### Суть акта
Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2026/1233 встановлює технічні та функціональні специфікації для «загальної служби адресації» в межах європейського середовища єдиного морського вікна (EMSWe). Його основна мета — надати можливість суднооператорам, декларантам та постачальникам послуг з передачі даних автоматично підключати свої цифрові системи до морських національних єдиних вікон держав-членів ЄС. Шляхом впровадження механізму «динамічного виявлення» на основі встановлених в ЄС стандартів eDelivery регламент усуває потребу в ручному налаштуванні параметрів цифрового з’єднання. Ця цифрова інфраструктура забезпечує безпечний, автоматизований та стандартизований обмін даними між системами в європейських портах.
—
### Структура акта, основні положення та зміни
Регламент складається з трьох основних статей та детального технічного Додатка:
* **Стаття 1 (Визначення):** Встановлює ключові технічні терміни, зокрема *динамічне виявлення*, *eDelivery*, *центральний вузол локатора*, *вузол видавця* та *загальна служба адресації*, узгоджуючи їх із чинним законодавством про єдине морське вікно.
* **Стаття 2 (Специфікації):** Спрямовує органи влади та користувачів до Додатка, який містить обов’язкові функціональні, технічні специфікації та специфікації контролю якості.
* **Стаття 3 (Набрання чинності):** Передбачає, що регламент набирає чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
* **Додаток:** Окреслює архітектуру служби адресації, розподіляючи обов’язки між Європейською Комісією (центральний вузол локатора) та державами-членами (вузли видавців), а також визначає конкретні функціональні вимоги (C1–C3, D4–D6, E1–E2 та L1–L2).
#### Зміни порівняно з попередніми версіями
Раніше, відповідно до Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2023/2790, параметри з’єднання між відправниками даних та модулями інтерфейсу звітності (RIM) морських національних єдиних вікон доводилося налаштовувати та оновлювати вручну. Цей ручний процес був схильним до помилок, адміністративно обтяжливим та негнучким у разі зміни параметрів з’єднання. Регламент 2026 року замінює це ручне налаштування автоматизованою децентралізованою системою з використанням центрального вузла локатора та національних вузлів видавців, що дозволяє в режимі реального часу автоматично оновлювати кінцеві точки та сертифікати безпеки.
—
### Основні положення для практичного використання
Для журналістів та зацікавлених сторін галузі, які відстежують цифровізацію морського транспорту, найважливішими елементами цього регламенту є:
1. **Динамічне виявлення (система «телефонної книги»):** Замість ручного введення IP-адрес та ключів безпеки міжсистемне з’єднання встановлюється автоматично. Відправники використовують загальну службу адресації для миттєвого отримання актуальних параметрів з’єднання з національним єдиним морським вікном.
2. **Центральний вузол локатора (SML):** Цей вузол, яким централізовано керує та який обслуговує Європейська Комісія, діє як головний каталог. Він керує реєстром національних вузлів видавців у публічній системі доменних імен (DNS).
3. **Національні вузли видавців (SMP):** Для запобігання виникненню єдиної точки відмови та забезпечення стійкості кожна держава-член розміщує власний вузол видавця. Ці вузли зберігають фактичні технічні адреси (кінцеві точки) та публічні сертифікати шифрування національних єдиних вікон.
4. **Суворі протоколи безпеки:** Для захисту чутливих даних про морську торгівлю центральний вузол локатора дозволяє зв’язок лише з тими вузлами видавців, які надають дійсні сертифікати взаємної безпеки транспортного рівня (mTLS), видані визнаними публічними центрами сертифікації.
5. **Необов’язковий реєстр відправників:** Державам-членам надається гнучкість щодо збереження параметрів з’єднання відправників даних (декларантів) у своїх національних вузлах видавців, що усуває потребу в попередньому ручному налаштуванні даних відправників у їхніх національних системах.
—
### Наслідки для України та українців
Хоча цей регламент ЄС безпосередньо застосовується до держав-членів ЄС, він має практичні наслідки для морського сектору України.
Оскільки Україна продовжує інтеграцію до єдиного ринку ЄС та узгоджує свою транспортну інфраструктуру зі стандартами ЄС, українські судноплавні компанії, оператори морської логістики та постачальники цифрових послуг передачі даних, які здійснюють торгівлю з портами ЄС, використовуватимуть цю загальну службу адресації. Українські декларанти зможуть використовувати автоматизований механізм «динамічного виявлення» для безперешкодного та безпечного подання обов’язкових даних про заходження суден до портів у морське єдине вікно будь-якої держави-члена ЄС. Це зменшує адміністративні бар’єри, знижує трансакційні витрати та прискорює процедури оформлення суден і вантажів у портах при в’їзді до Європейського Союзу.
