Постанова Верховної Ради України про направлення на повторне перше читання законопроєкту № 13676 (щодо боротьби з організованою злочинністю)
Ця постанова Верховної Ради повертає на повторне перше читання законопроєкт № 13676 щодо створення Міжвідомчої координаційної комісії у сфері боротьби з організованою злочинністю. Документ доручає профільному Комітету з питань правоохоронної діяльності доопрацювати проєкт закону перед новим розглядом у сесійній залі. Акт не вносить змін до чинного матеріального права, а лише змінює процесуальний статус законодавчої ініціативи. Тепер реформа системи координації правоохоронних органів переходить на етап додаткового узгодження та підготовки оновленого тексту.
Постанова Верховної Ради України про направлення на повторне перше читання законопроєкту № 14345 (щодо державної допомоги бізнесу)
Парламент ухвалив постанову, якою направив на повторне перше читання урядовий законопроєкт № 14345 щодо державної допомоги суб’єктам господарювання. Документ доручає Комітету з питань економічного розвитку підготувати проєкт до нового розгляду. Відповідно, правила надання та моніторингу державної допомоги наразі залишаються без змін до моменту опрацювання нової редакції. Цей процедурний крок фіксує поточний стан реформи регулювання бізнесу в умовах воєнного стану.
Постанова Кабінету Міністрів України про субвенцію на житло для дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ) у 2026 році
Уряд затвердив Порядок надання у 2026 році державної субвенції місцевим бюджетам для забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу. Документ визначає формулу розрахунку граничної вартості житла з урахуванням регіональних коефіцієнтів та фіксує обов’язкове співфінансування з місцевих бюджетів у розмірі не менше 10% для новоутворених родин. Нові правила інтегрують фінансування з Єдиною інформаційною системою управління публічними інвестиційними проєктами та встановлюють пріоритет для родин зі статусом ВПО. Також запроваджено жорстку заборону на придбання житла в зонах активних бойових дій чи під окупацією.
Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження Угоди з Йорданією щодо спрощення режиму поїздок
Кабінет Міністрів затвердив міжурядову
А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:
Про облікову ціну банківських металів
**1. Суть акта**
Цей документ є офіційним повідомленням Національного банку України, яким встановлюються облікові ціни на банківські метали станом на 11 червня 2026 року. Акт визначає вартість однієї тройської унції золота, срібла, платини та паладію в національній валюті України. Ці показники використовуються для відображення операцій з банківськими металами в обліку фінансових установ. При цьому встановлені ціни не покладають на регулятора зобов’язань щодо купівлі чи продажу металів за цими тарифами.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структурно документ є лаконічним нормативно-довідковим актом, виконаним у формі таблиці. Він містить ідентифікатори металів (цифрові та літерні коди XAU, XAG, XPT, XPD), одиницю виміру (1 тройська унція), назву металу та його фіксовану облікову ціну. Порівняно з попередніми щоденними повідомленнями НБУ, структура документа залишається незмінною, а коригуванню піддаються виключно числові показники вартості металів, що відображає динаміку ринку.
**3. Основні положення для практичного використання**
Для практичного застосування ключовими є конкретні цінові параметри, встановлені на 11.06.2026:
* Золото (XAU) — 186 729,42 грн;
* Срібло (XAG) — 2 873,33 грн;
* Платина (XPT) — 74 862,60 грн;
* Паладій (XPD) — 55 348,01 грн.
Найважливішим правовим аспектом є застереження (виноска), згідно з яким ці ціни є виключно обліковими. Вони є обов’язковими для бухгалтерського обліку та фінансової звітності банківських установ на зазначену дату, проте не є публічною офертою НБУ для здійснення реальних операцій купівлі-продажу.
Про офіційний курс гривні щодо іноземних валют
**1. Суть акта**
Цей документ є офіційним повідомленням Національного банку України, яке встановлює офіційний курс гривні щодо іноземних валют та спеціальних прав запозичення (СПЗ) на 11 червня 2026 року. Він визначає вартість української національної валюти у співвідношенні до 38 ключових іноземних валют та міжнародного резервного активу. Встановлені показники є обов’язковими для використання в бухгалтерському обліку, фінансовій звітності та при здійсненні державних операцій. Зокрема, курс долара США зафіксовано на рівні 44,9790 грн, а євро — 51,8945 грн.
**2. Структура акта та зміни**
Структура акта є максимально лаконічною: це табличне повідомлення, що містить цифрові та літерні коди валют відповідно до міжнародних стандартів, кількість одиниць валюти, їхні офіційні назви та безпосередньо встановлений курс. Окремим важливим елементом є супроводжувальна примітка щодо сфери застосування цих курсів. Оскільки цей документ є щоденним актом оперативного характеру, він не вносить змін до текстової частини законодавства, а лише оновлює числові значення курсів порівняно з попереднім банківським днем відповідно до встановлених НБУ процедур та ринкових показників.
**3. Основні положення для практичного використання**
****
Найбільш важливим для практичного використання є те, що встановлені курси є базою для широкого спектра фінансових, податкових та юридичних процедур. Вони обов’язково застосовуються для:
* відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємств;
* здійснення розрахунків між НБУ та Державною казначейською службою України;
* визначення митної вартості товарів при імпортно-експортних операціях та розрахунку митних платежів і податкових зобов’язань (що безпосередньо пов’язує цей акт із податковим та митним регулюванням).
Водночас юридично принциповим є застереження в примітці: встановлені курси не покладають на Національний банк України зобов’язань здійснювати купівлю чи продаж зазначених валют за цими показниками на міжбанківському чи готівковому ринках.
Про направлення на повторне перше читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” щодо утворення Міжвідомчої координаційної комісії у сфері боротьби з організованою злочинністю (Національного координатора)
**Суть акта**
Ця Постанова є процедурним рішенням Верховної Ради України, яке визначає подальшу долю важливої законодавчої ініціативи у сфері правопорядку. Документ направляє на повторне перше читання законопроєкт № 13676, який передбачає створення Міжвідомчої координаційної комісії у сфері боротьби з організованою злочинністю (Національного координатора). Парламент доручив профільному Комітету підготувати цей проєкт закону для нового розгляду. Таким чином, процес реформування системи координації боротьби з організованою злочинністю переходить на стадію додаткового опрацювання.
**Структура акта та зміни**
Структура Постанови є лаконічною та складається з одного розпорядчого пункту, реквізитів підпису Голови Верховної Ради України, дати та номера документа. Цей акт не вносить безпосередніх змін до матеріального права чи чинних законів, оскільки є документом процедурного характеру. Порівняно з процедурою звичайного проходження законопроєктів, ухвалення цієї постанови означає, що парламент не відхилив ініціативу і не прийняв її за основу, а повернув на проміжний етап підготовки в межах першого читання.
**Основні положення, важливі для використання**
Для практичного відстеження реформи у сфері кримінальної юстиції ключовими є такі моменти:
* **Статус законопроєкту:** Законопроєкт № 13676 залишається на порядку денному парламенту і буде доопрацьовуватися.
* **Відповідальний орган:** Головним суб’єктом підготовки документа до повторного розгляду визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
* **Предмет регулювання:** У фокусі майбутнього закону залишається створення нового координаційного органу — Міжвідомчої координаційної комісії (Національного координатора), що у разі прийняття суттєво змінить систему взаємодії правоохоронних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю.
Про направлення на повторне перше читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання” щодо відновлення дії його окремих норм, особливостей їх застосування під час дії правового режиму воєнного стану та удосконалення проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання
**1. Суть акта**
Ця Постанова Верховної Ради України є процедурним рішенням парламенту щодо подальшої долі конкретної законодавчої ініціативи. Вона направляє на повторне перше читання урядовий проєкт Закону України (реєстр. № 14345), який стосується державної допомоги бізнесу. Сам законопроєкт спрямований на відновлення дії окремих норм закону про держдопомогу, визначення особливостей їх застосування під час воєнного стану та вдосконалення моніторингу такої допомоги. Постанова безпосередньо доручає Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку підготувати цей документ до повторного розгляду.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структурно Постанова є гранично простою та складається з одного розпорядчого пункту та підпису Голови Верховної Ради України. Вона не містить поділу на розділи чи статті, оскільки є документом одноразового застосування. Порівняно з попередніми етапами розгляду цього законопроєкту, Постанова змінює його процесуальний статус: документ не ухвалено за основу і не відхилено, а повернуто на початкову стадію опрацювання в профільний комітет для підготовки до повторного першого читання.
**3. Основні положення, важливі для використання**
. Найбільш важливим аспектом цієї Постанови для практичного використання є фіксація поточного стану реформи державної допомоги суб’єктам господарювання в умовах воєнного стану. Для юристів та представників бізнесу це чіткий сигнал, що правила надання та моніторингу державної допомоги наразі залишаються без змін, оскільки відповідний законопроєкт № 14345 повернуто на етап підготовки до першого читання. Ключовим суб’єктом, за рішеннями якого тепер необхідно стежити, стає Комітет з питань економічного розвитку, який безпосередньо формуватиме оновлений текст проєкту перед його поверненням до сесійної зали.
Про реєстрацію народного депутата України Давидюка М.І., обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі
**1. Суть акта**
Ця постанова Центральної виборчої комісії є індивідуальним актом правозастосування, який офіційно засвідчує реєстрацію Миколи Давидюка народним депутатом України. Його було обрано за виборчим списком Політичної Партії «ГОЛОС» (під № 27) на позачергових виборах 21 липня 2019 року. Документ фіксує юридичний факт завершення процедури реєстрації на підставі відповідних норм Конституції та виборчого законодавства. Цей крок є обов’язковою передумовою для подальшого складення ним присяги та початку виконання депутатських повноважень у Верхоній Раді України.
**2. Структура акта, його основні положення та порівняльний аспект**
Структура постанови є класичною для рішень колегіальних органів: вона складається з преамбули (де зазначено правові підстави ухвалення рішення) та чотирьох розпорядчих пунктів.
* **Преамбула** посилається на статтю 78 Конституції України, Виборчий кодекс України, Закон «Про вибори народних депутатів України» та попереднє рішення ЦВК від 1 червня 2026 року № 32.
* **Розпорядча частина** містить рішення про реєстрацію депутата, вказівку видати йому тимчасове посвідчення, обов’язок надіслати копію постанови до парламенту та оприлюднити текст на сайті ЦВК.
Оскільки це індивідуальний акт правозастосування, він не вносить змін до нормативно-правових актів чи попередніх версій законів. Порівняно з попередніми етапами виборчого процесу, ця постанова є наступним процедурним кроком після визнання особи обраною народним депутатом (що було оформлено згаданою постановою ЦВК № 32).
