СПРАВА “УКРАЇНСЬКИЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ”
Гаразд, я надам вам детальний опис рішення Європейського суду з прав людини у справі *«Український та інші проти України»*.
**1. Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Україна порушила статтю 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через неналежне втручання у право на індивідуальну заяву сорока заявників. Це втручання полягало в допитах працівниками в’язниці щодо їхніх заяв до ЄСПЛ та примушуванні деяких надавати усні або письмові свідчення. Суд також встановив порушення статті 3 щодо неналежних умов тримання під вартою у Жовтоводській виправній колонії, що становить принизливе поводження, та статті 13 через відсутність ефективних засобів правового захисту у зв’язку з цими порушеннями. Суд підкреслив важливість права на індивідуальну петицію та зобов’язання держави не перешкоджати його здійсненню. Рішення підкреслює вразливість в’язнів і можливість залякування у пенітенціарній системі. Суд присудив справедливу сатисфакцію заявникам за нематеріальну шкоду та витрати.
**2. Структура та основні положення рішення:**
Рішення починається зі вступу, в якому викладено суть справи: скарги на неналежні умови тримання під вартою, перешкоджання праву на індивідуальну заяву та відсутність ефективних засобів правового захисту. Воно деталізує процедуру, включаючи подані заяви, залучені сторони та попередні декларації про неприйнятність деяких скарг. Розділ фактів описує умови тримання під вартою у Жовтоводській виправній колонії на основі звітів Харківської правозахисної групи (ХПГ) та подань заявників, зосереджуючись на антисанітарних умовах, переповненості та відсутності основних зручностей. Він також охоплює допити заявників щодо їхніх скарг до Суду та ймовірний тиск з метою відкликання їхніх заяв. Далі в рішенні розглядається втрата контакту з кількома заявниками та відповідні внутрішні звіти, які висвітлюють подібні проблеми у Жовтоводській виправній колонії.
Правовий аналіз починається з об’єднання заяв і стосується попереднього питання про продовження розгляду згідно зі статтею 37 § 1 Конвенції, незважаючи на втрату контакту з багатьма заявниками. Суд вирішує продовжити розгляд через потенційний вплив справи на систему індивідуальних петицій. У рішенні потім розглядається ймовірне перешкоджання праву на індивідуальну петицію відповідно до статті 34, встановлюючи, що допити заявників є неналежним втручанням. Він також аналізує ймовірні порушення статей 3 та 13, встановлюючи, що умови тримання під вартою становили принизливе поводження та що не було ефективних засобів правового захисту. Нарешті, рішення стосується застосування статті 41, присуджуючи справедливу сатисфакцію заявникам за нематеріальну шкоду та витрати.
**3. Основні положення для використання:**
* **Порушення статті 34:** Важливим є висновок про те, що допит заявників щодо їхніх заяв до ЄСПЛ та примушування до надання свідчень є неналежним втручанням. Це посилює захист права на індивідуальну петицію та створює прецедент проти дій, які можуть залякувати або відмовляти заявників.
* **Порушення статті 3:** Детальний опис неналежних умов тримання під вартою та висновок про принизливе поводження слугують орієнтиром для оцінки умов тримання під вартою в Україні та, можливо, в інших країнах.
* **Порушення статті 13:** Підтвердження відсутності ефективних засобів правового захисту підкреслює необхідність створення Україною механізмів для розгляду скарг щодо умов тримання під вартою.
* **Тягар доказування:** Суд підтверджує свої правила щодо стандарту та тягаря доказування у справах, що стосуються умов тримання під вартою, наголошуючи на необхідності надання заявниками детальних звітів, а урядами – вичерпної інформації.
* **Продовження розгляду:** Рішення про продовження розгляду заяв, незважаючи на втрату контакту з багатьма заявниками, підкреслює прихильність Суду до захисту системи індивідуальних петицій, особливо у справах із ширшими наслідками.
Це рішення особливо актуальне для України з огляду на поточні проблеми з умовами тримання під вартою та важливість забезпечення ефективного здійснення права на індивідуальну заяву до ЄСПЛ.
