-corruption efforts and ensuring dynamic case consideration. 3. Main Consequences of the Draft Law For various parties, this document entails the following changes: For the Judicial System: The main consequence will be a significant reduction in the workload of HACC judges. Single-judge consideration will allow for more effective allocation of time and human resources, which, in turn, will accelerate the consideration of criminal proceedings. For Legislators and Experts: The draft realizes the requirement for “active and effective investigations” within the framework of Ukraine’s anti-corruption program. It is an indicator that the state is seeking ways to emerge from the “bottleneck” in the anti-corruption vertical. For Business and Citizens: A mechanism is introduced whereby single-judge consideration will become the general rule, yet the right to collegiate consideration is preserved for certain subjects upon a corresponding motion. This balances the state’s interest in procedural speed and the participants’ interest in a maximally balanced approach to complex issues. For the Budget: It is important to note that the draft law is free of charge for taxpayers — it does not require additional expenditures from the state or local budgets. In conclusion, one can say that this draft is purely a technical, yet extremely necessary step to unblock the effective operation of the HACC. It does not alter the legal nature of the judiciary, but merely adapts procedural forms to current realities. Analysis of Other Documents: Greetings. As a lawyer with 15 years of experience, I have analyzed the provided documents regarding the draft law on amendments to the CPC and CAJ of Ukraine concerning the activities of the High Anti-Corruption Court (HACC). 1. The Author’s Position on the Draft Law The Cabinet of Ministers of Ukraine, as the subject of legislative initiative, fully supports this draft law and insists on its adoption. The Government views these changes as a necessary step for improving the procedural activities of the HACC and optimizing mechanisms for considering anti-corruption cases. 2. Main Provisions for Analysis To understand the essence of the proposed changes, three key aspects should be highlighted that are of significant importance to the legal community and citizens: Transition to Single-Judge Consideration: The main idea of the draft law is to change the standard practice of considering cases on civil forfeiture (declaring assets unjustified) from collegiate to single-judge. This will significantly accelerate the judicial process, as collegiate consideration objectively requires more time to coordinate judges’ schedules. Exclusive Right to Collegiality for Top Officials: The draft law provides the “right to a panel” only for a clearly defined list of senior state officials (the President, the Prime Minister, MPs, CCU judges, etc.). At the same time, collegiate consideration does not become mandatory, but is applied exclusively upon the defendant’s own motion. This can be regarded as an additional protection guarantee for individuals holding the highest state offices. Procedural Discipline: Clear time limits are established for filing a motion for collegiate consideration — this must be done before the case is scheduled for hearing on the merits. If a defendant “comes to their senses” later, the court will leave such a motion without consideration. This is an important tool for preventing the abuse of procedural rights for the purpose of delaying case consideration. Conclusion for business and society: The draft law is aimed at decentralizing the workload on HACC judges and increasing the promptness of justice. At the same time, a special filter in the form of the right to collegiate consideration is created for high-ranking officials, which should balance procedural equality, considering the high responsibility and public signifi […]