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного впровадження та розуміння юридичних наслідків акта ключовими є такі положення:
* **Пункт 1 (Юридичний статус):** Офіційно реєструє Миколу Давидюка народним депутатом, фіксуючи його персональні дані, партійність та номер у виборчому списку. Це є правовою підставою для набуття ним статусу парламентаря.
* **Пункт 2 (Легітимація):** Передбачає видачу тимчасового посвідчення встановленого зразка. Цей документ є фізичним підтвердженням статусу, необхідним для допуску до будівлі Верховної Ради.
* **Пункт 3 (Взаємодія з парламентом):** Направлення копії постанови до Верховної Ради України запускає внутрішні процедури Апарату ВРУ для підготовки процедури складення новообраним депутатом присяги на пленарному засіданні, після чого він офіційно приступить до роботи.
Про затвердження Порядку та умов надання у 2026 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми публічних інвестицій із забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу
### 1. Суть акта
Ця постанова затверджує Порядок та умови надання у 2026 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ). Документ спрямований на фінансування публічних інвестиційних проектів із придбання готового житла або капітального ремонту й реконструкції комунальних приміщень для таких сімей. Головним розпорядником бюджетних коштів визначено Мінсоцполітики. Особливий акцент у розподілі коштів зроблено на підтримку родин, які постраждали від військової агресії, були евакуйовані або мають статус внутрішньо переміщених осіб.
—
### 2. Структура акта, основні положення та зміни
**Структура документа:**
* **Постанова Кабінету Міністрів України** (вводить у дію Порядок).
* **Порядок та умови** (містить 27 пунктів, що деталізують механізм фінансування).
* **Додаток** (типова форма звіту про використання бюджетних коштів).
**Основні положення:**
* Визначено два ключові напрями використання коштів: придбання житла (зокрема на вторинному ринку з обов’язковим рецензуванням оцінки) та капітальний ремонт чи реконструкція комунального житла для ДБСТ.
* Встановлено чітку формулу розрахунку граничної вартості житла із застосуванням регіональних коефіцієнтів та урахуванням потреб дітей з інвалідністю.
* Регламентовано дворівневу систему відбору об’єктів через створення місцевих та регіональних комісій.
**Порівняння та зміни:**
Акт адаптований під специфіку 2026 року та інтегрований із новою реформою управління публічними інвестиціями. Зокрема, фінансування пов’язане із включенням проектів до галузевого портфеля держави та Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проектами (відповідно до базової постанови КМУ № 527 від 2025 року). Також посилено вимоги щодо обов’язкового співфінансування з місцевих бюджетів (не менше 10%) для новоутворених ДБСТ та впроваджено жорсткі критерії безпеки територій (заборона купівлі житла в зонах активних бойових дій чи під окупацією).
—
### 3. Основні положення для практичного використання
Для практичного застосування цієї постанови найважливішими є такі аспекти:
* **Черговість фінансування (п. 10):** Пріоритет надається ДБСТ, які є внутрішньо переміщеними в межах України; далі йдуть родини, що повертаються з-за кордону у 2026 році; після них — новоутворені ДБСТ; і в останню чергу — капітальний ремонт наявного комунального житла.
* **Формула граничної вартості (п. 8):** Розраховується за формулою:
$$\text{ГВЖ} = (21 \times 12 + 10 + (10 \times N_i)) \times B_г \times K_м$$
де враховується норма площі на 12 осіб (10 дітей та 2 батьків), додаткова площа на дітей з інвалідністю ($N_i$), вартість квадратного метра ($B_г$) та коефіцієнт міста ($K_м$, який для Києва, Львова, Харкова, Дніпра та Одеси становить 1,75).
* **Співфінансування (п. 5, підпункт 12):** Для новоутворених ДБСТ обов’язковим є залучення щонайменше 10% коштів з місцевого бюджету. Ця вимога не стосується родин переселенців та евакуйованих осіб.
* **Заборона відчуження (п. 24):** Житло, придбане або відремонтоване за рахунок субвенції, не може бути відчужене або використане не за призначенням. У разі припинення діяльності ДБСТ, орган місцевого самоврядування зобов’язаний передати це житло іншій такій родині.
* **Строки подачі заявок (п. 11):** Обласні та Київська міська військові адміністрації мають лише 30 робочих днів з моменту затвердження Мінсоцполітики переліку ДБСТ для подачі офіційної заявки з гарантійними листами про співфінансування. Пропущення цього строку позбавляє громаду права на отримання коштів.
Про затвердження Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Йорданського Хашимітського Королівства про скасування візових вимог для пред’явників дипломатичних або службових паспортів
**1. Суть акта**
Ця постанова Кабінету Міністрів України затверджує міжурядову Угоду з Йорданським Хашимітським Королівством щодо спрощення режиму поїздок. Документ офіційно скасовує візові вимоги для громадян обох країн, які є пред’явниками дипломатичних або службових паспортів. Угода була підписана 29 березня 2026 року в місті Аммані та покликана спростити офіційні контакти на державному рівні. Затвердження постанови є обов’язковим процедурним кроком з боку України для того, щоб ця міжнародна домовленість набрала чинності.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Постанова має лаконічну структуру і складається з одного розпорядчого пункту, яким затверджується згадана Угода, та підпису Прем’єр-міністра України. Оскільки це первинний акт про затвердження міжнародного договору, він не вносить безпосередніх змін до чинних кодексів чи законів України. У порівнянні з попереднім станом двосторонніх відносин, цей акт закладає правову основу для переходу від візового до безвізового порядку поїздок для визначеної категорії посадових осіб на засадах взаємності.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування ключовими є такі аспекти:
* **Коло осіб:** Безвізовий режим, що запроваджується Угодою, стосується виключно власників дійсних дипломатичних або службових паспортів. Він не поширюється на громадян із звичайними закордонними паспортами.
* **Юридична чинність:** Сама постанова є інструментом вираження згоди України на обов’язковість міжнародного договору. Для фактичного старту безвізових поїздок сторони мають завершити внутрішньодержавні процедури та обмінятися дипломатичними нотами.
* **Правове джерело:** Конкретні умови перебування (строки безвізового перебування, правила транзиту та акредитації) визначаються безпосередньо текстом Угоди від 29 березня 2026 року, яка стає невід’ємною частиною національного законодавства після набрання чинності.
Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 333 і від 27 травня 2025 р. № 616
**1. Суть акта**
Ця постанова Кабінету Міністрів України спрямована на реформування та цифровізацію процесу надання компенсацій за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Документ інтегрує вимоги Закону України «Про адміністративну процедуру» у процеси прийняття рішень органами Пенсійного фонду України щодо виплати таких компенсацій як фізичним особам, так і юридичним особам чи ФОПам. Крім того, постанова спрощує процедуру підтвердження руйнування майна у зонах бойових дій та розширює можливості електронного кабінету отримувача послуг.
**2. Структура акта, його основні положення та зміни**
Акт має чітку структуру і складається з тексту самої постанови та додатка, який вносить зміни до двох ключових порядків:
* **Зміни до Порядку № 333** (компенсація витрат фізичним особам за розміщення ВПО): встановлено, що рішення Пенсійного фонду України (ПФУ) про призначення, відмову чи припинення виплат тепер приймаються виключно відповідно до Закону «Про адміністративну процедуру». Також чітко регламентовано право на досудове (адміністративне) та судове оскарження дій чи бездіяльності ПФУ.
* **Зміни до Порядку № 616** (компенсація за ЖКП та паливо закладам, підприємствам, установам, організаціям та ФОПам):
* *Документальні зміни:* дозволено використовувати акт дистанційного обстеження знищеного майна на територіях активних або можливих бойових дій як підставу для компенсації.
* *Процесуальні строки:* у пункті 5-1 строк збільшено з двох до трьох місяців.
* *Процедурні зміни:* рішення ПФУ також підпорядковано Закону «Про адміністративну процедуру».
* *Цифровізація:* запроваджено обов’язкове відображення деталізованої інформації про розрахунки, списки ВПО (із зазначенням причин відмови щодо конкретних осіб) та історію виплат в електронному кабінеті на вебпорталі ПФУ.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування цього акта ключовими є такі аспекти:
* **Застосування адміністративної процедури:** Будь-яке рішення ПФУ про відмову у виплаті компенсації відтепер має бути належним чином мотивованим, а заявник отримав чітко визначене право на його оскарження в адміністративному порядку (до вищестоящого органу) перед зверненням до суду.
* **Дистанційне обстеження майна:** Для об’єктів нерухомості, що знаходяться в зонах бойових дій, де неможливо провести фізичне обстеження, офіційним підтвердженням руйнування тепер може слугувати акт дистанційного обстеження (відповідно до Постанови КМУ № 815). Це значно спрощує отримання компенсацій для власників такого майна.
* **Прозорість через електронний кабінет ПФУ:** Юридичні особи та ФОПи тепер бачитимуть у своєму електронному кабінеті не просто загальну суму, а детальний розрахунок компенсації, поіменний список ВПО, за яких нараховано кошти, та конкретні причини відмови щодо тих осіб, по кому виплату не погодили.
* **Збільшення строків:** Продовження строку з двох до трьох місяців у пункті 5-1 Порядку № 616 дає суб’єктам господарювання більше часу для врегулювання процедурних питань без ризику втратити право на компенсацію.
Про затвердження Методики розрахунку вартості освітніх послуг у сфері професійної освіти
### 1. Суть акта
Ця постанова Кабінету Міністрів України затверджує єдину Методику розрахунку вартості освітніх послуг у сфері професійної освіти, що фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. Документ запроваджує чіткі математичні формули для визначення вартості підготовки навчальних груп як на весь період навчання, так і в розрізі одного бюджетного року. Головна мета акта — стандартизувати та уніфікувати підходи до фінансування підготовки кадрів за кожною професійною кваліфікацією окремо, виходячи з реальних потреб регіонального ринку праці. При цьому для закладів освіти, які вперше переходять на цю систему, встановлюється фінансова гарантія збереження бюджетного фінансування на рівні не меншому, ніж у попередньому році.
—
### 2. Структура акта, його основні положення та зміни
**Структурно постанова складається з:**
* **Тексту самої постанови** (2 пункти), яка затверджує Методику та визначає перехідне правило фінансування для закладів, що впроваджують її вперше.
* **Методики**, яка поділена на три ключові розділи:
1. *Загальні положення* (визначення термінів, суб’єктів та загальних обмежень).
2. *Вартість освітніх послуг на період виконання освітньої програми* (формули розрахунку на весь строк навчання).
3. *Вартість освітніх послуг навчальної групи на бюджетний період (рік)* (формули розрахунку в межах одного календарного/бюджетного року).