СПРАВА ЦЕРКВИ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ ВІРИ ВІРМЕНІЇ “СЛОВО ЖИТТЯ” ТА СІМОНЯН ПРОТИ ВІРМЕНІЇ
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі *Церква християн віри євангельської у Вірменії “Слово життя” та Сімонян проти Вірменії*:
1. **Суть рішення:**
Справа стосувалася релігійної організації та її пастора у Вірменії, які подали до суду на газету за наклеп після того, як їх назвали “сектою”. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що хоча порушення їхнього права на свободу віросповідання (стаття 9) не було, Касаційний суд Вірменії несправедливо обмежив їхнє право на доступ до суду (стаття 6 § 1), відмовившись прийняти їхню апеляцію через незначну процедурну помилку. ЄСПЛ підкреслив, що процесуальні правила не повинні застосовуватися настільки суворо, щоб перешкоджати розгляду справи по суті.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Визначає контекст, окреслюючи основні питання: відмова Касаційного суду розглянути апеляцію та ймовірне порушення обов’язку держави щодо нейтралітету через мотивування внутрішнього суду.
* **Факти:** Детально описує передісторію, включаючи газетні статті, провадження у внутрішніх судах та процедурну помилку, яка призвела до відхилення апеляції.
* **Відповідна правова база:** Цитує конкретні статті Цивільного процесуального кодексу Вірменії (ЦПК), які були центральними у справі, зокрема ті, що стосуються прийнятності апеляцій до Касаційного суду.
* **Право – Ймовірне порушення статті 6 § 1:** Цей розділ зосереджується на твердженні заявників про те, що їхнє право на справедливий суд (доступ до суду) було порушено. Він включає:
* **Прийнятність:** Суд оголошує цю скаргу прийнятною.
* **Суть:**
* Підсумовує аргументи як заявників, так і уряду Вірменії.
* Представляє оцінку Суду, посилаючись на ключові принципи з попередньої практики щодо права на доступ до суду та небезпеки “надмірного формалізму”.
* Робить висновок, що *було* порушення статті 6 § 1.
* **Право – Ймовірне порушення статті 9:** Цей розділ стосується твердження про те, що внутрішні суди не змогли зберегти нейтралітет у релігійних питаннях. Він включає:
* **Прийнятність:** Суд оголошує цю скаргу неприйнятною.
* Підсумовує аргументи як заявників, так і уряду Вірменії.
* Представляє оцінку Суду, посилаючись на ключові принципи з попередньої практики щодо права на свободу думки, совісті та релігії.
* Робить висновок, що *не було* порушення статті 9.
* **Застосування статті 41:** Розглядає питання справедливої сатисфакції (компенсації).
* **Шкода:** Присуджує заявникам 3600 євро відшкодування моральної шкоди.
* **Витрати:** Присуджує заявникам 1000 євро відшкодування витрат.
* **Резолютивна частина:** Підсумовує рішення.
3. **Основні положення для використання:**
* **Право на доступ до суду (стаття 6 § 1):** Рішення підкреслює принцип, згідно з яким, хоча процесуальні правила є необхідними, вони не повинні застосовуватися надмірно суворо, що перешкоджає учаснику судового процесу у розгляді його справи. Суд наголосив на концепції “надмірного формалізму”.
* **Свобода віросповідання (стаття 9):** Рішення підтверджує, що держава повинна залишатися нейтральною та неупередженою у релігійних питаннях і не може оцінювати легітимність релігійних переконань.
* **Справедлива сатисфакція (стаття 41):** Рішення роз’яснює принципи присудження відшкодування збитків та витрат у випадках, коли встановлено порушення Конвенції.
Сподіваюся, це корисно!
СПРАВА “АЛЕНГОЗ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ”
Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі *Аленгоз та інші проти України*:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Україна порушила статтю 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку) та статтю 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Європейської конвенції з прав людини у справах шести заявників. Суд встановив, що кримінальне провадження проти заявників було надмірно тривалим і що українське законодавство не передбачає ефективного засобу юридичного захисту від цього порушення. Відповідно, Суд зобов’язав Україну виплатити заявникам компенсацію за моральну шкоду.
2. **Структура та основні положення:**
* **Процедура:** Рішення стосується шести об’єднаних заяв проти України.
* **Факти:** Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінального провадження проти них та відсутність ефективних засобів правового захисту в Україні.
* **Об’єднання заяв:** З огляду на схожість предмету спору, Суд вирішив розглядати заяви спільно.
* **Імовірне порушення статті 6 § 1 та статті 13:** Суд оцінив тривалість провадження на основі складності справ, поведінки заявників та органів влади, а також того, що було поставлено на карту для заявників.
* **Посилання на попередню судову практику:** Суд послався на своє попереднє рішення у справі *Нечай проти України*, яке стосувалося подібних питань.
* **Висновки:** Суд встановив, що тривалість провадження була надмірною і що заявники не мали ефективних засобів правового захисту.
