Національний банк України: Постанова № 67 про посилення касової роботи
Регулятор запровадив обов’язкову ідентифікацію платника через номер мобільного телефону та одноразовий пароль при внесенні готівки через термінали. Вимога не поширюється на соціально значущі платежі: комунальні послуги, податки, штрафи та поповнення карток через ПІН-код. Заборонено маскувати номер телефону в квитанціях, а дані про операції мають зберігатися згідно із законом про фінансовий моніторинг.
Національний банк України: Постанова № 66 про захист критичної інфраструктури
Документ зобов’язує фінансові установи ідентифікувати власні інформаційні системи як об’єкти критичної інфраструктури та сформувати відповідний реєстр для Нацбанку. Заборонено використання програмного забезпечення, пов’язаного з державою-агресором або підсанкційними особами. Установи мають призначити відповідальних осіб та впровадити дворівневу систему звітування про кіберінциденти.
Закон України щодо оплати праці у секторі безпеки та правопорядку
Встановлено гарантований мінімальний рівень грошового забезпечення для поліцейських та працівників цивільного захисту на рівні 10 прожиткових мінімумів. Закон закріплює механізм виплати коштів родинам осіб, які потрапили в полон, стали заручниками або зникли безвісти. Норми наберуть чинності з 1 січня 2027 року, що забезпечує перехідний період для бюджетного планування.
Закон України про оновлення механізму декларування суддів
Запроваджено єдину «Декларацію доброчесності та родинних зв’язків», яку судді зобов’язані подавати щорічно до 1 травня. Перевірка цих даних покладена на Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (ВККС), а відомості про родинні зв’язки тепер охоплюють останні п’ять років. Неподання або неправдиві відомості є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Закон України про залучення грантової допомоги від Франції («Фонд Україна II»)
Верховна Рада ратифікувала угоду про залучення безповоротної фінансової допомоги для відновлення критичної інфраструктури та підтримки економіки. Кошти спрямовуватимуться виключно на цільові сектори, визначені в двосторонніх домовленостях. Документ закріплює міжнародні зобов’язання України та набуває чинності після обміну дипломатичними повідомленнями.
Закон України про співробітництво з Республікою Албанія
Ратифіковано угоду про довгострокове партнерство, яка надає юридичну силу домовленостям про системну підтримку України. Документ стає частиною національного законодавства і створює правову основу для укладення протоколів у конкретних галузях співробітництва. Дія угоди розпочнеться після завершення внутрішньодержавних процедур обома сторонами.
Закон України про оплату праці в органах місцевого самоврядування
Дозволено використовувати кошти міжнародної технічної допомоги та грантів для доплат службовцям місцевих рад за роботу в міжнародних проєктах. Впроваджено механізм верифікації донорів, водночас заборонено залучення коштів, пов’язаних із державою-агресором. Розмір доплат визначатиметься індивідуально на основі бюджету кожного конкретного проєкту.
Закон України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX
Оновлено правові засади витрачання бюджетних коштів із акцентом на повну цифровізацію закупівельних процедур. Встановлено нові вимоги до тендерної документації, оптимізовано строки проведення торгів та механізм оскарження через АМКУ. Закон автоматизує перевірку учасників на відповідність кваліфікаційним критеріям.
Постанова НКЕК № 231 про розподіл ресурсів нумерації
Внесено технічні корективи до процедури проведення конкурсів та аукціонів на використання номерного ресурсу. Уточнено критерії оцінки пропозицій та ранжування учасників для забезпечення прозорого відбору. Зміни усувають правову невизначеність щодо процедурної взаємодії регулятора та операторів зв’язку.
Наказ СБУ щодо захисту державної таємниці (ЗВДТ)
Змінено перелік відомостей, що становлять державну таємницю, зокрема в оборонній сфері та наукових дослідженнях. Запроваджено гриф секретності для даних про застосування безпілотних систем (БПЛА, морських та наземних дронів). Розширено повноваження МОН як державного експерта у питаннях секретності результатів наукових досліджень.
Наказ Держспецзв’язку про моніторинг кіберкоманд (CERT-UA/CSIRT)
Затверджено механізм перевірки спроможності команд реагування на кіберінциденти через самооцінку та зовнішній аудит. Команди зобов’язані щорічно проходити моніторинг відповідності технічним вимогам. У разі виявлення порушень, які не усунуті протягом трьох місяців, Держспецзв’язку може виключити команду з офіційного переліку.
Наказ МВС України № 428 про прийом до ліцеїв безпекового спрямування
Уточнено правила відбору та зарахування дітей до ліцеїв національно-патріотичного виховання. Запроваджено систему категорій замість квот, що спрощує доступ до навчання дітям військовослужбовців та працівників сектору безпеки. Встановлено чіткий перелік документів для підтвердження пільгового статусу та регламентовано строки роботи приймальних комісій.
Наказ Міністерства розвитку громад та територій про реєстрацію суден
Введено вікові обмеження для морських суден при внесенні до Державного суднового реєстру та Суднової книги України. З 1 липня 2026 року судна віком 35 років і більше підпадатимуть під спеціальний режим реєстрації. Ці зміни спрямовані на посилення контролю за технічним станом морського флоту.
А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:
Про облікову ціну банківських металів
Це повідомлення Національного банку України є офіційним інструментом фінансового моніторингу, що встановлює довідкові облікові ціни на банківські метали (золото, срібло, платину та паладій) станом на 24 червня 2026 року. Ці показники розраховуються за одну тройську унцію та слугують орієнтиром для оцінки вартості активів у банківській системі. Важливо розуміти, що ці цифри мають виключно інформаційний характер і не є публічною офертою, тобто НБУ не зобов’язаний здійснювати операції купівлі чи продажу металів за вказаними цінами.
Структура документа є гранично лаконічною: це таблиця, що містить цифрові та літерні коди металів згідно з міжнародними стандартами, їхню назву та відповідну вартість у гривневому еквіваленті. Порівняно з попередніми практиками, цей формат є стандартним для щоденного оприлюднення регулятором даних, необхідних для бухгалтерського обліку та переоцінки валютних цінностей.
Для практичного використання ключовими є такі положення:
1. **Інформаційний статус:** Ціни не є фіксованими ринковими котируваннями для комерційних операцій, а лише обліковими показниками.
2. **Одиниця виміру:** Усі ціни наведені виключно за одну тройську унцію (31,1035 грама).
3. **Відсутність зобов’язань:** Застереження в примітці прямо вказує на те, що НБУ не виступає контрагентом за цими цінами, що виключає можливість використання цих даних як бази для примусового виконання угод купівлі-продажу.
Про офіційний курс гривні щодо іноземних валют
Це повідомлення Національного банку України є офіційним нормативно-інформаційним актом, що встановлює курси іноземних валют до гривні на конкретну дату — 24 червня 2026 року. Документ визначає вартісний еквівалент для широкого переліку світових валют, що використовуються у зовнішньоекономічній діяльності та фінансових розрахунках. Ці показники є базовими для бухгалтерського обліку, митного оформлення та виконання зобов’язань перед державними органами.
**Структура та зміст:**
Документ має табличну структуру, де для кожної валюти вказано цифровий та літерний код, кількість одиниць валюти, її назву та офіційний курс. Порівняно з попередніми версіями, цей акт є частиною щоденного циклу оновлення даних НБУ, що відображає поточну монетарну політику та ринкову кон’юнктуру. Змін у методології розрахунку не відбулося, документ відповідає встановленим стандартам звітності регулятора.
