Ось детальний аналіз судового рішення, підготовлений відповідно до вашого запитання.
**1. Предмет спору**
Предметом спору є правомірність повернення апеляційної скарги відповідача на заочне рішення суду першої інстанції про стягнення кредитної заборгованості, ухвалене після відмови суду в поновленні строку на подання заяви про перегляд цього заочного рішення.
**2. Аргументи суду**
* **** Верховний Суд у цій справі підтвердив свою позицію, викладену у постанові Великої Палати від 12 червня 2024 року (справа № 756/11081/20), згідно з якою суд першої інстанції при пропуску відповідачем строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та відсутності поважних причин для його поновлення повинен залишати таку заяву без розгляду, а не без задоволення.
* Суд наголосив, що оскільки суд першої інстанції помилково залишив заяву без задоволення, це створило правову невизначеність для відповідача щодо подальшого оскарження.
* Верховний Суд зазначив, що ухвала суду першої інстанції про відмову у поновленні процесуального строку на перегляд заочного рішення підлягає окремому апеляційному оскарженню на підставі пункту 10 частини першої статті 353 ЦПК України.
* Апеляційний суд припустився помилки, повернувши апеляційну скаргу, оскільки він був зобов’язаний переглянути по суті ухвалу місцевого суду в частині відмови у поновленні строку.
* Суд підкреслив, що право на доступ до правосуддя та апеляційного оскарження є фундаментальними гарантіями, закріпленими в Конституції України та Конвенції про захист прав людини.
* Надмірний формалізм у застосуванні процесуальних норм, який призвів до позбавлення особи права на судовий захист, є неприпустимим.
* Отже, дії апеляційного суду щодо повернення скарги суперечать принципу верховенства права та перешкоджають ефективному доступу до правосуддя.
**3. Рішення суду**
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги та направив справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
