Реформа процедури бронювання військовозобов’язаних (Постанова КМУ)
Уряд суттєво посилив вимоги до бронювання працівників, обмеживши термін дії вже наданих статусів критичності підприємств кінцевою датою — 1 вересня 2026 року. Головні зміни стосуються підвищення середнього зарплатного порогу для отримання статусу критичності до 3 мінімальних зарплат, а для приватних компаній у зонах бойових дій — до 2,5 мінімальних зарплат. Також запроваджено обов’язок роботодавців самостійно анулювати бронювання через портал Дія у разі перевищення встановлених лімітів під загрозою повної втрати статусу критично важливого підприємства.
Затвердження звіту ТСК Верховної Ради з захисту прав інвесторів (Постанова ВРУ)
Парламент ухвалив звіт спеціальної комісії, яка ініціювала розробку важливих законодавчих змін для захисту бізнесу від тиску правоохоронних органів. Серед напрацьованих ініціатив — законопроєкти щодо додаткових гарантій суб’єктам господарювання під час кримінальних проваджень, уточнення порядку арешту нерухомого майна та нових правил трудових відносин в умовах воєнного стану. Документ також фіксує успішні алгоритми виведення підприємств із категорії ризикових платників податків та врегулювання спорів щодо митної вартості імпорту.
Прискорення запуску нових правил бюджетних витрат (Наказ Мінфіну № 273)
Міністерство фінансів оперативно перенесло термін набрання чинності оновленим Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами. Замість раніше передбаченого тримісячного відтермінування після оприлюднення, нові правила вводяться в дію вже з 1 червня 2026 року. Ця процедурна зміна зобов’язує всіх розпорядників та одержувачів бюджетних коштів завчасно перейти на нову систему обслуговування для уникнення затримок у фінансуванні.
Обмеження на переведення та поновлення студентів (Накази МОН № 687 та № 808)
Міністерство освіти і науки на період дії воєнного стану суттєво обмежило можливості переведення та поновлення здобувачів освіти на денну або дуальну форми навчання. Такі зміни тепер дозволені лише для осіб, які не досягли призовного віку, звільнених військовослужбовців або тих, хто має право на відстрочку за законом. Окрім цього, повністю заборонено поновлення на застарілі освітні рівні «спеціаліст» чи «молодший спеціаліст», а верифікація військово-облікових даних здійснюватиметься через пряму електронну взаємодію ЄДЕБО та реєстру «Оберіг».
Новий порядок розкриття інсайдерської інформації (Рішення НКЦПФР)
Регулятор запровадив нові європейські стандарти контролю за інсайдерською інформацією на українських ринках капіталу, які почнуть діяти з 1 січня 2027 року. Емітенти цінних паперів, допущених до торгів, зобов’язані розкривати таку інформацію не пізніше наступного робочого дня через власні вебсайти, бази даних авторизованих агентів та систему НКЦПФР. Нові правила також зобов’язують емітентів вести детальні електронні списки інсайдерів та письмово повідомляти осіб про включення до таких переліків, за винятком емітентів державних та муніципальних облігацій.
Зміна строків рейтингування на ринках капіталу (Рішення НКЦПФР)
Комісія змістила кінцевий термін запровадження нових вимог у сфері рейтингування на ринках капіталу. Раніше встановлену дату запуску змінено з «25 грудня» на «31 грудня», що дозволяє синхронізувати нові правила із закінченням календарного та бюджетного року. Ця точкова зміна надає суб’єктам рейтингової діяльності додатковий час для приведення своїх процедур у відповідність до нових нормативних стандартів.
Кадрові зміни та ветеранська політика в Національній гвардії (Накази МВС)
Міністерство внутрішніх справ виправило техніко-юридичну помилку у визначенні граничних військових звань для офіцерського складу Нацгвардії. Разом із цим, відомство запровадило спеціалізовані посади помічників з питань ветеранської політики на всіх рівнях управління — від Головного командування до окремих батальйонів та військових вишів. Нові посади замінюють загальних помічників керівників та покликані забезпечити професійний супровід військовослужбовців і звільнених у запас ветеранів безпосередньо у військових частинах.
Рішення ЄСПЛ щодо ефективності розслідування смерті військовослужбовців
Європейський суд з прав людини визнав порушення Україною процесуального аспекту права на життя (стаття 2 Конвенції) через неефективне та надмірно тривале розслідування загибелі слідчого у власному кабінеті. Суд наголосив, що затягування слідства на понад 15 років призвело до уникнення підозрюваним відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Водночас матеріальний аспект порушення не встановлено, оскільки надані матеріали не довели причетність представників держави до самої смерті «поза розумним сумнівом».
Рішення ЄСПЛ про незаконність тривалих заборон на виїзд боржників за кордон
Суд визнав порушенням свободи пересування тривале обмеження права громадянина на виїзд за кордон через невиконані борги без можливості регулярного перегляду такого заходу, навіть після визнання його банкрутом. ЄСПЛ чітко вказав, що наявність у особи паспорта іншої держави, який фактично дозволяв здійснювати поїздки, не усуває протиправності накладеної Україною заборони. Рішення обмежує практику автоматичного продовження прикордонних обмежень для боржників без належного індивідуального обґрунтування.
Рішення ЄСПЛ у справі «Вихор проти України» щодо НСРД стосовно адвокатів
ЄСПЛ визнав протиправним проведення негласних слідчих дій (НСРД) стосовно адвоката через шаблонність судових ухвал та відсутність оцінки їхньої пропорційності, що порушило право на приватність. Суд вкотре констатував системну проблему відсутності в Україні ефективного механізму оскарження НСРД після їхнього проведення. Окрім цього, визнано порушенням тривалість кримінального провадження, яке перебуває на стадії першої інстанції понад 10 років, та зобов’язано державу сплатити заявнику 4 800 євро компенсації.