**Основні положення та зміни:**
Акт запроваджує єдиний алгоритм розрахунку замість суб’єктивного або безсистемного виділення коштів. Раніше фінансування часто здійснювалося за кошторисним принципом утримання закладу. Нова Методика переводить фінансування на принцип «гроші за послугу підготовки конкретного фахівця».
Важливе нововведення порівняно з попередніми підходами — запровадження коригуючих коефіцієнтів (професійної кваліфікації та матеріального забезпечення), які дозволяють гнучко реагувати на складність навчання та дефіцитність професії на ринку праці.
—
### 3. Основні положення для практичного використання
Для практичного застосування цієї Методики ключове значення мають такі положення:
* **Формула повної вартості послуги ($В_о$ або $В_{ор}$):** Вона складається з двох базових частин — безпосередньої вартості підготовки навчальної групи (оплата праці, матеріали, стипендії) та пропорційної частки комунальних послуг закладу.
* **Видатки на оплату праці ($З_п$):** Розраховуються на основі вартості однієї години підготовки ($В_г$), кількості годин за планом, фактичної наповнюваності групи та обов’язкового нарахування ЄСВ. Вартість години підготовки для програм строком від 1,5 року може індексуватися відповідно до інфляції.
* **Коефіцієнт професійної кваліфікації ($К_п$):** Не може бути меншим за 0,5. Він встановлюється замовником (місцевою владою) на початку програми і не може змінюватися до її завершення. Для інклюзивних груп цей коефіцієнт може бути збільшений.
* **Витратні матеріали ($М_п$):** Розраховуються через коефіцієнт матеріального забезпечення підготовки ($К_м$), який варіюється від 0,01 до 0,30 від обсягу оплати праці, залежно від складності професії. Сюди ж закладаються витрати на інтернет, протипожежні заходи тощо.
* **Комунальні послуги ($КП_п$):** Розраховуються за окремою формулою, яка розподіляє загальні витрати закладу на тепло, світло та воду пропорційно до тривалості навчання конкретної групи у загальній структурі всіх груп закладу. Тарифи на комунальні послуги можуть переглядатися протягом року у разі їх офіційного підвищення.
* **Винятки:** Вартість освітньої послуги за цією Методикою не включає витрати на соціальний захист здобувачів освіти (наприклад, пільги, сирітське утримання тощо), які фінансуються за іншими статтями видатків.
Деякі питання впровадження товарно-транспортної накладної в електронній формі у сфері внутрішніх вантажних перевезень
****
### 1. Суть постанови
Цей урядовий акт закладає правове та організаційне підґрунтя для повноцінного впровадження електронних товарно-транспортних накладних (е-ТТН) у сфері внутрішніх вантажних перевезень. Документ визначає архітектуру майбутньої інформаційно-комунікаційної системи «Електронна товарно-транспортна накладна», яка має замінити застарілий паперовий документообіг у логістиці. Постанова чітко розподіляє ролі між державними органами, технічним адміністратором, приватними операторами платформ та безпосередніми учасниками перевезень. Фактично, цим актом держава запускає єдині правила цифрової взаємодії для всього транспортного ринку України.
### 2. Структура акта та основні положення
Постанова має чітку та лаконічну структуру, що складається з 6 пунктів:
* **Пункт 1** є базовим і містить 10 підпунктів, які визначають понятійний апарат (що таке система е-ТТН, платформа, оператор, учасник процесу), закріплюють право власності на систему за державою в особі Мінрозвитку громад та територій, а також визначають ДП «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» технічним адміністратором.
* **Пункти 2–3** регламентують повноваження Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) щодо перевірки е-ТТН та порядок її інформаційної взаємодії з профільним Міністерством.
* **Пункт 4** визначає, що взаємодія системи е-ТТН з іншими державними реєстрами (зокрема, ДПС та МВС) здійснюватиметься через систему «Трембіта».
* **Пункт 5** дає Міністерству тримісячний термін для розробки та затвердження детального Порядку функціонування системи.
* **Пункт 6** встановлює дату набрання чинності — 5 червня 2026 року.
Оскільки це базовий документ, який створює новий механізм регулювання, він не вносить змін до попередніх постанов, а натомість створює абсолютно нову цифрову інфраструктуру «з нуля».
### 3. Найважливіші положення для практичного використання
Для бізнесу та контролюючих органів ключовими є такі практичні аспекти:
* **Коло користувачів та контролерів:** Доступ до системи матимуть не лише перевізники та відправники, а й контролюючі органи — ДПС (для податкового контролю), Національна поліція, Укртрансбезпека та Держпродспоживслужба. Це означає, що перевірка вантажу на дорозі чи в межах податкового аудиту здійснюватиметься в режимі реального часу через систему е-ТТН.
* **Дворічневе підключення:** Учасники транспортного процесу (водії, відправники, перевізники, одержувачі) не підключаються до державної системи напряму. Вони працюватимуть через приватні платформи електронного документообігу (провайдерів), які, у свою чергу, укладають платні договори з державним технічним адміністратором та проходять процедуру приєднання.
* **Фінансування:** Важливий нюанс — функціонування системи на перших етапах забезпечуватиметься за рахунок міжнародної технічної допомоги та грантів ЄС, що має гарантувати стабільність її роботи без додаткового навантаження на державний бюджет.
* **Терміни запуску:** Постанова набирає чинності з 5 червня 2026 року, а детальний Порядок функціонування системи Мінрозвитку має затвердити протягом трьох місяців після цієї дати. Це дає ринку час для технічної підготовки.
Деякі питання продажу, передачі в найм (оренду) майна (активів) державних банків, банків з державною часткою, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі
Ця постанова уряду регулює особливості відчуження та передачі в оренду майна державних банків та банків, у статутному капіталі яких державі належить понад 50 відсотків акцій. Документ затверджує вичерпний перелік правочинів із банківськими активами, на які не поширюється обов’язкова вимога щодо проведення електронних аукціонів у системі «Прозорро.Продажі». Крім того, акт інтегрує державні банки у загальну систему відчуження майна господарських товариств з державною часткою, водночас встановлюючи для них особливі процедурні правила.
### Структура акта та зміни порівняно з попередніми версіями
Структурно постанова складається з двох розпорядчих пунктів та двох додатків:
1. **Переліку правочинів** (містить 46 пунктів-винятків), на які не поширюються вимоги щодо обов’язкових електронних аукціонів.
2. **Змін до Порядку** відчуження та передачі в оренду майна господарських товариств з державною часткою понад 50% (затвердженого постановою КМУ № 1032).
**Основні зміни порівняно з попередніми версіями правил:**
* **Поширення загального порядку на банки:** Дія загального Порядку відчуження державного майна (постанова № 1032) відтепер прямо поширюється на державні банки, але з урахуванням специфіки їхньої діяльності.
* **Стартова ціна:** Визначено, що стартова ціна лотів на аукціонах державних банків має встановлюватися на рівні не нижче балансової вартості майна, розрахованої за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).
* **Статус ціни аукціону:** Закріплено норму, згідно з якою ціна продажу або оренди майна, визначена за результатами електронного аукціону, юридично вважається ринковою ціною.
### Основні положення, важливі для практичного використання
Для практичної діяльності банківського та юридичного секторів ключовими є такі положення:
* **Широкий перелік винятків з аукціонних процедур:** Затверджено 46 категорій правочинів, які банки можуть укладати напряму. Сюди належать операції з надання фінансових та платіжних послуг, лізингу, оренди сейфів, правочини на суму до 30 тисяч євро, а також операції з майном спільної власності та фінансовими інструментами.
* ** (Військовий аспект):** Постанова виводить з-під обов’язкових аукціонів правочини з органами військового управління, військовими частинами, установами ЗСУ, правоохоронними органами, а також операції з майном, що розташоване в зонах активних чи можливих бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Окремо виключено випадки примусового відчуження чи вилучення майна для потреб воєнного стану.
* **Врегулювання заборгованості:** Прямо дозволено без аукціонів укладати правочини в межах планів реструктуризації, санації, врегулювання проблемної заборгованості (зокрема, зворотний продаж майна попередньому власнику-заставодавцю).
* **Захист прав вразливих категорій:** Заборонено продаж або передачу в оренду житлової нерухомості чи об’єктів незавершеного будівництва без урахування інтересів зареєстрованих там малолітніх дітей, осіб з інвалідністю, ВПО, учасників бойових дій та сімей загиблих Захисників і Захисниць України.
* **Переважне право:** Дозволено прямий продаж або оренда майна особам, які мають законне переважне чи пріоритетне право на це майно (наприклад, співвласникам або орендарям за договорами, укладеними через аукціон).
Про внесення змін до Порядку розроблення плану управління ризиками затоплення
**1. Суть акта**
Ця постанова Кабінету Міністрів України вносить точкові, але принципові зміни до процедури розроблення планів управління ризиками затоплення. Головна суть документа полягає у перерозподілі функцій між центральними органами виконавчої влади та передачі повноважень щодо погодження цих планів від Міндовкілля до Мінекономіки. Крім того, рішенням Уряду чітко встановлюється періодичність затвердження таких планів Кабінетом Міністрів України — кожні шість років. Це рішення спрямоване на оновлення механізму державного управління у сфері протидії підтопленням та координації безпекових заходів.
**2. Структура акта, основні положення та зміни порівняно з попередніми версіями**
Структурно цей документ є постановою про внесення змін до вже діючого Порядку розроблення плану управління ризиками затоплення, затвердженого постановою КМУ № 247 від 4 квітня 2018 року. Зміни є лаконічними і стосуються двох пунктів Порядку:
* **У пункті 3** здійснено заміну суб’єкта погодження проекту плану перед його внесенням до Кабміну — повноваження Міндовкілля передано Мінекономіки. Також додано часовий регламент: відтепер плани затверджуються Урядом «кожні шість років».
* **У пункті 9** здійснено аналогічну заміну органу — слово «Міндовкілля» замінено на «Мінекономіки», що завершує процедурний перехід повноважень у питанні супроводження та погодження цих документів.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування цього акта ключовими є два моменти:
* **Зміна адресата погодження:** Усі розробники планів управління ризиками затоплення (зокрема, ДСНС, Держводагентство та інші дотичні органи) від моменту набрання чинності постановою мають спрямовувати розроблені проекти документів на розгляд та погодження саме до Міністерства економіки України, а не до Міндовкілля.
* **Циклічність планування:** Запровадження чіткого шестирічного строку для затвердження планів Кабінетом Міністрів України вимагає від виконавців завчасної підготовки, актуалізації та систематичного перегляду заходів із запобігання затопленням відповідно до встановленого часового інтервалу.
Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2012 р. № 1019
Ця постанова Кабінету Міністрів України спрямована на оновлення організаційного забезпечення проекту «Будинок музики». Документ затверджує новий персональний склад міжвідомчої робочої групи, яка безпосередньо опікується підготовкою та реалізацією цього культурного проекту. Крім того, постанова вносить термінологічні та процедурні зміни до Положення про цю робочу групу, узгоджуючи його з актуальною структурою органів виконавчої влади. Зокрема, оновлено назви профільних міністерств та посад керівників, які координують цей процес.
**Структура акта та зміни порівняно з попередніми версіями**
Структурно постанова складається з двох розпорядчих пунктів та двох додатків. Перший додаток містить оновлений персональний склад міжвідомчої робочої групи, а другий — конкретні зміни до Положення про цю групу.
Порівняно з попередніми редакціями, відбулися такі ключові зміни:
* **Кадрові та інституційні зміни:** Керівництво робочою групою перейшло від Міністра культури та інформаційної політики до Віце-прем’єр-міністра з гуманітарної політики України — Міністра культури. Скорочене найменування міністерства в тексті Положення змінено з «МКІП» на «Мінкульт».
* **Термінологічні уточнення:** Поняття «державно-приватне партнерство» замінено на «публічно-приватне партнерство», що відповідає сучасним правовим стандартам. Також здійснено суто лінгвістичну правку — слово «одержувати» замінено на «отримувати».
* **Розширення суб’єктного складу:** До переліку суб’єктів, з якими взаємодіє група, додано органи місцевого самоврядування (за згодою).
**Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичної діяльності та моніторингу реалізації проекту «Будинок музики» найбільш важливими є такі положення:
1. **Оновлений склад робочої групи:** До неї увійшли представники ключових відомств — Мінкульту, Мінекономіки, Офісу Президента, Фонду державного майна, а також представники профільних департаментів КМДА (містобудування та архітектури, земельних ресурсів, контролю за благоустроєм). Це дозволяє оперативно вирішувати питання виділення землі та проектування безпосередньо у столиці.
2. **Участь бенефіціарів:** До складу групи за згодою залучено керівництво державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України», що забезпечує врахування інтересів безпосередніх користувачів майбутнього об’єкта.
3. **Інформаційні повноваження:** Робоча група офіційно наділена повноваженнями отримувати інформацію та матеріали не лише від органів виконавчої влади, а й від органів місцевого самоврядування, що спрощує збір необхідної документації для будівництва.
4. **Залучення експертного середовища:** Збережено та деталізовано можливість залучення до роботи народних депутатів, незалежних експертів та представників інших заінтересованих інституцій за згодою, що забезпечує відкритість процесу проектування.
Про затвердження Примірного положення про регіональну раду професійної освіти
Ця постанова затверджує нове Примірне положення про регіональну раду професійної освіти, яка функціонує як консультативно-дорадчий орган при місцевих державних адміністраціях. Основною метою діяльності таких рад є координація зусиль влади, роботодавців та освітніх закладів для розвитку професійної освіти з урахуванням реальних потреб регіонального ринку праці. Документ чітко визначає порядок формування, структуру, повноваження та регламент роботи цих органів. Окрім цього, постанова скасовує застаріле регулювання 2019 року, адаптуючи роботу рад до сучасних управлінських стандартів.
**Структура акта, його основні положення та зміни:**
Структурно документ складається з тексту самої постанови (3 пункти, які затверджують положення, скасовують попередні акти та надають рекомендації місцевим адміністраціям) та доданого Примірного положення, яке містить 28 пунктів. Положення детально регламентує завдання ради, її права, паритетний склад, повноваження керівництва та порядок проведення засідань.
Порівняно з попередньою редакцією (Типовим положенням від 2019 року № 1002), відбулися такі ключові зміни:
1. **Зміна статусу документа:** замість жорсткого “Типового” затверджено “Примірне” положення, що дає місцевим органам влади більше автономії при розробці власних локальних положень.
2. **Оптимізація складу:** чітко встановлено граничну чисельність ради — не більше 15 осіб (раніше кількісний склад не обмежувався так суворо).
3. **Строковість повноважень:** членів ради тепер затверджують на чіткий строк — 3 роки, з обмеженням перебування на посаді не більше двох строків поспіль.
4. **Цифровізація процесів:** офіційно дозволено проводити засідання в онлайн-форматі з використанням засобів електронних комунікацій.
**Основні положення, важливі для практичного використання:**
* **Паритетність представництва (пункт 6):** Рада формується на рівних засадах із трьох ключових сторін: представників місцевої влади (та органів місцевого самоврядування), роботодавців чи їхніх об’єднань, а також керівників закладів професійної освіти. Це гарантує, що рішення прийматимуться з урахуванням інтересів усіх стейкхолдерів.
* **Інструменти впливу на ринок праці (пункт 4):** Рада наділена повноваженнями готувати пропозиції до середньострокових прогнозів потреб ринку праці, ініціювати модернізацію матеріально-технічної бази коледжів та ліцеїв, а також сприяти публічно-приватному партнерству.
* **Статус рішень (пункти 23, 25, 26):** Рішення ради ухвалюються більшістю голосів, оформлюються протоколом і мають рекомендаційний характер. Проте місцева влада зобов’язана розглядати ці рекомендації в межах своїх повноважень.
* **Прозорість діяльності (пункт 28):** Запроваджено обов’язкове оприлюднення планів роботи, протоколів засідань та щорічних звітів ради на офіційних вебсайтах відповідних державних адміністрацій, що робить процес ухвалення рішень відкритим для громадськості та медіа.
Про затвердження Методики визначення можливості здійснення управління активом (активами)
**1. Суть акта**
Ця постанова Кабінету Міністрів України затверджує єдину Методику, яка визначає порядок оцінки можливості здійснення ефективного управління арештованими активами та збереження їхньої економічної вартості. Документ детально регламентує процедуру ідентифікації майна Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) за зверненням прокурора. Основна мета акта — запровадити чіткий механізм попереднього аналізу активів для визначення найбільш оптимального способу поводження з ними в межах кримінального провадження.
—
**2. Структура акта та ключові процедурні аспекти**
Структурно документ складається з постанови Кабінету Міністрів та безпосередньо Методики, яка поділена на два розділи («Загальні питання» та «Визначення можливості здійснення управління активом (активами)»), а також додатка, що містить уніфіковану форму Висновку.
Оскільки ця Методика впроваджує новий системний підхід, її ключовими особливостями є:
* **Чітка регламентація строків:** встановлено базовий строк у 10 робочих днів (з можливістю продовження до 20 днів у складних випадках) для проведення ідентифікації та надання висновку.
* **Територіальний виняток:** чітко визначено, що активи, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або в зонах бойових дій, не підлягають ідентифікації до моменту деокупації або безпекової стабілізації території.
* **Взаємодія з територіальними органами:** закріплено процедуру надання доручень міжрегіональним управлінням АРМА для безпосереднього огляду майна на місцях.
—
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичної діяльності правоохоронців, адвокатів та власників майна найбільш важливими є такі положення Методики:
* **Ініціювання процесу:** підставою для початку процедури є звернення прокурора до АРМА разом із копією ухвали про арешт майна та пакетом документів (підтвердження права власності, оцінка, технічні характеристики тощо), якщо такі є в наявності.
* **Обов’язок забезпечення доступу:** власники, володільці або користувачі арештованого майна зобов’язані на письмову вимогу прокурора надати представникам АРМА безперешкодний доступ до активу для його обстеження, фото- та відеофіксації. За невиконання цього обов’язку передбачено юридичну відповідальність.
* **Алгоритм оцінки активу:** АРМА аналізує характеристики майна, наявність обтяжень, ринкову вартість, а також порівнює економічний ефект від потенційного управління активом із варіантом його продажу (реалізації).
* **Класифікація та пули:** у підсумковому Висновку АРМА обов’язково зазначає, чи належить актив до простих чи складних, а також фіксує можливість формування пулів активів. Ця інформація вноситься до Єдиного державного реєстру арештованих активів.
Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 374 і від 13 січня 2016 р. № 94
**1. Суть постанови**
Ця постанова Кабінету Міністрів України спрямована на реформування та актуалізацію сфери законодавчо регульованої метрології в країні. Документ вносить суттєві зміни до переліку засобів вимірювальної техніки, що підлягають обов’язковій періодичній повірці, а також до профільного Технічного регламенту. Завдяки цим змінам оптимізуються категорії приладів, уточнюються сфери їх застосування та вилучаються застарілі або зайві позиції. Головна суть акта полягає в актуалізації державного контролю за точністю вимірювань у ключових сферах життєдіяльності суспільства.
**2. Структура акта та порівняння з попередніми версіями**
Структурно постанова складається з двох пунктів та додатка, який містить деталізовані зміни до двох базових актів: Постанови КМУ № 374 від 4 червня 2015 року (перелік засобів вимірювальної техніки для повірки) та Постанови КМУ № 94 від 13 січня 2016 року (Технічний регламент).
Порівняно з попередніми версіями цих документів, відбулися такі ключові зміни:
* **Скорочення переліку регульованих приладів:** низку категорій засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) було повністю виключено з-під регулювання (зокрема, виключено понад 10 пунктів, серед яких окремі види спеціалізованих вимірювачів).
* **Уточнення сфер застосування:** для багатьох приладів змінено або розширено перелік видів діяльності (відповідно до статті 3 Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність»), де їх використання є обов’язковим.
* **Деталізація та укрупнення категорій:** замість розрізнених позицій запроваджено чіткі узагальнені групи приладів (наприклад, щодо електротехнічних вимірювачів та резервуарів для нафтопродуктів).
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для суб’єктів господарювання, метрологічних центрів та контролюючих органів найбільш практично важливими є такі нововведення:
* **Нові правила для логістики ліків та харчових продуктів:** суттєво змінено вимоги до приладів контролю. Тепер обов’язковій повірці підлягають засоби вимірювання, що контролюють умови *зберігання та транспортування* не лише харчових продуктів, а й лікарських засобів.
* **Чіткий перелік електротехнічного обладнання:** у новій редакції детально викладено перелік вимірювачів параметрів електроустановок (опору ізоляції, струму витоку, напруги, параметрів релейного захисту тощо) та чітко визначено класи точності лічильників активної та реактивної електроенергії, які підлягають регулюванню.
* **Спрощення вимог до резервуарів:** скасовано складну класифікацію резервуарів за їх формою (вертикальні, сферичні тощо). Тепер категорія сформульована універсально — «резервуари для рідин (нафти та нафтопродуктів, скрапленого газу)».
* **Перехідний період:** постанова набирає чинності через шість місяців з дня її опублікування, що дає бізнесу та лабораторіям достатньо часу для адаптації своїх процесів до нових метрологічних вимог.
