Activity

Огляд рішень ЄСПЛ за 15/09/2026СПРАВА «БЕНЛІ ПРОТИ ТУРЕЧЧИНИ» Ріше […]

Review of ECHR decisions for 15/09/2026CASE OF BENLI v. TÜRKİYE The judgment in *Benli v. Türkiye* (application no. 29949/20) concerns the systemic mo […]

СПРАВА «БЕНЛІ ПРОТИ ТУРЕЧЧИНИ»Рі […]

CASE OF BENLI v. TÜRKİYEThe judgment in *Benli v. Türkiye* (application no. 29949/20) concerns the systemic monitoring of a detainee’s legal co […]

Огляд судової практики Верховного Суду за 15/09/2026Сьогодні не було опубліковано нових рішень

Review of Ukrainian Supreme Court's decisions for 15/09/2026No new decisions were published today

Draft Law on Amendments to Article 17-1 of the Law of Ukraine "On Permitting Activities in the Field of Nuclear Energy Use" regarding the execution of decisions on the imposition of finesAnalysis of the draft law: Greetings. As a lawyer, I have analyzed the draft amendments to Article 17-1 of the Law of Ukraine “On Permitting Activities in the Field of Nuclear Energy Use”. Below, I provide a detailed analysis of the document. ### 1. Substance of the draft law This draft law is aimed at improving the mechanism for the enforcement of decisions on the imposition of fines for violations of legislative requirements in the field of nuclear and radiation safety. The document clearly defines the status of decisions (resolutions) on the imposition of fines as enforcement documents and establishes specific deadlines for their voluntary payment. The draft also details the procedure for such resolutions to enter into legal force and the conditions under which they are subject to transfer to the state executive service authorities. The purpose of the amendments is to ensure the inevitability of liability for identified offenses in this critical sector. ### 2. Structure and main provisions The draft introduces structural changes to Article 17-1 of the Law, expanding it from three parts to eight: * **Parts 2 and 3:** Clarify the terminology (use of the term “resolution”) and establish the moment a decision enters into legal force — from the day of its adoption. * **Part 4:** Establishes a clear deadline for the voluntary payment of a fine — one month from the moment the decision enters into legal force. * **Part 5:** Formalizes the right to judicial appeal of the resolution within one month from the date it enters into legal force. * **Parts 6 and 7:** Introduce a mechanism for the resolution to acquire the status of an enforcement document. Specifically, it becomes an enforcement document either after the one-month period expires without voluntary payment (in the absence of an appeal), or from the day the court decision enters into legal force, if the resolution was appealed. * **Part 8:** Retains the provision on crediting fines to the State Budget of Ukraine. ### 3. Important aspects for the parties These changes significantly affect law enforcement practice and procedural issues: * **For business (entities):** Clear time limits are set: one month for voluntary payment and one month for appeal. It is important to note that after these periods expire (if no action is taken), the stage of compulsory collection through the state executive service authorities begins. * **For the regulator (State Nuclear Regulatory Inspectorate):** The draft provides a clear procedural algorithm for transforming a resolution into an enforcement document, which eliminates legal uncertainty regarding the moment from which one can appeal to the executive service. * **For experts and legislators:** The main change consists of determining the *moment of acquiring the status of an enforcement document*. This creates a clear mechanism for enforcement, consistent with the requirements of the Law of Ukraine “On Enforcement Proceedings”. * **For citizens:** This draft law strengthens control over compliance with safety standards at nuclear energy facilities by increasing the effectiveness of the procedure for collecting fines for violations. Analysis of the explanatory note: Greetings. As a lawyer with many years of experience, I have analyzed the document you provided. Below is a structured analysis of this draft law. ### 1. Substance of the draft law This draft law aims to grant resolutions on the imposition of fines for violations in the field of nuclear energy use the status of an enforcement document. In fact, this will allow the State Nuclear Regulatory Inspectorate to send these resolutions directly to the state executive service