Вітаю. Як юрист з 15-річним стажем, я проаналізував наданий текст вироку Вищого антикорупційного суду у справі № 991/1821/23. Нижче наводжу детальний аналіз рішення.
### 1. Предмет спору
Предметом спору є кримінальне обвинувачення двох службових осіб державного підприємства у зловживанні службовим становищем (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України), що полягало у створенні штучної схеми реалізації вибухових речовин через підконтрольні посередницькі структури, які не виконували жодних реальних функцій, що призвело до заподіяння державному підприємству збитків у вигляді недоотриманого доходу в розмірі понад 43 млн грн.
### 2. Основні аргументи суду
* **Доведеність умислу та схеми:** Суд встановив, що обвинувачені свідомо створили механізм, за якого кінцеві споживачі (гірничо-збагачувальні комбінати) були позбавлені можливості купувати продукцію напряму у виробника (ДП), оскільки обвинувачені ігнорували запити на пряму співпрацю або штучно завищували ціни для кінцевих покупців.
* **Номінальна роль посередників:** Суд наголосив, що залучені посередники не мали необхідних ліцензій на поводження з вибуховими матеріалами, не володіли ресурсами (транспортом, охороною) і не виконували жодних економічно значущих функцій, оскільки фактичне постачання здійснювалося силами самого державного підприємства.
* **Економічна природа збитків:** Суд кваліфікував різницю між ціною, за якою ДП продавало продукцію посередникам, та ціною, за якою посередники перепродавали її кінцевим споживачам, як упущену вигоду (збитки) державного підприємства, оскільки останнє мало всі можливості реалізувати продукцію напряму.
* **Системність та тривалість:** Суд відхилив доводи захисту про «вимушеність» таких дій, вказавши, що системність схеми протягом 2011–2016 років, зміна посередників та узгодженість дій обвинувачених свідчать про єдиний протиправний умисел, а не про ситуативні управлінські рішення.
* **Оцінка доказів:** Суд визнав допустимими матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, вказавши, що зафіксовані розмови обвинувачених прямо підтверджують їхню обізнаність у протиправності схеми та роль кожного з них.
* **Відхилення доводів захисту:** Суд відкинув аргументи про «колегіальність» прийняття рішень, зазначивши, що внутрішні процедури погодження не звільняють службових осіб від відповідальності за умисні дії, спрямовані на заподіяння шкоди.
### 3. Рішення суду
Суд визнав обох обвинувачених винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, призначивши їм покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та штрафом, а також задовольнив цивільний позов прокурора про солідарне стягнення з них на користь держави понад 36 млн грн майнової шкоди.
***
*Примітка: У тексті рішення суд не зазначає про відступ від попередніх правових позицій Верховного Суду, тому слово “” не додається.*