А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:
Про облікову ціну банківських металів
**1. Суть акта**
Цей документ є офіційним повідомленням Національного банку України про встановлення облікових цін на банківські метали станом на 2 червня 2026 року. Він визначає вартість однієї тройської унції золота, срібла, платини та паладію у національній валюті України — гривні. Цей регуляторний акт виконує важливу інформаційно-облікову функцію для фінансового сектору країни. Встановлені показники використовуються банками та іншими суб’єктами господарювання для бухгалтерського обліку та оцінки активів.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структура документа є лаконічною та представлена у формі таблиці з супроводжувальною правовою приміткою. Вона містить класифікаційні дані (цифрові та літерні коди валют згідно з міжнародними стандартами), одиницю виміру (1 тройська унція), назву металу та безпосередньо його облікову ціну. Порівняно з попередніми щоденними версіями таких повідомлень, структура документа залишається незмінною, а фактичні зміни стосуються виключно числових значень вартості металів, що коригуються відповідно до коливань на світових ринках.
**3. Основні положення для практичного використання**
Для практичної діяльності юристів, бухгалтерів та фінансистів ключове значення мають такі положення:
* **Конкретні цінові орієнтири:** встановлено вартість золота (199 655,40 грн), срібла (3 353,51 грн), платини (86 120,57 грн) та паладію (60 264,42 грн) за тройську унцію.
* **Обмеження зобов’язань НБУ:** найважливішим юридичним застереженням є примітка, яка вказує, що встановлені ціни є виключно обліковими. Національний банк України не бере на себе зобов’язань купувати чи продавати зазначені банківські метали за цими цінами. Це означає, що ринкові операції комерційних банків можуть здійснюватися за іншими курсами.
Про офіційний курс гривні щодо іноземних валют
**1. Суть акта**
Цей документ є офіційним повідомленням Національного банку України, яким встановлюється офіційний курс гривні щодо іноземних валют та спеціальних прав запозичення (СПЗ) на 2 червня 2026 року. Акт визначає вартість національної валюти України щодо 39 ключових іноземних валют та міжнародного резервного активу. Встановлені показники призначені для відображення в бухгалтерському обліку, здійснення операцій НБУ з Державною казначейською службою України, а також для інших випадків, визначених чинним законодавством. При цьому документ чітко зазначає, що встановлення цих курсів не створює для Нацбанку зобов’язань щодо купівлі чи продажу валюти за вказаними ставками.
**2. Структура акта та зміни**
Структура повідомлення є стандартною та складається з табличної частини та нормативного застереження (примітки). Таблиця містить п’ять інформаційних стовпчиків: цифровий код валюти, літерний код, кількість одиниць валюти, її назву та офіційний курс. Порівняно з аналогічними щоденними повідомленнями регулятора, структура та форма документа залишаються незмінними, оскільки це щоденний акт, який змінює виключно кількісні показники курсів валют (зокрема, курс долара США зафіксовано на рівні 44,3023 грн, євро — 51,5989 грн) відповідно до ринкових показників на конкретну дату.
**3. Основні положення для практичного використання**
Для практичного застосування ключове значення мають конкретні цифрові показники курсів валют, наведені в таблиці. Вони є обов’язковою базою для розрахунку митних платежів, податкових зобов’язань при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а також для переоцінки валютних статей балансу в бухгалтерському обліку суб’єктів господарювання. Особливу увагу слід звернути на примітку: дані курси є обов’язковими для офіційного обліку та розрахунків із державними органами, але не визначають комерційні курси купівлі-продажу валюти на міжбанківському чи готівковому ринках.
Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час
****
### 1. Суть акта
Ця постанова Кабінету Міністрів України суттєво реформує та посилює контроль за процедурою бронювання військовозобов’язаних працівників на період мобілізації. Вона запроваджує нові, більш жорсткі вимоги до рівня заробітної плати заброньованих осіб та обмежує термін дії вже наданих статусів критичної важливості підприємств до 1 вересня 2026 року. Документ зобов’язує профільні міністерства та місцеві адміністрації переглянути критерії визначення критичності підприємств для уникнення зловживань. Також встановлюється сувора відповідальність для роботодавців за перевищення встановлених лімітів бронювання.
—
### 2. Структура акта, основні положення та зміни
Постанова складається з текстуальної частини (6 пунктів), яка визначає строки перегляду рішень та технічні завдання для міністерств, а також Додатка, що вносить безпосередні зміни до базової Постанови КМУ № 76 від 27 січня 2023 року.
**Основні зміни порівняно з попередніми версіями:**
* **Термін дії статусів:** Усі чинні рішення про визнання підприємств критично важливими діятимуть лише до закінчення їхнього строку, але в будь-якому разі не довше ніж до 1 вересня 2026 року.
* **Зарплатний поріг:** Загальний коефіцієнт середньої заробітної плати на підприємстві для отримання статусу критичності підвищено з 2,5 до 3 мінімальних заробітних плат.
* **Вимоги для підприємств у зоні бойових дій:** Для заброньованих працівників приватних підприємств, що діють на територіях можливих або активних бойових дій, встановлено обов’язковий поріг щомісячної зарплати на рівні не менше 2,5 мінімальних зарплат (із переліком винятків для комунального, державного та енергетичного секторів).
* **Контроль лімітів:** Запроваджено обов’язок роботодавця протягом 10 робочих днів самостійно подавати заяву через Портал Дія на анулювання бронювання у разі перевищення лімітів.