**Важливі положення:**
Найважливішим аспектом є примітка до документа, яка чітко розмежовує призначення цих курсів. Вони використовуються для бухгалтерського обліку та операцій НБУ з Державною казначейською службою України, проте не створюють для Національного банку зобов’язань здійснювати купівлю чи продаж валюти за цими конкретними цінами. Це означає, що для комерційних операцій на міжбанківському ринку діють ринкові котирування, а цей перелік слугує офіційним довідковим інструментом для фінансової звітності та оподаткування.
Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18
Ця постанова вносить технічну корекцію до режиму роботи банківської системи в умовах воєнного стану. Вона розширює коло суб’єктів, чиї рішення щодо валютних операцій чи обмежень можуть бути імплементовані банками. Відтепер банки зобов’язані виконувати не лише прямі розпорядження Кабінету Міністрів України, а й рішення органів, які отримали відповідні повноваження від уряду. Це забезпечує гнучкість управління фінансовою системою в умовах воєнного часу.
Структура документа є лаконічною та складається з двох пунктів. Перший пункт вносить конкретну зміну до підпункту 45 пункту 14 постанови НБУ № 18 від 24 лютого 2022 року, додаючи фразу «або іншим органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України на такі дії». Другий пункт визначає порядок набрання чинності документом. Порівняно з попередньою редакцією, норма тепер охоплює ширше коло уповноважених державних органів, що делегують певні функції уряду.
Найважливішим положенням є розширення суб’єктного складу органів, чиї акти є обов’язковими для виконання банківською системою в межах валютного регулювання. Для практичного застосування це означає, що банки повинні відстежувати не лише постанови Кабміну, а й рішення уповноважених ним органів, які можуть впливати на проведення валютних операцій або встановлення обмежень. Це спрощує механізм оперативного реагування держави на виклики воєнного стану.
Про затвердження Середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027-2029 роки
Розпорядження № 608-р затверджує стратегічний перелік пріоритетних публічних інвестиційних проєктів, які держава планує реалізувати протягом 2027–2029 років. Документ визначає вектори спрямування бюджетних коштів для розвитку інфраструктури та економіки в середньостроковій перспективі. Набрання чинності цим актом синхронізоване з ухваленням Бюджетної декларації на відповідний період, що забезпечує фінансову узгодженість інвестицій.
**Структура та особливості:**
Документ складається з нормативної частини (двох пунктів) та додатка, що містить деталізований перелік інвестиційних проєктів. Основна зміна полягає у переході до середньострокового планування публічних інвестицій, що дозволяє уряду відійти від щорічного хаотичного фінансування на користь системного розвитку. Порівняно з попередніми підходами, цей план є інструментом жорсткої бюджетної дисципліни, де кожен проєкт має бути підкріплений відповідними показниками Бюджетної декларації.
**Ключові положення:**
1. **Синхронізація з бюджетом:** Реалізація плану прямо залежить від Бюджетної декларації на 2027–2029 роки, що робить цей документ не просто декларативним, а таким, що має прямий вплив на бюджетний процес.
2. **Пріоритетність:** Документ встановлює перелік проєктів, які отримують статус пріоритетних, що автоматично надає їм перевагу при розподілі державних капітальних видатків.
3. **Середньостроковий горизонт:** Встановлення трирічного циклу планування дозволяє міністерствам та відомствам прогнозувати фінансування масштабних інфраструктурних об’єктів без ризику зупинки фінансування на середині шляху.
Цей акт є інструментом державного управління, який визначає, куди саме будуть спрямовані кошти платників податків у найближчі три роки для досягнення цілей економічного розвитку.
Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2026 рік
Розпорядження № 607-р стосується внутрішнього перерозподілу бюджетних коштів у межах видатків, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2026 рік. Документ передбачає зменшення фінансування освітньої програми з підготовки кадрів у сфері статистики на суму 3 681,8 тис. гривень. Натомість вивільнені кошти спрямовуються на забезпечення статистичних спостережень, зокрема на видатки споживання (2 203,3 тис. гривень) та видатки розвитку (1 478,5 тис. гривень). Цей крок дозволяє оперативно перенаправити фінансовий ресурс на пріоритетні завдання державної статистики без зміни загального обсягу бюджетних призначень.
Структура розпорядження складається з двох пунктів: перший визначає конкретні суми та напрямки перерозподілу між бюджетними програмами, другий покладає на Міністерство фінансів обов’язок внести відповідні зміни до розпису державного бюджету. Оскільки це розпорядження є актом оперативного управління бюджетом, воно не вносить системних змін до законодавства, а реалізує повноваження Кабінету Міністрів, передбачені статтею 23 Бюджетного кодексу України.
Найважливішим аспектом цього документа є механізм перерозподілу видатків у межах одного головного розпорядника коштів. Для практичного застосування важливо розуміти, що документ фактично змінює структуру фінансування статистичної діяльності: зменшується частка витрат на підготовку кадрів на користь безпосереднього проведення статистичних спостережень. Це свідчить про зміну пріоритетів у використанні бюджетних коштів Секретаріатом КМУ на поточний бюджетний період.
Про включення індустріального парку “АГРОІННОВАЦІЙНИЙ ХАБ” до Реєстру індустріальних (промислових) парків
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 606-р від 17 червня 2026 року офіційно закріплює включення індустріального парку «АГРОІННОВАЦІЙНИЙ ХАБ» до державного Реєстру індустріальних (промислових) парків. Цей документ надає парку офіційний статус, що відкриває шлях до використання передбачених законом інструментів державної підтримки та стимулювання інвестиційної діяльності. Парк створено на 30-річний термін на території Уманської міської територіальної громади Черкаської області за ініціативи ТОВ «ДК-ІНДАСТРІАЛ».
**Структура та основні положення:**
Документ має лаконічну структуру, що складається з двох пунктів. Перший пункт безпосередньо фіксує факт включення об’єкта до Реєстру. Другий пункт визначає ключові параметри проєкту: суб’єкта-ініціатора (ТОВ «ДК-ІНДАСТРІАЛ»), територіальну локацію (Уманська міська ТГ) та часові межі функціонування (30 років). Оскільки це розпорядження про включення до Реєстру, воно не вносить змін до інших нормативно-правових актів, а є актом індивідуальної дії, що базується на положеннях Закону України «Про індустріальні парки».
**Важливі положення для практичного використання:**
Найважливішим аспектом для бізнесу є сам факт набуття статусу учасника Реєстру, що є юридичною підставою для застосування податкових та митних пільг, передбачених Податковим та Митним кодексами України для суб’єктів індустріальних парків. Важливо враховувати, що діяльність парку обмежена 30-річним терміном, а його функціонування прив’язане до конкретної локації в Уманському районі. Для потенційних резидентів це означає можливість отримання державної допомоги, компенсацій та спрощених умов для ведення виробничої діяльності в межах визначеної території.
Про внесення змін до складу Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу та адаптації законодавства України до права Європейського Союзу
Розпорядження № 605-р стосується виключно кадрового оновлення Міжвідомчої робочої групи, яка відповідає за переговорний процес щодо вступу України до ЄС та адаптацію національного законодавства до європейських норм. Документ формалізує зміну персонального складу цього органу шляхом введення нових посадових осіб та виведення попередніх членів. Ці зміни спрямовані на актуалізацію представництва міністерств та відомств у робочій групі для забезпечення ефективності переговорів.
