Вітаю. Як юрист з багаторічним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний аналіз для вашого матеріалу:
**1. Предмет спору:**
Предметом спору є вимога прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та стягнення коштів у дохід держави через вчинення учасниками торгів антиконкурентних узгоджених дій.
**2. Аргументи суду:**
* Суд наголосив, що застосування наслідків недійсності правочину за ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України (стягнення в дохід держави) є винятковим заходом, який має ознаки конфіскації та потребує дотримання принципу пропорційності.
* Верховний Суд підкреслив, що сам по собі факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції не є автоматичною підставою для визнання договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
* Для застосування цієї норми необхідно довести наявність умислу сторін на вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, а також враховувати можливість обрання менш обтяжливих заходів захисту (наприклад, реституції або стягнення збитків).
* Суд зазначив, що договір був виконаний сторонами у повному обсязі ще у 2018 році, а прокурор не надав доказів того, що товар був поставлений за завищеними цінами або що існували більш вигідні пропозиції.
* Важливим є посилання на позицію Об’єднаної палати Касаційного господарського суду (справа № 922/3456/23), яка уточнила, що норма ч. 3 ст. 228 ЦК України не може застосовуватися лише через порушення правил конкуренції, якщо не доведено завдання державі значних збитків або наявність кримінального злочину.
* Суд дійшов висновку, що втручання у право власності добросовісного учасника (або сторони, що виконала договір) без переконливих доказів шкоди публічному інтересу є непропорційним.
**3. Рішення суду:**
Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими прокурору було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
***
**:** У цьому рішенні Верховний Суд прямо зазначає, що він враховує позицію Об’єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23), яка суттєво уточнила та фактично відступила від попередніх підходів колегій суддів щодо можливості автоматичного визнання недійсними договорів про закупівлю на підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України лише через порушення антимонопольного законодавства.