* **Резиденти Дія Сіті:** Уточнено вимоги щодо підтвердження статусу резидента через податкову звітність за останні 6 календарних місяців.
—
### 3. Основні положення для практичного використання
Для бізнесу та юристів у практичній діяльності найбільш важливими є такі правила:
1. **Обов’язковий перегляд критеріїв:** Державні органи та ОВА мають до 10 червня 2026 року переглянути свої критерії критичності, а до 1 липня 2026 року — проаналізувати всі підприємства на відповідність новим вимогам. Підприємствам потрібно готуватися до повторного підтвердження свого статусу.
2. **Жорстке покарання за перевищення лімітів:** Якщо підприємство перевищить ліміти бронювання (зазвичай це 50% військовозобов’язаних) і вчасно не анулює “зайві” бронювання, це стане прямою підставою для повного позбавлення підприємства статусу критично важливого.
3. **Правило “одного місця роботи” для сумісників:** Військовозобов’язані, які працюють за сумісництвом або мають відстрочку за іншими статтями закону (наприклад, за станом здоров’я чи сімейними обставинами), тепер враховуються в загальний ліміт бронювання підприємства лише за одним (основним) місцем роботи. Це спрощує розрахунок квот для роботодавців.
4. **Цифровізація процесу:** До 1 серпня 2026 року Міноборони, Мінцифри та Пенсійний фонд мають повністю синхронізувати свої бази даних для автоматичної перевірки відповідності заброньованих осіб новим вимогам (зокрема, щодо рівня нарахованої зарплати).
Про звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів
**1. Суть акта**
Ця Постанова Верховної Ради України затверджує та бере до відома офіційний звіт Тимчасової спеціальної комісії (ТСК) з питань захисту прав інвесторів. Документ підсумовує практичні результати роботи комісії щодо розгляду звернень бізнесу, протидії рейдерству та усунення зловживань з боку контролюючих і правоохоронних органів. У звіті зафіксовано успішне вирішення проблемних кейсів та захист інвестицій на загальну суму понад 3 мільярди гривень. По суті, цей акт є офіційним підтвердженням дієвості парламентського контролю як інструменту захисту прав інвесторів в Україні.
—
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структурно документ складається з тексту самої Постанови (двох пунктів про взяття звіту до відома та набрання чинності з дня оприлюднення) та великого Додатка, який містить безпосередньо Звіт ТСК.
Звіт поділений на шість логічних розділів:
* **I. Загальні положення:** визначає правові підстави створення ТСК (утворена 29 квітня 2025 року) та її персональний склад (15 народних депутатів).
* **II. Результати роботи:** містить статистику (прийнято до розгляду 17 звернень, захищено понад 3 млрд грн інвестицій).
* **III. Успішні кейси:** деталізує 8 конкретних прикладів вирішення конфліктів (відновлення прав власників, скасування арештів, видача ліцензій).
* **IV. Законодавча діяльність:** перелічує напрацьовані законопроєкти.
* **V. Основні виклики та тенденції:** систематизує головні проблеми бізнесу (рейдерство, тиск правоохоронців, проблеми з ліцензуванням).
* **VI. Висновки:** констатує ефективність парламентського контролю в умовах воєнного стану.
Оскільки це звітний документ про діяльність тимчасового органу, він не вносить безпосередніх змін до інших законів, а фіксує динаміку та результати роботи ТСК за звітний період.
—
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
****
*(Цей акт безпосередньо пов’язаний із реформуванням Кримінального процесуального кодексу України, регулюванням трудових відносин під час воєнного стану, а також питаннями оподаткування та митного контролю).*
Для практичного використання юристами та бізнесом найважливішими є такі положення звіту:
* **Законодавчі орієнтири (зміни до Кодексів та законів):** ТСК виступила ініціатором важливих законопроєктів, які бізнесу варто відстежувати для захисту своїх прав:
* Зміни до КПК України щодо покращення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час кримінальних проваджень (законопроєкт № 12439).
* Зміни до КПК України щодо уточнення порядку арешту нерухомого майна (законопроєкт № 14325).
* Зміни щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану (законопроєкт № 13335).
* **Прецеденти вирішення спорів у фіскальній та митній сферах:** У звіті зафіксовано успішні алгоритми виведення підприємств із категорії ризикових платників податків (кейс ТОВ “КРОЗ”) та врегулювання питань визначення митної вартості імпорту (кейс Асоціації “Теплиці України”). Це показує дієві механізми захисту у спорах з ДПС та ДМС.
* **Інструмент позасудового захисту:** Практичні кейси (зокрема, щодо скасування незаконних реєстраційних дій через Мін’юст або скасування необґрунтованих арештів майна) доводять, що звернення до ТСК є ефективним альтернативним інструментом швидкого реагування на рейдерство та тиск з боку державних органів.
Про внесення зміни до пункту 3 наказу Міністерства фінансів України від 24 квітня 2026 року № 219
**1. Суть акта**
Цей наказ Міністерства фінансів України коригує термін набрання чинності раніше прийнятими змінами до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами. Замість раніше передбаченого тримісячного відтермінування після публікації, оновлені правила казначейського обслуговування вводяться в дію значно раніше — з 1 червня 2026 року. Документ спрямований на оперативне прискорення запуску нового механізму бюджетних витрат. Це важливий процедурний крок для своєчасного забезпечення бюджетного процесу.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Структурно наказ є лаконічним і складається з чотирьох пунктів, а також містить гриф погодження з Головою Державної казначейської служби України.
* **Основна зміна (пункт 1):** у тексті попереднього наказу Мінфіну від 24 квітня 2026 року № 219 слова «через три місяці з дня його офіційного опублікування» замінено на конкретну дату — «з 01 червня 2026 року».