Структурно розпорядження складається з преамбули, що посилається на базову постанову Кабміну № 987 від 27 серпня 2024 року, та двох основних пунктів. Перший пункт визначає перелік осіб, які включаються до складу групи (заступники міністрів цифрової трансформації, енергетики, економіки, довкілля та сільського господарства, а також представник Секретаріату КМУ), а другий — перелік осіб, які виводяться зі складу. Це розпорядження є продовженням серії кадрових ротацій, розпочатих у 2025 році, і не змінює повноважень чи завдань самої робочої групи.
Найважливішим аспектом для розуміння є те, що цей акт забезпечує безперервність роботи органу, який координує інтеграцію України до ЄС. Для журналістів та аналітиків важливо зафіксувати, що відповідальність за напрямки євроінтеграції у відповідних міністерствах тепер покладена на нових посадових осіб, зазначених у розпорядженні. Це свідчить про зміну відповідальних осіб у переговорному процесі, що безпосередньо впливає на комунікацію з європейськими партнерами за відповідними секторами.
Деякі питання створення меморіального простору для вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні
Розпорядження № 604-р визначає офіційну згоду уряду на створення меморіального простору та будівництво каплиці у складі Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Документ закріплює конкретні земельні ділянки на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві для реалізації цього проєкту. Виконання завдань покладено на Український інститут національної пам’яті та Міністерство культури із залученням адміністрації самого Музею.
**Структура та основні положення:**
Розпорядження складається з двох пунктів. Перший пункт визначає цільове призначення та локалізацію об’єктів (будівництво каплиці та меморіального простору) із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок. Другий пункт визначає відповідальних суб’єктів та надає дозвіл на використання раніше придбаних матеріалів для реконструкції та облаштування території. Оскільки це розпорядження Кабінету Міністрів, воно є підзаконним актом, що спрямований на реалізацію вже існуючих планів розвитку меморіального комплексу.
**Важливі положення для використання:**
1. **Локалізація:** Чітко визначено адреси та кадастрові номери ділянок (8000000000:82:012:0027 та 8000000000:76:021:0050), що унеможливлює двозначність щодо місця проведення робіт.
2. **Використання ресурсів:** Дозвіл на використання матеріалів, придбаних для попередніх етапів проєктування та будівництва, дозволяє оптимізувати витрати та продовжити реалізацію комплексу без необхідності повторних закупівель певних позицій.
3. **Розподіл відповідальності:** Документ чітко делегує повноваження між профільними органами (УІНП, Мінкульт, Музей), що є підставою для подальшого бюджетного фінансування та юридичного оформлення будівельних робіт.
Про визначення уповноваженого органу з питань реалізації Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Олеська, між Державою Україна та товариством з обмеженою відповідальністю “Надра Олеська” та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 червня 2014 р. № 557
Розпорядження № 602-р визначає Державну службу геології та надр (Держгеонадра) єдиним уповноваженим органом, відповідальним за реалізацію Угоди про розподіл вуглеводнів на Олеській ділянці. Цей документ формалізує поточний статус управління проєктом між державою та ТОВ «Надра Олеська». Також розпорядження скасовує попередній акт від 2014 року, який втратив актуальність у зв’язку зі зміною складу сторін угоди.
Структура документа складається з двох пунктів: визначення нового уповноваженого органу та скасування застарілого розпорядження. Ключова зміна полягає у виключенні компанії «Шеврон Юкрейн Б.В.» з переліку сторін, що супроводжуються державним контролем, та закріпленні повноважень за Держгеонадрами щодо оновленої редакції Угоди від 2025 року.
Для практичного використання найважливішим є те, що Держгеонадра тепер офіційно наділені повноваженнями щодо виконання та моніторингу Угоди про розподіл продукції (УРП) на Олеській ділянці. Це спрощує процедурну взаємодію з інвестором, оскільки чітко визначено орган, який представляє інтереси держави в межах цієї конкретної угоди.
Про заходи щодо забезпечення реалізації положень Додаткового протоколу до Договору між Україною і Республікою Молдова про державний кордон щодо передачі у власність Україні ділянки автомобільної дороги Одеса – Рені в районі населеного пункту Паланка Республіки Молдова, а також земельної ділянки, по якій вона проходить, і режиму їх експлуатації
Розпорядження № 601-р визначає механізм реалізації прав України на земельну ділянку та ділянку автомобільної дороги М-15 Одеса — Рені, що розташовані на території Республіки Молдова поблизу с. Паланка. Документ офіційно закріплює повноваження щодо управління цим майном за Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури. Розпорядження спрямоване на забезпечення належного утримання, експлуатації та обслуговування вказаної ділянки дороги, яка є стратегічно важливою для транспортного сполучення.
**Структура та основні положення:**
Розпорядження складається з двох пунктів, що визначають суб’єктів управління та їхні обов’язки. У порівнянні з попередніми актами, цей документ конкретизує виконавця робіт — Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури — та делегує йому права власника від імені держави. Документ базується на положеннях Додаткового протоколу 1999 року, ратифікованого Законом України № 1633-III, і не змінює міжнародно-правовий статус ділянки, а лише встановлює внутрішній порядок її господарського обслуговування.
**Важливі положення:**
1. **Уповноваження органу:** Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури офіційно наділяється правом здійснювати права власності на земельну ділянку площею 18 га та відповідну ділянку дороги протяжністю 7,77 км.
2. **Операційне управління:** Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області визначена безпосереднім замовником робіт. Це включає повний цикл обслуговування: від облаштування огорожі до проведення ремонтних робіт та будівництва необхідних технічних споруд.
3. **Міжвідомча координація:** Агентству доручено взаємодіяти з МЗС та Держгеокадастром для забезпечення безперешкодного виконання функцій з експлуатації ділянки, що враховує специфіку розташування об’єкта на території іншої держави.
Про віднесення селищ Дібрівка та Холодне Золотоніського району Черкаської області до категорії сіл
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 600-р від 17 червня 2026 року стосується зміни адміністративно-територіального статусу двох населених пунктів Черкаської області. Документ офіційно змінює категорію селищ Дібрівка та Холодне Золотоніського району на категорію сіл. Це рішення прийнято на виконання вимог Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України».
Структура акта є лаконічною та складається з преамбули, що містить посилання на правову підставу (ст. 13 згаданого Закону), та резолютивної частини, яка безпосередньо встановлює факт зміни категорії населених пунктів. Оскільки це розпорядження є актом індивідуальної дії, воно не вносить системних змін до загальних нормативних актів, а лише фіксує конкретну зміну статусу територіальних одиниць.
Найважливішим положенням цього акта є безпосередня зміна правового статусу Дібрівки та Холодного з «селища» на «село». Для практичного використання це означає, що відтепер усі державні реєстри, статистична звітність та документи, що стосуються цих населених пунктів, мають відображати їх як села. Це рішення є остаточним і є підставою для внесення відповідних змін до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України.
Про віднесення селища Ланна Полтавського району Полтавської області до категорії сіл
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 599-р від 17 червня 2026 року офіційно змінює статус населеного пункту Ланна Полтавського району Полтавської області. Відповідно до цього акта, вказаний населений пункт, що раніше мав статус селища, відтепер переходить до категорії сіл. Це рішення прийнято на виконання вимог Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України».