authorities for the compulsory collection of funds in case they are not paid by violators on a voluntary basis. ### 2. Reasons and necessity of adoption According to the author of the document, the main problem is the existence of a legislative conflict. Currently, a situation has arisen where fines are imposed, but the state executive service authorities refuse to initiate proceedings because the current Law “On Enforcement Proceedings” does not recognize these resolutions as “enforcement documents”. This leads to legal uncertainty: the inspector has made a decision, but it is impossible to enforce it compulsorily. This undermines the principle of the inevitability of punishment and creates risks for the general system of nuclear and radiation safety, and may also negatively affect Ukraine’s fulfillment of international obligations. ### 3. Main consequences of adopting the draft * **For the state and the regulator:** The draft law eliminates the procedural “helplessness” of the State Nuclear Regulatory Inspectorate. After the amendments are adopted, the regulator will receive a real toolkit for the compulsory collection of fines, which will strengthen state control in a strategically important sphere. * **For business (entities):** Entities operating in the nuclear sphere will lose the opportunity to ignore a fine resolution without consequences. If previously the non-payment of a fine could remain unpunished, now it will inevitably lead to the opening of enforcement proceedings, blocking of accounts, or other measures provided by law. * **For experts and law enforcement officers:** The document eliminates a technical conflict between two laws (on permitting activities and on enforcement proceedings). This is an example of “legal clarity” of legislation, which minimizes the space for different interpretations of norms by various state bodies. * **For citizens:** The draft has no direct impact on ordinary citizens, but it indirectly contributes to increasing the level of safety during the operation of nuclear facilities by ensuring real discipline among market operators. Summing up, this is a purely technical, but extremely important for the effectiveness of public administration, draft law aimed at strengthening executive discipline in a critically important sphere. Analysis of other documents: ### Analysis of the draft law regarding the execution of decisions on the imposition of fines in the field of nuclear energy **1. Position of the document author** The Cabinet of Ministers of Ukraine, acting as the initiator of this draft law, fully supports its adoption and insists on the necessity of legislative changes. The Government views this document as a tool for streamlining the procedure for the compulsory collection of fines, which will allow for more effective enforcement of decisions by state nuclear and radiation safety regulatory authorities. **2. Main provisions of the draft law** For business representatives, experts, and the public, it is important to understand that this draft law significantly changes the algorithm of interaction between nuclear activity entities and the regulator in case of violations. Here are the key aspects: * **Establishing the status of an enforcement document:** The draft law proposes to grant the resolution on the imposition of a fine the status of an enforcement document. This means that in case of non-payment of the fine on a voluntary basis and the absence of a judicial appeal, the document automatically becomes the basis for opening enforcement proceedings by the State Executive Service without additional bureaucratic delays. * **Clear execution and appeal deadlines:** Strict time limits are introduced: the fine must be paid within one month from the day the decision enters into legal force. Appeals are also limited to a period of one month. These changes discipline businesses, but at the same time require business entities to be extremely attentive to the deadlines for receiving and processing correspondence from the regulator. * **Judicial protection mechanism:** It is important that the draft law takes into account the constitutional right to judicial protection. If an entity appeals a fine, the enforcement procedure is “frozen” until the court decision enters into legal force. That is, the status of an enforcement document is acquired only after the court has finalized the case. * **Legal certainty:** The introduction of the term “decision (resolution)” unifies the terminology and eliminates potential legal conflicts when interpreting which document is the basis for the collection of funds. **Conclusion:** For businesses, this means moving to a “pay or appeal within the established deadline” model, where the cost of a procedural error or delay increases significantly, as the compulsory collection process becomes aut […]