* **Процедурні положення (пункти 2–4):** визначають обов’язок Департаменту державного бюджету забезпечити реєстрацію акта в Мін’юсті та його оприлюднення, встановлюють, що цей наказ набирає чинності з дня опублікування, а контроль за виконанням покладається на першого заступника Міністра фінансів та Голову Держказначейства.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування головне значення має зміна часових рамок. Усі розпорядники та одержувачі бюджетних коштів, а також територіальні органи Державної казначейської служби мають враховувати, що нові правила обслуговування державного бюджету за витратами (затверджені наказом № 219) стають обов’язковими до виконання саме з 1 червня 2026 року. Сам коригуючий наказ № 273 набуває чинності з дня його офіційного опублікування, що юридично закріплює нову дату старту реформи казначейського обслуговування.
Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2026 року № 687
****
**1. Суть акта**
Цей наказ є нормативно-правовим актом, який вносить техніко-юридичні та змістовні зміни до раніше прийнятого наказу Міністерства освіти і науки України № 687 від 27 квітня 2026 року. Основна суть документа полягає в уточненні правових підстав для регулювання питань поновлення та зміни статусу здобувачів вищої та фахової передвищої освіти в умовах воєнного стану. Зокрема, нормативне підґрунтя доповнено прямим посиланням на закон про введення воєнного стану в Україні. Окрім цього, акт коригує внутрішні посилання на конкретні структурні одиниці базового наказу для уникнення правових колізій.
**2. Структура акта, його основні положення та зміни**
Структурно наказ є лаконічним і складається з п’яти пунктів:
* **Пункт 1** містить безпосередні зміни до попереднього наказу № 687. По-перше, преамбулу доповнено посиланням на Закон України «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. По-друге, у пункті 9 базового наказу слова «четвертого, п’ятого, шістнадцятого і сімнадцятого» замінено на точніші відсилки: «третього, четвертого підпункту 1, дев’ятого, десятого підпункту 2».
* **Пункти 2–4** врегульовують процедурні питання: обов’язок Директорату вищої освіти та освіти дорослих забезпечити державну реєстрацію наказу в Мін’юсті, внесення відміток до архівних справ та покладання контролю за виконанням на заступника Міністра.
* **Пункт 5** визначає, що наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування ключовими є два аспекти:
1. **Юридична прив’язка до воєнного стану:** Внесення згадки про Закон № 2102-IX офіційно пов’язує особливі правила поновлення студентів та зміни їхнього статусу із правовим режимом воєнного стану. Це є визначальним для легітимності всіх подальших рішень адміністрацій закладів освіти.
2. **Точність правозастосування:** Зміна нумерації абзаців та підпунктів у пункті 9 базового наказу є критично важливою для відповідальних працівників закладів освіти (деканатів, приймальних та юридичних служб). При підготовці наказів про поновлення чи зміну статусу здобувачів освіти необхідно посилатися виключно на оновлену редакцію пунктів (а саме: третього, четвертого підпункту 1, дев’ятого, десятого підпункту 2), щоб уникнути технічних помилок, які можуть призвести до скасування таких рішень.
Зміни до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, а також особами, які надають забезпечення за такими цінними паперами, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 червня 2023 року № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2023 року за № 1307/40363
Цей нормативно-правовий акт вносить зміни до правил розкриття інформації емітентами цінних паперів на ринках капіталу України. Головна суть документа полягає у запровадженні чіткого порядку розкриття інсайдерської інформації емітентами, чиї цінні папери допущені або подані до допуску на організованих ринках. Водночас рішення чітко визначає перелік державних та муніципальних цінних паперів, на які цей обов’язок не поширюється. Фактично, документ узгоджує процедури розкриття інформації із вимогами профільного закону про ринки капіталу.
Структурно цей акт є лаконічним і складається з чотирьох пунктів, які безпосередньо змінюють чинне Положення № 608. Основне нововведення — доповнення Розділу VII новою главою 10, яка безпосередньо присвячена інсайдерській інформації. Порівняно з попередньою версією Положення, де цей механізм не був виокремлений, тепер з’явилося пряме відсилання до спеціального Положення про інсайдерську інформацію та її розкриття. Інші пункти документа мають техніко-юридичний характер: вони переформатовують нумерацію наступних пунктів (з 137–139 на 139–141) та коригують відповідні посилання у тексті й додатках.
Для практичного використання цього акта найбільш важливими є два положення:
1. **Коло зобов’язаних осіб:** Обов’язок розкривати інсайдерську інформацію покладається на емітентів, чиї цінні папери вже торгуються на організованих ринках капіталу або щодо яких лише подано заявку на допуск до таких торгів.
2. **Перелік винятків:** Чітко визначено фінансові інструменти, на які цей обов’язок не поширюється. Це державні облігації, казначейські зобов’язання, облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та облігації місцевих позик.
Про затвердження Положення про інсайдерську інформацію та її розкриття на ринках капіталу
**1. Суть акта**
Цей нормативний акт системно врегульовує питання обігу та розкриття інсайдерської інформації на українських ринках капіталу з метою запобігання зловживанням та забезпечення прозорості. Він чітко визначає критерії віднесення відомостей до інсайдерської інформації, встановлює жорсткі вимоги та строки для її оприлюднення, а також регламентує порядок ведення списків інсайдерів. Окрім цього, документ окреслює чіткі межі правомірної поведінки учасників ринку, за яких використання такої інформації не вважатиметься порушенням. Головне завдання акта — впровадження єдиних європейських стандартів контролю за інсайдерською інформацією на вітчизняному ринку.