Структура документа є лаконічною та складається з преамбули, що посилається на профільний закон, та безпосередньо розпорядчої частини. Основна зміна полягає у зміні адміністративно-територіального статусу конкретного населеного пункту, що є частиною загального процесу впорядкування системи адміністративно-територіального устрою України відповідно до нових законодавчих норм.
Найважливішим положенням для практичного використання є факт зміни категорії населеного пункту. Це тягне за собою необхідність внесення відповідних змін до Державного реєстру виборців, реєстрів нерухомого майна, земельного кадастру та інших офіційних баз даних, де статус населеного пункту впливає на реєстрацію прав, податкові ставки або застосування певних соціальних пільг, прив’язаних до категорії поселення.
Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань готівкового обігу
Ця постанова НБУ № 67 від 16 червня 2026 року спрямована на посилення контролю за готівковими операціями через платіжні термінали (ПТКС) та інтеграцію «банків фінансової інклюзії» у загальну систему касової роботи. Документ запроваджує обов’язкову ідентифікацію платника через номер мобільного телефону та одноразовий пароль при внесенні готівки. Також оновлено вимоги до реквізитів квитанцій та порядку зберігання даних про такі операції. Зміни набувають чинності з 26 червня 2026 року. ****
### Структура та основні положення
Постанова вносить зміни до двох ключових нормативних актів НБУ:
1. **Інструкція про порядок організації касової роботи (постанова № 103):** тут деталізовано статус банків фінансової інклюзії та кардинально змінено правила роботи з готівкою через термінали (розділ VI).
2. **Правила визначення платіжних ознак та обміну банкнот (постанова № 134):** технічні правки, що поширюють дію правил на банки фінансової інклюзії.
**Основні зміни порівняно з попередніми версіями:**
* **Банки фінансової інклюзії:** офіційно включені до суб’єктів, що підпорядковуються правилам касової роботи НБУ.
* **Посилення автентифікації:** запроваджено обов’язкову перевірку номера мобільного телефону платника через одноразовий пароль при внесенні готівки через ПТКС.
* **Розширення вимог до квитанцій:** перелік обов’язкових реквізитів квитанції суттєво розширено (тепер там має бути номер телефону платника, код авторизації тощо).
### Найважливіші положення для практичного використання
Для професійної діяльності найважливішими є такі аспекти:
* **Механізм підтвердження (пункти 124-1 – 124-5):** При внесенні готівки через термінал платник зобов’язаний ввести номер телефону, на який прийде одноразовий пароль для підтвердження операції. Без цього кроку надавач платіжних послуг не має права проводити операцію.
* **Винятки (пункт 124-4):** Вимога щодо одноразового пароля **не застосовується** до соціально значущих платежів: оплата комунальних послуг, податків, штрафів, квитків на транспорт, послуг зв’язку (до 500 грн/міс) та поповнення карток за умови використання ПІН-коду або підтвердження через банківський застосунок.
* **Заборона приховування даних:** Заборонено маскувати номер телефону платника у квитанціях чи системних реєстрах.
* **Зберігання даних:** Інформація про операції та квитанції має зберігатися відповідно до строків, визначених законом про фінансовий моніторинг (протидія легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом).
* **Агреговані платежі:** Чітко визначено право надавачів платіжних послуг з відповідною ліцензією приймати готівку за комунальні послуги та мобільний зв’язок з подальшим переказом консолідованими сумами.
Про затвердження Положення про критичну інформаційну інфраструктуру фінансового сектору та Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань кіберзахисту
Ця постанова НБУ № 66 є **** (оскільки стосується регулювання фінансового сектору та кібербезпеки), вона встановлює чіткі правила захисту критичної інформаційної інфраструктури (КІІ) у фінансовому секторі. Документ визначає критерії, за якими банківські та небанківські фінансові установи мають ідентифікувати свої інформаційно-комунікаційні системи як об’єкти КІІ. Також постанова зобов’язує операторів критичної інфраструктури формувати реєстр таких об’єктів та подавати його до Нацбанку. Документ запроваджує посилені заходи кіберзахисту для цих систем та вносить зміни до існуючих положень НБУ щодо кібербезпеки.
### Структура та основні положення
Постанова складається з нормативної частини та трьох додатків:
1. **Положення про КІІ фінансового сектору:** визначає термінологію, критерії віднесення систем до КІІ, порядок ведення реєстру та вимоги до кіберзахисту для різних категорій операторів (банків, платіжних систем, адміністраторів баз даних).
2. **Зміни до Положення № 43:** оновлюють вимоги до захисту інформації на платіжному ринку, зокрема щодо класифікації кіберінцидентів та порядку звітування про них.
3. **Зміни до Положення № 178:** коригують організацію кіберзахисту в банківській системі, зокрема уточнюють склад учасників інформаційного обміну та вимоги до зовнішнього аудиту для банків-операторів КІІ.
Порівняно з попередніми версіями, ці зміни систематизують підхід до кіберзахисту, інтегруючи його з вимогами законів «Про критичну інфраструктуру» та «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України».
### Найважливіші положення для застосування
* **Критерії КІІ:** Система стає об’єктом КІІ, якщо її зупинка призведе до кризової ситуації, а альтернативи для її заміни у фінансової установи немає.
* **Заборона використання ПЗ:** Операторам категорично заборонено використовувати програмне забезпечення та обладнання, що включені до переліку заборонених (зокрема, пов’язані з державою-агресором або підсанкційними особами).
* **Звітність:** Оператори зобов’язані протягом двох місяців після набрання чинності постановою визначити свої об’єкти КІІ та надати інформацію про них до НБУ. Надалі перелік має переглядатися щорічно (станом на 1 листопада).
* **Відповідальні особи:** Установи повинні призначити відповідальних за КІІ, які забезпечуватимуть актуалізацію даних та виконання вимог щодо кіберзахисту.
* **Класифікація інцидентів:** Оновлено вимоги до повідомлень про кіберінциденти, включаючи рівні критичності (від жовтого до чорного), що вимагає від учасників ринку швидкої реакції та звітування через Центр кіберзахисту НБУ.
Про внесення змін до плану заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України
Розпорядження № 570-р від 12 червня 2026 року спрямоване на актуалізацію державної політики у сфері захисту прав національних меншин. Документ вносить коригування до чинного плану заходів, затвердженого у травні 2025 року, з метою вдосконалення механізмів реалізації прав відповідних спільнот. Ці зміни забезпечують адаптацію урядових завдань до поточних потреб та зобов’язань держави у цій сфері.
**Структура та зміни:**
Акт має форму розпорядження Кабінету Міністрів, яке безпосередньо вносить зміни до додатка (плану заходів) попереднього розпорядження № 475. Основна зміна полягає у перегляді переліку конкретних кроків, термінів їх виконання та відповідальних органів, що дозволяє оптимізувати процес імплементації законодавства про національні меншини. Порівняно з попередньою версією, документ уточнює операційні завдання для міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
**Основні положення:**
Найважливішим аспектом цього розпорядження є зміна змістовного наповнення плану заходів, що безпосередньо впливає на діяльність органів влади у питаннях забезпечення культурних, освітніх та мовних прав меншин. Для практичного використання важливо враховувати оновлені дедлайни та перерозподіл функцій між відомствами, оскільки саме ці параметри визначають пріоритетність виконання конкретних завдань у поточному році. Виконання цих заходів є обов’язковим для органів виконавчої влади, залучених до реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин.