  • Проєкт Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судомАналіз проекту закону: Аналіз проекту Закону щодо вдосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом Цей проект закону спрямований на оптимізацію процесуальної діяльності Вищого антикорупційного суду (ВАКС) шляхом зміни принципу формування складу суду при розгляді певних категорій справ. Основна ідея полягає у переході від обов’язкового колегіального розгляду справ про цивільну конфіскацію активів до одноособового розгляду, якщо відповідач не виявить бажання залучити колегію. Також законопроект уніфікує підходи до розгляду справ про застосування санкцій в межах Кодексу адміністративного судочинства України. Завдяки цим змінам планується значно пришвидшити розгляд справ, що мають високу суспільну значущість. Структура та основні положення Документ вносить точкові, але фундаментальні зміни до Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) та Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України: Зміна складу суду: Замість безальтернативної колегії з трьох суддів, справи про необґрунтовані активи за замовчуванням розглядатимуться одноособово. Колегіальний розгляд стає «опцією», яку відповідач має право ініціювати за власним клопотанням. Перелік суб’єктів: Законопроект чітко визначає вичерпний перелік високопосадовців (від Президента до голів вищих спеціалізованих судів), які мають право клопотати про колегіальний розгляд. Процесуальні фільтри: Встановлено чіткий часовий дедлайн для подання клопотання про колегіальний розгляд — це має бути зроблено до призначення справи до розгляду по суті. Адміністративне судочинство: Зі статті 283-1 КАС виключається імперативна норма про обов’язковий колегіальний розгляд справ про застосування санкцій, що знімає перешкоди для більш швидкого вирішення таких питань суддею одноособово. Ключові аспекти для експертів та бізнесу Для професійної спільноти та громадян найбільш важливими є наступні моменти: Процесуальна швидкість: Перехід до одноособового розгляду значно розвантажує графіки суддів ВАКС, що зменшує ризик затягування судових процесів через логістичні складнощі зібрання колегії. Право на захист: Збереження можливості колегіального розгляду за клопотанням відповідача є важливою гарантією для посадових осіб, чиї активи є предметом спору. Це забезпечує баланс між швидкістю правосуддя та вимогою посиленого судового контролю у справах високої складності. Стабільність процедур: Введення обов’язку суду роз’яснювати відповідачу його право на колегіальний розгляд безпосередньо в ухвалі про відкриття провадження мінімізує ризики зловживань та забезпечує правову визначеність для обох сторін процесу. Усунення колізій: Вилучення згадок про колегіальний розгляд у справах про санкції в КАС гармонізує законодавство, дозволяючи судам діяти ефективніше в умовах стислих строків (30 днів). Аналіз пояснювальної записки: Вітаю. Як юрист із багаторічним стажем, я проаналізував наданий документ. Ось детальний огляд суті та наслідків цього законопроекту. 1. Суть проекту закону Законопроект спрямований на оптимізацію роботи Вищого антикорупційного суду (ВАКС) шляхом переходу від обов’язкового колегіального розгляду до одноособового розгляду певних категорій цивільних та адміністративних справ. Зокрема, йдеться про справи щодо конфіскації необґрунтованих активів та застосування санкцій, що дозволить суду гнучкіше підходити до навантаження на суддів. 2. Причини та необхідність прийняття Автор пояснювальної записки виділяє три ключові причини: Надмірне навантаження: Статистика свідчить про постійне зростання кількості нерозглянутих кримінальних проваджень у ВАКС. Колегіальний розгляд (склад із трьох суддів) навіть відносно нескладних цивільних та адміністративних справ значно сповільнює процес і виснажує ресурс суду. Порушення строків: Необхідність формування колегій призводить до затягування розгляду справ, що суперечить принципу «розумних строків» (ст. 6 Конвенції про захист прав людини). Це особливо критично для справ про санкції, які за своєю природою є терміновими. Євроінтеграційні зобов’язання: Реформа є частиною Дорожньої карти з питань верховенства права та відповідає рекомендаціям Єврокомісії щодо підвищення ефективності боротьби з корупцією та забезпечення динамічного розгляду справ. 