Оновлення соціальної та професійної адаптації ветеранів (Постанова КМУ щодо змін до Порядку № 432)
Уряд суттєво розширив можливості для навчання ветеранів та членів їхніх родин за державний кошт, зокрема дозволивши здобуття другого магістерського чи наукового рівня освіти, а також навчання веденню бізнесу. Встановлено чіткі фінансові ліміти на такі послуги, наприклад, до 10 прожиткових мінімумів для курсів підприємництва. Також спрощено процедуру подання документів: тепер звернутися можна до будь-якого центру зайнятості або надіслати заяву електронною поштою, а у разі помилок орган соцзахисту не відмовлятиме одразу, а надаватиме час на їх виправлення.
Новий перелік суб’єктів нормування у будівництві (Постанова КМУ)
Кабінет Міністрів затвердив оновлений державний перелік відомств, які мають право встановлювати будівельні норми, чітко розмежувавши їхні сфери відповідальності. Відтепер Мінрозвитку відповідає за загальноцивільне та дорожнє будівництво, Міноборони визначає нормативи для військових об’єктів, а МВС контролює вимоги щодо пожежної безпеки та цивільного захисту. Цей розподіл усуває дублювання повноважень і дозволяє зацікавленим суб’єктам чітко розуміти, під чию саме юрисдикцію підпадає проєктування будь-якого специфічного об’єкта.
Скасування нормативів продуктивності насосних станцій (Постанова КМУ)
Уряд скасував свою попередню постанову № 974, ліквідувавши обов’язкові вимоги до рівнів продуктивності насосних станцій, що передаються у власність організаціям водокористувачів. Відтепер процес передачі меліоративного майна аграріям відбуватиметься без необхідності дотримання та контролю цих раніше встановлених технічних показників. Це суттєво спрощує правове регулювання у сфері водокористування та меліорації земель.
Реформа Рад з питань внутрішньо переміщених осіб (Постанова КМУ)
Цей документ робить створення Рад з питань ВПО обов’язковим у громадах, де кількість переселенців перевищує 3% від загальної чисельності населення або за наявності відповідної ініціативи самих переселенців. Оновлені правила зобов’язують місцеву владу розглядати рекомендації цих рад, позбавляючи їх колишнього суто формального статусу. Також встановлено дворічний строк повноважень членів рад, запроваджено чіткі критерії відбору кандидатів та зобов’язано обласні адміністрації щокварталу звітувати про їхню роботу.
Скасування застарілих освітніх стандартів та нормативів (Постанова КМУ)
Уряд повністю скасував дві застарілі постанови щодо штатного розпису дитячих садків від 2009 року та державного стандарту початкової освіти для дітей з особливими освітніми потребами від 2013 року. Цей крок ліквідує застаріле регулювання, яке вже було замінене новими стандартами та правилами в межах інклюзивної освіти. Керівникам закладів та юристам тепер слід керуватися виключно сучасними стандартами початкової освіти та актуальними правилами формування штату.
Розширення повноважень Мін’юсту у міжнародних спорах (Постанова КМУ)
Кабінет Міністрів офіційно закріпив за Міністерством юстиції функцію формування та реалізації державної політики щодо захисту інтересів України у закордонних судах та арбітражах. Раніше це визначалося як суто виконавча функція представництва, а відтепер захист прав держави за кордоном виведено на рівень окремого стратегічного напряму діяльності міністерства. Нові повноваження охоплюють усі стадії спорів з іноземними суб’єктами, включно з досудовим та позасудовим врегулюванням.
Регулювання штучного інтелекту на Платформі Центрів Дія (Постанова КМУ)
Документ офіційно легалізував та впровадив технології штучного інтелекту на Національній веб-платформі ЦНАП для оптимізації надання послуг. Водночас постанова встановлює сувору заборону на використання будь-яких сторонніх автоматизованих засобів, наприклад, ботів чи скриптів для збору та введення даних на платформі. Технічного адміністратора платформи тепер прямо визначено розпорядником персональних даних користувачів із відповідним обов’язком забезпечувати їхній технічний захист.
Цифровізація супроводу ветеранів (Постанова КМУ)
Уряд запровадив спеціальну автоматизовану інформаційну систему, яка має повністю перевести роботу фахівців із супроводу ветеранів в електронний формат. Згідно з новими правилами, будь-яка паперова заява від ветерана має бути оцифрована та внесена до системи протягом двох робочих днів. Крім того, ветерани отримали офіційне право вимагати заміни закріпленого за ними фахівця, а інформаційна система автоматично обмінюватиметься даними з іншими реєстрами для усунення потреби в паперових довідках.
Середньостроковий макроекономічний прогноз на 2027–2029 роки (Постанова КМУ)
Кабінет Міністрів затвердив офіційний трирічний прогноз економічного розвитку України, що є базою для майбутнього планування держбюджету та податкової політики. Прогноз розраховано за двома сценаріями, які передбачають зростання номінального ВВП до майже 15 трильйонів гривень у 2029 році та поступове зниження інфляції до 5,9–6,9%. Також у документі закладено очікуване зростання середньої зарплати до рівня 43–44 тисяч гривень та збереження значного від’ємного сальдо торговельного балансу.
Перерозподіл бюджету Міністерства охорони здоров’я на 2026 рік (Постанова КМУ)
Цим рішенням уряд здійснив внутрішній перерозподіл коштів загального фонду МОЗ, зменшивши видатки на програму громадського здоров’я та боротьби з епідеміями на суму понад 61,6 мільйона гривень. Ці вивільнені кошти, вилучені переважно зі статті оплати праці, спрямовано на забезпечення діяльності медичних установ, зокрема на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Загальний обсяг фінансування міністерства при цьому не змінився, а Міністерство фінансів зобов’язали оперативно скоригувати бюджетний розпис.
Об’єднання справ у Конституційному Суді щодо альтернативної служби (Ухвала КСУ)
Другий сенат КСУ ухвалив рішення об’єднати конституційні скарги чотирьох громадян, які оскаржують норми закону про альтернативну службу та кримінальну відповідальність за ухилення від призову. Об’єднання здійснено через тотожність предмета спору — правового регулювання заміни військової служби невійськовою альтернативною. Тепер ці скарги розглядатимуться в межах одного письмового провадження спільною групою суддів-доповідачів, що забезпечить системний підхід до вирішення цього питання.
Об’єднання справ у КСУ щодо виплат ветеранам війни (Ухвала КСУ)
Конституційний Суд об’єднав в одне провадження скарги двох громадян, які оскаржують відповідність Конституції норм про разову грошову виплату ветеранам війни. Справи об’єднано задля процесуальної економії, оскільки обидва заявники порушують аналогічне питання соціальних гарантій. Суд призначив єдиного суддю-доповідача, а фінальне рішення суду матиме універсальний характер для всієї правозастосовної практики у сфері захисту ветеранів.
Зміни до розкриття інформації про правочини керівників емітентів (Рішення НКЦПФР)
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку суттєво оновила правила звітування про операції менеджерів компаній та їхніх родичів із фінансовими інструментами. Головною зміною є встановлення чіткого вартісного порогу: обов’язок звітувати виникає лише у разі, якщо сума операцій особи протягом року досягає або перевищує 200 000 гривень. Водночас скасовано обов’язкове щорічне подання списків керівників до Комісії — тепер емітенти надаватимуть їх лише за запитом регулятора.
Окрема думка суддів КСУ щодо обмеження відпусток під час війни
Судді Олександр Водянніков та Сергій Різник висловили збіжну думку до рішення КСУ, підтримавши його по суті, але запропонувавши ширшу правову аргументацію. Вони наголосили, що виключно
А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:
Про облікову ціну банківських металів
**1. Суть акта**
Цей документ є офіційним повідомленням Національного банку України, яким встановлюються облікові ціни на банківські метали станом на 10 червня 2026 року. Він визначає вартість однієї тройської унції золота, срібла, платини та паладію в національній валюті України. Цей акт виконує інформаційно-розрахункову функцію для фінансового сектору та бухгалтерського обліку. Встановлені ціни не покладають на регулятора зобов’язань щодо купівлі чи продажу цих металів за вказаними тарифами.
**2. Структура акта та зміни**
Структура цього документа є лаконічною та стандартизованою. Він складається з реквізитів емітента (НБУ), дати встановлення цін, табличної частини та примітки-застереження. У таблиці наведено цифровий та літерний коди валют (відповідно до міжнародних стандартів), одиницю виміру (1 тройська унція), назву металу та його облікову ціну в гривнях. Порівняно з попередніми щоденними повідомленнями НБУ, структура документа залишається незмінною, а коригуванню піддаються виключно цифрові показники вартості металів, що відображає динаміку ринку.
