Вітаю. Як юрист з багаторічним досвідом, проаналізував надане вами рішення Верховного Суду. Ось детальний аналіз:
1. **Предмет спору:** Позивач вимагав визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо невиплати йому вихідної допомоги при звільненні та зобов’язати відповідача здійснити таку виплату.
2. **Аргументи суду ():** Верховний Суд у цій справі відступив від попередньої позиції, яка допускала стягнення вихідної допомоги незалежно від факту поновлення працівника на посаді. Суд наголосив, що вихідна допомога є спеціальною гарантією для забезпечення працівника доходом у період пошуку нової роботи, коли звільнення відбувається не з його волі. Оскільки позивач у паралельному судовому процесі вже домігся скасування наказу про звільнення та отримав середній заробіток за час вимушеного прогулу, його право на дохід було повністю відновлено. Суд пояснив, що виплата вихідної допомоги та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул є взаємовиключними, оскільки обидві виплати мають компенсаційну природу. Одночасне їх стягнення призвело б до безпідставного подвійного збагачення особи, що суперечить принципам справедливості та правової визначеності. Відтак, за наявності рішення про поновлення на роботі, підстави для виплати вихідної допомоги відпадають.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалив нове рішення — про повну відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