3. Основні наслідки проекту закону Для різних сторін цей документ несе такі зміни: Для судової системи: Головним наслідком стане суттєве розвантаження суддів ВАКС. Одноособовий розгляд дозволить ефективніше розподіляти час та людські ресурси, що, своєю чергою, пришвидшить розгляд кримінальних проваджень. Для законодавців та експертів: Проект реалізує вимогу «активних та ефективних розслідувань» у межах антикорупційної програми України. Це показник того, що держава шукає шляхи для виходу з “вузького місця” в антикорупційній вертикалі. Для бізнесу та громадян: Впроваджується механізм, за якого одноособовий розгляд стане загальним правилом, проте зберігається право на колегіальний розгляд для певних суб’єктів за відповідним клопотанням. Це балансує інтерес держави у швидкості процесу та інтерес учасників справи у максимально виваженому підході до складних питань. Для бюджету: Важливо зазначити, що законопроект є безкоштовним для платників податків — він не потребує додаткових витрат із державного чи місцевого бюджетів. Підсумовуючи, можна сказати, що цей проект є чисто технічним, але вкрай необхідним кроком для розблокування ефективної роботи ВАКС. Він не змінює правову природу судочинства, а лише адаптує процесуальні форми до реалій сьогодення. Аналіз інших документів: Вітаю. Як юрист із 15-річним стажем, проаналізував надані документи щодо законопроекту про внесення змін до ЦПК та КАС України стосовно діяльності Вищого антикорупційного суду (ВАКС). 1. Позиція автора щодо законопроекту Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, повністю підтримує цей проект закону та наполягає на його прийнятті. Уряд розглядає ці зміни як необхідний крок для вдосконалення процесуальної діяльності ВАКС та оптимізації механізмів розгляду антикорупційних справ. 2. Основні положення для аналізу Для розуміння суті запропонованих змін варто виділити три ключові аспекти, які мають важливе значення для юридичної спільноти та громадян: Перехід до одноособового розгляду: Головна ідея законопроекту — змінити стандартну практику розгляду справ про цивільну конфіскацію (визнання активів необґрунтованими) з колегіальної на одноособову. Це значно пришвидшить судовий процес, оскільки колегіальний розгляд об’єктивно потребує більше часу для узгодження графіків суддів. Виняткове право на колегіальність для топ-посадовців: Законопроект передбачає «право на колегію» лише для чітко визначеного переліку вищих посадових осіб держави (Президента, Прем’єр-міністра, депутатів, суддів КСУ тощо). При цьому колегіальний розгляд не стає обов’язковим, а застосовується виключно за клопотанням самого відповідача. Це можна розцінювати як додаткову гарантію захисту для осіб, які обіймають найвищі державні посади. Процесуальна дисципліна: Встановлюються чіткі часові межі для подання клопотання про колегіальний розгляд — це має бути зроблено до призначення справи до розгляду по суті. Якщо відповідач «схаменеться» пізніше, суд залишить таке клопотання без розгляду. Це важливий інструмент запобігання зловживанням процесуальними правами з метою затягування розгляду справ. Висновок для бізнесу та суспільства: Законопроект спрямований на децентралізацію навантаження на суддів ВАКС та підвищення оперативності правосуддя. Водночас, для високопосадовців створюється спеціальний фільтр у вигляді права на колегіальний розгляд, що має збалансувати процесуальну рівність з огляду на високу відповідальність та суспільну […]