Проєкт Закону про внесення змін до статті 17-1 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" щодо виконання рішень про накладення штрафівАналіз проекту закону: Вітаю. Як юрист, я проаналізував проєкт змін до статті 17-1 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії». Нижче надаю детальний аналіз документу. 1. Суть проєкту закону Цей законопроєкт спрямований на вдосконалення механізму примусового виконання рішень про накладення штрафів за порушення вимог законодавства у сфері ядерної та радіаційної безпеки. Документ чітко визначає статус рішень (постанов) про накладення штрафів як виконавчих документів та встановлює конкретні строки для їх добровільної сплати. Також проєкт деталізує процедуру набрання законної сили такими постановами та умови, за яких вони підлягають передачі до органів державної виконавчої служби. Метою змін є забезпечення невідворотності відповідальності за виявлені правопорушення у цій критичній галузі. 2. Структура та основні положення Проєкт вносить структурні зміни до статті 17-1 Закону, розширюючи її з трьох частин до восьми: Частини 2 та 3: Уточнюють термінологію (використання терміну «постанова») та закріплюють момент набрання рішенням законної сили — з дня його прийняття. Частина 4: Встановлює чіткий строк для добровільної сплати штрафу — один місяць з моменту набрання рішенням законної сили. Частина 5: Формалізує право на судове оскарження постанови протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили. Частини 6 та 7: Впроваджують механізм набуття постановою статусу виконавчого документа. Зокрема, вона стає виконавчим документом або після закінчення місячного строку без добровільної сплати (за відсутності оскарження), або з дня набрання законної сили судовим рішенням, якщо постанову було оскаржено. Частина 8: Зберігає положення про зарахування штрафів до Державного бюджету України. 3. Важливі аспекти для сторін Ці зміни суттєво впливають на правозастосовчу практику та процедурні питання: Для бізнесу (суб’єктів діяльності): Встановлюються чіткі часові межі: один місяць на добровільну сплату та один місяць на оскарження. Важливо враховувати, що після спливу цих строків (у разі невчинення дій) настає стадія примусового стягнення через органи державної виконавчої служби. Для регулятора (Державна інспекція ядерного регулювання): Проєкт надає чіткий процесуальний алгоритм перетворення постанови на виконавчий документ, що усуває правову невизначеність щодо того, з якого моменту можна звертатися до виконавчої служби. Для експертів та законодавців: Основна зміна полягає у визначенні моменту набуття статусу виконавчого документа. Це створює зрозумілий механізм примусового виконання, узгоджений із вимогами Закону України «Про виконавче провадження». Для громадян: Даний законопроєкт посилює контроль за дотриманням безпекових норм на об’єктах ядерної енергетики шляхом підвищення ефективності процедури стягнення штрафів за порушення. Аналіз пояснювальної записки: Вітаю. Як юрист із багаторічним досвідом, я проаналізував наданий вами документ. Нижче наводжу структурований аналіз цього законопроєкту. 1. Суть проєкту закону Цей законопроєкт має на меті надати постановам про накладення штрафів за порушення у сфері використання ядерної енергії статусу виконавчого документа. Фактично, це дозволить Держатомрегулюванню направляти ці постанови безпосередньо до органів державної виконавчої служби для примусового стягнення коштів у разі їх несплати порушниками у добровільному порядку. 2. Причини та необхідність прийняття На думку автора документа, основною проблемою є наявність законодавчої колізії. Наразі склалася ситуація, коли штрафи накладаються, проте органи державної виконавчої служби відмовляють у відкритті проваджень, оскільки чинний Закон «Про виконавче провадження» не визнає ці постанови «виконавчими документами». Через це виникає правова невизначеність: інспектор рішення прийняв, але виконати його примусово неможливо. Це підриває принцип невідворотності покарання та створює ризики для загальної системи ядерної та радіаційної безпеки, а також може негативно впливати на виконання Україною міжнародних зобов’язань. 