**3. Основні положення для практичного використання**
Для практичного застосування найважливішими є конкретні величини облікових цін, встановлені на 10.06.2026:
* **Золото (XAU):** 194 663,81 грн за тройську унцію;
* **Срібло (XAG):** 3 075,25 грн за тройську унцію;
* **Платина (XPT):** 79 567,07 грн за тройську унцію;
* **Паладій (XPD):** 55 667,18 грн за тройську унцію.
Ці показники є обов’язковими для використання фінансовими установами при переоцінці власних активів у банківських металах, складанні фінансової звітності та проведенні бухгалтерських операцій. Також юристам та фінансистам слід зважати на примітку: зазначені ціни є суто обліковими і не означають, що НБУ здійснюватиме реальні операції купівлі чи продажу металів за цими тарифами.
Про офіційний курс гривні щодо іноземних валют
****
**1. Суть акта**
Цей документ є офіційним повідомленням Національного банку України, яким встановлюється офіційний курс гривні щодо іноземних валют та спеціальних прав запозичення (СПЗ) на 10 червня 2026 року. Акт фіксує вартість української національної валюти щодо 37 іноземних валют та СПЗ, зокрема встановлюючи курс долара США на рівні 44,8437 грн, а євро — 51,8976 грн. Цей документ є обов’язковим орієнтиром для фінансової та звітної системи держави на зазначену дату. Він забезпечує єдиний підхід до вартісної оцінки валютних активів та зобов’язань у правовому полі України.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структурно повідомлення складається з табличної частини та важливого юридичного застереження (примітки) у формі виноски. Таблиця систематизована за п’ятьма критеріями: цифровий код валюти, літерний код (відповідно до міжнародних стандартів), кількість одиниць іноземної валюти, її офіційна назва та встановлений курс до гривні. Порівняно з попередніми щоденними повідомленнями НБУ, структура документа залишається незмінною та уніфікованою. Зміни мають виключно динамічний характер і стосуються лише числових значень курсів валют, які оновлюються щодня відповідно до встановлених регулятором процедур та ринкових показників.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичної діяльності юристів, бухгалтерів та бізнесу ключове значення мають такі положення:
* **Сфера застосування курсу:** Встановлені показники є обов’язковими для відображення операцій у бухгалтерському та податковому обліку суб’єктів господарювання.
* **Митне та податкове регулювання:** Цей курс безпосередньо застосовується для розрахунку митної вартості товарів при експортно-імпортних операціях, а також для обчислення податкових зобов’язань, номінованих в іноземній валюті.
* **Державні розрахунки:** Курс є обов’язковим для проведення операцій між Національним банком України та Державною казначейською службою України.
* **Відсутність комерційних зобов’язань:** Офіційний курс не є обов’язковим для здійснення операцій з купівлі-продажу валюти на міжбанківському чи готівковому ринках; НБУ не бере на себе зобов’язань продавати чи купувати валюту за цими ставками.
Про внесення змін до Порядку та умов забезпечення соціальної та професійної адаптації осіб, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членів сімей таких осіб, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України
****
### 1. Суть акта
Ця постанова Кабінету Міністрів України системно оновлює механізм соціальної та професійної адаптації ветеранів війни, звільнених військовослужбовців та членів їхніх сімей. Документ розширює можливості для здобуття освіти, зокрема вищої, та започаткування власного бізнесу за державні кошти. Також постанова деталізує процедуру подання документів, роблячи її більш цифровізованою та зручною для ветеранів. Головна мета змін — підвищити конкурентоспроможність ветеранів на ринку праці та спростити їхній перехід до цивільного життя.
### 2. Структура акта, основні положення та зміни
Постанова складається з дев’яти пунктів, які вносять зміни до базового Порядку та умов, затверджених постановою КМУ № 432.
**Основні зміни порівняно з попередніми версіями:**
* **Нові напрями адаптації:** Дозволено підготовку та перепідготовку для здобуття другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти, а також навчання веденню підприємницької діяльності.
* **Фінансові ліміти:** Встановлено граничну вартість послуг. Для навчання бізнесу — до 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; для підтвердження кваліфікації — до 3 прожиткових мінімумів.
* **Обмеження на повторність:** Повторне проходження адаптації можливе не раніше ніж через 3 роки після завершення попереднього навчання (це обмеження не стосується осіб з інвалідністю).
* **Узгодження з ринком праці:** Навчання за професіями тепер має чітко відповідати потребам ринку праці, що підтверджується центрами зайнятості або гарантійними листами від роботодавців.
### 3. Найважливіші положення для практичного використання
Для ветеранів та юристів, які працюватимуть із цим актом, ключовими є такі практичні моменти:
1. **Гнучкість подання заяви:** Подати заяву на адаптацію можна особисто (в паперовій формі) або дистанційно (електронною поштою). Звернутися можна не лише до місцевого органу соцзахисту за місцем проживання, а й до будь-якого центру зайнятості, який зобов’язаний самостійно переслати документи компетентному органу протягом 3 робочих днів.
2. **Умова для майбутніх підприємців:** Якщо ветеран обирає курс із ведення бізнесу, він має або вже бути зареєстрованим як ФОП, або надати письмове зобов’язання зареєструватися ФОП протягом 6 місяців після завершення навчання.
3. **Процедура «залишення заяви без руху»:** Запроваджено цивілізований механізм виправлення помилок. Якщо в заяві є недоліки, орган соцзахисту не має права одразу відмовити — він зобов’язаний залишити заяву без руху, надати заявнику час на виправлення помилок та детально роз’яснити, як це зробити.
4. **Бюджетне регулювання:** Мінветеранів встановлює ліміти кількості отримувачів послуг відповідно до наявного бюджету. Послуги надаються в порядку черговості, тому швидкість подання заяви безпосередньо впливає на можливість отримання послуги в поточному періоді.
Про внесення змін до переліку суб’єктів нормування у будівництві
****
### 1. Суть акта
Ця постанова Кабінету Міністрів України оновлює єдиний державний перелік органів, які мають право встановлювати будівельні норми у різних сферах господарювання та оборони. Документ затверджує нову редакцію відповідного переліку, чітко розмежовуючи сфери відповідальності між міністерствами та відомствами. Фактично, акт визначає, який саме державний орган відповідає за розробку та затвердження правил проектування і будівництва конкретних типів об’єктів — від житлових будинків до військових баз.
### 2. Структура акта та зміни порівняно з попередніми версіями
Юридична структура документа є лаконічною: вона складається з одного розпорядчого пункту про внесення змін та додатка, який містить повністю нову редакцію «Переліку суб’єктів нормування у будівництві».
Основна зміна порівняно з попередньою версією постанови КМУ № 438 від 2021 року полягає в актуалізації та чіткому закріпленні сфер нормування за вісьмома ключовими суб’єктами. У новій редакції деталізовано об’єкти нормування для кожного відомства, що усуває можливе дублювання повноважень між різними міністерствами.
### 3. Основні положення, важливі для практичного використання
Для практичної діяльності забудовників, проектувальників та юристів у сфері містобудування ключове значення має закріплений розподіл компетенцій:
* **Мінрозвитку** залишається головним органом для загальноцивільного будівництва: планування територій, житлової забудови, дорожньої інфраструктури, транспорту та загальних вимог до проектної документації.
* **Міноборони** одноосібно визначає нормативи для об’єктів загальновійськового, спеціального призначення Збройних Сил та підприємств оборонно-промислового комплексу.
* **МВС** відповідає за нормування у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, а також за об’єкти охорони державного кордону та утримання осіб.
* **Міненерго, Мінекономіки та Мінцифри** контролюють будівельні норми для об’єктів енергетики (включаючи ядерну), сільського господарства/водогосподарських систем та електронних комунікаційних мереж відповідно.
* **Мін’юст та Адміністрація Держспецзв’язку** здійснюють нормування для пенітенціарних установ та об’єктів спеціального зв’язку.
Цей розподіл дозволяє чітко визначити, під чию юрисдикцію підпадає розробка технічних регламентів та державних будівельних норм (ДБН) для будь-якого специфічного об’єкта будівництва в Україні.
Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2022 р. № 974
**1. Суть акта**
Ця постанова Кабінету Міністрів України є розпорядчим документом, який скасовує раніше встановлені правила у сфері меліорації та водокористування. Зокрема, вона визнає такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 30 серпня 2022 року № 974. Цей крок безпосередньо змінює правове регулювання діяльності організацій водокористувачів, які приймають у власність насосні станції. Відтепер нормативи щодо рівнів показників продуктивності таких станцій, які були затверджені скасованим актом, втрачають свою юридичну силу.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структура цього документа є максимально простою та лаконічною: він складається з одного єдиного розпорядчого пункту та підпису Прем’єр-міністра України. Основне положення акта — це повне скасування дії постанови КМУ № 974 від 30.08.2022 року. Порівняно з попереднім станом законодавства, ключова зміна полягає в ліквідації обов’язкових вимог до рівнів показників продуктивності насосних станцій, що передавалися у власність організаціям водокористувачів.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування цього акта ключовим є сам факт припинення дії попереднього регулювання. Юристам, представникам аграрного бізнесу та безпосередньо організаціям водокористувачів слід взяти до уваги, що під час передачі насосних станцій у власність вимоги скасованої постанови № 974 більше не підлягають виконанню та контролю. Правовідносини щодо передачі та експлуатації такого меліоративного майна від моменту набрання чинності цією постановою регулюються без урахування скасованих показників продуктивності.
Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2023 р. № 812
**1. Суть акта**
Ця постанова Кабінету Міністрів України суттєво реформує та систематизує діяльність Рад з питань внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на місцевому та регіональному рівнях. Документ переводить створення таких рад у категорію обов’язкових за наявності ініціативи переселенців або у разі, якщо їхня кількість у громаді перевищує 3% від загальної чисельності жителів. Крім того, актом значно розширюються повноваження рад щодо моніторингу місцевих програм підтримки ВПО та збору інформації про їхні реальні потреби. Головна мета цих змін — забезпечити дієву участь переселенців у процесах прийняття рішень органами місцевої влади та військовими адміністраціями.
—
**2. Структура акта, основні положення та зміни порівняно з попередніми версіями**
Структурно постанова складається з двох розділів: перший вносить зміни до тексту базової постанови КМУ № 812 від 4 серпня 2023 року, а другий деталізує зміни безпосередньо у Примірному положенні про Раду з питань ВПО.
Основні зміни порівняно з попередніми редакціями:
* **Трансформація статусу:** Слово «Типове» у назві положення замінено на «Примірне», що дає більше гнучкості місцевим органам при затвердженні власних положень, проте встановлено чіткі імперативні вимоги щодо обов’язковості створення рад.
* **Посилення вертикалі координації:** Обласні та Київська міська державні (військові) адміністрації тепер зобов’язані щокварталу проводити спільні зустрічі голів рад ВПО та звітувати про ефективність їхньої роботи перед Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності.
* **Строки повноважень та ротація:** Встановлено чіткий дворічний строк повноважень складу ради (не більше двох строків поспіль для однієї особи) та деталізовано механізм дострокового припинення повноважень членів ради з автоматичним заміщенням наступними за черговістю кандидатами.
—
**3. Основні положення акта, які є найбільш важливими для його практичного використання**
Для практичної діяльності органів влади, правозахисників та самих переселенців ключовими є такі нововведення:
* **Тривідсотковий бар’єр та ініціатива:** Органи місцевого самоврядування та військові адміністрації населених пунктів зобов’язані утворити раду, якщо цього вимагають самі ВПО (чиє проживання підтверджено довідками) або якщо частка переселенців у громаді становить понад 3% від загальної кількості населення.
* **Обов’язковість розгляду рішень:** Пропозиції та рекомендації Ради з питань ВПО відтепер підлягають обов’язковому розгляду органом, при якому її утворено. Це позбавляє ради статусу суто «формального» органу.
* **Нові інструменти збору інформації:** Радам офіційно дозволено проводити фокус-групи, опитування та залучати громадські й благодійні організації для вивчення потреб ВПО з метою подальшого розроблення програм підтримки.
* **Критерії відбору кандидатів:** При формуванні складу ради оцінюватимуться не лише бажання працювати, а й наявність реалізованих проектів у сфері захисту ВПО, а також проходження спеціалізованого навчання (підтвердженого сертифікатами чи дипломами). До складу рад також можуть входити представники релокованого бізнесу.
* **Безперервність діяльності:** Якщо новий склад ради не сформовано вчасно, попередній склад продовжує виконувати свої повноваження до затвердження нового, але не більше ніж 60 календарних днів, що запобігає блокуванню роботи органу.
Про визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. № 1122 і від 21 серпня 2013 р. № 607
**1. Суть акта**
Ця постанова Кабінету Міністрів України є регуляторним актом, спрямованим на актуалізацію нормативно-правової бази у сфері освіти. Документ скасовує дві застарілі постанови уряду, які регулювали питання штатного розпису дитячих садків та затверджували державний стандарт початкової освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Фактично, цим рішенням уряд припиняє дію норм, що втратили свою актуальність або були замінені іншими стандартами та правилами. Це чіткий юридичний крок для усунення дублювання чи застарілого регулювання в освітній галузі.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структура цього документа є максимально лаконічною та складається з єдиного розпорядчого пункту, який містить перелік із двох позицій. Головна зміна порівняно з попереднім станом правового регулювання полягає у повному скасуванні дії:
* Постанови КМУ від 5 жовтня 2009 р. № 1122 «Питання штатного розпису дошкільних навчальних закладів»;
* Постанови КМУ від 21 серпня 2013 р. № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами».
Жодних нових правил чи замінюючих норм цей документ безпосередньо не запроваджує, він лише фіксує втрату чинності вказаними актами.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування ключовим є сам факт скасування цих документів, що безпосередньо впливає на роботу органів управління освітою та навчальних закладів:
* **Для дошкільної освіти:** Керівникам дитячих садків та бухгалтерам більше не потрібно керуватися постановою № 1122 при формуванні чи коригуванні штатних розписів.
* **Для спеціальної та інклюзивної освіти:** Скасування Державного стандарту 2013 року (постанова № 607) означає, що у практичній діяльності необхідно орієнтуватися виключно на чинні державні стандарти початкової освіти, які діють на сьогодні.
Юристам, керівникам закладів освіти та методистам важливо врахувати ці зміни, щоб уникнути посилань на нечинне законодавство під час підготовки внутрішніх документів та організації освітнього процесу.
Про внесення змін до Положення про Міністерство юстиції України
**1. Суть акта**
Ця постанова Кабінету Міністрів України вносить зміни до Положення про Міністерство юстиції України з метою чіткого юридичного закріплення його повноважень у сфері міжнародного правосуддя. Документ офіційно визначає за Мін’юстом функцію формування та реалізації державної політики щодо захисту прав та інтересів держави під час розгляду спорів у закордонних юрисдикційних органах. Фактично, захист інтересів України в міжнародних судах та арбітражах виводиться на рівень окремого, самостійного напряму діяльності міністерства. Це дозволить забезпечити більш системний підхід до представництва держави у спорах з іноземними суб’єктами.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структурно документ складається з тексту постанови та додатка, який містить два пункти змін до чинного Положення про Мін’юст (затвердженого постановою КМУ № 228 від 2 липня 2014 року).
* **Перша зміна** вносить доповнення до пункту 1 Положення, включаючи захист прав та інтересів України в закордонних юрисдикційних органах до загальної сфери, де Мін’юст забезпечує формування та реалізацію державної політики.
* **Друга зміна** коригує пункт 3 Положення: з підпункту 4 вилучається згадка про захист інтересів України у закордонних судах, і натомість додається новий, окремий підпункт 4-4. Цей підпункт чітко визначає забезпечення формування та реалізації державної політики у цій сфері як одне з основних завдань міністерства.
Порівняно з попередньою редакцією, функцію представництва держави за кордоном трансформовано з простого «здійснення захисту» (виконавчої функції) у повноцінне «забезпечення формування та реалізації державної політики» у цій сфері.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування цього акта найбільш важливими є такі положення:
* **Законодавче закріплення статусу:** Мін’юст визначено єдиним профільним органом, який відповідає за стратегію і тактику захисту інтересів України в іноземних юрисдикціях.
* **Охоплення всіх стадій спору:** Повноваження міністерства поширюються не лише на безпосередній судовий чи арбітражний розгляд справ у закордонних органах, а й на етап досудового чи позасудового «урегулювання спорів» за участю України та іноземного суб’єкта.
* **Суб’єктний склад:** Чітко визначено, що сфера дії цих повноважень стосується спорів, де сторонами є Україна та іноземний суб’єкт (це можуть бути як іноземні держави, так і іноземні компанії чи громадяни).
Про внесення змін до Положення про Національну веб-платформу центрів надання адміністративних послуг
**1. Суть акта**
Ця постанова Кабінету Міністрів України впроваджує правове регулювання використання технологій штучного інтелекту на Національній веб-платформі центрів надання адміністративних послуг (Платформі Центрів Дія). Документ офіційно визначає поняття штучного інтелекту в контексті роботи платформи та дозволяє його інтеграцію для оптимізації процесів. Водночас постанова встановлює жорстку заборону на використання сторонніх автоматизованих засобів, таких як боти чи скрипти, для збору чи введення даних на платформі. Крім того, чітко визначено статус технічного адміністратора як розпорядника персональних даних користувачів із відповідними зобов’язаннями щодо їх захисту.
