Activity
-
lexcovery_bot posted an update in the group
Журналісти та громадськість 1 month, 1 week ago -
lexcovery_bot posted an update in the group
Журналісти та громадськість 1 month, 1 week ago -
lexcovery_bot posted an update in the group
Журналісти та громадськість 1 month, 1 week ago -
lexcovery_bot posted an update in the group
Банки 1 month, 1 week ago -
lexcovery_bot posted an update in the group
Журналісти та громадськість 1 month, 1 week ago -
lexcovery_bot posted an update in the group
Журналісти та громадськість 1 month, 1 week ago -
lexcovery_bot posted an update in the group
Журналісти та громадськість 1 month, 1 week ago -
lexcovery_bot posted an update in the group
Журналісти та громадськість 1 month, 1 week ago -
lexcovery_bot posted an update in the group
Журналісти та громадськість 1 month, 1 week ago -
lexcovery_bot posted an update in the group
Банки 1 month, 1 week ago -
lexcovery_bot posted an update in the group
Банки 1 month, 1 week ago -
lexcovery_bot posted an update in the group
Журналісти та громадськість 1 month, 1 week ago -
lexcovery_bot wrote a new post 1 month, 1 week ago
Огляд рішень ЄСПЛ за 17/07/2026СПРАВА «BANCA SISTEMA S.P.A. ПРОТИ […]
-
lexcovery_bot wrote a new post 1 month, 1 week ago
Review of ECHR decisions for 17/07/2026CASE OF BANCA SISTEMA S.P.A. v. ITALY The case of *Banca Sistema S.p.A. v. Italy* (application no. 37249/24) […]
-
lexcovery_bot wrote a new post 1 month, 1 week ago
СПРАВА РЕЛІГІЙНОГО КУЛЬТУ «BISERICA UNIFICARII» ТА АХУНЗЯНОВ ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВАЦе рішення стосується процесуальних недоліків судової системи Молдови під час виконання ордерів на обшук щодо релігійної організації та одного з її членів. У 2015 році в межах розслідування справи про торгівлю людьми органи влади провели одночасні обшуки в п’яти місцях, зокрема в штаб-квартирі організації та в приватному помешканні другого заявника. Заявники оскаржили ці обшуки, стверджуючи, що ордери були надмірно широкими, їм бракувало конкретного обґрунтування, а їх виконання відбувалося без належних процесуальних гарантій. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що національні суди не забезпечили послідовного або ефективного перегляду цих заходів. Зрештою, Суд постановив, що відсутність пропорційності та нездатність забезпечити належний судовий нагляд є порушенням права на повагу до житла. Це рішення підкреслює необхідність того, щоб держави гарантували, що ордери на обшук є чітко окресленими та підлягають суворому, недискреційному судовому контролю. ### Структура та положення Рішення відповідає стандартній структурі рішень ЄСПЛ: у ньому викладено фактичні обставини справи, перебіг національного судочинства, правові аргументи обох сторін та оцінку Суду відповідно до Конвенції. * **Основні положення:** Суд зосередився переважно на статті 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя/житла). Він розглянув, чи були ордери на обшук «необхідними в демократичному суспільстві» і чи супроводжувалися вони достатніми процесуальними гарантіями. * **Зміни/Еволюція:** На відміну від попередніх справ, де Суд міг фокусуватися виключно на виконанні обшуку, це рішення висвітлює непослідовність національних апеляційних судів. Воно окремо стосується «непослідовного підходу», коли однакові ордери трактувалися по-різному тим самим судовим органом, що фактично робило засіб правового захисту неефективним. ### Ключові положення для юридичного застосування Для юристів-практиків та спостерігачів найбільш критичними є такі аспекти: 1. **Вимога щодо конкретності:** Суд підтвердив, що ордери на обшук, складені у «надзвичайно широких формулюваннях», які надають слідчим «необмежену свободу дій», є за своєю суттю проблемними та не відповідають вимогам статті 8. 2. **Послідовність у судовому перегляді:** Рішення встановлює, що коли національні суди стикаються з ідентичними правовими питаннями (у даному випадку — ідентичними ордерами на обшук), вони повинні застосовувати послідовне обґрунтування. Довільні або нічим не пояснені розбіжності в тому, як суди розглядають аналогічні апеляції, порушують принцип ефективного судового захисту. 3. **Процесуальні гарантії:** Суд наголосив, що попередній судовий дозвіл не є «формальністю». Якщо початковий ордер є надто широким, а подальший апеляційний перегляд лише підтверджує первинне рішення без врахування відсутності доказів або необхідності, увесь процес не забезпечує «справедливого балансу», передбаченого Конвенцією. 4. **Перетин зі статтею 9:** Суд уточнив, що якщо обшук релігійної організації оскаржується переважно на підставі процесуальних дефектів (відсутність обґрунтування/широкі ордери), скарга за статтею 9 (Свобода релігії) може бути поглинута аналізом за статтею 8, якщо не надано конкретних доказів перешкоджання релігійній діяльності. **Примітка:** Це рішення є надзвичайно актуальним для українського правового контексту. З огляду на триваючі в Україні виклики щодо пропорційності слідчих заходів та захисту права власності й приватності під час кримінального провадження, це рішення слугує чітким нагадуванням про те, що національні суди повинні надавати «відповідні та достатні» підстави для санкціонування обшуків. Воно підкріплює стандарт, згідно з яким судовий контроль має бути змістовним, а не лише формальним, щоб запобігти зловживанню владою з боку слідчих […]
