Вітаю. Як юрист з багаторічним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний розбір:
1. Предметом спору є вимога прокурора про визнання недійсним договору поставки, укладеного за результатами публічної закупівлі, через антиконкурентні узгоджені дії учасників та застосування наслідків недійсності правочину, що суперечить інтересам держави.
2. **** Верховний Суд у цій справі фактично закріпив відступ від попередньої практики, спираючись на позицію Об’єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23. Суд наголосив, що частина 3 статті 228 Цивільного кодексу України є виключною санкцією конфіскаційного характеру, яка не може застосовуватися автоматично лише на підставі рішення Антимонопольного комітету про антиконкурентні дії. Суд зазначив, що антиконкурентна поведінка не завжди тотожна меті завдання шкоди інтересам держави, тому для застосування такої суворої норми необхідно довести наявність умислу сторін саме на підрив економічних основ держави. Також суд підкреслив, що прокурор не довів завдання державі реальної майнової шкоди або факту переплати за товар, що виключає причинно-наслідковий зв’язок для кваліфікації правочину як такого, що завідомо суперечить інтересам держави. Крім того, застосування конфіскації без вироку суду у кримінальному провадженні в даному випадку було визнано непропорційним втручанням у право власності, що суперечить практиці ЄСПЛ.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення, яким повністю відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора.