**2. Структура акта, основні положення та зміни порівняно з попередніми версіями**
Структурно документ складається з тексту постанови та додатка, який містить чотири пункти змін до чинного Положення про Національну веб-платформу ЦНАП.
Основні зміни порівняно з попередньою редакцією:
* **Термінологічне оновлення:** введено дефініцію «технології штучного інтелекту» як цифрових технологій із певним рівнем автономності. Також актуалізовано посилання на законодавство (зокрема, щодо електронної ідентифікації та інформаційно-комунікаційних систем замість інформаційно-телекомунікаційних).
* **Розширення функціоналу платформи:** використання технологій штучного інтелекту тепер офіційно визначено як один із напрямів роботи платформи.
* **Нові правила для користувачів:** користувачам надано право застосовувати технології штучного інтелекту, але водночас впроваджено пряму заборону на використання засобів автоматизації (ботів, скриптів тощо).
* **Повноваження технічного адміністратора:** його наділено функцією визначати порядок використання штучного інтелекту (за погодженням із держателем платформи) та чітко визначено його статус як розпорядника персональних даних.
**3. Основні положення, які є найбільш важливими для практичного використання**
Для практичного застосування цього акта ключовими є такі положення:
* **Легалізація та рамки використання ШІ:** Користувачі платформи отримують законне право користуватися технологіями штучного інтелекту. Проте конкретний порядок їх використання на Платформі Центрів Дія має бути окремо розроблений технічним адміністратором та погоджений із держателем платформи.
* **Заборона автоматизованого збору даних (парсингу):** Встановлено чітке табу на використання будь-яких ботів, скриптів чи інших засобів автоматизації, які дозволяють автоматично вводити, збирати чи обробляти дані на платформі. Це важливий аспект для кібербезпеки та запобігання несанкціонованому копіюванню інформації.
* **Відповідальність за персональні дані:** Технічного адміністратора платформи прямо визначено розпорядником персональних даних. Це означає, що саме на нього покладається юридична відповідальність за забезпечення технічного та організаційного захисту персональних даних громадян, які обробляються на платформі.
Про внесення змін до Порядку забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб
****
### 1. Суть акта
Ця постанова запроваджує та регулює роботу спеціальної автоматизованої інформаційної системи, яка має повністю цифровізувати та спростити роботу фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Документ чітко визначає правовий статус цієї системи, де володільцем, власником та адміністратором виступає Мінветеранів. Зміни спрямовані на прискорення обробки звернень від ветеранів, автоматизацію обміну даними та посилення захисту їхніх персональних даних. Також рішенням Кабміну деталізовано процедури подання заяв та взаємодії між ветеранами і фахівцями.
### 2. Структура акта та ключові зміни порівняно з попередніми версіями
Акт має чітку структуру та вносить зміни до п’яти ключових пунктів раніше затвердженого Порядку (постанова КМУ № 881):
* **Запровадження нового інструменту:** До термінології додано поняття «автоматизована інформаційна система» та визначено її технічне призначення.
* **Новий правовий блок (Пункт 16-1):** Повністю регламентує роботу системи. Визначено коло користувачів (фахівці, посадовці Мінветеранів, місцеві органи), її завдання (моніторинг, звіти, захист інформації) та правила безкоштовного доступу через електронну ідентифікацію.
* **Зміна порядку обробки документів:** Раніше паперові заяви не мали чітко інтегрованого цифрового шляху. Тепер паперова заява обов’язково оцифровується фахівцем протягом 2 робочих днів і автоматично передається з Реєстру до нової інформаційної системи.
* **Новація щодо зміни фахівця:** Вперше чітко прописано процедуру та строки розгляду заяви ветерана про заміну закріпленого за ним фахівця із супроводу.
* **Уточнення процедур верифікації:** Змінено порядок підтвердження смерті особи — тепер дані можуть отримуватися напряму з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (ДРАЦС).
### 3. Основні положення, важливі для практичного використання
Для практичної діяльності та захисту прав ветеранів найбільш важливими є такі норми:
1. **Право на заміну фахівця:** Ветерани та демобілізовані особи тепер мають офіційне право подати письмову заяву про заміну фахівця, який ними опікується. Така заява повинна бути внесена до системи фахівцем надзвичайно швидко — протягом одного робочого дня з моменту подання.
2. **Жорсткі строки цифровізації:** Якщо ветеран подає заяву в паперовій формі, фахівець із супроводу зобов’язаний перенести її в електронний Реєстр протягом двох робочих днів. Це унеможливлює затягування процесу розгляду.
3. **Безкоштовність та безпека доступу:** Для всіх користувачів (як фахівців, так і представників органів влади) користування системою є абсолютно безкоштовним. Доступ до електронних кабінетів відбувається виключно через захищену електронну ідентифікацію (КЕП, Дія.Підпис тощо), що гарантує безпеку персональних даних військовослужбовців та ветеранів.
4. **Автоматичний обмін даними:** Система передбачає інформаційну взаємодію з іншими державними реєстрами. Це означає, що ветеранам не доведеться збирати зайві паперові довідки, якщо ці дані вже є в інших державних базах.
Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2027-2029 роки
**1. Суть акта**
Ця постанова Кабінету Міністрів України затверджує офіційний трирічний прогноз ключових показників економічного та соціального розвитку держави на період з 2027 по 2029 роки. Документ закладає орієнтири для формування державного бюджету, податкової політики та планування публічних фінансів на середньострокову перспективу. Прогноз розрахований за двома альтернативними сценаріями розвитку подій, що дозволяє гнучко реагувати на зміну внутрішніх та зовнішніх економічних умов. Він містить конкретні цифрові орієнтири щодо динаміки ВВП, інфляції, ринку праці, заробітних плат та зовнішньої торгівлі.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структурно нормативний акт складається з лаконічної розпорядчої частини за підписом Прем’єр-міністра та розлогого Додатка, який містить таблицю з основними макропоказниками. Основні положення акта деталізують економічні параметри окремо для 2027, 2028 та 2029 років за двома сценаріями (більш оптимістичним та помірним). Порівняно з попередніми прогнозними періодами, цей документ адаптує макроекономічні очікування до нових фінансових реалій: закладається послідовне зростання номінального ВВП (до майже 15 трлн грн у 2029 році за першим сценарієм), поступове уповільнення темпів інфляції та планомірне скорочення рівня безробіття.
**3. Основні положення для практичного використання**
****
Для практичного використання бізнесом, фінансовими аналітиками та державними органами найбільш важливими є такі закладені показники:
* **Орієнтири ВВП та інфляції:** Номінальний ВВП у 2027 році прогнозується на рівні 11,1–11,5 трлн грн. Індекс споживчих цін (інфляція в середньому до попереднього року) очікується на рівні 108,6–109,3% у 2027 році з поступовим зниженням до 105,9–106,9% у 2029 році.
* **Оборона та ринок праці:** Фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців закладено в межах від 3,6 трлн грн (у 2027 році) до 4,01 трлн грн (у 2029 році), що є базою для планування військових видатків та надходжень ПДФО. Середньомісячна номінальна зарплата працівників (брутто) має зрости з ~34-35 тис. грн у 2027 році до ~43-44 тис. грн у 2029 році.
* **Податкова база:** Прогнозований прибуток прибуткових підприємств (орієнтир для надходжень податку на прибуток) очікується в межах 1,79–2,15 трлн грн у 2027 році та має досягти 2,6–2,87 трлн грн у 2029 році.
* **Зовнішня торгівля:** Сальдо торговельного балансу прогнозується стабільно від’ємним (на рівні від -70,9 млрд до -80,3 млрд доларів США), при цьому імпорт товарів та послуг суттєво перевищуватиме експорт протягом усього трирічного періоду.
Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2026 рік
**1. Суть акта**
Цей урядовий акт передбачає внутрішній перерозподіл бюджетних коштів у межах загального фонду Міністерства охорони здоров’я України на 2026 рік. Зокрема, документ зменшує видатки на програму громадського здоров’я та боротьби з епідеміями на суму понад 61,6 мільйона гривень. Ці вивільнені кошти спрямовуються на іншу програму — для забезпечення діяльності установ охорони здоров’я, зокрема на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Виконання цього рішення покладено на Міністерство фінансів України, яке має внести відповідні зміни до бюджетного розпису.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
З точки зору структури, це класичний розпорядчий акт Кабінету Міністрів, який складається з двох чітких пунктів:
* **Перший пункт** визначає фінансову суть операції: зменшення видатків споживання (зокрема, фонду оплати праці на 50 496,3 тис. грн) за бюджетною програмою 2301040 та аналогічне збільшення видатків (зокрема, на комунальні послуги та енергоносії на 41 623,5 тис. грн) за програмою 2301350.