—
**2. Структура акта та зміни порівняно з попередніми версіями**
Рішення має чітку та послідовну структуру. Воно складається безпосередньо з тексту рішення (яке вводиться в дію з **1 січня 2027 року**) та затвердженого ним Положення, що містить 5 розділів та 9 практичних додатків (шаблонів повідомлень та списків).
Розділи Положення регламентують:
* **Розділ I:** Загальні положення (визначення термінів, сфера дії та винятки).
* **Розділ II:** Критерії визначення інформації як інсайдерської.
* **Розділ III:** Порядок та способи розкриття інформації, а також механізми відтермінування розкриття.
* **Розділ IV:** Правила ідентифікації інсайдерів, складання, оновлення та зберігання їхніх списків.
* **Розділ V:** Вичерпний перелік випадків правомірної поведінки осіб, що володіють інсайдерською інформацією.
**Ключові зміни:** Рішенням не лише затверджується нове Положення, а й одночасно вносяться системні зміни до чинного *Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів* (затвердженого рішенням НКЦПФР № 608 від 06.06.2023). Це дозволяє повністю синхронізувати загальні процеси розкриття регулярної/особливої інформації емітентів із новими специфічними вимогами щодо інсайдерських даних.
—
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичної діяльності емітентів, інвесторів та професійних учасників ринку ключовими є такі правила:
* **Сфера дії та винятки:** Вимоги Положення поширюються на емітентів, чиї фінансові інструменти допущені до торгів на організованих ринках (або щодо яких подано заявку на допуск). **Виняток** становлять державні облігації, казначейські зобов’язання, державні деривативи, облігації ФГВФО та облігації місцевих позик — на них ці правила не поширюються.
* **Строки та канали розкриття:** Інсайдерська інформація має бути розкрита **не пізніше завершення наступного робочого дня** після її виникнення. Розкриття здійснюється одночасно трьома шляхами: розміщенням на власному вебсайті (у спеціальному розділі, де вона має зберігатися щонайменше 5 років), у базі даних авторизованого агента з розкриття та поданням до НКЦПФР в машинозчитуваному форматі XML.
* **Правила відтермінування розкриття:**
* *Нефінансові установи* мають право самостійно відтермінувати розкриття, якщо воно загрожує їхнім законним інтересам, не вводить ринок в оману і забезпечено конфіденційність (про що негайно повідомляють НКЦПФР з наданням пояснень).
* *Фінансові установи* можуть відтермінувати розкриття з міркувань фінансової стабільності лише за **попередньою згодою НКЦПФР**, яка розглядає таке звернення до 10 робочих днів.
* **Списки інсайдерів:** Емітенти та особи, що діють від їхнього імені, зобов’язані вести детальний список інсайдерів в електронному форматі Excel (.xlsx). Список має оновлюватися не пізніше наступного робочого дня після будь-яких змін і зберігатися не менше 5 років. Про включення особи до списку її необхідно письмово повідомити наступного робочого дня, а інсайдер зобов’язаний письмово підтвердити ознайомлення зі своїми зобов’язаннями та відповідальністю.
* **Межі правомірної поведінки:** Чітко визначено випадки, коли операції з використанням інсайдерської інформації є законними. До них належать: передача інформації під час «зондування ринку» (market sounding), операції в межах офіційних програм викупу акцій або стабілізації цін, виконання раніше укладених договорів, а також діяльність маркет-мейкерів у межах їхніх звичайних функцій.
Про внесення зміни до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29 квітня 2026 року № 09/21/4221/К03
**1. Суть рішення**
Це рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є точковим регуляторним актом, який коригує часові межі впровадження нових правил у сфері рейтингування на ринках капіталу. Головна суть документа полягає в перенесенні встановленої раніше дати з «25 грудня» на «31 грудня» у тексті змін до профільних нормативно-правових актів Комісії. Цей крок забезпечує узгодженість строків із закінченням календарного та бюджетного року. Рішення набуває чинності одночасно із базовим документом, до якого вносяться зміни, після його офіційної реєстрації та опублікування.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Документ має чітку та лаконічну структуру, яка складається з шести пунктів:
* **Пункт 1** містить єдину змістовну зміну: у рішенні НКЦПФР від 29 квітня 2026 року № 09/21/4221/К03 слова та цифри «25 грудня» замінюються на «31 грудня».
* **Пункти 2–4** визначають процедурні обов’язки структурних підрозділів Комісії (Департаменту методології, Управління адміністративної діяльності та Департаменту правового розвитку) щодо державної реєстрації акта в Міністерстві юстиції України та його подальшого офіційного оприлюднення.
* **Пункт 5** встановлює особливий порядок набрання чинності — одночасно з набранням чинності основним рішенням від 29 квітня 2026 року, але не раніше дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
* **Пункт 6** визначає відповідальну особу за контроль за виконанням рішення — члена Комісії М. Лібанова.
Порівняно з попередньою редакцією, зміна є виключно хронологічною і зміщує кінцевий строк (дедлайн) на 6 днів уперед, до останнього дня року.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування та розуміння цього акта ключовими є такі моменти:
* **Синхронізація строків:** Суб’єктам ринку капіталу та рейтингування необхідно враховувати, що всі нововведення, які мали орієнтуватися на 25 грудня, тепер офіційно прив’язані до 31 грудня. Це дає додатковий час для адаптації до нових вимог рейтингування.
* **Порядок набрання чинності:** Рішення не діє відірвано. Його чинність жорстко прив’язана до моменту набуття чинності базовим рішенням НКЦПФР № 09/21/4221/К03. Юристам важливо відстежувати публікацію обох цих документів, оскільки вони почнуть застосовуватися одночасно як єдине ціле.
