Предметом цього спору є правомірність повернення позовної заяви військовослужбовця через нібито пропуск ним тримісячного строку звернення до суду з вимогами про перерахунок грошового забезпечення.
**** Верховний Суд у цій справі підтвердив позицію Судової палати, яка відступила від попередніх висновків щодо застосування строків звернення до суду. Суд наголосив, що зміни до статті 233 КЗпП України, які обмежили строк звернення до суду трьома місяцями, не поширюються на правовідносини, що виникли до 19 липня 2022 року. Щодо періоду після цієї дати, суд роз’яснив, що початок перебігу строку не можна пов’язувати лише з моментом виключення військовослужбовця зі списків частини та отриманням грошового атестата. Грошовий атестат є документом про остаточний розрахунок при звільненні, але він не містить детальної інформації про нарахування грошового забезпечення за минулі періоди. Відтак, військовослужбовець не міг дізнатися про порушення своїх прав лише на підставі цього документа. Суд підкреслив, що строк звернення має обчислюватися з моменту, коли особа отримала достовірну та документально підтверджену інформацію про обсяг і характер виплачених їй сум. Оскільки суди попередніх інстанцій застосували формальний підхід і не встановили реальний момент обізнаності позивача про порушення, їхні рішення визнано помилковими.
Верховний Суд скасував ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