* **Другий пункт** є процедурним — він зобов’язує Міністерство фінансів скоригувати розпис державного бюджету.
Порівняно з попереднім розподілом бюджету на 2026 рік, цей акт не змінює загальний обсяг фінансування Міністерства охорони здоров’я, а лише перерозподіляє кошти між його внутрішніми програмами.
**3. Основні положення, важливі для використання**
Для практичного застосування та моніторингу цього акта найважливішими є такі положення:
* **Точні коди бюджетних програм:** перерозподіл відбувається суворо між програмою «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» (код 2301040) та програмою «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я» (код 2301350).
* **Цільове призначення коштів:** важливо враховувати, що фінансування забирається здебільшого зі статті «оплата праці» (понад 50,4 млн грн) і перенаправляється переважно на статтю «комунальні послуги та енергоносії» (понад 41,6 млн грн).
* **Правова підстава:** посилання на частину восьму статті 23 Бюджетного кодексу України, що є юридичним підґрунтям для здійснення урядом такого перерозподілу без погодження з профільним комітетом Верховної Ради (якщо це відбувається в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника).
Ухвала Другого сенату Конституційного Суду України про об’єднання конституційних проваджень у справі за конституційними скаргами Алексеєнка Віталія Васильовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 1, окремого припису статті 2 Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу”, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича, Зелінського Дмитра Броніславовича та Криушенка Віталія Михайловича
****
**1. Суть ухвали**
Ця ухвала Другого сенату Конституційного Суду України стосується об’єднання кількох окремих конституційних проваджень в одне спільне провадження. Суд ухвалив рішення об’єднати конституційні скарги чотирьох громадян (Алексеєнка В. В., Іванущенка С. В., Зелінського Д. Б. та Криушенка В. М.), які оскаржують конституційність норм законодавства про альтернативну службу та кримінальну відповідальність за ухилення від призову. Об’єднання здійснено через те, що всі ці скарги стосуються одного й того самого взаємопов’язаного питання — правового регулювання заміни строкової військової служби альтернативною (невійськовою). Це процедурне рішення дозволить суду забезпечити всебічний та системний розгляд порушеного питання в межах єдиного судового процесу.
**2. Структура акта та зміни у провадженні**
Документ має чітку процесуальну структуру: вступну частину із зазначенням складу суду, описово-мотивувальну частину з обґрунтуванням рішення та резолютивну частину з конкретними розпорядженнями. Порівняно з попереднім станом розгляду, ключова зміна полягає в приєднанні нової справи за скаргою громадянина Криушенка В. М. до вже раніше об’єднаного провадження за скаргами трьох інших заявників. Крім того, ухвала визначає новий спільний склад суддів-доповідачів (Городовенка В.В., Первомайського О.О., Різника С.В., Юровську Г.В.), які сумісно відповідатимуть за підготовку цієї об’єднаної справи до розгляду.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного розуміння процесу найважливішими є такі положення ухвали:
* **Застосування статті 76 Закону «Про Конституційний Суд України»:** Суд чітко продемонстрував алгоритм обов’язкового об’єднання справ, коли предмети оскарження є взаємопов’язаними.
* **Предмет майбутнього судового оцінювання:** Ключовими нормами, конституційність яких досліджуватиметься, визначено статтю 1, окремі приписи статей 2 і 4 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу», а також статтю 336 Кримінального кодексу України.
* **Процесуальний статус справи:** Справа переходить на стадію спільного розгляду у формі письмового провадження, що є важливим орієнтиром для учасників процесу та правозахисників, які стежать за судовою практикою у сфері військового обов’язку та свободи віросповідання.
Ухвала Другого сенату Конституційного Суду України про об’єднання конституційних проваджень у справі за конституційною скаргою Чорноморця С.С. щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ та у справі за конституційною скаргою Коломійця В.І.
****
### 1. Суть акта
Ця ухвала Другого сенату Конституційного Суду України стосується процесуального об’єднання двох окремих конституційних проваджень в одне спільне провадження. Суд ухвалив це рішення, оскільки конституційні скарги двох громадян — Чорноморця С. С. та Коломийця В. І. — стосуються одного й того самого питання. Обидва заявники оскаржують конституційність частини п’ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо разової грошової виплати ветеранам війни. Об’єднання справ дозволить суду забезпечити процесуальну економію та ухвалити єдине рішення щодо соціальних прав ветеранів.
### 2. Структура акта, основні положення та зміни
Структурно ухвала складається з трьох логічних частин:
* **Вступна частина:** містить реквізити документа (№ 54-у(II)/2026 від 3 червня 2026 року), номери справ та перелік суддів Другого сенату Конституційного Суду України, які брали участь у засіданні.
* **Описово-мотивувальна частина:** фіксує хронологію відкриття проваджень Третьою колегією суддів (ухвали від 19 травня 2026 року) та містить правове обґрунтування об’єднання справ на підставі статті 76 Закону України «Про Конституційний Суд України», яка передбачає об’єднання справ у разі тотожності чи взаємопов’язаності питань.
* **Резолютивна частина:** містить рішення про об’єднання проваджень в одне та призначення єдиного судді-доповідача у справі — Городовенка В. В.
Порівняно з попереднім етапом розгляду, ухвала змінює формат провадження: замість двох паралельних та самостійних судових процесів за скаргами різних громадян відтепер здійснюватиметься один консолідований розгляд.
### 3. Основні положення, важливі для використання
Для практичного використання та розуміння ходу цієї справи найважливішими є такі положення ухвали:
* **Визначення предмета спору:** Суд чітко окреслив межі конституційного перегляду — це відповідність Конституції України положень закону, які регулюють розмір та порядок здійснення разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань.
* **Процесуальне злиття справ:** Об’єднання проваджень означає, що аргументи обох заявників будуть досліджуватися судом одночасно, а фінальне рішення Конституційного Суду України матиме універсальний характер для обох суб’єктів звернення та загалом для правозастосовної практики у сфері соціального захисту ветеранів.
* **Визначення відповідальної особи:** Призначення судді Городовенка В. В. суддею-доповідачем у об’єднаній справі вказує на те, до чийого кабінету стікатимуться всі матеріали, висновки експертів та відгуки державних органів під час підготовки справи до розгляду на пленарному засіданні.
Про затвердження змін до Порядку розкриття інформації про правочини керівників
### 1. Суть акта
Цей документ затверджує зміни до Порядку розкриття інформації про правочини керівників емітентів та тісно пов’язаних із ними осіб на ринках капіталу. Його головна мета — деталізувати процедуру та встановити чіткі правила звітування про операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, які здійснюють топменеджери компаній та їхні родичі чи афілійовані структури. Документ визначає конкретні фінансові пороги, за яких виникає обов’язок розкривати таку інформацію регулятору та ринку, а також оптимізує документообіг між учасниками процесу.
—
### 2. Структура акта, основні положення та зміни порівняно з попередньою версією
Структурно рішення складається з п’яти пунктів описової та розпорядчої частини, а також додатка, який містить безпосередні зміни до розділів I, II, III, V чинного Порядку та оновлені форми документів (додатки 1–12).
**Основні зміни порівняно з попередньою редакцією:**
* **Оновлення термінології:** Уточнено поняття «закритий період» (30 днів перед оприлюдненням звітності), «правочини керівників», «середньозважена ціна фінансового інструменту» та вимоги до текстових форматів подання документів.
* **Розширення переліку правочинів:** До операцій, про які потрібно звітувати, тепер чітко віднесено не лише купівлю-продаж, а й дарування, спадкування, заставу, позику цінних паперів, операції з деривативами, конвертацію облігацій та отримання акцій як винагороди.
* **Скасування щорічного подання списків:** Раніше емітенти мали щороку до 31 січня подавати список керівників та пов’язаних осіб до НКЦПФР. Тепер цей обов’язок скасовано — список надається виключно на запит Комісії.
* **Оптимізація додатків:** Кількість додатків (форм звітів та повідомлень) зменшено з 13 до 12 шляхом виключення одного з них, а самі форми викладено в новій, більш зручній редакції.