Про врахування висловлених органом державної реєстрації зауважень до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2026 року № 326
****
**1. Суть акта**
Цей наказ є техніко-юридичним актом регулювання, спрямованим на усунення неузгодженостей у раніше прийнятому рішенні Міністерства внутрішніх справ. Документ вносить точкову зміну до Переліку посад офіцерського складу Національної гвардії України та відповідних їм граничних військових звань. Зміна внесена з метою врахування зауважень Міністерства юстиції України, висловлених під час державної реєстрації. Фактично, цим актом забезпечується належна правова точність при визначенні військових посад та звань.
**2. Структура акта, основні положення та зміни**
Наказ має чітку та лаконічну структуру, що складається з чотирьох пунктів:
* **Пункт 1 (основне положення):** Вносить безпосередню зміну до підпункту 2 пункту 1 Змін до Переліку посад офіцерського складу Нацгвардії (затверджених наказом МВС від 13.04.2026 № 326). Зміна полягає у заміні посилання на «рядка 2» словом та цифрою «рядка 3».
* **Пункт 2:** Покладає обов’язок із подання цього наказу на державну реєстрацію до Мін’юсту на Управління взаємодії з Національною гвардією України.
* **Пункт 3:** Визначає момент набрання чинності актом — з дня його офіційного опублікування.
* **Пункт 4:** Покладає контроль за виконанням наказу на заступника Міністра внутрішніх справ відповідно до розподілу обов’язків.
Порівняно з попередньою версією (наказом № 326), зміна виправляє технічну помилку у нумерації рядків структури посад, що дозволяє уникнути двозначності при застосуванні норм.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практичного застосування ключовим є те, що цей наказ безпосередньо впливає на кадрову роботу в структурі Національної гвардії України. При визначенні граничних військових звань за конкретними офіцерськими посадами кадровим органам та командуванню необхідно керуватися саме уточненою редакцією Переліку (із посиланням на «рядок 3»). Це критично важливо для законності призначення військовослужбовців на посади, присвоєння їм чергових військових звань та уникнення процедурних порушень під час проходження військової служби.
Про деякі особливості поновлення та зміни статусу здобувача фахової передвищої та вищої освіти
****
### 1. Суть акта
Цей наказ Міністерства освіти і науки України тимчасово, на період дії воєнного стану, обмежує можливості для переведення та поновлення студентів на денну або дуальну форми навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти. Документ запроваджує жорсткі обмеження на зміну статусу здобувачів освіти, що безпосередньо пов’язано з питаннями військового обліку та мобілізації. Переведення та поновлення на денну/дуальну форми тепер дозволяються лише для чітко визначених категорій осіб, більшість з яких мають підтвердити свій статус через електронну взаємодію державних реєстрів. Крім того, наказ врегульовує питання поновлення аспірантів та повністю забороняє поновлення на застарілі освітньо-кваліфікаційні рівні.
### 2. Структура акта та зміни
Наказ має чітку структуру, що складається з преамбули та 9 нормативно-організаційних пунктів.
Основними структурними блоками є:
* **Пункт 1:** Перелік обмежень та винятків щодо переведення (підпункт 1) та поновлення (підпункт 2) на денну/дуальну форми навчання.
* **Пункти 2–4:** Спеціальні норми щодо заборони поновлення на застарілі освітні рівні, особливі умови для аспірантів (докторів філософії) та правила поновлення у разі анулювання ліцензії закладу освіти.
* **Пункти 5–8:** Організаційні доручення керівникам закладів освіти, директоратам МОН щодо верифікації даних в ЄДЕБО та контролю за виконанням.
* **Пункт 9:** Порядок набрання чинності.
**Зміни порівняно з первинною редакцією:**
Згідно з Наказом МОН № 808 від 20.05.2026, було внесено зміни до преамбули та пункту 9. Головна зміна стосується відтермінування набрання чинності нормами щодо електронної перевірки статусу військовозобов’язаних (через взаємодію ЄДЕБО та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів). Ці норми запрацюють лише після офіційного оголошення на сайті ДП «Інфоресурс» про технічний запуск такої взаємодії.
### 3. Основні положення для практичного використання
Для практичної діяльності закладів освіти, юристів та здобувачів освіти найбільш важливими є такі правила:
* **Заборона переведення на денну/дуальну форму:** Тимчасово призупинено для всіх, крім:
1. Особи, які не досягли граничного віку призову на базову військову службу (за наявності даних про попереднє навчання в ЄДЕБО).
2. Особи, які не підлягають військовому обліку або мають право на відстрочку за ст. 23 Закону про мобілізацію (статус має підтверджуватися електронним обміном між реєстрами).
3. Військові, звільнені зі служби після 24.02.2022.
4. Іноземці та особи без громадянства.
* **Заборона поновлення на денну/дуальну форму:** Призупинено, за винятком вищезазначених категорій військовозобов’язаних, а також:
1. Жінок після декретної відпустки (до 3 або 6 років).
2. Осіб після академічної відпустки (тривалістю до 1-2 років) за медичними, сімейними обставинами або програмами мобільності.
3. Курсантів військових навчальних закладів.
4. Студентів, які поновлюються на спеціальності, де денна/дуальна форма є єдино можливою за стандартом.
5. Студентів, які повернулися з навчання за кордоном.
* **Повне скасування поновлення на старі рівні:** Поновлення на рівні «молодший спеціаліст», «спеціаліст» та «молодший бакалавр» відтепер взагалі не здійснюється.
* **Особливі умови для PhD (аспірантів):** Відраховані до 01.01.2024 аспіранти, які завершили навчання без захисту, можуть поновитися на вечірню або заочну форму на строк до 9 місяців виключно для захисту дисертації (за власні кошти).