Деякі питання будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності
Ця постанова Кабінету Міністрів врегульовує фінансово-господарські питання, що виникли у зв’язку з консервацією будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Документ визначає механізм зменшення простроченої дебіторської заборгованості Музею, яка утворилася через здійснення попередньої оплати за матеріали, що так і не були використані у будівельних роботах. Рішення дозволяє провести розрахунки за ці матеріали шляхом їх передачі на будівництво інших об’єктів. Зокрема, постанова безпосередньо вирішує долю придбаних для меморіалу зелених насаджень на суму майже 11 мільйонів гривень.
**Структура акта та зміни порівняно з попередніми версіями**
Структурно постанова складається з трьох розпорядчих пунктів та додатка, який вносить зміни до базового Порядку державного фінансування капітального будівництва (затвердженого постановою КМУ № 1764 від 27 грудня 2001 року).
Основні зміни порівняно з попередньою нормативною базою полягають у такому:
* **Новий механізм розрахунків:** Пункт 19 Порядку доповнено нормою, яка дозволяє проводити розрахунки за невикористані через консервацію матеріали на підставі спеціального документа — відомості незмонтованих конструкцій, устаткування і матеріалів, що передаються на будівництво інших об’єктів.
* **Новий Додаток до Порядку:** Документ доповнено цільовим додатком, який містить конкретний перелік майна, придбаного за державні кошти. У цьому переліку зафіксовано 100 одиниць лип сорту “Tilia cordata “Bohije” (походженням з Нідерландів) загальною вартістю 10 972 800 гривень.
* **Міжвідомча координація:** Міністерству культури, Міністерству фінансів, Державній казначейській службі та Українському інституту національної пам’яті надано пряме доручення врегулювати питання зменшення дебіторської заборгованості Музею на суму вартості зазначених дерев.
**Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування та розуміння цього акта ключовими є три положення:
1. **Легалізація передачі активів:** Закріплено правову підставу (відомість передачі) для перенаправлення матеріалів, які не можуть бути використані на консервованому об’єкті, на інші державні будівництва. Це дозволяє уникнути псування майна та збитків для бюджету.
2. **Списання заборгованості установи:** Чітко визначено алгоритм для бухгалтерського та казначейського обліку, який дозволяє законно зменшити прострочену дебіторську заборгованість Музею Революції Гідності. Це знімає з установи фінансові санкції та претензії контролюючих органів.
3. **Конкретизація об’єкта обліку:** Постанова чітко ідентифікує майно (100 лип вартістю 109 728 грн за штуку), що унеможливлює будь-які інші трактування чи нецільове використання цих активів під час їх передачі.
Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1242
****
**1. Суть акта**
Цей нормативно-правовий акт змінює порядок інформування податкових органів про нотаріальне посвідчення договорів оренди нерухомості. Відтепер державні та приватні нотаріуси зобов’язані надсилати відповідні повідомлення контролюючим органам виключно в електронній формі безпосередньо в день посвідчення договору. Для засвідчення таких повідомлень обов’язково використовуватиметься кваліфікований або удосконалений електронний підпис нотаріуса. Окрім цього, постановою затверджено оновлений уніфікований зразок самого повідомлення, яке направляється до податкової.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Документ має лаконічну структуру і складається з тексту постанови та додатка, який вносить дві принципові зміни до базової постанови КМУ № 1242 від 29 грудня 2010 року:
* **Зміна порядку та форми подачі (Пункт 1 змін):** Повністю переписано пункт 2 первинної постанови. Замість старих процедур запроваджено обов’язковий електронний формат звітування нотаріусів у день посвідчення договору з використанням КЕП (кваліфікованого електронного підпису) або УЕП (удосконаленого електронного підпису).
* **Оновлення форми документа (Пункт 2 змін):** Викладено в новій редакції безпосередньо «Повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості», що приводить форму у відповідність до сучасних стандартів електронного документообігу.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичної діяльності нотаріусів та платників податків ключовими є такі моменти:
* **Жорсткий дедлайн:** Повідомлення має бути надіслане контролюючому органу суворо в день посвідчення договору оренди.
* **Адресність:** Інформація направляється до податкового органу за податковою адресою платника податків — орендодавця.
* **Цифровізація процесу:** Повністю виключається паперовий документообіг у цьому процесі; обов’язковим є накладання КЕП або удосконаленого електронного підпису нотаріуса, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
* **Новий шаблон:** При вчиненні нотаріальної дії має використовуватись виключно нова форма повідомлення, затверджена цією постановою.
Про внесення змін до Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України
**1. Суть акта**
Постанова Кабінету Міністрів України № 697 від 4 червня 2026 року вносить зміни до Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Цей документ спрямований на реформування системи управління державними фінансами шляхом переходу до концепції «публічних інвестицій». Акт суттєво розширює та деталізує повноваження Міністерства у сфері планування, моніторингу та оцінки інвестиційних проектів. Крім того, відомство наділяється новими функціями щодо міжнародного співробітництва у сфері захисту інвестицій та взаємодії з міжнародними фінансовими інституціями.
**2. Структура акта, його основні положення та зміни**
Документ має лаконічну структуру: він складається з однопунктової постанови Кабінету Міністрів та додатка, який містить безпосередній перелік змін до профільного Положення про Міністерство.
Основні зміни порівняно з попередніми версіями Положення полягають у наступному:
* **Термінологічне оновлення:** Поняття «державні інвестиції» та «державно-приватне партнерство» системно замінено на «публічні інвестиції» та «публічно-приватне партнерство».
* **Розширення функціоналу:** Замість загальних декларативних функцій Міністерство отримало чітко визначені повноваження щодо середньострокового планування, ведення спеціалізованих реєстрів та розрахунку фінансових показників для інвестиційних проектів.
* **Міжнародний вектор:** До повноважень Міністерства додано функції з підготовки міжнародних договорів про захист інвестицій та забезпечення діяльності представників України у Світовому банку та Чорноморському банку торгівлі та розвитку.
**3. Основні положення акта, важливі для його використання**
Для практичної діяльності суб’єктів господарювання, органів влади та інвесторів найбільш важливими є такі положення:
* **Середньострокове планування та моніторинг:** Міністерство забезпечує підготовку середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій, формує перелік підсекторів для інвестування та здійснює зведений моніторинг реалізації проектів.
* **Єдина інформаційна система:** Відомство затверджує форми відомостей щодо інвестиційних проектів та програм, які вносяться до Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проектами.
* **Економічні інструменти:** Міністерство уповноважене визначати (розраховувати) реальну ставку дисконтування для аналізу самоокупності проектів, а також проводити експертну оцінку та оцінку результатів масштабних проектів.
* **Методологічна підтримка:** Міністерство затверджує обов’язкові до виконання методичні рекомендації для центральних, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо впровадження реформи публічних інвестицій.
* **Захист іноземних інвестицій:** Міністерство координує переговори щодо укладення двосторонніх міжурядових угод про сприяння та взаємний захист інвестицій.
Про призначення державних стипендій видатним діячам інформаційної сфери
**1. Суть акта**
Цей Указ Президента України спрямований на державну підтримку та визнання заслуг видатних діячів вітчизняної інформаційної сфери. Документ безпосередньо призначає персональні державні стипендії конкретним журналістам та працівникам медіапростору. Виплати розділені на дві категорії: дворічні та довічні для осіб, які досягли 70-річного віку. Загалом державне заохочення за цим актом отримали 18 фахівців галузі.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структурно Указ є лаконічним і складається з двох пунктів:
* **Пункт 1** містить персональний перелік стипендіатів і поділений на два підпункти: підпункт 1 визначає 13 осіб, яким призначено дворічні стипендії, а підпункт 2 — 5 осіб, яким призначено довічні стипендії (обов’язковою умовою для останніх є досягнення 70-річного віку).
* **Пункт 2** врегульовує питання колізії призначень: якщо особі з цього списку раніше вже було призначено іншу строкову стипендію Президента, надалі їй виплачується саме та стипендія, що передбачена цим новим Указом.
Щодо змін: цей документ не вносить змін до загального законодавства, а є правозастосовним актом індивідуальної дії, прийнятим на виконання базового Указу Президента України від 10 вересня 2011 року № 906/2011. Він оновлює персональний склад отримувачів державних стипендій у сфері інформації.
**3. Основні положення, важливі для використання**
Для практичного застосування та розуміння цього акта ключовими є такі моменти:
* **Персональна ідентифікація:** Указ чітко фіксує прізвища, імена, по батькові, роки народження та професійний статус (наприклад, “заслужений журналіст України” або “працівник інформаційної сфери”) кожного стипендіата, що є юридичною підставою для здійснення виплат органами виконавчої влади.
* **Строковість та безстроковість виплат:** Чітко розмежовано фінансові зобов’язання держави — на визначений дворічний термін та на довічній основі (для осіб похилого віку).
* **Правило уникнення подвійних виплат (п. 2):** Ця норма є ключовою для бухгалтерських та фінансових служб, які здійснюють нарахування. Вона визначає, що новий Указ заміщує попередні рішення про призначення строкових стипендій цим особам, забезпечуючи безперервність виплат, але виключаючи можливість одночасного отримання двох різних президентських стипендій.
Про затвердження каталогу типових робочих процесів та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України
**1. Суть акта**
Ця постанова запроваджує єдиний Каталог типових робочих процесів для міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з метою систематизації та оптимізації їхньої щоденної діяльності. Документ суттєво коригує правила впровадження процесного підходу в держорганах, встановлюючи чіткі дедлайни для оптимізації роботи та змінюючи систему звітності. Крім того, цим актом реформується система оплати праці вищих посадових осіб держави, які не охоплюються законом про держслужбу, шляхом оновлення коефіцієнтів їхніх посадових окладів та правил преміювання.
—
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структурно документ складається з тексту самої постанови (яка визначає коло виконавців та джерела фінансування) та двох великих додатків:
* **Каталог типових робочих процесів.** Він розділений на дві групи:
1. *Основні робочі процеси* (16 процесів: від розробки законопроєктів та розгляду запитів до проведення перевірок).
2. *Робочі процеси забезпечення* (31 процес: кадрові питання, відрядження, ІТ-доступ, преміювання, інвентаризація тощо).
* **Зміни до трьох базових урядових актів:**
* *Зміни до Постанови № 304 (оплата праці):* повністю оновлено Додаток 1-1 з коефіцієнтами посадових окладів. Визначено чіткі правила виплати премій (до 30% окладу) для заступників міністрів (у разі виконання обов’язків міністра), керівництва Офісу Президента та Фонду держмайна.