3. Основні наслідки прийняття проєкту Для держави та регулятора: Законопроєкт усуває процедурну «безпорадність» Держатомрегулювання. Після прийняття змін регулятор отримає реальний інструментарій для примусового стягнення штрафів, що посилить державний контроль у стратегічно важливій сфері. Для бізнесу (суб’єктів діяльності): Суб’єкти, що працюють у ядерній сфері, втратять можливість ігнорувати постанову про штраф без наслідків. Якщо раніше несплата штрафу могла залишатися безкарною, то тепер вона неминуче призведе до відкриття виконавчого провадження, блокування рахунків чи інших заходів, передбачених законом. Для експертів та правозастосовників: Документ усуває технічну колізію між двома законами (про дозвільну діяльність та про виконавче провадження). Це приклад «юридичної чистоти» законодавства, яка мінімізує простір для різного трактування норм різними державними органами. Для громадян: Прямого впливу на пересічних громадян проєкт не має, проте він опосередковано сприяє підвищенню рівня безпеки при експлуатації ядерних об’єктів шляхом забезпечення реальної дисципліни серед операторів ринку. Підсумовуючи, це суто технічний, але надзвичайно важливий для ефективності державного управління законопроєкт, спрямований на зміцнення виконавчої дисципліни у критично важливій сфері. Аналіз інших документів: Аналіз законопроекту щодо виконання рішень про накладення штрафів у сфері ядерної енергетики 1. Позиція автора документа Кабінет Міністрів України, виступаючи ініціатором цього законопроекту, повністю підтримує його прийняття та наполягає на необхідності законодавчих змін. Уряд розглядає цей документ як інструмент для впорядкування процедури примусового стягнення штрафів, що дозволить ефективніше забезпечити виконання рішень органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. 2. Основні положення законопроекту Для представників бізнесу, експертів та громадськості важливо розуміти, що цей законопроект суттєво змінює алгоритм взаємодії суб’єктів ядерної діяльності з регулятором у разі порушень. Ось ключові аспекти: Встановлення статусу виконавчого документа: Законопроект пропонує надати постанові про накладення штрафу статус виконавчого документа. Це означає, що у разі несплати штрафу у добровільному порядку та відсутності судового оскарження, документ автоматично стає підставою для відкриття виконавчого провадження органами ДВС без додаткових бюрократичних зволікань. Чіткі строки виконання та оскарження: Вводяться жорсткі часові рамки: штраф має бути сплачений протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили. Оскарження також обмежене строком у один місяць. Ці зміни дисциплінують бізнес, але водночас вимагають від суб’єктів господарювання бути надзвичайно уважними до строків отримання та опрацювання кореспонденції від регулятора. Механізм судового захисту: Важливо, що законопроект враховує конституційне право на судовий захист. Якщо суб’єкт оскаржує штраф, процедура примусового виконання “заморожується” до моменту набрання законної сили судовим рішенням. Тобто, статус виконавчого документа набувається лише після того, як суд поставить крапку у справі. Юридична визначеність: Введення поняття “рішення (постанова)” уніфікує термінологію та усуває можливі правові колізії при інтерпретації того, який саме документ є підставою для стягнення коштів. Висновок: Для бізнесу це означає перехід до моделі “сплати або оскаржуй у встановлений строк”, де ціна процесуальної помилки або затримки суттєво зростає, оскільки процес примусового стягнення стає а […]

Draft Law on Amendments to Certain Laws of Ukraine Regarding Ensuring the Accessibility of Audiovisual Media Services (Excluding Auditory Media Services) for Persons with DisabilitiesAnalysis of the draft law: 1. Essence of the draft law This draft law is aimed at the systemic implementation of inclusivity in the audiovisual sphere of Ukraine by legislatively consolidating the duty of media to ensure content accessibility for persons with visual and hearing impairments. The core idea is to transition from disparate norms to a unified standard that includes mandatory subtitling, sign language interpretation, and audio description (typhlocommentary). The project establishes clear accessibility indicators, mechanisms for planning these measures by media entities, and introduces liability for failure to comply with the established requirements. In fact, the law adapts Ukrainian legislation to modern European standards of inclusive information policy. 