* **Застосування статті 41:** Суд присудив заявникам конкретні суми компенсації, враховуючи свою попередню судову практику.
* **Резолютивна частина:** Суд оголосив заяви прийнятними, встановив, що мало місце порушення статті 6 § 1 та статті 13, і зобов’язав Україну виплатити заявникам зазначені суми протягом трьох місяців з нарахуванням відсотків на будь-які прострочені платежі.
3. **Основні положення для практичного використання:**
* **Порушення статті 6 § 1:** Рішення підтверджує, що надмірно тривале кримінальне провадження без належного обґрунтування становить порушення права на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
* **Порушення статті 13:** Рішення підкреслює важливість наявності ефективних засобів правового захисту на національному рівні для розгляду скарг щодо тривалості провадження.
* **Компенсація:** Рішення дає чітке уявлення про суми, які Суд вважає розумними для відшкодування моральної шкоди у справах, пов’язаних із тривалим провадженням.
* **Прецедент:** Рішення підсилює існуючу судову практику Суду з питання тривалості провадження в Україні, зокрема посилаючись на справу *Нечай проти України*.
**** Це рішення особливо важливе для України, оскільки воно підкреслює системні проблеми з тривалістю кримінального провадження та відсутністю ефективних засобів правового захисту. Воно слугує нагадуванням про зобов’язання України за Європейською конвенцією з прав людини забезпечувати своєчасне правосуддя та надавати можливості для відшкодування, коли ці права порушуються.
СПРАВА “АВІКОЛА ВУЛКАНЕШТИ С.A.” ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі “Авікола Вулканешти С.A.” проти Республіки Молдова:
1. **Суть рішення:**
ЄСПЛ встановив, що Молдова порушила статтю 6 § 1 Конвенції (право на справедливий судовий розгляд) через порушення принципу рівності сторін. Компанія-заявник, “Авікола Вулканешти С.A.”, не мала можливості ознайомитися та відповісти на обґрунтовану апеляцію протилежної сторони (G.) до того, як Кишинівська апеляційна палата скасувала рішення суду нижчої інстанції на її користь. Рішення суду відображало аргументи з обґрунтованої апеляції G., з якою “Авікола Вулканешти С.A.” не була ознайомлена. ЄСПЛ дійшов висновку, що це поставило “Авікола Вулканешти С.A.” у значно невигідне становище. В результаті Суд присудив компанії-заявнику 3600 євро відшкодування моральної шкоди.
2. **Структура та основні положення:**
* Рішення починається з викладу обставин справи, включаючи початкову судову дію “Авікола Вулканешти С.A.” проти G. щодо відшкодування збитків, пов’язаних з несвоєчасним виконанням попереднього рішення.
* Детально описується процесуальна історія, зазначаючи, що G. подав касаційну скаргу, а згодом подав повністю обґрунтовану апеляцію.
* Основна частина рішення зосереджена на оцінці ЄСПЛ щодо того, чи було порушено статтю 6 § 1 Конвенції.
* Суд підтверджує важливість змагального принципу та рівності сторін як фундаментальних складових справедливого судового розгляду.
* Він підкреслює, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представити свою справу, не перебуваючи у значно невигідному становищі.
* Рішення робить висновок, що ненадання “Авікола Вулканешти С.A.” обґрунтованої апеляції G. становило порушення статті 6 § 1.
* Нарешті, воно розглядає застосування статті 41 щодо справедливої сатисфакції, присуджуючи компанії-заявнику компенсацію за моральну шкоду, але відхиляючи вимогу про відшкодування матеріальної шкоди.
3. **Основні положення для практичного використання:**
* **Рівність сторін:** Рішення підсилює принцип, згідно з яким сторони в судовому процесі повинні мати рівні можливості для представлення своєї справи. Це включає доступ до матеріалів протилежної сторони та можливість відповісти на них.
* **Вплив нерозкритих матеріалів:** Суд підкреслює, що навіть якщо міркування суду збігаються з нерозкритими матеріалами, це не скасовує права заявника на справедливий судовий розгляд. Ключовим є те, чи мала сторона можливість ознайомитися з цими матеріалами та відповісти на них.
* **Відновлення провадження у національних судах:** Рішення зазначає, що відповідно до законодавства Молдови, встановлення порушення права, передбаченого Конвенцією, дозволяє компанії-заявнику вимагати відновлення провадження у національних судах.