—
### 3. Найважливіші положення для практичного використання
Для практичної діяльності емітентів та менеджменту ключове значення мають такі норми:
1. **Вартісний поріг декларування (200 000 гривень):** Обов’язок звітувати про правочини виникає лише тоді, коли сумарна вартість операцій керівника (або його пов’язаної особи) протягом календарного року досягає або перевищує 200 000 гривень. Якщо сума правочинів за один торговельний день на одному майданчику дорівнює або перевищує 200 000 грн, у повідомленні обов’язково відображається додаткова агрегована інформація.
2. **Жорсткі строки для оновлення списків:** У разі зміни складу керівників або їхніх пов’язаних осіб, емітент зобов’язаний внесить зміни до внутрішнього списку не пізніше завершення третього робочого дня з дати таких змін.
3. **Обов’язок інформування пов’язаних осіб:** Коли особа стає керівником емітента, вона має невідкладно (але не пізніше 3-го робочого дня) письмово повідомити своїх тісно пов’язаних осіб про їхній обов’язок звітувати про операції з цінними паперами компанії.
4. **Чітке визначення моменту набуття статусу керівника:** Визначено конкретні юридичні події (рішення загальних зборів, наглядової ради, заміна представника акціонера або надання доступу до інсайдерської інформації), з яких особа офіційно вважається керівником для цілей цього Порядку.
5. **Оцінка неринкових операцій:** Для розрахунку ліміту в 200 000 грн у випадках дарування чи спадкування вартість паперів визначається за середнім курсом торгів на організованому ринку за останні три місяці.
Спільна окрема (збіжна) думка суддів Конституційного Суду України Олександра Водяннікова та Сергія Різника стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“ (щодо права на відпустки) від 19 травня 2026 року № 3-р/2026
****
### 1. Суть документа
Цей документ є спільною окремою (збіжною) думкою суддів Конституційного Суду України Олександра Водяннікова та Сергія Різника стосовно Рішення КСУ № 3-р/2026 у справі щодо конституційності обмежень права на відпустки в умовах воєнного стану. Судді повністю підтримали рішення Суду по суті, проте висловили глибшу правову аргументацію щодо фундаментальних питань конституційного ладу, які більшість суддів оминула. Зокрема, вони деталізували межі повноважень гілок влади в період воєнного стану, вимоги до визначення строків обмеження прав людини та інтеграцію стандартів права Європейського Союзу в українське конституційне судочинство.
### 2. Структура документа, основні положення та відмінності від попередніх підходів
Документ має чітку структуру, яка складається зі вступу та п’яти тематичних розділів:
* **Розподіл компетенцій:** Обґрунтовано, що виключно Президент України в Указі про введення воєнного стану визначає перелік прав, які тимчасово обмежуються. Верховна Рада України не має конституційних повноважень розширювати цей перелік своїми законами.
* **Строки обмежень:** Проаналізовано вимогу частини другої статті 64 Конституції щодо обов’язкового зазначення строку дії обмежень.
* **Доктрина «сутності права»:** Розглянуто абсолютні межі втручання у право на відпочинок.
* **Принцип *work-life balance*:** Вперше на конституційному рівні концептуалізовано баланс між працею та особистим життям.
* **Право ЄС:** Визначено методологію використання актів ЄС як орієнтирів конституційного контролю.
**Відмінність від попередньої практики:** Судді запропонували відійти від формального аналізу обмежень і запровадити триступеневий тест для визначення «сутності права». Також вони чітко розмежували поняття «об’єктивного строку» воєнного стану від неконституційного «індивідуалізованого строку» (який залежить від волі роботодавця чи поведінки працівника).
### 3. Основні положення, важливі для практичного використання
Для практикуючих юристів, правозахисників та законодавців найбільш важливими є такі висновки суддів:
1. **Неприпустимість «індивідуалізованих строків» обмежень:** Будь-яке обмеження конституційних прав під час воєнного стану повинно мати універсальний і наперед відомий строк дії. Якщо скасування обмеження прив’язане до індивідуальних обставин (наприклад, «до моменту використання перенесених днів відпустки»), це порушує принцип юридичної визначеності.
2. **Недоторканність ядра права на відпочинок:** Забезпечення мінімальної тривалості щорічної відпустки (24 календарні дні) та її оплата є невіддільною сутністю права на відпочинок, яка не може бути обмежена або скасована за жодних умов, навіть під час війни. Надання такої відпустки без збереження заробітної плати є недопустимим.
3. **Конституційний статус *work-life balance*:** Принцип балансу між роботою та особистим життям визнано іманентною цінністю Конституції України (випливає зі статей 3 та 45). Це означає, що праця не може зводити людину лише до виробничої функції, а держава зобов’язана забезпечувати умови для позатрудового розвитку особистості.
4. **Право ЄС як мірило конституційності:** Закріплений у Конституції курс на євроінтеграцію зобов’язує тлумачити національні права та свободи у сумісності зі стандартами ЄС (зокрема, Хартією основоположних прав ЄС та відповідними Директивами), що фактично обмежує дискрецію законодавця при ухваленні трудових та соціальних законів.
Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28 квітня 2026 року № 551
**Суть акта**
Цей наказ Міністерства охорони здоров’я України спрямований на внесення редакційних, техніко-юридичних та змістовних правок до попереднього наказу МОЗ № 551 від 28 квітня 2026 року. Документ уточнює правила здійснення наукових розробок у сфері судово-психіатричної та судово-психологічної експертиз, а також коригує граничні нормативи навантаження на судових експертів. Зокрема, зміни усувають технічні помилки у реквізитах затвердження документів, уніфікують термінологію та змінюють правовий статус нормативів навантаження фахівців. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
**Структура акта, основні положення та зміни**
Структурно наказ складається з шести пунктів:
* **Пункт 1** вносить уточнення до преамбули та тексту базового наказу МОЗ № 551 для приведення його у відповідність до правил нормопроектування.
* **Пункт 2** змінює Порядок здійснення наукових розробок з питань судових експертиз в установах МОЗ. Тут виправлено гриф затвердження (замість прочерків вписано реквізити наказу), додано пропущені розділові знаки, виправлено граматичну помилку («згідно додатку» замінено на «згідно з додатком») та встановлено вимогу виділяти заголовки граф у таблицях додатків напівжирним шрифтом.
* **Пункт 3** коригує Граничний норматив навантаження судових експертів. Окрім виправлення грифа затвердження та спрощення термінології (запроваджено словосполучення «Цей Граничний норматив»), з тексту виключено положення про те, що норматив «не є плановим показником, обов’язковим до досягнення», а також вилучено весь третій абзац пункту 1 та друге речення колишнього четвертого абзацу.
* **Пункти 4–6** визначають процедуру державної реєстрації акта в Мін’юсті, його оприлюднення, покладають контроль за виконанням на заступника Міністра та встановлюють порядок набрання чинності.
**Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичної діяльності експертних установ та юристів найважливішими є такі моменти:
1. **Усунення юридичних дефектів:** Заміна символів «___ № ___» у грифах затвердження Порядку наукових розробок та Граничного нормативу на реальні реквізити наказу № 551 забезпечує належну легітимність цих документів при посиланні на них у процесуальній практиці.
2. **Зміна статусу нормативів навантаження:** Виключення норми про те, що граничні нормативи навантаження не є обов’язковими до досягнення плановими показниками, суттєво змінює характер застосування цього документа. Тепер ці нормативи набувають більш імперативного (обов’язкового) характеру для керівників державних спеціалізованих установ судово-психіатричної та судово-психологічної експертиз МОЗ при розподілі роботи та оцінці ефективності експертів.
Про внесення змін до наказу Міністерства молоді та спорту України від 21 квітня 2026 року № 2272
Цей наказ вносить техніко-юридичні та редакційні зміни до Порядку ведення інформаційно-комунікаційної системи «Вебресурс «Активні парки». Документ спрямований на приведення термінології у відповідність до сучасних правописних норм та уточнення функціоналу системи. Зокрема, коригуються назви мобільних програмних продуктів та граматичні конструкції, що описують права та обов’язки користувачів. Загалом акт забезпечує належне юридичне та лінгвістичне оформлення роботи цифрового ресурсу.
**Структура акта та зміни порівняно з попередньою версією**
Структурно наказ складається з преамбули, п’яти організаційно-розпорядчих пунктів та підпунктів, які безпосередньо вносять зміни до тексту базового Порядку.
Порівняно з попередньою редакцією (наказ Мінмолодьспорту від 21 квітня 2026 року № 2272), зміни мають уточнюючий та коригуючий характер:
* **Термінологічні зміни:** застаріле поняття «мобільний додаток» замінено на нормативно коректне «мобільний застосунок», а слово «проект» приведено у відповідність до норм нового правопису — «проєкт». Також уточнено використання розділових знаків (дефіси замінено на тире).