* *Зміни до Постанови № 50 (процесний підхід):* встановлено дедлайн для проведення первинного аналізу процесів — **не пізніше кінця 2026 року**. Замість річного звітування запроваджено щоквартальне (до 10 числа наступного місяця).
* *Зміни до Розпорядження № 39 (оптимізація):* зафіксовано обов’язковий щорічний мінімум для оптимізації процесів. Міністерства мають оптимізувати щонайменше 3 процеси на рік, а служби, агентства та інспекції — щонайменше 2.
—
**3. Найважливіші положення для практичного використання**
Для практичної діяльності державних органів та юристів ключовими є такі моменти:
* **Стандартизація назв:** відтепер назви внутрішніх процесів у держорганах мають суворо відповідати затвердженому Каталогу. Це унеможливлює створення “штучних” або унікальних процедур там, де мають діяти типові алгоритми.
* **Обов’язкове навчання:** працівники, які входять до робочих груп з оптимізації, тепер зобов’язані пройти спеціалізоване професійне навчання за напрямом «Аналіз та оптимізація робочих процесів в органах державної влади».
* **Інтеграція з управлінням ризиками:** опис процесів тепер обов’язково має містити блок “Управління ризиками робочого процесу” із зазначенням конкретних заходів контролю відповідно до стандартів Мінфіну.
* **Європейська інтеграція як пріоритет:** перелік підстав для першочергового перегляду та оптимізації процесів доповнено новою важливою підставою — потребою перегляду процесу в межах інтеграції України до ЄС.
****: Оскільки цей нормативно-правовий акт безпосередньо регулює фінансове забезпечення та посадові оклади керівництва новоствореного інституту **Військового омбудсмана** (встановлено коефіцієнт окладу 5, а для його заступників — 4,5), він має стратегічне значення для сфери військового управління та захисту прав військовослужбовців.
Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією
****
**1. Суть акта**
Цей наказ Міністерства розвитку громад та територій України затверджує зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Документ оновлює чинний Перелік, викладаючи його в новій редакції. Наказ є ключовим інструментом для офіційного визначення статусу відповідних територій, що безпосередньо впливає на права громадян та діяльність бізнесу. Він набирає чинності з дня його офіційного опублікування після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Акт складається з преамбули, яка визначає правові підстави його прийняття (зокрема, постанову Кабінету Міністрів України № 1364), п’яти розпорядчих пунктів та додатка, що містить безпосередньо сам Перелік. Головна зміна порівняно з попередніми версіями полягає у повному оновленні Переліку територій (затвердженого раніше наказом № 376 від 28 лютого 2025 року) та викладенні його в новій, актуалізованій редакції. Наказ офіційно погоджений з Міністерством оборони України.
**3. Основні положення для практичного використання**
Для практичного застосування найважливішим є сам оновлений Перелік територій, оскільки віднесення певної громади до зони бойових дій чи окупації є підставою для:
* застосування податкових пільг (звільнення від сплати плати за землю, екологічного податку, податку на нерухоме майно тощо);
* здійснення виплат внутрішньо переміщеним особам (ВПО);
* регулювання особливостей проведення приватизації, оренди державного майна та здійснення публічних закупівель на цих територіях.
Визначальне юридичне значення мають конкретні дати початку та завершення бойових дій або тимчасової окупації, які зафіксовані у Переліку для кожної адміністративно-територіальної одиниці.
Відомості про припинення дії міжнародних договорів
****
**1. Суть акта**
Цей документ є офіційним повідомленням Міністерства юстиції України про припинення дії низки двосторонніх міжнародних договорів та протоколів, укладених свого часу з Урядом Республіки Білорусь. Зокрема, повідомлення фіксує скасування домовленостей щодо спрощеного порядку перетинання державного кордону для жителів прикордонних районів, а також припинення дії документів про виробничу і науково-технічну кооперацію. Скасування чинності цих угод відбувається у чітко визначені дати у червні та листопаді 2026 року на підставі офіційних повідомлень Міністерства закордонних справ України. Фактично, цей акт юридично закріплює остаточне розірвання договірних відносин між країнами у цих сферах.
**2. Структура акта та зміни**
Документ має чітку та лаконічну структуру у формі таблиці, яка складається з 7 позицій. Для кожного міжнародного договору чи протоколу зазначається:
* Повна офіційна назва;
* Реєстраційний код у Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів;
* Джерело офіційного опублікування в «Офіційному віснику України»;
* Конкретна дата припинення чинності та реквізити листа МЗС України, який є підставою для цього.
Порівняно з попереднім станом правового регулювання, коли ці договори забезпечували особливий (спрощений) режим перетину кордону та промислову кооперацію, цей акт повністю скасовує зазначені привілеї та правові механізми без будь-якої альтернативної заміни.
**3. Основні положення, важливі для використання**
Для практичної діяльності юристів, правоохоронців, прикордонних та митних органів ключове значення мають дві дати припинення дії документів:
* **12 червня 2026 року** — повністю втрачає чинність міжурядова Угода про порядок перетинання українсько-білоруського державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах (від 12.12.1998), а також два протоколи, що вносили до неї зміни (позиції 1, 2, 3 таблиці). Це означає повне скасування спрощеного режиму перетину кордону для місцевих жителів.
* **12 листопада 2026 року** — припиняє дію Протокол про виробничу і науково-технічну кооперацію (від 16.06.2003) разом із трьома протоколами, що вносили до нього зміни у 2012, 2014 та 2016 роках (позиції 4, 5, 6, 7 таблиці). Це скасовує будь-які правові підстави для спрощеної промислової взаємодії та кооперації на державному рівні.
Деякі питання ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням або знищенням нерухомих об’єктів культурної спадщини
**Суть постанови**
Ця постанова Кабінету Міністрів України запроваджує чіткий та скоординований механізм фіксації пошкоджень, консервації та відновлення об’єктів культурної спадщини, що постраждали внаслідок російської збройної агресії. Документ визначає особливі правила проведення робіт на таких об’єктах під час дії воєнного стану, безпосередньо залучаючи до цього процесу профільні органи охорони культурної спадщини. Крім того, постанова врегульовує складне юридичне питання визнання пам’яток повністю знищеними, що є передумовою для отримання державних компенсацій, їх демонтажу або запуску процедури поетапної реставрації.
—
**Структура акта та ключові зміни**
Постанова має чітку структуру: вона складається з трьох розпорядчих пунктів та великого додатка, який вносить системні зміни до шести чинних постанов Кабміну (зокрема, щодо експертизи проектів будівництва № 560, переліку дозволених будівельних робіт № 406, виконання невідкладних робіт з ліквідації наслідків агресії № 473, компенсацій за програмою «єВідновлення» № 381 та № 600).
Основні зміни порівняно з попередніми редакціями:
1. **Інтеграція процедур:** Раніше обстеження пошкодженого майна та обстеження пам’яток існували в дещо паралельних площинах. Тепер представники органів охорони культурної спадщини обов’язково залучаються до загальних комісій, які обстежують пошкоджені об’єкти.
2. **Нова редакція спеціального порядку:** Повністю переписано Порядок проведення робіт на пам’ятках в умовах воєнного стану (тепер він називається «Особливості проведення окремих видів робіт…»).
3. **Синхронізація з компенсаціями:** Чітко розмежовано, які роботи на пам’ятках можуть фінансуватися в межах загальних програм відновлення (наприклад, «єВідновлення»), а які потребують виключно спеціальної процедури реставрації. Зокрема, з деяких загальних порядків компенсації виключено «ремонт (реставраційний)».
—
**Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування цієї постанови критично важливими є такі положення:
* **Чотири категорії пошкоджень (Ia, Ib, II, III):** Залежно від ступеня руйнувань чітко визначено, які роботи дозволено проводити. Наприклад, при категоріях Іа та Іб відновлення можливе шляхом поточного чи капітального ремонту лише тих елементів, які не є автентичними і не належать до предмета охорони.
* **Спрощена документація для невідкладних робіт:** Для проведення поточного/капітального ремонту, протиаварійних чи консерваційних робіт дозволено не розробляти складну науково-проектну документацію. Достатньо спрощеного проекту у складі дефектного акта, пояснювальної записки та кошторису, якщо ці роботи не змінюють предмет охорони пам’ятки.
* **Обов’язкова експертиза та технічне обстеження для Категорії III:** Якщо об’єкт має ознаки руйнування (категорія III), технічне обстеження є суворо обов’язковим для прийняття рішення про можливість його відновлення.
* **Процедура визнання об’єкта знищеним:** Рішення про технічну неможливість або недоцільність реставрації пам’ятки приймає виключно профільний орган охорони культурної спадщини (Мінкультури — для національних пам’яток, ОВА/ОДА — для місцевих) після розгляду питання на відповідній науково-методичній або консультативній раді. Тільки після такого рішення об’єкт визнається «знищеним» для отримання компенсацій та вилучається з Державного реєстру нерухомих пам’яток.
* **Жорсткі строки для погоджень:** Встановлено швидкі терміни для ухвалення рішень органами охорони культурної спадщини: 5 робочих днів на погодження проектної документації та 3 робочі дні на видачу дозволу на виконання робіт.
Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 13 травня 2026 року № 613
**1. Суть акта**
Цей наказ Міністерства охорони здоров’я України вносить техніко-юридичні та редакційні зміни до попереднього наказу МОЗ № 613 від 13 травня 2026 року. Основна мета документа — уточнення правил виписування рецептів на лікарські засоби та порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). Зокрема, акт коригує повноваження окремих лікарських спеціальностей, таких як лікарі з медицини невідкладних станів та фахівці з ядерної медицини, щодо роботи в електронній системі. Наказ спрямований на усунення технічних помилок, узгодження термінології та забезпечення безперебійного функціонування цифрових сервісів у сфері охорони здоров’я.
**2. Структура акта, його основні положення та зміни**
Структурно наказ складається з чотирьох пунктів:
* **Пункт 1** містить детальний перелік конкретних змін до тексту, заголовка та додатків наказу МОЗ № 613.
* **Пункт 2** покладає обов’язки щодо державної реєстрації документа в Мін’юсті та його оприлюднення на Департамент цифрових трансформацій та інновацій в охороні здоров’я.
* **Пункт 3** визначає суб’єкта контролю за виконанням наказу (заступник Міністра Марія Карчевич).
* **Пункт 4** встановлює порядок набрання чинності — з дня офіційного опублікування.
Порівняно з попередньою версією (наказом № 613), цей документ вносить такі ключові зміни:
* **Редакційні виправлення:** Замінено скорочення «р.» на повноцінне слово «року», виправлено граматичні узгодження слів (наприклад, «затверджені» на «затверджених»), скориговано використання лапок та розділових знаків у назвах медичних спеціальностей (зокрема, «Алергологія»).