  • Review of draft laws as of 09/05/202627 bills registered: 16043 Draft Law on Amendments to the Civil Procedure Code of Ukraine and the Code of […]

  • Review of the EU legislation for 05/09/2026Summary of Recent Legal Acts The following legal acts represent key regulatory updates within the European […]

  • Делегований регламент Комісії (ЄС) 2026/1092 від 21 травня 2026 року, що доповнює Директиву 2014/65/ЄС Європейського Парламенту та Ради стосовно регуляторних технічних стандартів для встановлення кодексу поведінки ЄС щодо досліджень, які фінансуються емітентамиДелегований регламент Комісії (ЄС) 2026/1092 встановлює гармонізований кодекс поведінки ЄС щодо «досліджень, що фінансуються емітентом» (issuer-sponsored research), а саме — інвестиційних досліджень, оплачених компанією, яка є об’єктом аналізу. Цей акт має на меті відновлення довіри до таких досліджень — особливо щодо малих та середніх підприємств (МСП) — шляхом запровадження суворих вимог до незалежності, прозорості та управління конфліктами інтересів. Він гарантує, що інвестори можуть чітко розрізняти незалежний аналіз і спонсорований контент, встановлюючи водночас жорсткі стандарти для постачальників досліджень, щоб запобігти впливу емітента на результати дослідження. ### Структура та основні положення Регламент структурований як основний юридичний текст, що доповнюється детальним Додатком, який містить «Кодекс поведінки ЄС». * **Основні визначення:** У документі визначено поняття «дослідження, що фінансуються емітентом», «дослідник-аналітик» та «постачальник досліджень», при цьому торгові коментарі або спеціалізовані консультаційні послуги прямо виключаються зі сфери дії цього конкретного маркування. * **Зобов’язання щодо дотримання вимог:** Інвестиційні фірми несуть юридичну відповідальність за перевірку того, що будь-яке дослідження, яке вони поширюють під цим маркуванням, відповідає Кодексу. Вони можуть покладатися на аудити третіх сторін або регульований статус постачальника, але остаточна відповідальність залишається за фірмою. * **Кодекс поведінки (Додаток):** Це ключова частина акта, у якій детально описано: * **Управління конфліктами:** Вимоги щодо ведення реєстру конфліктів інтересів та відповідної політики. * **Операційна незалежність:** Суворі правила щодо фізичного відокремлення, заборони на перегляд емітентом проектів рекомендацій та ізоляції аналітиків від комерційного впливу. * **Прозорість:** Обов’язкове розкриття інформації про спонсорований характер дослідження, структури оплати та потенційну залежність від доходу. * **Договірна доброчесність:** Мінімальний дворічний термін дії контрактів та заборона на дострокове припинення дії договору через незадоволеність змістом дослідження або рекомендаціями. Порівняно з попередніми фрагментарними національними підходами, цей Регламент створює єдиний «золотий стандарт» по всьому ЄС, замінюючи розрізнені національні правила єдиною системою, що підлягає виконанню. ### Ключові положення для практичного застосування Для учасників ринку найбільш критичними для щоденної діяльності є такі положення: 1. **Обов’язкове розкриття інформації (пункт 4):** Постачальники досліджень повинні чітко розміщувати маркування «фінансується емітентом» на кожній сторінці. Вони також зобов’язані розкривати інформацію, якщо платежі емітента становлять понад 5% їхнього валового доходу, що слугує важливим сигналом для інвесторів щодо потенційної упередженості. 2. **Гарантії незалежності (пункт 3):** Заборона емітентам переглядати проекти досліджень (за винятком перевірки фактичної точності) та вимога щодо ізоляції аналітиків від комерційних переговорів є основними інструментами запобігання сценаріям «плати за результат» (pay-to-play). 3. **Публічний доступ (пункт 6):** Якщо емітент повністю оплачує дослідження, воно має бути доступним для громадськості безкоштовно. Це важливий крок для демократизації інформації для роздрібних інвесторів. 4. **Ведення обліку (пункт 9):** Постачальники повинні зберігати всі договори, записи про платежі та журнали конфліктів інтересів протягом щонайменше п’яти років, забезпечуючи наявність аудиторського сліду для регуляторів та інвестиційних фірм. 5. **Відповідальність інвестиційних фірм (стаття 2):** Інвестиційні фірми фактично виконують роль «контролерів». Якщо вони не можуть підтвердити, що дослідження відповідає стандартам Кодексу, їм суворо заборонено поширювати його під маркуванням «фінансується емітентом». **Примітка:** Цей Регламент є надзвичайно актуальним для європейського фінансового ринку, включаючи суб’єктів, що працюють в Україні або з Україною, оскільки він гармонізує стандарти інвестиційних досліджень у межах ЄС. Для українських фінансових установ або аналітиків, які прагнуть узгодити свою діяльність зі стандартами ЄС або надавати послуги клієнтам у ЄС, дотримання цих суворих вимог щодо прозорості та незалежності стане передумовою для роботи на […]