2. Structure of the project and main changes The project is constructed as comprehensive amendments to the core Law of Ukraine “On Media” and a number of special laws (“On the Fundamentals of Social Protection of Persons with Disabilities in Ukraine,” “On Advertising,” “On Public Television and Radio Broadcasting of Ukraine,” “On the System of Foreign Broadcasting of Ukraine”). Introduction of Article 45-1 to the “On Media” Law: This is the “heart” of the project, which consolidates accessibility requirements for all providers of audiovisual media services (except audio ones). Action Plan Mechanism: Instead of purely rigid percentage-based norms, an “action plan” tool is introduced, which media entities develop independently, considering their own resources and technical capabilities, but under the supervision of the National Council. Co-regulation: For the first time, the participation of a co-regulatory body in the development of technical rules (format of subtitles, placement on screen, types of equipment) together with the National Council is envisaged. Transitional Provisions: The project establishes a transition period of 5 years, during which the accessibility indicator (the volume of adapted content) must be at least 50%, with a subsequent gradual increase to 90%. 3. Key provisions for stakeholders For business (media): It is important to understand that the law provides not only for penalties but also for flexibility. Approval of an “action plan” with the National Council allows for taking into account the financial and technical capabilities of a specific broadcaster. However, failure to comply with these requirements is classified as a “significant violation,” which carries serious regulatory risks. For legislators and experts: The project integrates accessibility into the regulation of political and social advertising. It also clearly delineates responsibilities for different types of media, including Public Broadcasting and state foreign broadcasting (SE “Multimedia Platform for Foreign Broadcasting of Ukraine”), which become flagships of inclusion. For citizens: Persons with disabilities receive a legal right to access information, including the right to identify content that has subtitles or audio description in the program schedule in advance. The introduction of technical codes guarantees that “accessibility” will not be merely formal but will meet clear quality standards (e.g., regarding subtitle readability). Technical aspect: The duty to label programs in catalogs and schedules becomes mandatory, which allows users to easily choose adapted content. Analysis of the explanatory note: 1. Essence of the draft law The draft law is aimed at creating a systemic legal mechanism for ensuring the accessibility of audiovisual media (television, online services) for persons with disabilities through the mandatory implementation of subtitling, sign language translation, and audio description (typhlocommentary). The document establishes a gradual 10-year transition schedule to an accessibility level of 90% for the vast majority of media entities. 2. Reasons and necessity for adoption The author of the note argues that the need for changes stems from critical legal gaps and conflicts in current legislation (in particular, in the “On Media” Law), which makes it impossible to fully exercise the constitutional rights of persons with disabilities. The author’s main points: Lack of mechanisms: Current laws declare rights but do not contain specific mechanisms, conditions, and procedures for ensuring content accessibility. Legal uncertainty: Terminology in laws is scattered, contradictory, and outdated, which does not meet the requirements of the principle of legal certainty and the rule of law. International obligations: Ukraine has international obligations (the Convention on the Rights of Persons with Disabilities, EU Directive 2010/13/EU) that require the adaptation of national law to continuously increase the accessibility of services. Control: Currently, there are no clear powers or effective measures for responding to violations of accessibility requirements, and assigning such functions to “authorized bodies” that in fact do not have the corresponding powers creates managerial chaos. 