Вітаю. Як юрист з багаторічним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось стислий аналіз для вашого матеріалу:
1. **Предмет спору:** Визнання недійсними договорів дарування та купівлі-продажу нерухомого майна, які позивач вважає фраудаторними (вчиненими боржником з метою уникнення виконання зобов’язань перед кредитором).
2. **Аргументи суду:**
* Суд наголосив, що приватно-правовий інструментарій не може використовуватися для уникнення сплати боргу, а будь-який правочин боржника, що призводить до його неплатоспроможності, має ставитися під сумнів.
* **:** Верховний Суд підкреслив, що він відступає від попередньої позиції (зокрема, конкретизуючи висновок Великої Палати від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16), підтверджуючи право кредитора оскаржувати правочини боржника на підставі загальних засад добросовісності та заборони зловживання правом.
* Суд зазначив, що реальне виконання правочину (передача майна) не виключає його фраудаторності, якщо метою було виведення активів.
* Апеляційний суд помилково обмежився лише формальною перевіркою реальності укладення угод, не дослідивши належним чином наявність умислу боржника на шкоду кредитору.
* Також суд вказав на необхідність дотримання балансу інтересів та пропорційності втручання у право власності, особливо щодо добросовісності набувача майна.
* Оскільки апеляційний суд не встановив усіх фактичних обставин щодо фраудаторності угод, справу необхідно переглянути повторно.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
