Огляд нещодавніх регуляторних змін у ЄС
Директива (ЄС) 2024/1785 про належну обачність компаній у питаннях сталого розвитку (CSDDD)
Ця директива зобов’язує великі компанії виявляти, запобігати, пом’якшувати та нести відповідальність за негативний вплив на права людини та довкілля у межах їхньої власної діяльності, діяльності їхніх дочірніх підприємств, а також у їхніх сталих ділових відносинах. Вона вимагає від фірм прийняти та впровадити план переходу, щоб забезпечити відповідність їхньої бізнес-моделі та стратегії переходу до сталої економіки та обмеження глобального потепління до 1,5°C відповідно до Паризької угоди.
Регламент (ЄС) 2024/1689, що встановлює гармонізовані правила щодо штучного інтелекту (Акт про ШІ)
Регламент встановлює ризикоорієнтовану структуру для розробки та розгортання систем штучного інтелекту в Союзі. Він забороняє конкретні практики використання ШІ, які вважаються такими, що несуть неприйнятні ризики, як-от біометрична категоризація на основі конфіденційних ознак або соціальний скоринг. Високоризикові системи ШІ підлягають обов’язковій оцінці відповідності, вимогам щодо прозорості та зобов’язанням щодо людського нагляду. Він також покладає особливі обов’язки щодо прозорості на постачальників моделей штучного інтелекту загального призначення.
Регламент (ЄС) 2024/1781, що встановлює рамки для визначення вимог до екодизайну для сталих продуктів
Цей акт розширює сферу застосування вимог до екодизайну, поширюючи їх із енергоспоживчих продуктів на ширший спектр фізичних товарів. Він передбачає впровадження «Цифрового паспорта продукту» для надання інформації про довговічність, можливість повторного використання, можливість модернізації та ремонтопридатність. Законодавство включає пряму заборону на знищення непроданих споживчих товарів, зокрема текстилю та взуття, а також встановлює критерії для розкриття інформації про екологічну сталість.
Регламент (ЄС) 2024/1157 про транскордонне перевезення відходів
Регламент оновлює процедури та режими контролю за перевезенням відходів, приділяючи першочергову увагу обмеженню експорту відходів до третіх країн, які не мають належних можливостей для їх екологічно безпечного поводження. Він запроваджує суворішу заборону на експорт пластикових відходів до країн, що не входять до ОЕСР, і вимагає, щоб приймальні об’єкти в третіх країнах проходили незалежний аудит для забезпечення дотримання принципів циркулярної економіки та стандартів поводження з відходами, еквівалентних тим, що діють у межах Союзу.