3. Main consequences of the project For different stakeholder groups, this project will have the following important consequences: For legislators and the state: Bringing Ukrainian media legislation in line with EU law, fulfilling international obligations, and strengthening the legal framework, which reduces the risk of legal conflicts. For media business: Clear “rules of the game” emerge, along with a transition period (10 years) for technological and financial adaptation. At the same time, violation of accessibility requirements is classified as “significant,” which provides for real sanctions by the National Council. The law also requires advertisers to adapt social advertising. For citizens (persons with disabilities): Real fulfillment of the right to access information, integration into public life, and a reduction in social isolation. It is important that people with post-traumatic stress disorder (PTSD), the elderly, and persons with temporary hearing or visual impairments will also gain accessibility. For the economy: The author notes that this will stimulate the media technology market, promote the use of artificial intelligence for subtitling and audio description, and increase the competitiveness of Ukrainian media in the EU market. In summary, this is a sound attempt to translate declarative norms regarding “barrier-free access” into the realm of specific mandatory requirements with defined timelines and liability. Analysis of other documents: Greetings. As a lawyer with many years of experience, I have analyzed the financial and economic calculations and accompanying documents you provided regarding the draft Law on Ensuring the Accessibility of Audiovisual Media Services. Here is my professional conclusion. 1. Developer’s position The Ministry of Culture of Ukraine, as the developer, unequivocally supports this draft law. The position of the agency is that the current legislation contains gaps that make effective oversight and control over the adaptation of media content for persons with disabilities impossible. The developer believes that the implementation of these norms is a necessary step to fulfill Ukraine’s international obligations (in particular, the Convention on the Rights of Persons with Disabilities) and to harmonize our legislation with EU directives. 2. Main provisions and important aspects In simple terms, this document is not just “another law,” but a transition from declarations to real technical obligations for TV channels and streaming services. Here is what you should pay attention to: Gradual transition (staged approach): The law provides for a long-term period of market adaptation. “Horizons” of 5 and 10 years have been established to reach target accessibility indicators (from 50% to 90% of content). This is important for business, as it allows for planning expenses for technical re-equipment. Economic impact: It is important to understand that the document does not require direct funding from the state budget. Regulation and oversight will be carried out by the National Council within the scope of existing budget funding (Budget Program Expenditure Classification Code 6441010). However, the developer notes that it expects an increase in budget revenues through fines that will be applied to media that ignore inclusivity requirements. Accessibility tools: The draft law clearly defines what constitutes ensuring accessibility: subtitling, sign language translation, audio description (typhlocommentary), and the use of “easy-to-read language.” This provides clear frameworks for both supervisory authorities and media company lawyers. Co-regulation: An interesting point is the involvement of co-regulatory bodies. Together with the National Council, they must develop technical codes that will determine small but critical details: font size of subtitles, their positioning on the screen, and color scheme. This removes the risk that “accessibility” will be merely formal and unsuitable for the actual user. Exclusion for advertising: Note that these requirements do not apply to general commercial advertising (except for social and political advertising). This is a significant nuance for the advertising market. From a legal point of view, this draft law creates a “safeguard” against arbitrariness in regulation, as accessibility criteria will be established by by-laws and will not depend on the subjective decision of an official. However, in practice, the biggest challenge for business will be the technical and financial capacity to fulfill these norms within the deadlines defined […]