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо осучаснення розміру грошового забезпечення
Цей Закон спрямований на осучаснення системи оплати праці працівників сектору безпеки та правопорядку шляхом встановлення мінімального гарантованого рівня грошового забезпечення. Документ закріплює чітку структуру виплат та гарантує соціальний захист поліцейських у складних ситуаціях, зокрема у випадках полону чи зникнення безвісти. **.**
### Структура та основні зміни
Закон вносить системні зміни до Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про Національну поліцію».
* **Основні зміни:** Замість розрізнених норм вводиться уніфікований підхід до формування грошового забезпечення, що складається з посадового окладу, окладу за званням, надбавки за вислугу років, премії та інших виплат.
* **Новація:** Встановлено «нижню межу» грошового забезпечення, яка не може бути меншою за 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня відповідного року).
* **Заміна норм:** У Законі «Про Національну поліцію» стаття 94 виключається та замінюється розширеною статтею 94-1, яка детально регламентує умови виплат, включаючи особливі випадки (полон, заручники, інтернування).
### Найважливіші положення для застосування
1. **Мінімальний поріг:** Для рядового та начальницького складу цивільного захисту та поліцейських (крім курсантів) встановлено обов’язковий мінімум грошового забезпечення у розмірі 10 прожиткових мінімумів. Це створює надійний фінансовий фундамент для працівників.
2. **Соціальні гарантії:** Чітко визначено механізм виплати грошового забезпечення сім’ям поліцейських, які потрапили в полон, стали заручниками, інтерновані або зникли безвісти. Виплати зберігаються до моменту звільнення або визнання особи померлою/безвісно відсутньою.
3. **Індексація:** Закон прямо закріплює обов’язковість індексації грошового забезпечення відповідно до закону, що захищає реальний рівень доходів працівників від інфляційних процесів.
4. **Набрання чинності:** Важливо врахувати, що положення цього Закону набувають чинності з **1 січня 2027 року**, що дає уряду час на приведення підзаконних актів у відповідність до нових вимог.
Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та Закону України “Про Вищу раду правосуддя” щодо удосконалення декларацій доброчесності судді та родинних зв’язків судді
Цей закон спрямований на посилення контролю за доброчесністю суддів шляхом оновлення механізму подання та перевірки декларацій. Він об’єднує декларацію доброчесності та декларацію родинних зв’язків в один документ, який судді зобов’язані подавати щорічно до 1 травня. Закон чітко визначає перелік осіб, які вважаються родичами, та розширює коло відомостей, що підлягають декларуванню. Також встановлено процедуру перевірки цих даних Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККС) та наслідки за подання недостовірної інформації.
**Структура та основні положення:**
Закон вносить зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та Закону «Про Вищу раду правосуддя». Основні зміни стосуються:
* **Об’єднання декларацій:** Замість двох окремих документів запроваджено єдину «Декларацію доброчесності та родинних зв’язків».
* **Розширення кола декларування:** Судді тепер мають звітувати про родинні зв’язки з широким колом посадових осіб (включаючи представників правоохоронних органів, Офісу Президента, антикорупційних органів тощо) за останні 5 років.
* **Процедура перевірки:** Детально регламентовано порядок проведення перевірки ВККС, включаючи права судді під час цього процесу та можливість оскарження рішень Комісії в адміністративному суді.
* **Відповідальність:** Неподання, несвоєчасне подання або внесення недостовірних відомостей є підставою для дисциплінарної відповідальності.
**Важливі положення для практичного застосування:**
1. **Публічність:** Декларації є відкритими та оприлюднюються на сайті ВККС, що забезпечує громадський контроль.
2. **Строки перевірки:** ВККС може розпочати перевірку декларації не пізніше трьох років з дня її подання. Сама перевірка має бути завершена протягом шести місяців.
3. **Презумпція достовірності:** Відомості в декларації вважаються достовірними, доки не доведено інше.
4. **Дисциплінарний аспект:** У разі підтвердження недостовірності даних, матеріали передаються до органу, що здійснює дисциплінарне провадження, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи.
5. **Кандидати на посаду:** Аналогічні вимоги щодо подання декларацій поширюються і на кандидатів на посаду судді, при цьому звітний період для них становить 5 років.
**** (Оскільки закон вносить зміни до законодавства, що стосується статусу суддів та дисциплінарних процедур, які є невід’ємною частиною судоустрою).
Про ратифікацію Грантової угоди (Фонд Україна II) між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо сприяння підтримці критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України
Цей Закон забезпечує офіційне схвалення Україною Грантової угоди з Французькою Республікою, укладеної в межах «Фонду Україна II». Документ спрямований на залучення безповоротної фінансової допомоги для відновлення та стабілізації критичної інфраструктури, а також підтримку ключових галузей національної економіки. Ратифікація є обов’язковою внутрішньодержавною процедурою, що дозволяє угоді набути чинності та розпочати практичне фінансування проєктів.
Структура закону є лаконічною та складається з преамбули, основної постанови про ратифікацію та прикінцевих положень. Він закріплює юридичну силу міжнародного договору, підписаного 20 лютого 2026 року, та визначає механізм набрання ним чинності через обмін дипломатичними повідомленнями про виконання внутрішніх процедур. Порівняно з попередніми аналогічними актами, цей закон фокусується на специфічних умовах використання коштів «Фонду Україна II», що передбачає цільове спрямування ресурсів на пріоритетні сектори, визначені двосторонніми домовленостями.
Найважливішими аспектами для практичного застосування є:
1. **Цільове призначення:** Кошти гранту мають бути спрямовані виключно на підтримку критичної інфраструктури та пріоритетних економічних секторів, що вимагає суворого дотримання звітності та цільового використання.
2. **Механізм набрання чинності:** Угода не діє автоматично з моменту підписання, а потребує завершення внутрішніх процедур обома сторонами та офіційного дипломатичного підтвердження.
3. **Юридичний статус:** Ратифікація надає цій угоді статус частини національного законодавства, що забезпечує правові підстави для отримання фінансування та виконання зобов’язань перед французькою стороною.
Про ратифікацію Угоди про довгострокове співробітництво та підтримку між Україною та Республікою Албанія
Цей Закон офіційно закріплює згоду України на обов’язковість Угоди про довгострокове співробітництво та підтримку з Республікою Албанія, підписаної 21 січня 2025 року. Документ є частиною міжнародно-правової бази, спрямованої на поглиблення двосторонніх відносин та надання системної підтримки Україні. Ратифікація є фінальним етапом внутрішньодержавних процедур, необхідних для того, щоб положення Угоди набули юридичної сили для обох держав.
**Структура та основні положення:**
Закон складається з преамбули та однієї статті, яка безпосередньо ратифікує міжнародний договір. Основна зміна полягає у переході від підписаного наміру до повноцінного міжнародного зобов’язання. У порівнянні з попередніми домовленостями, цей акт надає Угоді статус закону, що дозволяє сторонам розпочати практичну реалізацію механізмів співпраці, передбачених текстом Угоди, після обміну дипломатичними повідомленнями про завершення внутрішніх процедур.