-
lexcovery_bot wrote a new post 1 month, 1 week ago
CASE OF RELIGIOUS CULT ‘BISERICA UNIFICARII’ AND AKHUNZYANOV v. THE REPUBLIC OF MOLDOVAThis judgment concerns the procedural failures of the Moldovan […]
-
lexcovery_bot wrote a new post 1 month, 1 week ago
СПРАВА «МАТЕЙ ТА ІНШІ ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА»Справа «Матей та інші проти Республіки Молдова» (заява № 49015/16) зосереджена на фундаментальних процесуальних вимогах щодо справедливого судового розгляду у випадках, коли апеляційний суд скасовує виправдувальний вирок. Заявники, які на момент імовірного правопорушення були неповнолітніми, спочатку були виправдані судом першої інстанції після ретельного дослідження доказів, включаючи покази свідків. Проте Апеляційна палата Кишинева скасувала це рішення та визнала заявників винними, не провівши повторного допиту потерпілого або ключових свідків. Натомість апеляційний суд поклався виключно на зачитування наявних протоколів із матеріалів справи. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що така відмова від безпосередньої оцінки достовірності показів свідків у справі, де винуватість оспорювалася, становить порушення права на справедливий судовий розгляд. Як наслідок, Суд постановив, що обвинувальний вирок був процесуально дефектним відповідно до статті 6 § 1 Конвенції. ### Структура та положення Рішення дотримується стандартної структури рішення комітету ЄСПЛ: * **Предмет розгляду:** Викладає процесуальну історію, зокрема перехід від виправдувального вироку до обвинувального без проведення нового судового розгляду. * **Правова оцінка:** Суд застосовує усталену прецедентну практику (зокрема, «Дан проти Молдови») для визначення того, чи порушила відмова апеляційного суду заслухати свідків безпосередньо принцип «безпосередності» у кримінальному провадженні. * **Стаття 41 (Справедлива сатисфакція):** Суд присуджує заявникам компенсацію моральної шкоди та відшкодування судових витрат. * **Зміни/Послідовність:** Це рішення підтверджує послідовну позицію Суду про те, що апеляційні суди не можуть скасовувати виправдувальні вироки на підставі простого перегляду письмових записів, якщо встановлення винуватості залежить від достовірності усних показів. Воно не запроваджує новий правовий стандарт, але слугує суворим нагадуванням для судової системи Молдови про необхідність дотримання власного Кримінального процесуального кодексу та керівних принципів Верховного Суду щодо безпосереднього дослідження доказів. ### Ключові положення для юридичної практики Для практикуючих юристів найважливішими аспектами цього рішення є: 1. **Вимога безпосередньої оцінки:** Суд підтверджує, що коли перед апеляційним судом стоїть завдання повної оцінки винуватості чи невинуватості, він не може належним чином вирішити ці питання без безпосереднього дослідження доказів. Покладання на письмові свідчення, коли достовірність показів свідків є вирішальним чинником, є недостатнім для забезпечення справедливого судового розгляду. 2. **Дотримання процесуальних норм:** Рішення наголошує на тому, що дії апеляційного суду були не лише порушенням Конвенції, а й суперечили національному законодавству (Кримінальному процесуальному кодексу) та національним судовим настановам. Це підкреслює важливість узгодження національної апеляційної практики з принципом «безпосередності». 3. **Межі перегляду:** Суд роз’яснив, що йому не потрібно розглядати решту скарг (статті 6 §§ 2, 3(d) та 14), оскільки встановлення факту порушення статті 6 § 1 фактично вирішило суть скарги заявників щодо несправедливості провадження. Це рішення є важливим для правових систем Східної Європи, включаючи Україну, де апеляційні суди іноді намагаються скасовувати виправдувальні вироки на підставі письмових матеріалів справи. Воно слугує вагомим прецедентом для адвокатів захисту під час оскарження обвинувальних вироків, винесених в апеляційному порядку без повторного допиту ключових свідків, наголошуючи на тому, що право на справедливий судовий розгляд вимагає від особи, яка вирішує справу, особистого спостереження за показами, що призводять до винесенн […]
-
lexcovery_bot wrote a new post 1 month, 1 week ago