* **Оновлення таблиць повноважень:** Повністю переформатовано та викладено в новій редакції окремі рядки таблиць, що визначають права доступу лікарів до роботи з рецептами та медичними висновками. Це стосується рядка 108 (Лікар з медицини невідкладних станів), рядка 66 (Медицина невідкладних станів) та рядка 98 (Ядерна медицина).
* **Усунення технічних помилок у нумерації:** Виправлено помилку з дублюванням пунктів, перенумерувавши пункти 3 та 4 первинного наказу на 4 та 5 відповідно.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичної діяльності медичних установ, лікарів та розробників медичних інформаційних систем (МІС) найбільш важливими є такі положення:
* **Чітке розмежування прав доступу в ЕСОЗ:** Нова редакція рядків 66, 98 та 108 у відповідних додатках чітко визначає, які саме дії в електронній системі охорони здоров’я мають право вчиняти лікарі невідкладних станів та фахівці з ядерної медицини при формуванні медичних висновків про тимчасову непрацездатність та виписуванні рецептів.
* **Юридична точність посилань:** Доповнення тексту посиланням на базовий наказ МОЗ від 15 березня 2023 року № 494 забезпечує належну правову підставу для застосування цих правил та упереджує можливі оскарження процедурних питань.
* **Момент набрання чинності:** Наказ набирає чинності з дня опублікування. Це є сигналом для адміністраторів ЕСОЗ та технічних спеціалістів щодо необхідності миттєвого оновлення відповідних алгоритмів та прав користувачів у системі.
Про внесення змін до Правил виписування рецептів на лікарські засоби та додатків до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я
Цей наказ Міністерства охорони здоров’я України спрямований на актуалізацію правил виписування рецептів та оптимізацію процесу формування електронних лікарняних. Документ розширює коло медичних спеціалістів, які мають право виписувати рецепти на певні групи ліків, додаючи до них алергологів та дитячих алергологів. Крім того, він уточнює перелік лікарських спеціальностей та їхні повноваження щодо створення медичних висновків про тимчасову непрацездатність в електронній системі охорони здоров’я (eHealth). Зокрема, зміни безпосередньо стосуються лікарів невідкладних станів, фахівців з радіаційної онкології та ядерної медицини.
**Структура акта та зміни порівняно з попередніми версіями**
Структурно наказ складається з п’яти пунктів, які вносять зміни до двох ключових нормативно-правових актів МОЗ:
1. **Зміни до Правил виписування рецептів на лікарські засоби (наказ МОЗ № 360):** у розділі IV додано спеціальності «Алергологія» та «Дитяча алергологія» до переліку лікарів, які мають право виписувати рецепти у відповідних клінічних випадках (разом із дитячими пульмонологами та ендокринологами).
2. **Зміни до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність (наказ МОЗ № 1066):** оновлено додатки 1 та 2, які визначають права різних категорій лікарів на створення медичних висновків.
Порівняно з попередніми редакціями:
* Конкретизовано статус лікарів невідкладних станів — тепер чітко визначено, що це лікарі відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги.
* Термінологію приведено у відповідність до Класифікатора професій: назву спеціальності «Радіаційна терапія» замінено на «Радіаційна онкологія».
* Оновлено матрицю прав для спеціальності «Ядерна медицина» щодо формування медичних висновків у системі eHealth.
**Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичної діяльності медичних працівників та пацієнтів найбільш важливими є такі нововведення:
* **Нові рецептурні можливості:** Лікарі-алергологи та дитячі алергологи отримали повноцінні повноваження на виписування рецептів за своїм профілем у межах електронної системи охорони здоров’я, що спрощує доступ пацієнтів до профільних медикаментів.
* **Авторизація лікарів екстреної допомоги:** Чітко визначено права лікарів з медицини невідкладних станів, які працюють у приймальних відділеннях (відділеннях екстреної допомоги), на відкриття медичних висновків про тимчасову непрацездатність. Це усуває юридичні колізії при госпіталізації або наданні невідкладної допомоги пацієнтам.
* **Технічне оновлення в eHealth:** Зміна назв спеціальностей (зокрема, «Радіаційна онкологія») та оновлення прав доступу для «Ядерної медицини» дозволять уникнути технічних помилок і блокувань при спробах лікарів цих профілів згенерувати електронний лікарняний для пацієнтів, які проходять відповідне лікування.
Про внесення змін до Змін до Загальних вимог до проведення оглядів витрат державного бюджету
Цей наказ Міністерства фінансів України спрямований на техніко-юридичне та структурне вдосконалення процедури проведення оглядів витрат державного бюджету. Документ вносить корективи до раніше затверджених змін, деталізуючи вимоги до оформлення відповідної документації головними розпорядниками бюджетних коштів. Зокрема, він систематизує обмін інформацією шляхом впровадження оновлених уніфікованих форм та додатків. Це дозволить забезпечити більшу точність та одноманітність при аналізі ефективності використання державних коштів.
Структурно наказ складається з преамбули, чотирьох розпорядчих пунктів та безпосереднього переліку змін, які вносяться до наказу Мінфіну від 20 квітня 2026 року № 212. Основна зміна порівняно з попередньою версією полягає в оптимізації додатків: замість одного старого додатка запроваджуються чотири нові спеціалізовані додатки (додатки 1–4). Також документ містить низку редакційних, графічних та технічних правок, зокрема щодо зміни регістру окремих слів (заміна «Інформації» на «інформації»), додавання пропусків рядків у тексті розділу VII Загальних вимог та зміни шрифтів заголовків.
Для практичного використання цього акта найбільш важливими є такі положення:
* **Запровадження нових форм звітності:** Повністю виключено старий додаток до Загальних вимог та впроваджено додатки 1–4, які є обов’язковими для заповнення при проведенні оглядів витрат.
* **Ідентифікація розпорядників:** Оновлено заголовок додатка 2, де тепер чітко визначено обов’язковість зазначення коду відомчої класифікації (КВК) та повного найменування головного розпорядника бюджетних коштів.
* **Технічні вимоги до таблиць:** У додатку 1 встановлено чіткі правила оформлення табличних матеріалів (обов’язкова нумерація граф у визначених розділах та виключення крапок після номерів рядків у графах), що важливо для уникнення технічних помилок при поданні звітності.
Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тому всі поточні та майбутні процедури огляду витрат мають здійснюватися виключно за цими оновленими формами.
Про присвоєння М. Глуховському звання Герой України
****
**1. Суть акта**
Цей Указ є індивідуальним актом Президента України, яким посмертно присвоюється найвища державна нагорода — звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Нагороду присвоєно головному сержанту Миколі Миколайовичу Глуховському. Підставою для відзначення визначено його особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України. Документ є офіційним виявом визнання державою виняткових військових заслуг загиблого захисника.
**2. Структура акта та порівняльний аналіз**
Структура Указу є лаконічною та стандартною для актів індивідуальної дії. Він складається з преамбули, яка містить правове обґрунтування (заслуги перед державою), та одного розпорядчого пункту про присвоєння почесного звання з конкретизацією військового звання та форми нагородження (посмертно). Оскільки це правозастосовний акт одноразової дії, він не вносить змін до інших нормативно-правових актів, не має попередніх версій і не змінює загальну систему законодавства.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Ключовим положенням Указу є офіційне набуття Миколою Глуховським статусу Героя України (посмертно) та права його родини на отримання ордена «Золота Зірка». Для практичного застосування цей документ є юридичною підставою для оформлення та отримання членами сім’ї загиблого військовослужбовця передбачених законом одноразових грошових виплат, пільг та інших заходів соціального захисту, встановлених для родин Героїв України.
Про присвоєння С. Лазарю звання Герой України
****
**1. Суть акта**
Цей Указ Президента України є індивідуальним актом правозастосовного характеру, яким посмертно присвоюється найвища державна нагорода — звання Герой України. Нагороду присвоєно сержанту Сергію Веніаміновичу Лазарю за його особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Окрім самого звання, документ передбачає удостоєння військовослужбовця орденом «Золота Зірка». Цей указ є офіційним визнанням державою особливих заслуг полеглого воїна перед українським народом.
**2. Структура акта та порівняльний аналіз**
Структура цього документа є класичною для індивідуальних указів Президента про нагородження. Він складається з преамбули, де зазначено підстави для нагородження (мужність, героїзм, захист суверенітету та служіння народові), та однієї розпорядчої статті про безпосереднє присвоєння звання з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Оскільки це рішення є індивідуальним актом одноразового застосування, воно не вносить змін до нормативно-правових актів чи кодексів і не має попередніх версій для порівняння, а є самостійним рішенням Глави держави в межах його конституційних повноважень.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування ключовими є такі аспекти:
* **Юридична підстава для нагородження:** Указ є офіційним документом, який підтверджує право членів родини загиблого військовослужбовця на отримання ордена «Золота Зірка».
* **Соціальний захист:** Цей акт є правовою основою для оформлення членами сім’ї загиблого Героя України передбачених законодавством пільг, одноразової грошової допомоги та інших видів соціального забезпечення.
* **Ідентифікація особи:** Для практичного діловодства та пенсійного забезпечення критично важливим є точний збіг персональних даних (прізвища, імені, по батькові та військового звання), зазначених в Указі, з документами, що посвідчують особу та підтверджують родинні зв’язки.
Про присвоєння А. Михну звання Герой України
****
**1. Суть акта**
Цей Указ є індивідуальним правовим актом Президента України, яким посмертно присвоюється найвища державна відзнака — звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Нагороду призначено молодшому лейтенанту Андрію Олексійовичу Михну за його особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України. Документ є офіційним визнанням державою виняткових військових заслуг офіцера перед українським народом.
**2. Структура акта та зміни**
Структура Указу є лаконічною та стандартною для актів індивідуальної дії. Він складається з преамбули, яка визначає підстави нагородження (захист суверенітету та територіальної цілісності), та одного розпорядчого пункту про присвоєння звання посмертно. Оскільки це акт одноразового застосування, він не вносить змін до інших нормативно-правових актів і не має попередніх версій, а є безпосередньою реалізацією норм Закону України «Про державні нагороди України».
**3. Основні положення для практичного використання**
Найбільш важливим аспектом цього Указу є його юридичне значення для родини загиблого військовослужбовця. Документ є офіційним підтвердженням статусу Героя України, що є правовою підставою для:
* здійснення представниками Президента України урочистого вручення ордена «Золота Зірка» членам сім’ї загиблого;
* оформлення родиною передбачених законодавством пільг, компенсацій та одноразової грошової допомоги, встановлених для сімей осіб, яким присвоєно звання Герой України посмертно.