**Найважливіші аспекти для використання:**
1. **Юридична сила:** Після набрання чинності Угода стає частиною національного законодавства України, що надає їй пріоритет у разі колізій з актами нижчої юридичної сили.
2. **Механізм набрання чинності:** Важливо враховувати, що дія Угоди розпочинається не з моменту підписання чи ратифікації, а з дати отримання другого письмового повідомлення про виконання внутрішньоправових процедур.
3. **Предмет регулювання:** Угода створює правову основу для довгострокової підтримки, що дозволяє державним органам використовувати її положення як підставу для укладення конкретних виконавчих протоколів або програм співробітництва з албанською стороною.
Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання участі органів місцевого самоврядування в реалізації програм і проектів міжнародної технічної допомоги та міжнародного територіального співробітництва
Цей Закон спрямований на стимулювання участі органів місцевого самоврядування (ОМС) у міжнародних проєктах шляхом створення правових механізмів для оплати праці фахівців, залучених до такої діяльності. Він дозволяє використовувати кошти міжнародної технічної допомоги та грантів для виплат посадовим особам ОМС за додаткове навантаження. Закон усуває законодавчі перешкоди, що раніше обмежували можливість фінансування праці муніципальних службовців із зовнішніх джерел.
**Структура та основні положення:**
Закон вносить зміни до Закону України «Про оплату праці» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (як чинного, так і нового, що набере чинності згодом). Основна зміна полягає у розширенні переліку джерел формування фонду оплати праці ОМС: тепер до нього офіційно включено кошти міжнародної технічної допомоги, грантів ЄС, урядів та муніципалітетів іноземних держав. Впроваджено механізм доплат за додаткове навантаження, пов’язане з реалізацією таких проєктів, розмір яких визначається бюджетом самого проєкту.
**Важливі положення:**
1. **Джерело фінансування:** Місцеві бюджети тепер можуть легально акумулювати та спрямовувати кошти міжнародних донорів на оплату праці працівників ОМС.
2. **Доплата за навантаження:** Посадові особи мають право на доплату за роботу в міжнародних проєктах, порядок якої визначається рішенням місцевої ради на основі типового порядку Кабміну.
3. **Безпековий фільтр:** Встановлено заборону на використання коштів від донорів, пов’язаних із державою-агресором або державою-терористом.
4. **Верифікація:** Передбачено процедуру перевірки донорів центральним органом виконавчої влади (з використанням принципу «мовчазної згоди» протягом 30 днів), окрім випадків, коли донор вже є у затвердженому Кабміном переліку.
Про публічні закупівлі
Закон України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX від 27 травня 2026 року є ключовим нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері витрачання державних коштів. Він встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Основна мета документа — забезпечення ефективного, прозорого та конкурентного використання бюджетних ресурсів. Закон поширюється на всіх замовників, які діють від імені держави або використовують державні кошти.
**Структура та основні положення:**
Закон структурований за принципом послідовності закупівельного процесу: від планування та вибору процедури до укладення та виконання договору. Він містить розділи, що визначають правовий статус учасників, вимоги до тендерної документації, порядок проведення різних видів процедур (відкриті торги, запит ціни пропозицій, закупівля через електронний каталог) та механізми оскарження. Порівняно з попередніми редакціями, цей акт посилює цифровізацію процесів, автоматизує перевірку відповідності учасників кваліфікаційним критеріям та оптимізує строки проведення процедур для підвищення оперативності закупівель.
**Важливі положення для практичного застосування:**
1. **Імперативність електронних процедур:** Усі закупівлі, що перевищують встановлені вартісні межі, проводяться виключно через електронну систему закупівель, що мінімізує корупційні ризики.
2. **Кваліфікаційні критерії:** Чітко визначено перелік документів та вимог, які замовник може висувати до учасника, що обмежує можливість дискримінації.
3. **Механізм оскарження:** Закон закріплює право учасників на ефективний захист своїх інтересів через орган оскарження (Антимонопольний комітет України) з чіткими часовими рамками розгляду скарг.
4. **Відповідальність:** Встановлено деталізовані підстави для відхилення тендерних пропозицій та визнання торгів такими, що не відбулися, а також умови розірвання договорів у разі порушення законодавства.
Про врахування висловлених органом державної реєстрації зауважень до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, від 29 квітня 2026 року № 194
Ця постанова НКЕК № 231 спрямована на технічне вдосконалення та усунення юридичних неточностей у раніше прийнятому Порядку проведення конкурсу або аукціону для розподілу обмежених ресурсів нумерації (постанова № 194). Документ забезпечує приведення нормативного акта у відповідність до зауважень Міністерства юстиції України, висловлених під час державної реєстрації. Зміни мають процедурний характер та уточнюють механізми проведення конкурсних відборів.
**Структура та основні положення:**
Постанова складається з чотирьох пунктів, які вносять точкові правки до преамбули та окремих розділів (III, IV, V, VI) Порядку № 194. Основні зміни включають:
* Виправлення граматичних помилок та уніфікацію термінології (узгодження відмінків слів «конкурс» та «аукціон»).
* Уточнення процедурних етапів: додано деталізацію щодо списку оцінки пропозицій та часових рамок отримання документів.
* Технічне доповнення термінології: конкретизовано назву «електронної регуляторної платформи» та розширено підстави для скасування або визнання конкурсу таким, що не відбувся.
**Важливі положення для використання:**
1. **Уніфікація процедур:** Внесені зміни забезпечують рівнозначне застосування правил як до конкурсів, так і до аукціонів, що усуває правову невизначеність для учасників ринку.
2. **Прозорість оцінки:** Доповнення щодо «списку оцінки (ранжування) пропозицій» чіткіше визначає критерії, за якими НКЕК здійснює відбір, що є критично важливим для дотримання принципів конкуренції.
3. **Процедурна визначеність:** Уточнення підстав для визнання конкурсу таким, що не відбувся, надає чіткий алгоритм дій для регулятора та учасників у разі виникнення позаштатних ситуацій під час процедури розподілу ресурсів нумерації.
Про внесення змін до наказу Державної служби статистики України від 01 травня 2026 року № 117
Цей наказ Держстату спрямований на технічне коригування переліку наказів територіальних органів відомства, що визнаються такими, що втратили чинність. Документ вносить редакційні правки до попереднього наказу № 117 від 01 травня 2026 року. Зміни мають виключно уточнювальний характер для приведення тексту нормативного акта у відповідність до правил юридичної техніки.
Структура наказу складається з чотирьох пунктів. Перший пункт містить конкретні зміни до додатка наказу № 117: виключення слова «послуг» у пункті 16 та заміну слова «управлінням» на «управління» у пункті 25. Наступні пункти визначають процедурні питання: подання на реєстрацію до Мін’юсту, порядок набрання чинності (з дня офіційного опублікування) та покладання контролю за виконанням на Голову служби. Порівняно з попередньою версією, зміни є суто лінгвістичними та не змінюють змістового навантаження переліку наказів, що скасовуються.
Для практичного використання важливо розуміти, що цей акт є допоміжним інструментом для коректного застосування наказу № 117. Юристам та фахівцям, які працюють з архівом нормативних актів територіальних органів Держстату, слід враховувати ці правки при посиланні на перелік скасованих наказів, щоб уникнути неточностей у назвах чи формулюваннях, які були виправлені цим документом.
