Ось детальний аналіз судового рішення, підготовлений з професійної точки зору.
1. Предметом спору є правомірність відмови Міністерства оборони України у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн члену сім’ї померлого військовослужбовця, смерть якого настала внаслідок захворювання, пов’язаного із захистом Батьківщини.
2. **** Суд при винесенні цього рішення відступив від попередньої позиції Верховного Суду, викладеної у справах №600/548/23-а та №380/9868/23, де раніше визнавалося право на підвищену виплату лише на підставі висновку ВЛК про зв’язок захворювання із захистом Батьківщини. У цій справі Верховний Суд наголосив на необхідності системного тлумачення норм: виплата 15 млн грн за постановою КМУ №168 можлива лише у разі загибелі або смерті, що перебуває у прямому причинному зв’язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом. Суд підкреслив, що сам по собі факт «захворювання, пов’язаного із захистом Батьківщини» не є автоматичною підставою для отримання допомоги у підвищеному розмірі. Законодавець чітко розмежував загальні соціальні гарантії (Закон №2011-XII) та спеціальні виплати воєнного часу (постанова №168). Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що смерть настала саме внаслідок поранення чи бойового ушкодження, підстави для застосування підвищеного розміру виплати відсутні. Таким чином, суд дійшов висновку, що попередні виплати, здійснені за загальними правилами, є правомірними.
3. Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду, якою позивачці було відмовлено у задоволенні позовних вимог про виплату 15 000 000 грн.
