**** Це судове рішення стосується важливої постанови Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), якою Росію визнано відповідальною за порушення свободи віросповідання та свободи об’єднань українських громадян на окупованій території самопроголошеної «Донецької народної республіки» («ДНР»). Справу було порушено за скаргою чотирьох громадян України та організації зі штаб-квартирою в США, що представляє Свідків Єгови, які оскаржили рішення «Верховного суду ДНР» від 2018 року, яким їхнє релігійне об’єднання було заборонено як «екстремістське». Суд твердо встановив свою юрисдикцію щодо цієї справи, вкотре наголосивши, що Росія здійснює ефективний контроль над територією «ДНР» з травня 2014 року. Відповідно, ЄСПЛ встановив порушення статті 11 Європейської конвенції з прав людини, яка тлумачиться у світлі статті 9, у зв’язку з незаконною забороною релігійного об’єднання заявників. Хоча Суд визнав скарги окремих індивідуальних заявників прийнятними та присудив їм компенсацію, він відхилив вимоги організації з США як подані з пропуском строку. Це рішення підкріплює правову дійсність того, що окупаційні держави не можуть уникнути відповідальності за порушення прав людини, вчинені через підконтрольні їм місцеві органи влади (проксі) з використанням дзеркального екстремістського законодавства.
### Структура рішення, основні положення та правова еволюція
Рішення структуроване систематично, відповідно до стандартного формату рішень Комітету ЄСПЛ, але зі специфічними адаптаціями для вирішення складних юрисдикційних питань окупованих територій:
1. **Процедура (пункти 1–4):** Визначає походження заяви, представництво сторін та зазначає про активну участь Уряду України, який подав письмові зауваження як держава громадянства індивідуальних заявників.
2. **Факти (пункти 5–6):** Стисло викладає суть скарги — заборону незареєстрованого релігійного об’єднання Свідків Єгови в «ДНР» місцевим «Верховним судом» 26 вересня 2018 року.
3. **Право (пункти 7–13):** Цей розділ поділяється на:
* **Юрисдикція:** Розгляд як часової юрисдикції (до вересня 2022 року), так і територіальної юрисдикції (контроль Росії над «ДНР» з травня 2014 року).
* **Суть справи (стаття 11 у світлі статті 9):** Оцінка заборони релігійного об’єднання.
* **Інші скарги:** Оцінка прийнятності інших скарг за статтями 6, 10, 14, 17 та 18.
4. **Застосування статті 41 (пункт 14):** Вирішення питань щодо справедливої сатисфакції та присудження грошових коштів.
5. **Додаток:** Перелік конкретних індивідуальних та юридичних осіб-заявників.
**Зміни та еволюція порівняно з попередньою судовою практикою:**
Рішення не створює нових правових норм, але є значною консолідацією та поширенням усталених прецедентів на території, контрольовані через підконтрольних осіб (проксі).
* **Безперервність юрисдикції:** Застосовуються принципи справи *«Федотова та інші проти Росії»*, підтверджуючи, що навіть незважаючи на те, що Росія перестала бути стороною Конвенції 16 вересня 2022 року, вона залишається юридично відповідальною за порушення, вчинені до цієї дати.
* **Територіальна атрибуція:** Безпосередньо інкорпорується знакова постанова Великої Палати у справі *«Україна та Нідерланди проти Росії»* (2025), яка юридично закріпила, що Росія здійснювала юрисдикцію над «ДНР» з 11 травня 2014 року і надалі.
* **Поширення прецеденту щодо боротьби з екстремізмом:** Суд узяв принципи зі справи *«МРО Таганрога та інші проти Росії»* (2022) — яка засудила внутрішню заборону Свідків Єгови в Росії — і застосував їх до «ДНР». Ключовою еволюцією тут є визнання Судом того, що законодавча база «ДНР» щодо протидії екстремізму була безпосередньо змодельована за зразком російського законодавства, а це означає, що ті самі порушення прав людини відбувалися під відповідальність Росії, просто через підконтрольне утворення (проксі).
### Основні положення для практичного та професійного використання
Для юристів-практиків, журналістів та правозахисників найважливішими положеннями цього рішення є:
* **Атрибуція відповідальності (пункт 8):** Це потужний інструмент для майбутніх судових процесів. Суд прямо постановив, що оскільки «ДНР» діяла під ефективним контролем Російської Федерації, будь-які дії, вчинені судами або органами влади «ДНР», підпадають под юрисдикцію Росії. Це дозволяє обійти юридичну фікцію про «незалежні» сепаратистські судові системи.
* **Захист незареєстрованих релігійних груп (пункти 9–11):** Рішення роз’яснює, що свобода об’єднань (стаття 11), що тлумачиться у світлі свободи віросповідання (стаття 9), повною мірою захищає незареєстровані релігійні об’єднання. Заборона таких груп під приводом «боротьби з екстремізмом» без конкретного, законного обґрунтування є прямим порушенням Конвенції.
* **Суворе дотримання строків прийнятності (пункт 12):** Суд відхилив скарги американської організації щодо заборони дев’яти публікацій, оскільки вони були подані поза межами шестимісячного строку (який застосовувався на момент виникнення відповідних обставин). Це підкреслює, що процесуальна суворість залишається абсолютною навіть у складних справах, пов’язаних із зонами конфлікту.
* **Стандартизована справедлива сатисфакція (пункт 14):** Суд присудив 7 500 євро кожному індивідуальному заявнику як компенсацію матеріальної та моральної шкоди, а також судових витрат. Це встановлює чіткий фінансовий орієнтир для окремих жертв релігійних переслідувань на цих конкретних територіях.