СПРАВА «EPIDAVR S.R.L. ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА»
Ось розбір рішення у справі «Epidavr S.R.L. проти Республіки Молдова»:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Республіку Молдова винною у порушенні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через надмірно широкий та необґрунтований ордер на обшук, виконаний у приміщенні компанії-заявника. Суд встановив, що ордер на обшук не містив достатнього обґрунтування, не базувався на обґрунтованій підозрі та надавав слідчим надмірні дискреційні повноваження, таким чином, не забезпечуючи адекватних гарантій проти потенційних зловживань владою. Хоча первинне кримінальне розслідування стосувалося ухилення від сплати податків, зв’язок між компанією та ймовірним злочином не був чітко встановлений в ордері. Суперечливі рішення апеляційного суду щодо подібних ордерів на обшук ще більше підкреслили відсутність послідовного обґрунтування. В результаті ЄСПЛ присудив компанії-заявнику 4500 євро відшкодування моральної шкоди.
2. **Структура та основні положення:**
* Рішення починається з викладення передісторії справи, включаючи скаргу компанії-заявника щодо обшуку її приміщень та вилучення майна.
* У ньому детально описано фактичні обставини, такі як порушення кримінальної справи проти компанії за ухилення від сплати податків, видача ордерів на обшук та подальші обшуки, проведені у чотирьох місцях.
* Далі в рішенні розглядаються апеляції компанії-заявника на ордери на обшук, підкреслюючи суперечливі рішення Кишинівського апеляційного суду.
* ЄСПЛ оцінює прийнятність скарги, відхиляючи аргумент Уряду про те, що заяву було подано з пропуском строку.
* Суд аналізує alleged violation of Article 8 of the Convention, посилаючись на усталені принципи щодо обшуків та вилучень у комерційних приміщеннях.
* Він робить висновок, що ордер на обшук був надмірно широким та не мав достатнього обґрунтування, що становить непропорційне втручання у права компанії-заявника.
* Нарешті, рішення стосується застосування статті 41 Конвенції, присуджуючи компанії-заявнику компенсацію за моральну шкоду, але відхиляючи вимогу про відшкодування витрат та видатків через відсутність підтверджуючої документації.
3. **Основні положення для використання:**
* **Порушення статті 8:** Основним висновком є порушення статті 8 через непропорційне втручання у право компанії-заявника на повагу до її приватного та сімейного життя, житла та кореспонденції, що випливає з недоліків ордера на обшук.
* **Обґрунтована підозра та обґрунтування:** Рішення підкреслює вимогу, щоб ордери на обшук ґрунтувалися на обґрунтованій підозрі та містили чітке обґрунтування обшуку, зокрема, пов’язуючи компанію з ймовірною злочинною діяльністю.
* **Обмежена сфера дії ордера:** У рішенні наголошується на необхідності того, щоб ордери на обшук були розумно обмежені за обсягом, визначаючи докази, які необхідно знайти, та запобігаючи надмірно широким обшукам, які надають слідчим необмежені дискреційні повноваження.
* **Судовий перегляд:** Суд підкреслює важливість попередньої судової санкції та подальшого судового перегляду як запобіжників проти потенційних зловживань владою під час обшуків.
* **Суперечливі міркування:** ЄСПЛ критикує суперечливі міркування апеляційного суду, який підтримав один ордер на обшук, скасувавши інші на підставі ідентичних запитів, наголошуючи на необхідності послідовного застосування правових стандартів.
Це рішення слугує нагадуванням про важливість точних та обґрунтованих ордерів на обшук, особливо в контексті комерційних організацій, щоб уникнути непропорційних порушень основних прав.
СПРАВА ГАКОБЯНА ПРОТИ ВІРМЕНІЇ
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі Гакобяна проти Вірменії, що стосується порушення статті 6 §§ 1 та 3(d) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд. Заявник, пан Гакобян, скаржився на те, що він не мав можливості допитати ключового свідка, чиї свідчення призвели до його засудження за розкрадання державних коштів. Національний суд обмежив можливість заявника перехресно допитати свідка, Г.З., щодо невідповідностей у її заявах. ЄСПЛ встановив, що це обмеження, без належних компенсаційних заходів, зробило кримінальне провадження несправедливим. Суд присудив заявнику 2400 євро відшкодування моральної шкоди та 1000 євро відшкодування витрат і видатків.