  • Commission Delegated Regulation (EU) 2026/1092 of 21 May 2026 supplementing Directive 2014/65/EU of the European Parliament and of the Council with regard to regulatory technical standards for the establishment of an EU code of conduct for issuer-sponsored researchCommission Delegated Regulation (EU) 2026/1092 establishes a harmonized EU code of conduct for “issuer-sponsored research,” which is investment research paid for by the company being analyzed. The act aims to restore trust in such research—particularly for small and medium-sized enterprises (SMEs)—by mandating strict independence, transparency, and conflict-of-interest management. It ensures that investors can clearly distinguish between independent analysis and sponsored content, while setting rigorous standards for research providers to prevent the issuer from influencing the research outcome. ### Structure and Main Provisions The Regulation is structured as a primary legal text supported by a detailed Annex containing the “EU Code of Conduct.” * **Core Definitions:** It defines “issuer-sponsored research,” “research analyst,” and “research provider,” explicitly excluding trading commentary or bespoke advisory services from the scope of this specific label. * **Compliance Obligations:** Investment firms are legally responsible for verifying that any research they distribute under this label complies with the Code. They may rely on third-party audits or the regulated status of the provider, but the ultimate liability remains with the firm. * **The Code of Conduct (Annex):** This is the heart of the act, detailing: * **Conflict Management:** Requirements for maintaining a conflict-of-interest register and policy. * **Operational Independence:** Strict rules on physical separation, prohibition of issuer review of draft recommendations, and insulation of analysts from commercial solicitation. * **Transparency:** Mandatory disclosure of the sponsored nature of the research, payment structures, and potential revenue dependencies. * **Contractual Integrity:** Minimum two-year contract terms and prohibitions on early termination based on dissatisfaction with the research’s content or recommendations. Compared to previous fragmented national approaches, this Regulation creates a uniform “gold standard” across the EU, replacing disparate national rules with a single, enforceable framework. ### Key Provisions for Practical Application For market participants, the following provisions are the most critical for daily operations: 1. **Mandatory Disclosure (Clause 4):** Research providers must prominently display the “issuer-sponsored” label on every page. They must also disclose if the issuer’s payments represent more than 5% of their gross revenue, which serves as a vital red flag for investors regarding potential bias. 2. **Independence Safeguards (Clause 3):** The prohibition on issuers reviewing draft research (except for factual accuracy) and the requirement that analysts remain insulated from commercial negotiations are the primary tools to prevent “pay-to-play” scenarios. 3. **Public Access (Clause 6):** If an issuer pays for the research in full, it must be made accessible to the public free of charge. This is a significant move to democratize information for retail investors. 4. **Record Keeping (Clause 9):** Providers must retain all agreements, payment records, and conflict-of-interest logs for at least five years, ensuring an audit trail is available for regulators and investment firms. 5. **Responsibility of Investment Firms (Article 2):** Investment firms are effectively the “gatekeepers.” If they cannot verify that the research meets the Code’s standards, they are strictly prohibited from distributing it under the “issuer-sponsored” label. **:** This Regulation is highly relevant for the European financial market, including entities operating in or with Ukraine, as it harmonizes the standards for investment research across the EU. For Ukrainian financial institutions or analysts seeking to align with EU standards or provide services to EU-based clients, adherence to these strict transparency and independence requirements will be a prerequisite for operating within the Europea […]

  • Review of Ukrainian legislation for 05/09/2026You have not provided the texts of the legislative acts for processing. Please insert the list or content of […]