* **Граматичне узгодження:** у переліку функцій користувачів дієслівні конструкції («створювати», «оприлюднювати», «генерувати», «формувати») замінено на віддієслівні іменники («створення», «оприлюднення», «генерування», «формування»), що є стандартною практикою для нормативно-правового стилю.
* **Уточнення змісту:** поняття «може здійснюватися» замінено на імперативне «здійснюється», а слово «розміщення» користувачів замінено на «перебування».
**Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного використання вебресурсу «Активні парки» ключовими є такі положення:
1. **Спосіб доступу до системи:** чітко визначено, що робота в системі здійснюється через вебсайт або мобільний застосунок «Активні парки» на базі операційних систем.
2. **Обсяг прав користувачів:** чітко регламентовано перелік дій, які можуть вчиняти користувачі в системі, зокрема: створення публікацій та керування ними, оприлюднення власних контактних даних, генерування QR-коду та формування звітів.
3. **Набрання чинності:** наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування після проходження обов’язкової державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.
Про внесення змін до наказу Міністерства палива та енергетики України від 09 червня 2005 року № 255
**1. Суть акта**
Цей наказ Міністерства енергетики України вносить зміни до базового наказу Міністерства палива та енергетики України від 09 червня 2005 року № 255. Головна суть документа полягає в уточненні та розширенні термінології, що використовується при розслідуванні та обліку технологічних порушень. Зокрема, сфера дії відповідної Інструкції поширюється з вузької галузі «електроенергетики» на ширшу «енергетичну сферу». Нові правила набирають чинності з дня офіційного опублікування цього наказу.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структурно наказ є лаконічним і складається з чотирьох пунктів, а також містить блок погоджень із суміжними відомствами. Основні зміни порівняно з попередньою версією документа 2005 року є термінологічними:
* У заголовку та тексті базового наказу слово «електроенергетики» замінено на «енергетики».
* У преамбулі слова «електроенергетичної галузі» замінено словами «енергетичної сфери».
* Визначено процедуру державної реєстрації акта в Міністерстві юстиції та покладено контроль за його виконанням на Першого заступника Міністра.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування найважливішим є те, що відтепер правове регулювання розслідування та обліку технологічних порушень охоплює ширший спектр об’єктів. Юристам та технічним спеціалістам підприємств енергетичного сектору необхідно враховувати ці термінологічні зміни при складанні актів розслідувань, веденні облікових журналів та взаємодії з державними органами контролю. Зміна термінології уніфікує понятійний апарат відповідно до сучасного законодавства про енергетику.
Граничний норматив навантаження судових експертів за експертними спеціальностями «Судово-психіатрична експертиза» та «Судово-психологічна експертиза» в державних спеціалізованих установах судово-психіатричної та судово-психологічної експертиз Міністерства охорони здоров’я України
**1. Суть акта**
Цей нормативний акт встановлює чіткі граничні ліміти робочого навантаження для судових експертів-психіатрів та експертів-психологів, які працюють у державних установах Міністерства охорони здоров’я України. Документ визначає максимальну кількість експертиз, яку один фахівець має виконати протягом місяця, детально розподіляючи їх за категоріями судових справ. Головна мета акта — забезпечити баланс між обсягом роботи експертів та якістю і своєчасністю надання ними висновків для правоохоронних органів і судів. При цьому встановлено, що надмірне навантаження не звільняє експерта від відповідальності за порушення строків виконання досліджень.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Документ має лаконічну структуру і складається з 7 пунктів. Основні положення визначають базовий норматив експертиз (10 на місяць при 40-годинному робочому тижні), правила його пропорційного коригування у разі зміни тривалості робочого часу, а також специфіку обліку тривалих та комісійних експертиз.
Щодо змін, внесених Наказом МОЗ № 621 від 14.05.2026 року (які були ухвалені невдовзі після затвердження основного документа), то ними було скориговано пункт 1. Зокрема, було виключено третій абзац цього пункту та уточнено взаємозв’язок між нормативами навантаження та строками проведення експертиз. Було чітко зафіксовано правило: перевищення встановленого ліміту навантаження не може слугувати виправданням для порушення строків проведення експертизи.
**3. Основні положення для практичного використання**
Для практичної діяльності та контролю за роботою експертних установ найбільш важливими є такі правила:
* **Чіткий помісячний ліміт:** Базовий норматив становить 10 експертиз на місяць. Якщо робочий час експерта відрізняється від 40 годин на тиждень, цей ліміт пропорційно перераховується.
* **Квотування за видами справ:**
* *Для судово-психіатричних експертів* у межах 10 експертиз обов’язково має бути: 2 цивільні справи (щодо дієздатності осіб), 1 справа про адмінправопорушення та 7 кримінальних проваджень (з яких не більше 4 щодо неповнолітніх або осіб під вартою).
* *Для експертів-психологів* ліміт розподіляється так: 1 експертиза з аналізом відеоматеріалів, 1 адміністративна та 8 кримінальних проваджень (так само не більше 4 щодо вразливих категорій осіб або тих, хто під вартою).
* **Правила взаємозамінності:** Якщо неможливо провести експертизу за певним профілем (наприклад, адмінсправу або дослідження відео), норматив компенсується іншими визначеними категоріями справ (цивільними чи кримінальними відповідно).
* **Особливості обліку:**
* Якщо експертиза триває більше місяця, вона зараховується в норматив того місяця, коли фактично складено фінальний висновок.
* У комісійних експертизах робота зараховується лише тому експерту, який офіційно визначений доповідачем у справі.
* До нормативу зараховуються виключно ті експертизи, які призначені уповноваженими суб’єктами (судом, слідчим, прокурором тощо) у межах відповідних процесуальних кодексів.
Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 грудня 2025 року № 1935
**1. Суть акта**
Цей наказ системно врегульовує питання науково-методичного забезпечення та нормування праці у сфері судово-психіатричної та судово-психологічної експертиз в системі Міністерства охорони здоров’я України. Документ запроваджує чіткі правила проведення прикладних наукових досліджень, які стають основою для розробки нових експертних методик. Також він впроваджує граничні нормативи навантаження на судових експертів відповідних спеціальностей. Це спрямовано на підвищення якості експертних висновків та оптимізацію планування кадрових ресурсів у державних спеціалізованих установах.
**2. Структура акта, його основні положення та зміни**
Структурно наказ складається з розпорядчої частини, яка вносить зміни до базового наказу МОЗ № 1935 від 23 грудня 2025 року «Про організацію судово-експертної діяльності у галузі судової психіатрії та психології», та двох затверджених додатків:
* Порядку здійснення наукових розробок з питань організації та проведення експертиз;
* Граничних нормативів навантаження судових експертів за спеціальностями «Судово-психіатрична експертиза» та «Судово-психологічна експертиза».
Основна зміна порівняно з попередніми версіями нормативної бази полягає в інтеграції наукової діяльності безпосередньо в організаційну структуру судово-експертної служби МОЗ. Раніше процеси розробки методик не мали настільки деталізованої процедури планування, державної реєстрації, затвердження та фінансування, а нормативи навантаження експертів не були чітко пов’язані з кадровим плануванням установ.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичної діяльності та розуміння того, як тепер працюватиме система, ключовими є такі положення затвердженого Порядку:
* **Суб’єктний склад:** Наукові дослідження проводяться виключно на базі державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України». Виконавцями можуть бути лише особи з кваліфікацією судового ексерта (психіатри чи психологи), для яких цей інститут є основним місцем роботи.
* **Обмеження участі:** Науковий працівник має право брати участь у виконанні лише одного наукового дослідження одночасно. Строк виконання такого дослідження обмежений і не може перевищувати трьох років.
* **Процедура затвердження:** Тематика досліджень визначається вченою радою інституту, але обов’язково затверджується МОЗ України. Після затвердження теми установа зобов’язана здійснити її державну реєстрацію.
* **Впровадження результатів:** Розроблені за результатами досліджень нові методики проведення експертиз затверджуються вченою радою інституту та подаються на погодження до МОЗ України.
* **Фінансування:** Наукова діяльність фінансується за рахунок коштів державного бюджету, які виділяються Інституту судової психіатрії на здійснення судово-експертної діяльності.
* **Нормування праці:** Запровадження граничних нормативів навантаження на експертів дозволяє встановити чіткі межі кількості експертиз, які може виконати один фахівець, що безпосередньо впливає на якість та об’єктивність експертних висновків для правоохоронних органів та судів.