Про затвердження Змін до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю
Цей наказ СБУ вносить актуальні зміни до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ), адаптуючи його до сучасних безпекових викликів. Документ розширює перелік секретної інформації, зокрема в оборонній та науковій сферах, а також уточнює повноваження окремих державних органів. Зміни спрямовані на посилення захисту інформації про застосування безпілотних систем та оборонні закупівлі.
**Структура та основні положення:**
Наказ складається з розпорядчої частини та додатку, що містить безпосередні зміни до ЗВДТ. Основні коригування стосуються:
* **Термінології:** Додано визначення МОН як державного експерта та уточнено перелік об’єктів державної охорони.
* **Оборонного сектору:** Введено нову статтю 1.1.13, яка засекречує дані про планування та виконання завдань безпілотними системами (авіаційними, наземними, морськими).
* **Закупівель та науки:** Оновлено положення щодо секретності зведених планів оборонних закупівель та результатів наукових досліджень, що мають оборонне значення (з додаванням МОН до переліку відповідальних органів).
* **Спеціального зв’язку та розвідки:** Уточнено критерії засекречування засобів криптографічного захисту та заходів конспірації розвідувальних органів.
**Важливі положення для використання:**
Для фахівців, які працюють з режимом секретності, ключовими є такі моменти:
1. **:** Впроваджено жорсткий гриф секретності (ЦТ/Т) для будь-якої інформації про застосування безпілотних систем (БПЛА, наземні та морські дрони) на оперативну та стратегічну глибину. Це критично важливо для військових частин та підрозділів БПС.
2. **Розширення повноважень:** МОН тепер офіційно включено до переліку органів, що мають право встановлювати гриф секретності на результати наукових досліджень, що мають оборонне значення.
3. **Оборонні закупівлі:** Стаття 1.4.16 тепер чітко визначає, що ступінь секретності зведених трирічних планів закупівель визначається посадовою особою залежно від важливості предмета закупівлі, що вимагає від виконавців ретельного підходу до оцінки кожного конкретного документа.
4. **Криптозахист:** Стаття 4.10.11 встановлює чітку диференціацію ступенів секретності (ЦТ або Т) залежно від масштабу даних про засоби криптографічного захисту (від загальнодержавного рівня до рівня окремої установи).
Про затвердження Порядку здійснення моніторингу за діяльністю національної команди реагування на кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози (CERT-UA), галузевих і регіональних команд реагування на кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози (CSIRT)
Цей наказ Держспецзв’язку затверджує механізм контролю за спроможністю команд реагування на кіберінциденти (CERT-UA та CSIRT). Документ встановлює чіткі правила оцінки того, чи відповідають ці команди встановленим технічним та організаційним вимогам. Основна мета — забезпечити належний рівень кіберзахисту через регулярний моніторинг, самооцінку та зовнішній аудит. У разі виявлення невідповідностей, команди зобов’язані усунути порушення, інакше вони можуть втратити право на виконання делегованих завдань.
**Структура та основні положення:**
Наказ складається з шести розділів, що описують різні форми моніторингу:
1. **Самооцінка:** проводиться командою самостійно не рідше одного разу на рік.
2. **Взаємна оцінка:** проводиться раз на три роки між командами, яким делеговані завдання національної команди.
3. **Оцінка Держспецзв’язком:** здійснюється як для національної команди (раз на три роки), так і для галузевих/регіональних команд (протягом першого року після делегування завдань).
4. **Аналіз результатів та усунення порушень:** визначає процедуру реагування на виявлені невідповідності.
Порівняно з попередніми підходами, цей Порядок деталізує процедуру «делегування» та впроваджує чіткі критерії зрілості, що базуються на наказі № 87 від 03.02.2026.
**Важливі положення для використання:**
* **Методи оцінки:** Моніторинг проводиться шляхом перевірки відповідності параметрам, визначеним Вимогами до організаційно-технічної спроможності.
* **Зовнішній аудит:** Команди мають право залучати акредитовані органи з оцінки відповідності для виконання вимог щодо самооцінки чи взаємної оцінки.
* **Юридичні наслідки:** Якщо команда не усуває виявлені порушення у тримісячний термін, Держспецзв’язку має право припинити делегування завдань та виключити таку команду з відповідного Переліку.
* **Звітність:** Результати будь-якої оцінки оформлюються звітом, який підписується керівником команди та зберігається протягом трьох років.
Про затвердження Змін до Правил відбору та прийому на навчання до ліцею безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання
Цей наказ МВС України № 428 від 07.05.2026 вносить системні зміни до процедури відбору та зарахування дітей до ліцеїв безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання. Основна мета документа — деталізація категорій пільгового вступу, уточнення переліку необхідних документів та вдосконалення механізму роботи приймальних комісій. Зміни забезпечують більш чітке адміністрування процесу вступу для дітей військовослужбовців, поліцейських та інших працівників сектору безпеки і оборони.
**Структура та основні положення:**
Наказ складається з шести пунктів, які послідовно змінюють відповідні розділи Правил відбору та прийому. Ключові зміни порівняно з попередньою редакцією (наказ № 335 від 24.05.2024) стосуються:
* Заміни термінології «квоти» на «категорії» (1–4), що чіткіше визначає статус кандидатів.
* Розширення кола осіб, чиї діти мають право на пільговий вступ (включено рідних братів/сестер, дітей піклувальників тощо).
* Уточнення переліку документів, що підтверджують факт служби або роботи в органах сектору безпеки.
* Оптимізації строків подання документів та процедурних рішень приймальних комісій.
**Важливі положення для використання:**
. Для практичного застосування цього акта слід звернути увагу на такі аспекти:
1. **Категорії вступу:** Чітко розмежовано чотири категорії кандидатів залежно від статусу їхніх батьків або опікунів (загиблі, зниклі безвісти, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій).
2. **Документальне підтвердження:** Тепер обов’язковим є надання документа, що підтверджує факт проходження служби/роботи в органах сектору безпеки, а також посвідчення УБД або витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни.
3. **Процедурні строки:** Встановлено, що особові справи з недоліками мають бути виправлені та повторно надіслані не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку реєстрації.
4. **Нові форми документів:** Введено два нові додатки — довідку про середній бал оцінок та довідку про результати участі в конкурсному відборі, що видається кандидатам, які не пройшли за конкурсом.
Ці зміни є обов’язковими для виконання під час вступної кампанії до ліцеїв МВС.
Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів територіальних органів Державної служби статистики України
Цей наказ Держстату спрямований на впорядкування нормативної бази та скасування застарілих регуляторних актів територіальних органів статистики. Фактично, відомство «очищує» законодавче поле від локальних наказів, які втратили актуальність через прийняття у 2023 році єдиного централізованого Порядку визначення вартості платних послуг. Це технічне рішення, що забезпечує уніфікацію підходів до ціноутворення на послуги органів статистики по всій країні.
**Структура та основні положення:**
Документ складається з розпорядчої частини та детального додатка. У розпорядчій частині визначено підстави для скасування актів, обов’язки департаментів щодо реєстрації та оприлюднення наказу, а також дату набрання ним чинності. Додаток містить вичерпний перелік із 31 наказу територіальних управлінь статистики (за період з 2000 по 2011 роки), які офіційно визнаються такими, що втратили чинність. Зміни, внесені наказом № 132, лише доповнили цей перелік, остаточно завершуючи процес скасування застарілих тарифних сіток.