Про затвердження Змін до Переліку посад офіцерського складу Національної гвардії України та відповідних їм граничних військових звань
****
**1. Суть акта**
Цей наказ Міністерства внутрішніх справ України вносить системні зміни до переліку офіцерських посад у Національній гвардії України та відповідних їм граничних військових звань. Основна суть документа полягає в інституціоналізації напряму підтримки ветеранів безпосередньо всередині структури Нацгвардії. Замість загальних посад помічників командування запроваджуються спеціалізовані посади помічників з питань ветеранської політики на всіх рівнях військового управління. Це створює правову основу для забезпечення професійного супроводу діючих військовослужбовців та звільнених у запас ветеранів безпосередньо у військових частинах та установах.
**2. Структура акта та зміни порівняно з попередніми версіями**
Структурно цей нормативно-правовий акт складається з тексту наказу та додатка, який містить 10 пунктів конкретних змін до розділів базового Переліку посад, затвердженого наказом МВС № 709. Зміни охоплюють практично всю вертикаль управління Національної гвардії України — від Головного органу військового управління до окремих батальйонів, навчальних центрів та вищих військових навчальних закладів. Порівняно з попередньою редакцією Переліку, головна зміна полягає у виключенні звичайних посад «помічників» керівників відповідних рівнів та введенні натомість спеціалізованих посад «помічників з ветеранської політики» із визначенням їхнього статусу та граничних військових звань.
**3. Основні положення для практичного використання**
Для практичного застосування цього акта найбільш важливими є такі положення:
* **Впровадження посади на всіх рівнях командування:** посада помічника з ветеранської політики з’являється на рівні Командувача НГУ, начальників територіальних управлінь, командирів корпусів, бригад, полків, батальйонів (зокрема окремих), а також керівників міжнародних, навчальних та спеціальних центрів.
* **Охоплення освітньої сфери:** аналогічні посади помічників з ветеранської політики вводяться у вищих військових навчальних закладах — Академії та Інституті НГУ.
* **Граничні військові звання:** для кожної з нових посад чітко визначено граничні офіцерські звання (наприклад, для помічника начальника академії з ветеранської політики встановлено граничне звання «підполковник, полковник»). Це дозволяє коректно здійснювати кадрове призначення та присвоєння чергових військових звань офіцерам, які обійматимуть ці посади.
Справа «Дзьонь проти України» (Заява № 44249/17)
### 1. Суть рішення
Це рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) стосується справи про загибель сина заявника — слідчого міліції — від вогнепального поранення безпосередньо у своєму робочому кабінеті, а також подальшого розслідування цієї події державними органами. Суд оцінював обставини справи крізь призму статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на життя) у двох аспектах: процесуальному (якість слідства) та матеріальному (безпосередня відповідальність держави за смерть). ЄСПЛ одностайно визнав порушення процесуального аспекту статті 2 Конвенції через неефективність, надмірну тривалість та системні недоліки національного розслідування, яке триває вже понад 15 років. Водночас Суд не встановив порушення матеріального аспекту цієї статті, оскільки наявні докази не дозволили поза розумним сумнівом довести безпосередню причетність представників держави до самої смерті.
—
### 2. Структура рішення та його основні положення
Рішення побудоване за класичною структурою прецедентної практики ЄСПЛ:
* **Вступ та предмет справи:** опис обставин загибелі правоохоронця у 2010 році від пострілу з табельної зброї його керівника.
* **Хронологія національного розслідування:** деталізація процесуальних дій правоохоронних органів та суду з 2010 по 2024 роки. Описано зміну версій — від службової недбалості керівника та самогубства слідчого до відкриття проваджень за фактами вбивства, катування та викрадення зброї.
* **Оцінка Суду щодо прийнятності скарги:** відхилення заперечень Уряду та визнання скарги прийнятною для розгляду по суті.
* **Оцінка Суду по суті:**
* *Процесуальний аспект:* констатація неефективності слідства через затягування процесу, що призвело до звільнення обвинуваченого керівника від відповідальності за строками давності.
* *Матеріальний аспект:* аналіз версії про вбивство або доведення до самогубства.
* **Застосування статті 41 (справедлива сатисфакція):** констатація відсутності вимог заявника про фінансову компенсацію.
**Зміни порівняно з попередніми етапами на національному рівні:** Рішення ЄСПЛ фактично підсумовує та дає міжнародну правову оцінку багаторічним суперечливим рішенням українських судів. Якщо національні суди тривалий час коливалися між версією нещасного випадку/самогубства та версією насильницької смерті, ЄСПЛ юридично зафіксував, що держава не спромоглася за 15 років дати остаточну відповідь на це питання, чим порушила свої міжнародні зобов’язання.
—
### 3. Основні положення рішення, важливі для його практичного використання
Для юридичної практики та правозахисної діяльності ключовими є такі висновки ЄСПЛ:
* **Стандарт оперативності розслідування (процесуальний аспект ст. 2 Конвенції):** Суд підтвердив, що тривалість розслідування (у цій справі — понад 15 років) без об’єктивних на те причин є самостійною підставою для визнання порушення права на життя. Особливо критично Суд оцінив те, що через затягування строків підозрюваний у службовій недбалості уникнув реального покарання у зв’язку із закінченням строків давності.
* **Обов’язок перевірки альтернативних версій:** ЄСПЛ наголосив, що при розслідуванні підозрілих смертей (зокрема, у правоохоронних органах) слідство зобов’язане ретельно та неупереджено перевіряти версії про насильницьку смерть або причетність третіх осіб (колег), а не обмежуватися лише зручною версією самогубства, особливо за наявності тілесних ушкоджень на тілі померлого.
