****
### 1. Суть рішення
Рішення у справі *«Куліш та інші проти України»* стосується критичної неспроможності українських органів влади провести ефективне розслідування обставин смерті родичів заявників внаслідок ймовірної медичної недбалості. Розглянувши чотири об’єднані заяви в рамках процесуального аспекту статті 2 Європейської конвенції з прав людини, Суд виявив системні національні недоліки, включаючи втрату доказів, відмову медичних установ від співпраці та надмірні затримки. У всіх чотирьох випадках кримінальні провадження затягувалися на роки, що часто призводило до закінчення строків давності або втрати вирішальних медичних зразків, що фактично звільняло потенційних винних від відповідальності. Суд підтвердив свою усталену практику, зазначивши, що національні органи влади не дотрималися критеріїв ретельного, сумлінного та швидкого дослідження фактів. Відповідно, Суд одноголосно констатував порушення статті 2 та зобов’язав Україну виплатити 6 000 євро кожному заявнику як компенсацію моральної шкоди, а також визначені судові та інші витрати.
—
### 2. Структура рішення, основні положення та порівняння з попередньою прецедентною практикою
Рішення структуроване в консолідованому форматі, типовому для рішень Комітету, призначеному для ефективного вирішення повторюваних справ:
* **Вступна частина:** Визначає склад Комітету (П’ята секція) та описує процесуальну історію заяв, поданих відповідно до статті 34 Конвенції.
* **Частина «Право»:**
* *Об’єднання заяв (пункт 4):* Об’єднує чотири заяви у зв’язку зі спільним предметом спору.
* *Стверджуване порушення статті 2 (пункти 5–10):* Встановлює правову основу скарг, зосереджуючись виключно на процесуальних зобов’язаннях держави у контексті охорони здоров’я.
* *Застосування статті 41 (пункт 11):* Стосується справедливої сатисфакції, присуджуючи відшкодування моральної шкоди та судових витрат.
* **Резолютивна частина:** Одноголосно оголошує заяви прийнятними, постановляє, що мало місце процесуальне порушення статті 2, та визначає конкретні грошові компенсації та відсотки за прострочення платежу.
* **Додаток (аналітичне ядро):** Надзвичайно детальна таблиця, яка є сутнісним ядром рішення. У ній викладено конкретні фактичні обставини, провадження на національному рівні та ключові процесуальні недоліки щодо кожного з чотирьох заявників (Сергія Миколайовича Куліша, Олега Олександровича Цмокалова, Людмили Василівни Перети та Анатолія Григоровича Брозницького).
**Зміни та еволюція порівняно з попередніми версіями:**
Оскільки це рішення Комітету, цей текст не змінює матеріально-правових стандартів Конвенції. Натомість у ньому застосовуються усталені принципи Великої палати у справі *«Лопес де Соуза Фернандес проти Португалії»* та підкріплюються конкретні національні прецеденти, створені у справах *«Арська проти України»* та *«Валерій Фуклев проти України»*. Структурне значення цього рішення полягає в подальшому використанні Судом спрощеного табличного формату для групування кількох окремих справ про медичну недбалість проти України. Це підкреслює, що системна неспроможність українських правоохоронних органів проводити своєчасні розслідування справ про медичну недбалість залишається постійною невирішеною проблемою.
—
### 3. Основні положення рішення, важливі для практичного використання
Для юристів та журналістів, які аналізують відповідальність на національному рівні, текст рішення висвітлює кілька критичних процесуальних недоліків, які становлять порушення статті 2:
* **Нездатність зберегти та забезпечити життєво важливі докази:** У справі *«Куліш»* у тексті наголошується, що лікарня нібито знищила ключові гістологічні зразки до того, як слідчий вилучив їх, що завадило експертам провести повну оцінку медичного лікування.
* **Серйозні затримки у проведенні основних слідчих дій:** Текст свідчить про надмірні затримки у збиранні показань. У справі *«Перета»* лікуючих лікарів вперше допитали через сім років після подій, унаслідок чого вони не змогли згадати пологи або стверджуване застосування забороненого прийому Крістеллера.
* **Закінчення строків давності:** У тексті наголошується, що бездіяльність слідства безпосередньо призводить до безкарності. У справах *«Перета»* та *«Брозницький»* національне провадження перевищило встановлені законом строки давності (які закінчилися у 2022 році для справи *«Перета»* та призвели до закриття справи Верховним Судом у 2023 році для справи *«Брозницький»*), що унеможливило притягнення винних осіб до відповідальності.
* **Ігнорування судових рішень та вказівок прокурора:** У тексті задокументовані випадки, коли слідчі ігнорували обов’язкові до виконання вказівки. У справі *«Куліш»* слідчий не вжив заходів на виконання ухвали суду про скасування постанови про закриття справи, згодом заявивши, що не знав про це рішення. У справі *«Цмокалов»* слідчий проігнорував вказівки прокурора щодо питань, які мали бути поставлені судово-медичним експертам.
* **Інституційне перешкоджання та відмова від співпраці:** У тексті зазначається, що Державне бюро судово-медичної експертизи відмовилося провести призначену судом експертизу у справі *«Цмокалов»*, посилаючись на «тиск» у зв’язку з окремим кримінальним провадженням проти його посадових осіб, що зупинило розслідування.