Рішення починається з процедури, що описує походження справи та залучені сторони. Далі представлено факти, зосереджуючись на скарзі заявника щодо несправедливого судового розгляду через неможливість допитати ключового свідка. У правовому аналізі йдеться про статтю 6 §§ 1 та 3(d) Конвенції та цитується відповідна практика, зокрема Schatschaschwili v. Germany, для встановлення принципів для справ, що стосуються відсутніх або обмежених свідків. Суд робить висновок, що право заявника на справедливий судовий розгляд було порушено, оскільки йому не було надано достатньої можливості оскаржити свідчення свідка, і не було вжито жодних компенсаційних заходів для компенсації цього недоліку. Нарешті, рішення стосується застосування статті 41, присуджуючи заявнику компенсацію.
Найважливішим аспектом цього рішення є його акцент на праві обвинуваченого протистояти свідкам і допитувати їх, навіть коли вони з’являються в суді. Рішення підкреслює принцип, згідно з яким обмеження на перехресний допит мають бути ретельно збалансовані, щоб забезпечити загальну справедливість судового розгляду. ЄСПЛ підкреслює, що коли свідчення свідка є вирішальними для засудження, будь-які обмеження на можливість оскаржити ці свідчення мають бути обґрунтованими та збалансованими для захисту прав обвинуваченого.
СПРАВА “ПИВОВАРЧУК ПРОТИ УКРАЇНИ”
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі “Пивоварчук проти України”:
1. **Суть рішення:**
Справа стосується скарги п. Євгенія Вікторовича Пивоварчука проти України щодо його незаконного тримання під вартою. Суд встановив, що його тримання під вартою було свавільним і не відповідало статті 5 § 1 Конвенції, яка захищає право на свободу та особисту недоторканність. Крім того, Суд виявив порушення, пов’язані з надмірною тривалістю та недоліками судового перегляду його тримання під вартою, а також недостатньою оперативністю перегляду законності його тримання під вартою, посилаючись на свою усталену прецедентну практику. В результаті Суд визнав заяву прийнятною і виніс рішення на користь заявника, присудивши йому компенсацію за моральну шкоду та витрати.
2. **Структура та основні положення:**
* **Процедура:** Рішення починається з викладу історії виникнення справи, представництва заявника та повідомлення Українського Уряду.
* **Факти:** Коротко згадується, що дані заявника містяться в додатку.
* **Право (Стаття 5 § 1):** У цьому розділі детально описано скаргу заявника на незаконне тримання під вартою відповідно до статті 5 § 1 Конвенції. Підкреслюється важливість статті 5 у захисті фізичної недоторканності особи та запобіганні свавільному позбавленню волі. Суд наголошує, що тримання під вартою має відповідати національному законодавству, бути вільним від свавілля, а також бути необхідним за обставин. Він посилається на попередні справи на підтвердження своїх висновків.
* **Інші заявлені порушення:** Суд також розглядає інші скарги, подані заявником відповідно до Конвенції, посилаючись на усталену прецедентну практику.
* **Застосування статті 41:** Суд розглядає питання справедливої сатисфакції, присуджуючи суми за моральну шкоду та витрати на основі своєї прецедентної практики.
* **Рішення:** Суд одноголосно визнає заяву прийнятною, постановляє, що мало місце порушення статті 5 § 1 щодо незаконного тримання під вартою, і встановлює порушення, пов’язані з іншими скаргами, відповідно до усталеної прецедентної практики. Він зобов’язує Україну виплатити заявнику вказані суми відшкодування збитків та витрат.
* **Додаток:** Додаток містить конкретні дані, такі як ім’я заявника, дата народження, період незаконного тримання під вартою, конкретні недоліки, відповідні національні рішення, інші скарги та суми, присуджені для відшкодування збитків та витрат.
3. **Основні положення для використання:**
* **Незаконне тримання під вартою (Стаття 5 § 1):** Важливим є акцент Суду на необхідності того, щоб тримання під вартою відповідало національному законодавству, було вільним від свавілля та було необхідним за обставин.
* **Надмірна тривалість та недоліки судового перегляду:** Важливим є висновок про те, що судовий перегляд тримання під вартою був надмірно тривалим і містив недоліки, порушуючи Конвенцію.
* **Компенсація:** Присудження компенсації за моральну шкоду та витрати підкреслює потенційні фінансові наслідки для держав, визнаних винними в порушенні Конвенції.
**** Це рішення є важливим для України, оскільки воно стосується питань незаконного тримання під вартою та недоліків у процесі судового перегляду в українській правовій системі. Воно підсилює важливість дотримання принципів Європейської конвенції з прав людини, особливо статті 5, у контексті правоохоронної та судової практики України.