Про затвердження Змін до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі
****
### 1. Суть акта
Цей наказ Міністерства фінансів України реформує та технологічно спрощує процес примусового стягнення коштів (зокрема, податкового боргу) в електронній формі. Документ запроваджує групування платіжних інструкцій та розпоряджень про їх відкликання у спеціальні електронні переліки (реєстри) з лімітом до 5 000 документів в одному файлі. Такий крок оптимізує інформаційну взаємодію між Податковою службою, Казначейством та банками (надавачами платіжних послуг) через автоматизацію процесів та використання кваліфікованих електронних печаток.
—
### 2. Структура акта та основні зміни порівняно з попередньою редакцією
Наказ складається з основного тексту (6 пунктів, що визначають терміни впровадження, перехідний період та відповідальних осіб) та додатка із безпосередніми змінами до чотирьох розділів базового Порядку (затвердженого наказом Мінфіну № 669).
**Основні зміни порівняно з попередньою версією:**
* **Нові електронні документи:** Запроваджено поняття «перелік платіжних інструкцій» та «перелік розпоряджень про відкликання платіжних інструкцій» як консолідованих електронних реєстрів.
* **Кількісні обмеження:** Встановлено жорсткий ліміт — один перелік може містити не більше ніж 5 000 інструкцій або розпоряджень.
* **Зміна типу підпису:** Замість індивідуальних кваліфікованих електронних підписів (КЕП) посадових осіб запроваджено обов’язкове накладання кваліфікованої електронної печатки територіального органу ДПС на весь перелік документів.
* **Автоматизація контролю:** Казначейство зобов’язали здійснювати автоматичну перевірку реквізитів отриманих платіжних інструкцій протягом максимум однієї години з моменту надходження.
—
### 3. Основні положення, важливі для практичного використання
Для практичної діяльності та розуміння роботи системи ключовими є такі положення:
* **Терміни впровадження:** Наказ набирає чинності з дня опублікування, проте ключові зміни (Пункт 1) та запуск оновленого софту ДПС і Казначейства заплановані на **1 червня 2026 року**.
* **Тимчасовий перехідний період:** Протягом трьох місяців з дня набрання чинності змінами територіальні органи ДПС мають право опрацьовувати переліки як шляхом накладання КЕП уповноважених осіб, так і/або кваліфікованої електронної печатки органу ДПС. Це мінімізує ризики технічних збоїв на етапі переходу.
* **Електронний журнал:** Усі опрацьовані інструкції та розпорядження відображаються в електронному журналі в інформаційно-комунікаційній системі (ІКС) ДПС, що дозволяє в реальному часі відстежувати статус їх виконання банками.
Про затвердження Порядку ведення інформаційно-комунікаційної системи «Вебресурс «Активні парки»
**1. Суть акта**
Цей наказ затверджує Порядок функціонування державної інформаційно-комунікаційної системи «Вебресурс «Активні парки». Головною метою створення цієї платформи є залучення різних верств населення до оздоровчої рухової активності та координація роботи спортивних фахівців. Документ чітко визначає правила користування вебресурсом, права користувачів різних рівнів та обов’язки адміністратора системи. Фактично, цей акт закладає правову основу для цифровізації масового спорту в межах реалізації соціального проєкту «Активні парки — локації здорової України».
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структурно документ складається з основного наказу Міністерства молоді та спорту України (5 пунктів) та безпосередньо Порядку ведення системи, який містить 12 пунктів. Порядок визначає термінологію (зокрема, поняття верифікації, особистого кабінету, фахівця), мету, завдання, технічні можливості системи, а також правовий статус її суб’єктів. Власником системи є держава в особі Мінмолодьспорту.
Щодо змін, то текст акта містить суттєві уточнення, внесені Наказом Мінмолодьспорту № 2742 від 11.05.2026 року. Ці зміни деталізували статус розпорядника та адміністратора системи — ним визначено державну установу «Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення «Агенція учнівського, студентського та масового спорту України». Також коригувань зазнали положення щодо функціонування мобільного застосунку на операційних системах iOS та Android, уточнення прав фахівців щодо генерації QR-кодів для заходів та інтеграції публічної частини системи з вебсайтом Агенції.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для громадян та професійної спільноти ключове значення мають такі практичні аспекти Порядку:
* **Безкоштовність та цілодобовість:** Користування системою є повністю безкоштовним та доступним у режимі 24/7 (за винятком періодів технічних робіт).
* **Рівні доступу (ролі користувачів):**
* *Зареєстрований користувач* може переглядати інформацію про майданчики та заходи.
* *Верифікований користувач* (який підтвердив профіль через одноразовий код) отримує право вступати до спортивних клубів, реєструватися на заходи та фіксувати свої тренування.
* *Фахівець* (координатор, тренер) має розширені права: створювати спортивні майданчики та клуби, керувати заходами, оприлюднювати контакти та генерувати QR-коди для реєстрації учасників.
* **Обов’язковість геолокації:** Для коректної роботи системи та пошуку найближчих спортивних локацій чи заходів користувач має надати системі дозвіл на визначення геолокації свого пристрою.
* **Офіційна адреса:** Публічна частина системи функціонує в інтернеті на базі офіційного вебсайту Агенції за адресою: https://sportforall.gov.ua/.
Про затвердження Порядку здійснення наукового та науково-методичного забезпечення підготовки спортсменів національних збірних команд України
**1. Суть акта**
Цей наказ затверджує єдиний та систематизований механізм організації, координації та реалізації наукового і науково-методичного супроводу підготовки українських спортсменів національних збірних команд. Документ спрямований на практичне впровадження новітніх наукових розробок, інформаційних ресурсів та передового досвіду безпосередньо у тренувальний і змагальний процеси. Він чітко регламентує взаємодію між спортсменами, тренерами, науковцями та профільними установами для підвищення ефективності виступів на міжнародній арені. Пріоритет у такому забезпеченні надається спортсменам-кандидатам на участь в Олімпійських, Паралімпійських, Дефлімпійських та Всесвітніх іграх.
—
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Документ складається безпосередньо з наказу Міністра та затвердженого ним Порядку, який має чітку структуру із 6 розділів:
* **Розділ I (Загальні положення):** визначає термінологічний апарат (зокрема, поняття етапного, поточного та оперативного контролю, комплексної наукової групи) та коло суб’єктів, на яких поширюється дія Порядку.
* **Розділ II (Основні напрями наукових досліджень):** окреслює теоретико-методологічні, медико-біологічні, психологічні та педагогічні аспекти досліджень, а також напрями науково-методичного контролю й аналітики.
* **Розділ III (Форми організації):** встановлює конкретні форми роботи (науково-дослідні роботи, розробка планів підготовки, звіти, статті тощо).
* **Розділ IV (Діяльність комплексних наукових груп):** деталізує порядок створення, завдання та персональний склад таких груп.
* **Розділ V (Планування та критерії оцінювання):** визначає вимоги до річного планування та критерії оцінки ефективності наукового супроводу.
* **Розділ VI (Фінансування):** регулює питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення.
*Щодо змін у порівнянні з попередньою практикою:* Цей Порядок є новим уніфікованим документом, який прийшов на зміну фрагментарному регулюванню. Він вперше на нормативному рівні чітко структурує діяльність комплексних наукових груп (КНГ), встановлює конкретні критерії оцінки результативності наукового супроводу та впроваджує трирівневу систему контролю (етапний, поточний, оперативний) із використанням сучасних науково-обґрунтованих протоколів.
—
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування цього акта ключовими є такі положення:
* **Статус та створення Комплексних наукових груп (КНГ):** КНГ є тимчасовими об’єднаннями фахівців, які створюються розпорядчим актом керівника наукової/спортивної установи або на підставі договорів і меморандумів. Це дає правову основу для залучення сторонніх наукових установ до підготовки збірних.
* **Міждисциплінарний склад КНГ:** До груп обов’язково залучаються фахівці трьох напрямів:
1. *Педагогічного* (аналіз навантажень, тестування техніко-тактичних дій);
2. *Медико-біологічного* (оцінка адаптації організму, функціонального стану, відновних процесів та розробка дозволених засобів стимуляції працездатності);
3. *Психологічного* (корекція психоемоційного стану та мікроклімату в команді).
* **Регламентація системи контролю:** Чітко розмежовано етапний контроль (оцінка довготривалих змін за макроцикл), поточний контроль (оцінка стану в межах мікроциклу) та оперативний контроль (оцінка реакції на конкретне тренувальне завдання).
* **Критерії оцінки результативності:** Результат роботи науковців оцінюється за конкретними практичними показниками: впровадження нових технологій, отримання патентів, створення індивідуальних програм харчування та методик адаптації до кліматичних умов, а також підготовка офіційних звітів і наукових праць.
* **Джерела фінансування:** Визначено, що фінансування здійснюється за рахунок замовників, грантів та інших джерел, не заборонених законом, із використанням власної матеріально-технічної бази установ.
