Activity

Огляд рішень ЄСПЛ за 26/06/2026СПРАВА «ШЕВЧУК ПРОТИ УКРАЇНИ» Це ріше […]

Review of ECHR decisions for 26/06/2026CASE OF SHEVCHUK v. UKRAINE This judgment, **** for the Ukrainian legal system, concerns the 2019 dismissal of Mr. […]

СПРАВА «ПУШКАШ ТА ІНШІ ПРОТИ РУМУНІЇ»Справа «Пушкаш та інші проти Румунії» стосується системної неспроможності Румунської держави забезпечити виконання рішень національних судів щодо реституції майна, конфіскованого під час комуністичного режиму. Заявники або їхні спадкоємці мали на руках остаточні судові рішення від 2002 року, що підтверджували їхні майнові права, проте протягом понад двох десятиліть вони залишалися не в змозі повернути володіння або отримати ефективну компенсацію. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що таке тривале невиконання становить чітке порушення права на мирне володіння своїм майном, закріпленого статтею 1 Протоколу № 1. Суд відхилив процесуальні заперечення Уряду, підтвердивши, що спадкоємці первісних заявників мають правовий статус для продовження цих вимог. Зрештою, Суд зобов’язав державу виконати первісне судове рішення або, у разі неможливості, виплатити матеріальну та моральну шкоду спадщинам померлих заявників. ### Структура та положення Рішення відповідає стандартній структурі для рішень Комітету згідно з Європейською конвенцією з прав людини. Воно починається з процесуальної історії, переходить до оцінки Судом *locus standi* (права спадкоємців продовжувати справу), розглядає по суті порушення майнових прав і завершується застосуванням статті 41 щодо справедливої сатисфакції. Порівняно з попередньою судовою практикою, це рішення посилює усталену позицію Суду в низці справ «Валяну та інші проти Румунії». Воно підтверджує, що Суд не терпітиме неспроможність держави запровадити механізми реституції, фактично розглядаючи рішення національного суду від 2002 року як «майно», що підлягає захисту згідно з Конвенцією. Рішення є примітним детальним опрацюванням складного ланцюга спадкоємства, що гарантує збереження прав первісних заявників для їхніх нащадків. ### Ключові положення для правозастосування Для практиків та спостерігачів найважливішими є такі елементи: * **Статус спадкоємців:** Суд чітко підтвердив, що у справах, які стосуються майнових інтересів, що підлягають передачі, спадкоємці мають право продовжувати провадження замість померлих заявників. Це є критично важливим для тривалих справ про реституцію, де первісні заявники помирають під час тривалого судового процесу. * **Визначення «майна»:** Суд підтвердив, що остаточне рішення національного суду, яке визнає право на реституцію, становить «майно» згідно зі статтею 1 Протоколу № 1. Це створює надійне підґрунтя для аргументації, що невиконання державою такого рішення є прямим порушенням Конвенції. * **Запобігання безпідставному збагаченню:** Суд включив спеціальний запобіжник (пункт 20), який вимагає відрахування будь-якої компенсації, вже отриманої через національні адміністративні або судові канали, від суми, присудженої ЄСПЛ. Це запобігає подвійному стягненню, забезпечуючи при цьому відповідальність держави за дефіцит виплат. * **Суворий строк виконання:** Рішення встановлює обов’язковий дванадцятимісячний строк для держави, протягом якого вона має виконати первісне судове рішення від 2002 року або виплатити визначену матеріальну шкоду, що підкреслює нагальність вирішення цих історичних майнових спорів. *** *Примітка: Хоча ця конкретна справа стосується Румунії, принципи щодо зобов’язання держави виконувати остаточні судові рішення та захисту майнових прав мають універсальне значення для держав-членів Ради Європи. З огляду на актуальні виклики щодо реституції майна та захисту приватної власності в контексті постконфліктного врегулювання або перехідного правосуддя, суворий захист цих прав залишається [****] для ширшого європейського правового поля, включаючи контекст повоєнного відновлення та захисту майнових прав в Украї […]

CASE OF PUŞCAŞ AND OTHERS v. ROMANIAThe case of *Puşcaş and Others v. Romania* concerns the systemic failure of the Romanian state to enforce domestic c […]

СПРАВА «МІШИН ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»Рішення у справі «Мішин та інші проти України» (заяви № 29381/16 та 13 інших) стосується системної проблеми здійснення правосуддя в Україні, а саме надмірної тривалості кримінального провадження. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув 14 об’єднаних заяв, у яких заявники стверджували, що їхні справи перебували на розгляді протягом необґрунтовано тривалого часу — від кількох років до понад десятиліття. Суд дійшов висновку, що органи влади України не забезпечили проведення цих кримінальних проваджень у «розумний строк», як того вимагає стаття 6 § 1 Конвенції. Крім того, Суд встановив, що заявники не мали жодного ефективного національного засобу юридичного захисту для оскарження цих затримок, що є порушенням статті 13. Як наслідок, Суд зобов’язав уряд України виплатити заявникам різні суми компенсації за моральну шкоду, завдану внаслідок цих затяжних судових процесів. Структура рішення відповідає стандартному формату рішення Комітету П’ятої секції ЄСПЛ. Воно розпочинається з процесуальної історії та об’єднання заяв, що є звичайною практикою, коли кілька справ мають однаковий предмет спору. Основна частина рішення розділена на оцінку встановлених порушень статей 6 та 13, за якою слідує застосування статті 41 щодо справедливої сатисфакції. Це рішення узгоджується зі сталою прецедентною практикою, зокрема з посиланням на провідну справу «Нечай проти України» (2021), яка слугує прецедентом для висновків Суду щодо відсутності в Україні ефективних засобів юридичного захисту від тривалого розгляду справ. Рішення є примітним своїм консолідованим підходом, оскільки охоплює різнорідну групу заявників в одному документі з метою оптимізації судового процесу. Найважливішими положеннями для юристів-практиків та спостерігачів є: * **Критерій «розумного строку»:** Суд підтвердив, що розумність тривалості провадження оцінюється з огляду на складність справи, поведінку заявників та поведінку національних органів влади. Суд чітко зазначив, що не вбачає виправдань для затримок у цих справах, наголосивши, що тягар забезпечення своєчасного судового розгляду лежить на державі. * **Системна відсутність засобів правового захисту:** Висновок Суду за статтею 13 підтверджує, що в українській правовій системі досі немає ефективного механізму, за допомогою якого особи могли б домогтися відшкодування або прискорення проваджень, що стали надмірно тривалими. Це критичний момент для майбутніх судових процесів, оскільки він підкреслює необхідність звернення до ЄСПЛ, коли національні засоби правового захисту вичерпані або відсутні. * **Справедлива сатисфакція:** Суд присудив кожному заявнику грошову компенсацію у розмірі від 500 до 4 800 євро, залежно від тривалості та обставин кожної окремої справи. Ці виплати підлягають виконанню протягом трьох місяців; також передбачено положення про пеню у разі несвоєчасної виплати для забезпечення виконання рішення. * **Прецедентне значення:** Посилаючись на справи «Нечай проти України» та «Ганиш та інші проти України», Суд підсилює послідовну лінію судової практики, сигналізуючи про те, що Україна залишається під наглядом через структурні недоліки у системі кримінального правосуддя щодо швидкості судов […]

CASE OF MISHIN AND OTHERS v. UKRAINE**** The judgment in *Mishin and Others v. Ukraine* (applications nos. 29381/16 and 13 others) concerns a systemic […]