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення доступності аудіовізуальних медіа-сервісів (крім аудіальних медіа-сервісів) для осіб з інвалідністюАналіз проекту закону: 1. Суть проєкту закону Цей проєкт закону спрямований на системне впровадження інклюзивності в аудіовізуальну сферу України шляхом законодавчого закріплення обов’язку медіа забезпечувати доступність контенту для осіб з порушеннями зору та слуху. Основна ідея полягає у переході від розрізнених норм до єдиного стандарту, що включає обов’язкове субтитрування, переклад жестовою мовою та аудіодискрипцію (тифлокоментування). Проєкт встановлює чіткі індикатори доступності, механізми планування цих заходів суб’єктами медіа та вводить відповідальність за невиконання встановлених вимог. Фактично, закон адаптує українське законодавство до сучасних європейських стандартів інклюзивної інформаційної політики. 2. Структура проєкту та основні зміни Проєкт побудований як комплексні зміни до профільного Закону України «Про медіа» та низки спеціальних законів («Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю», «Про рекламу», «Про суспільні медіа України», «Про систему іномовлення України»). Впровадження статті 45-1 у Закон «Про медіа»: Це «серце» проєкту, яке консолідує вимоги до доступності для всіх суб’єктів аудіовізуальних медіа-сервісів (крім аудіальних). Механізм планів дій: Замість суто жорстких відсоткових норм, вводиться інструмент «планів дій», які медіа розробляють самостійно, враховуючи власні ресурси та технічні можливості, але під наглядом Національної ради. Спільне регулювання: Вперше передбачено участь органу спільного регулювання у розробці технічних правил (формат субтитрів, розташування на екрані, типи техніки) разом із Національною радою. Перехідні положення: Проєктом встановлено перехідний період у 5 років, протягом якого показник доступності (обсяг адаптованого контенту) має становити не менше 50%, з подальшим поступовим підвищенням до 90%. 3. Ключові положення для стейкголдерів Для бізнесу (медіа): Важливо розуміти, що закон передбачає не лише штрафні санкції, а й гнучкість. Затвердження «плану дій» з Національною радою дозволяє врахувати фінансові та технічні можливості конкретного мовника. Проте, невиконання цих вимог класифікується як «значне порушення», що несе серйозні регуляторні ризики. Для законодавців та експертів: Проєкт інтегрує доступність у регулювання політичної та соціальної реклами. Також чітко розмежовано відповідальність для різних видів медіа, включаючи Суспільне та державне іномовлення (МПІУ), які стають флагманами інклюзії. Для громадян: Особи з інвалідністю отримують законне право на доступ до інформації, зокрема право завчасно ідентифікувати в програмі передач контент, що має субтитри або аудіодискрипцію. Запровадження кодексів технічного характеру гарантує, що «доступність» не буде формальною, а відповідатиме чітким стандартам якості (наприклад, щодо читабельності субтитрів). Технічний аспект: Обов’язок маркування програм у каталогах та розкладах стає імперативним, що дозволяє користувачам легко обирати адаптований контент. Аналіз пояснювальної записки: 1. Суть проєкту закону Законопроєкт спрямований на створення системного правового механізму для забезпечення доступності аудіовізуальних медіа (телебачення, онлайн-сервіси) для осіб з інвалідністю шляхом обов’язкового впровадження субтитрування, перекладу жестовою мовою та аудіодискрипції (тифлокоментування). Документ встановлює поступовий 10-річний графік переходу до показника доступності програм на рівні 90% для переважної більшості медіа-суб’єктів. 2. Причини та необхідність прийняття Автор записки аргументує необхідність змін наявністю критичних правових прогалин та колізій у чинному законодавстві (зокрема в Законі «Про медіа»), що унеможливлює повноцінну реалізацію конституційних прав осіб з інвалідністю. Основні тези автора: **Відсутність механізмів:** Чинні закони декларують права, але не містять конкретних механізмів, умов та порядку забезпечення доступності контенту. **Юридична невизначеність:** Термінологія в законах розпорошена, суперечлива та застаріла, що не відповідає вимогам принципу юридичної визначеності та принципу верховенства права. **Міжнародні зобов’язання:** Україна має міжнародні зобов’язання (Конвенція про права осіб з інвалідністю, Директива ЄС 2010/13/ЄС), які вимагають адаптації національного права для безперервного збільшення доступності послуг. **Контроль:** Наразі відсутні чіткі повноваження та дієві заходи реагування на порушення вимог доступності, а покладання таких функцій на “уповноважені органи”, які фактично не мають відповідних повноважень, створює управлінський хаос. 3. Основні наслідки проєкту Для різних груп стейкхолдерів цей проєкт матиме такі важливі наслідки: **Для законодавців та держави:** Приведення українського медіа-законодавства у відповідність до права ЄС, виконання міжнародних зобов’язань та зміцнення правової бази, що зменшує ризик правових колізій. **Для медіа-бізнесу:** З’являються чіткі “правила гри” та перехідний період (10 років) для технологічної та фінансової адаптації. Водночас порушення вимог щодо доступності класифікується як “значне”, що передбачає реальні санкції з боку Національної ради. Також закон вимагає від рекламодавців адаптувати соціальну рекламу. **Для громадян (осіб з інвалідністю):** Реальне забезпечення права на доступ до інформації, інтеграція в суспільне життя та зменшення соціальної ізоляції. Важливо, що доступність отримають також люди з посттравматичними розладами (ПТСР), літні люди та особи з тимчасовими порушеннями слуху чи зору. **Для економіки:** Автор зазначає, що це стимулюватиме ринок медіа-технологій, сприятиме використанню штучного інтелекту для субтитрування та тифлокоментування, а також підвищить конкурентоспроможність українських медіа на ринку ЄС. Підсумовуючи, це ґрунтовна спроба перевести декларативні норми про “безбар’єрність” у площину конкретних імперативних вимог із визначеними строками та відповідальністю. Аналіз інших документів: Вітаю. Як юрист з багаторічним стажем, проаналізував надані вами фінансово-економічні розрахунки та супровідні документи до проєкту Закону щодо забезпечення доступності аудіовізуальних медіа-сервісів. Ось мій професійний висновок. 1. Позиція розробника Міністерство культури України як розробник однозначно підтримує цей законопроєкт. Позиція відомства полягає в тому, що чинне законодавство містить прогалини, які унеможливлюють ефективний нагляд та контроль за адаптацією медіаконтенту для осіб з інвалідністю. Розробник вважає, що імплементація цих норм є необхідним кроком для виконання міжнародних зобов’язань України (зокрема Конвенції про права осіб з інвалідністю) та гармонізації нашого законодавства з директивами ЄС. 2. Основні положення та важливі аспекти Якщо пояснювати суть документа простою мовою, то це не просто «ще один закон», а перехід від декларацій до реальних технічних зобов’язань для телеканалів та стрімінгових сервісів. Ось на що варто звернути увагу: Поступовий перехід (ступінчастість): Закон передбачає довготривалий період адаптації ринку. Встановлено «горизонти» 5 та 10 років для досягнення цільових показників доступності (від 50% до 90% контенту). Це важливо для бізнесу, оскільки дає можливість планувати витрати на технічне переоснащення. Економічний вплив: Важливо розуміти, що документ не вимагає прямого фінансування з державного бюджету. Регулювання та нагляд здійснюватимуться Національною радою в межах вже існуючого бюджетного фінансування (КПКВК 6441010). Проте розробник зазначає, що очікує збільшення надходжень до бюджету за рахунок штрафів, які застосовуватимуться до тих медіа, що ігноруватимуть вимоги щодо інклюзивності. Інструментарій доступності: Законопроєкт чітко визначає, що саме вважається забезпеченням доступності: субтитрування, переклад жестовою мовою, аудіодискрипція (тифлокоментування) та використання «легкої мови». Це дає чіткі рамки як для контролюючих органів, так і для юристів медіакомпаній. Спільне регулювання: Цікавим моментом є залучення органів спільного регулювання. Вони разом з Нацрадою мають розробити технічні кодекси, які визначать дрібні, але критичні деталі: розмір шрифту субтитрів, їх позиціювання на екрані, кольорову гаму. Це знімає ризик того, що «доступність» буде лише формальною, але непридатною для реального користувача. Виключення для реклами: Зверніть увагу, що ці вимоги не розповсюджуються на загальну комерційну рекламу (крім соціальної та політичної). Це вагомий нюанс для рекламного ринку. З юридичної точки зору, цей законопроєкт створює «запобіжник» від свавілля в регулюванні, оскільки критерії доступності будуть встановлюватися підзаконними актами, а не залежатимуть від суб’єктивного рішення чиновника. Однак, на практиці, найбільшим викликом для бізнесу буде саме технічна та фінансова спроможність виконати ці норми у визначені […]

Draft Resolution on Granting Consent to the Dismissal of R.A. Kravchenko from the Position of Prosecutor General by the President of UkraineThe analysis could not be completed. Full text by link