**Ключові аспекти для використання:**
Для практичного застосування важливо розуміти наступне:
1. **Скасування локальних тарифів:** Усі згадані в додатку накази (що стосувалися вартості людино-днів, машино-годин, ксерокопіювання тощо) більше не є чинними. Використовувати їх як підставу для розрахунків вартості послуг неможливо.
2. **Єдиний стандарт:** Наразі ціноутворення на платні послуги органів статистики регулюється виключно наказом Держстату від 28 червня 2023 року № 227. Саме на цей документ слід посилатися при визначенні вартості робіт.
3. **Юридична визначеність:** Наказ усуває колізії, коли на місцях могли діяти різні, подекуди суперечливі правила оплати послуг, що забезпечує рівні умови для всіх замовників статистичної інформації.
Про затвердження Порядку проведення конкурсу або аукціону для розподілу обмежених ресурсів нумерації
Ця постанова НКЕК № 194 від 29.04.2026 затверджує чіткий механізм розподілу обмежених ресурсів нумерації (кодів мереж, послуг, скорочених номерів) через прозорі процедури конкурсу або аукціону. Документ визначає правила підготовки, організації та проведення відбору, а також критерії визначення переможців. Основна мета — забезпечити конкурентний доступ до технічно обмеженого ресурсу, коли попит на нього стає критичним (досягає 90% від Національного плану нумерації). Порядок гарантує рівні умови для всіх суб’єктів господарювання та встановлює чіткі часові межі для кожного етапу процедури.
**Структура та основні положення:**
Порядок складається з шести розділів, що охоплюють весь життєвий цикл процедури: від загальних положень та формування Конкурсної комісії до правил подання заявок, проведення торгів та оскарження результатів.
* **Ключові зміни:** Впроваджено диференційований підхід: скорочені номери (наприклад, соціальні 116) розподіляються через конкурс, тоді як коди мереж та комерційні номери — через аукціон.
* **Процедурні новації:** Дозволено проводити кілька конкурсів одночасно в межах одного протоколу для оптимізації часу. Встановлено чіткий алгоритм дій у разі відмови переможця від оплати (перехід до наступного учасника або продовження аукціону).
**Важливі положення для практичного використання:**
1. **Критерії вибору:** Для аукціону головним критерієм є найвища ціна, для конкурсу — сукупність показників (строки задіяння ресурсу, планова кількість користувачів, технічні можливості).
2. **Прозорість:** Усі рішення комісії, реєстри учасників та результати підлягають обов’язковому оприлюдненню на електронній регуляторній платформі НКЕК.
3. **Захист інтересів:** Учасники мають право на отримання роз’яснень щодо документації за 10 днів до дедлайну, а також право на оскарження рішень комісії в судовому порядку.
4. **Важливий нюанс:** Якщо на лот подається лише один учасник, який відповідає всім вимогам, він може бути визнаний переможцем без проведення торгів.
*Примітка: Цей акт регулює питання доступу до обмежених державних ресурсів у сфері електронних комунікацій, що є критично важливим для ринку. .*
Про внесення Зміни до Порядку реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України
Цей наказ Міністерства розвитку громад та територій України вносить точкову зміну до процедури реєстрації суден у Державному судновому реєстрі та Судновій книзі України. Основна мета документа — встановлення часового обмеження для реєстрації морських суден залежно від їхнього віку. Зміни набувають чинності з 1 липня 2026 року та стосуються суден, вік яких становить 35 років і більше.
**Структура та основні положення:**
Наказ має коротку структуру, що складається з розпорядчої частини, яка вносить зміни до наказу Міністерства інфраструктури № 203 від 11 квітня 2022 року. Зміна стосується виключно абзацу шостого пункту 3 розділу I Порядку реєстрації суден. Порівняно з попередньою редакцією, наказ чітко фіксує граничний віковий поріг для морських суден, після досягнення якого застосовуються нові регуляторні вимоги при реєстрації.
**Важливі аспекти для використання:**
Ключовим моментом для власників та операторів морського транспорту є дата 01 липня 2026 року. З цього моменту судна, що досягли або перевищили вік 35 років, підпадають під оновлений режим реєстрації. Юридично це означає необхідність врахування вікового критерію при плануванні придбання або перереєстрації морських суден, оскільки наявність такого обмеження може суттєво вплинути на можливість внесення судна до державних реєстрів України.
Про втрату чинності наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 17 квітня 2006 року № 298/227
Цей наказ є технічним нормативно-правовим актом, який офіційно скасовує дію застарілої Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах від 2006 року. Рішення прийнято з метою приведення підзаконної бази у відповідність до сучасних вимог Закону України «Про дошкільну освіту» та постанови Кабінету Міністрів України № 305 від 2021 року. Фактично, цей документ завершує процес оновлення регулювання сфери харчування в дитячих садках, усуваючи дублювання норм.
Структура наказу є лаконічною та складається з чотирьох пунктів. Основний зміст зосереджений у першому пункті, який прямо визнає таким, що втратив чинність, наказ МОН та МОЗ № 298/227 від 17 квітня 2006 року. Інші пункти мають процедурний характер: забезпечення державної реєстрації, визначення дати набрання чинності (з дня офіційного опублікування) та покладання контролю за виконанням на керівників міністерств. Зміни полягають у повній відміні попереднього регуляторного акта, який тривалий час був базовим для організації харчування в ДНЗ.
Найважливішим аспектом для практичного застосування є те, що з моменту набрання чинності цим наказом, заклади дошкільної освіти при організації харчування мають керуватися виключно чинними нормами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України № 305 від 24 березня 2021 року. Стара Інструкція 2006 року більше не є чинною, тому будь-які посилання на неї в локальних актах чи внутрішніх інструкціях закладів є юридично нікчемними. Це забезпечує єдність правового поля та виключає колізії між застарілими правилами та актуальним законодавством.
Про відзначення державними нагородами України
Цей Указ Президента України є актом державного визнання особистих заслуг військовослужбовців, які проявили мужність та самовідданість під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України. Документ містить поіменний перелік осіб, які нагороджуються державними відзнаками, зокрема орденами та медалями. Багато з нагороджених відзначені посмертно, що засвідчує їхній вагомий внесок у справу оборони держави ціною власного життя.
**Структура та зміст:**
Указ має чітку структуру: преамбулу, що визначає підстави для нагородження (мужність та виконання військового обов’язку), та основну частину, розподілену за видами державних нагород. До переліку входять: відзнака «Хрест бойових заслуг», ордени Богдана Хмельницького та «За мужність» (різних ступенів), а також медалі «За військову службу Україні», «Захиснику Вітчизни» та «За врятоване життя». У порівнянні з попередніми аналогічними указами, цей документ є частиною системної практики відзначення героїв у воєнний час, де ключовим критерієм є безпосередня участь у бойових діях.
**Важливі положення:**
Для правового та соціального забезпечення найважливішими є такі аспекти:
1. **Статус нагороджених:** Указ офіційно закріплює статус осіб як таких, що мають право на відповідні пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про державні нагороди України».
2. **Посмертне нагородження:** Фіксація статусу «посмертно» є юридичною підставою для оформлення відповідних виплат та соціального захисту родин загиблих військовослужбовців.
3. **Виконавча сила:** Указ набуває чинності з моменту підписання та є підставою для внесення відповідних записів до особових справ військовослужбовців та подальшого вручення нагород.