  • Огляд українського законодавства за 05/09/2026Ви не надали текстів законодавчих актів для опрацювання. Будь ласка, вставте перелік або зміст нормативно-правових актів, які необхідно проаналізувати, і я негайно підготую дайджест згідно з вашими вимогами. А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів: Про облікову ціну банківських металів Про офіційний курс гривні щодо іноземних валют Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України для підготовки питань щодо стану північних прикордонних територій України і території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері забезпечення безпеки населення в період дії воєнного стану, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, забезпечення стану виконання комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з підготовки питань щодо створення системи військової юстиції в Україні Про направлення депутатського запиту народних депутатів України Савчук О.В. і Тістика Р.Я. Президенту України Про внесення зміни до порядку денного шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Шипайла О.І. Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Жупанина А.В. Про призначення судді Про призначення судді Про призначення судді Про призначення судді Про призначення судді Про призначення судді Про призначення судді Про призначення судді Про призначення судді Про призначення судді Про призначення судді Про призначення судді Про призначення судді Про внесення змін до Указу Президента України від 28 липня 2022 року № 539/2022 Про порядок денний шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2025 р. № 580 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 5 серпня 2026 року “Щодо стану виконання Комплексних планів стійкості окремих регіонів та схвалення Комплексного плану стійкості територіальної громади міста Києва” Про погодження реорганізації державних установ Національної академії медичних наук Деякі питання управління Державним концерном “Ядерне паливо” Про внесення змін до складу Координаційної ради з безпеки дорожнього руху Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Національному агентству з питань запобігання корупції на 2026 рік Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2026 рік Про передачу захисних споруд цивільного захисту у власність Одеської міської територіальної громади Про внесення змін до складу Національної ради з питань молоді Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2026 р. № 511 Про схвалення проекту Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо приєднання до Комітету з питань статистики та статистичної політики Організації економічного співробітництва та розвитку і його допоміжних органів: Робочої групи з фінансової статистики, Робочої групи з національних рахунків, Робочої групи зі статистики міжнародної торгівлі товарами та послугами і Робочої групи зі статистики добробуту Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85 Про присвоєння спеціального звання Про присвоєння спеціального звання Про присвоєння військового звання Про присвоєння військового звання Про присвоєння військового звання Про присвоєння почесної відзнаки «Вдячність Українського народу» народу Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії Про призначення В. Гречанюка начальником Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області Про призначення Д. Нєвєдрова начальником Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області Про звільнення О. Прокопенка з посади начальника Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області Про персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2026 року “Про персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції)” Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2026 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2026 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” Деякі питання діяльності акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” Щодо стану виконання Комплексних планів стійкості окремих регіонів та схвалення Комп […]

  • СПРАВА «ТОВМАСЯН ПРОТИ ВІРМЕНІЇ»

    Рішення у справі «Товмасян проти Вірменії» (заява № 5442/15) стосується процесуальних зобов’язань держави згідно зі статтею 2 Європейської конвенції з прав людини після смерті доньки заявниці, М. Гулоян, у її помешканні в шлюбі. Розслідування обставин її смерті супроводжувалося значними невідповідностями, зокр…[Read more]

  • СПРАВА «ТОВМАСЯН ПРОТИ ВІРМЕНІЇ»

    Рішення у справі «Товмасян проти Вірменії» (заява № 5442/15) стосується процесуальних зобов’язань держави згідно зі статтею 2 Європейської конвенції з прав людини після смерті доньки заявниці, М. Гулоян, у її помешканні в шлюбі. Розслідування обставин її смерті супроводжувалося значними невідповідностями, зокр…[Read more]

  • СПРАВА «СИТНИК ПРОТИ УКРАЇНИ»

    ****

    **1. Суть рішення**
    Справа «Ситник проти України» стосується тривалої неможливості власника майна виселити попередніх власників із квартири, яку він придбав на прилюдних торгах після звернення стягнення на предмет іпотеки. Попри те, що заявник мав дійсне право власності, Верховний Суд України відмовив у задовол…[Read more]

  • СПРАВА «СИТНИК ПРОТИ УКРАЇНИ»

    ****

    **1. Суть рішення**
    Справа «Ситник проти України» стосується тривалої неможливості власника майна виселити попередніх власників із квартири, яку він придбав на прилюдних торгах після звернення стягнення на предмет іпотеки. Попри те, що заявник мав дійсне право власності, Верховний Суд України відмовив у задовол…[Read more]

  • Load More
E-mail
Password
Confirm Password
Lexcovery
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.