Ось детальний аналіз судового рішення у справі № 420/22165/23:
**1. Предмет спору**
Предметом спору є правомірність бездіяльності ДП «Украерорух» щодо невиплати військовослужбовцю, відрядженому до цього підприємства, додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 під час дії воєнного стану.
**2. Основні аргументи суду**
**:** Суд відступив від попередньої позиції, зазначивши, що положення постанови КМУ № 168 не поширюються на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, оскільки їхнє грошове забезпечення регулюється спеціальною постановою КМУ № 104. Верховний Суд наголосив, що суди попередніх інстанцій помилково ототожнили порядок виплати грошового забезпечення для звичайних військовослужбовців та для відряджених осіб. Водночас суд звернув увагу на те, що під час відряджень до оперативно-тактичних угруповань позивач фактично брав участь у бойових діях, що потребує з’ясування питання про те, хто саме був його безпосереднім командиром у ці періоди. Суд підкреслив, що від встановлення належного суб’єкта, який мав здійснювати виплати під час бойових відряджень, залежить правомірність вимог до «Украероруху». Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, чи виплачувалося позивачу грошове забезпечення іншими військовими формуваннями за час відряджень, рішення було визнано передчасним. Верховний Суд вказав на необхідність перевірки питання про належного відповідача, оскільки «Украерорух» може не бути суб’єктом, відповідальним за виплати за період виконання бойових завдань у складі інших підрозділів.
**3. Рішення суду**
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення всіх фактичних обставин.