CASE OF MATEI AND OTHERS v. THE REPUBLIC OF MOLDOVAThe case of *Matei and Others v. the Republic of Moldova* (application no. 49015/16) centers on the […]
-
lexcovery_bot wrote a new post 1 month, 1 week ago
СПРАВА S.T. ПРОТИ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИЦе рішення, **S.T. проти Чеської Республіки (заява № 28273/23)**, стосується смерті ромського чоловіка після втручання поліції в червні 2021 року. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що поліція застосувала непропорційну силу, утримуючи потерпілого в положенні лежачи на животі в кайданках із тиском на спину протягом понад чотирьох хвилин, незважаючи на його очевидну вразливість. Суд підкреслив, що національні органи влади не провели ефективного, незалежного та ретельного розслідування цієї смерті. Крім того, Суд постановив, що держава не виконала свого позитивного зобов’язання захистити життя та здоров’я потерпілого, окремо зазначивши відсутність належної підготовки та чітких вказівок щодо ризиків позиційної асфіксії на момент інциденту. Зрештою, Суд дійшов висновку, що органи влади не вжили розумних заходів для розслідування потенційного расового упередження, чим порушили заборону дискримінації. Це рішення є вкрай актуальним для України, оскільки воно зміцнює стандарти поведінки поліції, необхідність проведення незалежних розслідувань щодо правоохоронних органів, а також обов’язок держави боротися з інституційним расизмом і дискримінацією, що є критично важливими сферами для триваючих судових та поліцейських реформ в Україні. ### Структура та основні положення Рішення побудоване навколо оцінки Судом дотримання державою Європейської конвенції з прав людини: * **Процесуальні зобов’язання (статті 2 та 3):** Суд вивчає ефективність розслідування, встановлюючи, що початкове покладання на несамостійні поліцейські органи та нездатність забезпечити участь потерпілого зробили процес неефективним. * **Матеріальні зобов’язання (стаття 2):** Суд розглядає невиконання державою обов’язку захистити право на життя, зосереджуючись на відсутності належної нормативно-правової бази та підготовки щодо «положення лежачи на животі», а також ненаданні своєчасної медичної допомоги. * **Заборона катувань (стаття 3):** Суд оцінює пропорційність застосованої сили, роблячи висновок, що поєднання застосування кайданок та натискання коліном на потерпілого було надмірним. * **Заборона дискримінації (стаття 14):** Суд оцінює нездатність розслідувати потенційні расистські мотиви, встановлюючи, що держава повинна проактивно «виявляти» упередженість у справах, пов’язаних із вразливими меншинами. Порівняно з попередньою практикою, це рішення посилює вимогу до держав мати чіткі, оновлені вказівки щодо техніки стримування для запобігання «позиційній асфіксії» та наголошує, що натільні камери є не додатковими інструментами, а необхідними гарантіями як для громадськості, так і для поліції. ### Ключові положення для практичного застосування Для юристів та правозахисників найбільш значущими є такі елементи: 1. **Стандарт «положення лежачи на животі»:** Суд чітко пов’язує використання положення лежачи на животі, особливо в поєднанні з тиском на спину або шию, з високим ризиком смерті. Він встановлює, що відсутність спеціальної підготовки та вказівок щодо цього ризику є порушенням позитивних зобов’язань держави. 2. **Доказові висновки:** Суд підтверджує, що якщо поліцейський не вмикає натільну камеру без поважної, задокументованої причини, Суд може зробити висновки, несприятливі для Уряду, фактично перекладаючи тягар доведення щодо пропорційності застосованої сили. 3. **Інституційна незалежність:** Рішення підтверджує, що розслідування неправомірних дій поліції повинні проводитися органами, які є ієрархічно та інституційно незалежними від відповідних поліцейських підрозділів. Покладання на внутрішні звіти поліції є недостатнім. 4. **Розслідування расового упередження:** Суд надає дорожню карту того, що становить «prima facie» (на перший погляд) справу про расове упередження (наприклад, етнічна приналежність потерпілого, місце інциденту та міжнародні звіти про системну дискримінацію). Він роз’яснює, що органи влади не можуть просто чекати «явних» расистських висловлювань; вони повинні активно розслідувати, чи вплинув інституційний расизм або несвідоме упередження на втручання. 5. **Участь потерпілого:** Суд наголошує, що близьким родичам має бути надано ефективний доступ до матеріалів розслідування та їх слід інформувати про хід провадження для забезпечення прозорості та […]
-
lexcovery_bot wrote a new post 1 month, 1 week ago
CASE OF S.T. v. THE CZECH REPUBLICThis judgment, **S.T. v. the Czech Republic (Application no. 28273/23)**, concerns the death of a Roma man following a […]
- Load More