Про присвоєння С. Криніцькому звання Герой України
****
**1. Суть акта**
Цей Указ Президента України є індивідуальним актом правозастосовного характеру, що спрямований на державне визнання визначних заслуг військовослужбовця. Документом офіційно присвоюється найвища державна нагорода — звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка” старшому солдату Сергію Леонідовичу Криніцькому. Підставою для прийняття цього рішення визначено особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також самовіддане служіння Українському народові.
**2. Структура акта та порівняльний аналіз**
Структура Указу є лаконічною та типовою для документів такого виду. Вона складається з преамбули, де зазначено мотивувальну частину (заслуги особи), та однієї розпорядчої статті, яка безпосередньо присвоює почесне звання та визначає вид нагороди (орден “Золота Зірка”). Оскільки це акт індивідуальної дії, він не вносить змін до чинного законодавства, не має попередніх версій і не порівнюється з іншими нормативними актами, а лише створює конкретний правовий наслідок для однієї особи.
**3. Основні положення для практичного використання**
Найважливішим аспектом цього Указу є те, що він є офіційним юридичним документом, який підтверджує набуття Сергієм Криніцьким статусу Героя України. На практиці це є первинною правовою підставою для реалізації особою (або її родиною) права на передбачені законом пільги, одноразові грошові виплати, соціальні гарантії та інші види державної підтримки, що встановлені Законом України “Про державні нагороди України” та іншими актами законодавства для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
Про присвоєння Р. Харченку звання Герой України
****
**1. Суть акта**
Цей Указ Президента України є індивідуальним правовим актом у сфері державного нагородження. Документом офіційно присвоюється найвища державна відзнака — звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка” сержанту Харченку Роману Ігоровичу. Нагорода присвоєна за його особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за самовіддане служіння українському народові.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структура цього Указу є лаконічною та стандартною для актів індивідуальної дії про нагородження. Він складається з преамбули, де зазначено підстави для нагородження, та однієї розпорядчої статті про присвоєння звання конкретній особі. Оскільки це правозастосовний акт одноразового спрямування, він не вносить змін до чинного законодавства чи кодексів, не має попередніх версій і не встановлює нових загальнообов’язкових норм права.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Найбільш важливим аспектом цього Указу є юридичне засвідчення статусу Героя України для сержанта Романа Харченка. Цей документ є безпосередньою правовою підставою для вручення ордена “Золота Зірка” та виникнення у нагородженого прав на пільги, соціальні гарантії та виплати, передбачені Законом України “Про державні нагороди України” та іншими нормативно-правовими актами у сфері соціального захисту військовослужбовців.
Про присвоєння С. Хлистунову звання Герой України
****
**1. Суть акта**
Цей Указ Президента України є індивідуальним актом правозастосовного характеру, що спрямований на державне визнання визначних заслуг військовослужбовця. Документом офіційно присвоюється найвища державна нагорода — звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка». Нагороду призначено капітану Сергію Сергійовичу Хлистунову за його особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
**2. Структура акта та порівняльний аналіз**
Структура Указу є лаконічною та стандартною для актів індивідуальної дії. Вона складається з преамбули, де зазначено підстави нагородження (захист суверенітету та територіальної цілісності, служіння народові), та одного розпорядчого пункту про присвоєння звання та вручення ордена конкретній особі із зазначенням її військового звання. Оскільки це персональне рішення, воно не вносить змін до чинного законодавства, не має попередніх версій і не порівнюється з іншими нормативними актами.
**3. Основні положення для практичного використання**
Для практичного застосування цього Указу ключовим є офіційне набуття капітаном С. С. Хлистуновим статусу Героя України. Цей документ є безпосередньою юридичною підставою для:
* вручення ордена «Золота Зірка» та відповідної Грамоти про присвоєння звання Герой України;
* реалізації особою права на встановлені законом пільги, одноразові грошові виплати, щомісячні надбавки та інші соціальні гарантії, передбачені законодавством України для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
Про присвоєння А. Абдураманову звання Герой України
****
**1. Суть акта**
Цей Указ є індивідуальним актом Президента України про присвоєння найвищого ступеня відзнаки в нашій державі — звання Герой України. Нагороду присвоєно молодшому сержанту Аліму Ісламовичу Абдураманову з одночасним врученням ордена «Золота Зірка». Підставою для відзначення стали його особиста мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України. Документ є офіційним визнанням державою виняткових військових заслуг конкретного військовослужбовця.
**2. Структура акта та зміни**
Структура Указу є лаконічною та стандартною для актів індивідуальної дії. Він складається з мотивувальної частини (преамбули), де зазначено заслуги військового, та однієї постановчої статті про безпосереднє присвоєння звання та вручення ордена. Оскільки цей документ є персональним рішенням одноразового застосування, він не вносить змін до чинного законодавства чи кодексів і не має попередніх версій для порівняння, а діє як самостійне правове рішення.
**3. Основні положення для практичного використання**
Ключове значення цього Указу полягає в офіційному набутті військовослужбовцем правового статусу Героя України. Цей документ є безпосередньою юридичною підставою для вручення державної нагороди та видачі відповідної орденської книжки. У практичному вимірі цей акт запускає механізм реалізації нагородженим повного спектра соціальних пільг, довічних виплат та гарантій, передбачених законодавством України для осіб, які мають таке звання.
Про внесення зміни до Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)
****
### 1. Суть акта
Цей наказ Міністерства внутрішніх справ України вносить точкову, але юридично важливу термінологічну зміну до порядку виплати грошового забезпечення поліцейським під час дії воєнного стану. Зокрема, документ коригує умови виплати додаткової та одноразової винагороди, а також винагороди за особливості проходження служби чи навчання в цей особливий період. Головна суть зміни полягає в уточненні виду професійної підготовки поліцейських, що безпосередньо впливає на правові підстави для нарахування виплат. Це дозволяє привести відомчі нормативно-правові акти у відповідність до профільного законодавства про професійну освіту та Національну поліцію.
### 2. Структура акта та зміни порівняно з попередньою версією
Структурно цей наказ є лаконічним нормативним документом і складається з трьох пунктів:
* **Пункт 1** містить безпосередню зміну до підпункту 7 пункту 14 Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди (затвердженого наказом МВС № 775 від 28.11.2022). Зміна полягає в заміні слова «первинну» словом «спеціальну» у відповідному відмінку.
* **Пункт 2** покладає обов’язок із забезпечення державної реєстрації цього наказу в Міністерстві юстиції України на Департамент взаємодії з Національною поліцією України.
* **Пункт 3** визначає момент набрання чинності актом — з дня його офіційного опублікування.
Порівняно з попередньою редакцією Порядку, зміна є термінологічною, проте вона змінює правову кваліфікацію виду навчання (підготовки) поліцейських, під час якого здійснюються чи обмежуються відповідні виплати.
### 3. Основні положення, важливі для практичного використання
Для практичного застосування ключовим є розуміння того, як саме заміна поняття «первинна підготовка» на «спеціальна підготовка» впливає на фінансове забезпечення особового складу:
* **Усунення колізій:** Зміна узгоджує норми грошового забезпечення із Законом України «Про професійну освіту» та Законом України «Про Національну поліцію», де вживається саме термін «спеціальна підготовка» (або спеціальне навчання).
* **Орієнтир для фінансових служб:** Для бухгалтерських та кадрових підрозділів Національної поліції цей наказ є прямою інструкцією для правильного нарахування додаткових та одноразових винагород поліцейським, які проходять навчання чи підготовку під час дії воєнного стану.
* **Момент застосування:** Нове правило підлягає обов’язковому застосуванню з дня офіційного опублікування цього наказу.
Про затвердження Змін до Загальних вимог до проведення оглядів витрат державного бюджету
**1. Суть акта**
Цей наказ Міністерства фінансів України суттєво оновлює правила та методологію проведення оглядів витрат державного бюджету головними розпорядниками коштів. Основна мета документа — підвищити ефективність використання бюджетних грошей, знайти резерви для економії та перенаправити їх на більш пріоритетні напрями державної політики. Крім того, запроваджується жорсткий трирівневий контроль за тим, як міністерства та відомства впроваджують результати цих оглядів на практиці. Це спрямовано на посилення фінансової дисципліни та оптимізацію державних видатків у середньостроковій перспективі.
**2. Структура акта та ключові зміни порівняно з попередньою версією**
Структурно цей наказ вносить системні зміни до Загальних вимог, затверджених Мінфіном у 2019 року. Головні зміни полягають у наступному:
* **Нова послідовність етапів:** Чітко розмежовано 8 етапів проведення огляду — від формування робочої групи до постійного моніторингу.
* **Новий розділ про моніторинг:** Документ доповнено абсолютно новим Розділом VII, який детально регламентує процес відстеження результатів огляду.
* **Оновлення додатків:** Старий єдиний додаток виключено. Натомість затверджено чотири нові додатки: форму Звіту про огляд витрат (Додаток 1), форму інформації про проведення огляду (Додаток 2), форму про вжиті за результатами огляду заходи (Додаток 3) та форму про досягнення цілей огляду (Додаток 4).
* **Зміна філософії процесу:** Якщо раніше огляд витрат був переважно одноразовим аналітичним документом, то тепер він інтегрується в безперервний процес бюджетного планування та контролю.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування та розуміння того, як тепер працюватиме система, найважливішими є такі нововведення:
* **Обов’язкові узгоджувальні наради:** Передбачено обов’язкове проведення узгоджувальної наради за участю Міністра фінансів (або його заступника) та керівника відомства-розпорядника коштів не пізніше ніж за два місяці до подання звіту в Кабінет Міністрів. Це унеможливлює подання неузгоджених або нереалістичних звітів.
* **Запровадження «Базового варіанта» (Baseline):** Розпорядники тепер зобов’язані розраховувати та описувати базовий сценарій розвитку подій на середньостроковий період — тобто що буде з витратами та галуззю, якщо нічого не змінювати в державній політиці. Це слугуватиме точкою порівняння для реформ.
* **Гендерно орієнтований підхід:** До складу робочих груп обов’язково залучатимуться експерти з гендерної рівності, а аналіз бюджетних програм має враховувати гендерні аспекти отримувачів та надавачів публічних послуг.
* **Трирівневий моніторинг:**
1. *Щомісячний* — контроль за дотриманням строків проведення самого огляду (інформація подається Кабміну та Мінфіну до 5 числа кожного місяця).
2. *Піврічний* (до 25 липня та 25 грудня) — звітність про реальні заходи, вжиті за результатами вже проведеного огляду.
3. *Бюджетний* — відстеження того, чи враховані результати огляду в бюджетних запитах на наступні роки.
* **Публічність:** Усі звіти та дані моніторингу підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційних вебсайтах головних розпорядників бюджетних коштів.