* **Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» у матеріальному аспекті:** Рішення чітко розмежовує випадки загибелі осіб під повним контролем держави (наприклад, у в’язницях чи під час строкової служби), де тягар доведення невинуватості лежить на державі, та випадки загибелі працівників на робочому місці. Оскільки загиблий не перебував під вартою, для визнання матеріального порушення (вбивства представниками держави) потрібні чіткі та узгоджені докази, яких у матеріалах справи на момент розгляду в ЄСПЛ виявилося недостатньо.
Справа «Бабич проти України» (Заява № 2393/17)
**1. Суть рішення**
Ця справа стосується тривалого обмеження права громадянина України на виїзд за кордон через невиконане судове рішення про стягнення боргу, яке залишалося чинним навіть після визнання його банкрутом. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав, що таке обмеження без належного індивідуального обґрунтування та можливості періодичного перегляду порушує свободу пересування особи. Суд наголосив, що наявність у заявника паспорта іншої держави, яка дозволяла йому фактично перетинати кордон, не виправдовує незаконність та непропорційність самої заборони. У підсумку, ЄСПЛ констатував порушення державою Україна статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
**2. Структура рішення та його порівняльний аспект**
Структурно це рішення складається з:
* **Вступної частини** (ідентифікація сторін, представників та складу Комітету Суду);
* **Опису фактів (предмету справи)**, де викладено хронологію встановлення заборони на виїзд (з 2013 року), визнання заявника банкрутом, отримання ним румунського паспорта та спроб оскарження заборони в національних судах аж до Верховного Суду у 2019 році;
* **Оцінки Суду**, розділеної на аналіз скарги за статтею 2 Протоколу № 4 (свобода пересування) та за статтею 8 Конвенції (право на повагу до сімейного життя);
* **Застосування статті 41 Конвенції** (справедлива сатисфакція не присуджувалася через неподання вимог у строк);
* **Резолютивної частини** (одноголосне визнання порушення статті 2 Протоколу № 4 та відхилення скарги за статтею 8).
У порівнянні з попередньою практикою, це рішення базується на прецедентних принципах справи *«Стецов проти України»* (2021 рік). Проте важливим новим аспектом (зміною в оцінці подібних ситуацій) є позиція Суду щодо подвійного громадянства: ЄСПЛ чітко визначив, що використання заявником паспорта іншої держави (Румунії) для перетину кордону не усуває самого факту порушення його прав Україною та не є «ефективним засобом юридичного захисту» від накладеної заборони.
**3. Основні положення, важливі для практичного використання**
Для практикуючих юристів та правозахисників у цьому рішенні є кілька принципово важливих правових позицій:
* **Принцип пропорційності обмеження:** Будь-яке втручання у право особи залишати свою країну має бути обґрунтованим і пропорційним не лише в момент його запровадження, а й протягом усього періоду дії. Автоматичне продовження заборони без регулярного перегляду є порушенням Конвенції.
* **Вплив статусу банкрута:** Національні суди не мають права формально відмовляти у скасуванні заборони на виїзд лише на тій підставі, що виконавче провадження не завершене, ігноруючи факт визнання боржника банкрутом та інші суттєві зміни обставин.
* **Неприпустимість формалізму при перетині кордону:** Наявність у бази даних прикордонної служби застарілих або непереглянутих обмежень, які не відповідають поточному фінансовому та правовому стану особи, кваліфікується як порушення права на свободу пересування.
* **Межі статті 8 Конвенції:** Суд підтвердив, що право на побудову сімейного життя в конкретній країні Конвенцією не гарантується. Якщо члени родини добровільно виїхали за кордон після встановлення заборони для заявника, це не трактується як порушення права на сімейне життя з боку держави.
Справа «Вихор проти України» (Заява № 36618/14)
**1. Суть рішення ЄСПЛ**
Це рішення Європейського суду з прав людини у справі «Вихор проти України» від 22 січня 2026 року констатує порушення Україною прав заявника на повагу до приватного життя (стаття 8 Конвенції) та на розгляд справи впродовж розумного строку (пункт 1 статті 6 Конвенції). Суд визнав протиправним проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) стосовно заявника, який є адвокатом, через нечіткість судових дозволів та відсутність оцінки їхньої пропорційності. Окрім цього, ЄСПЛ визнав надмірною тривалість кримінального провадження щодо заявника, яке триває з 2013 року і досі перебуває на стадії розгляду в суді першої інстанції. За виявлені порушення Суд зобов’язав державу сплатити заявнику 4 800 євро компенсації моральної шкоди.
—
**2. Структура рішення та його контекст у порівнянні з практикою**
Документ має чітку структуру, притаманну рішенням, що ухвалюються комітетами ЄСПЛ:
* **Вступна частина:** дані про склад суду, заявника та предмет скарги (НСРД та тривалість провадження).
* **Опис фактів:** хронологія кримінального провадження проти заявника (з 2013 року), процедура надання дозволів на НСРД та спроби їх оскарження на національному рівні.
* **Оцінка Суду:**
* *Визначення меж розгляду:* відхилення скарг, які вже були визнані неприйнятними раніше або виходять за межі первісної заяви.
* *Аналіз порушення статті 8 (приватність):* оцінка законності та пропорційності НСРД.
* *Аналіз порушення статті 13 (ефективний засіб захисту):* вирішено не розглядати окремо.
* *Аналіз порушення статті 6 (тривалість провадження).*
* **Справедлива сатисфакція (стаття 41):** присудження компенсації моральної шкоди та відхилення вимог щодо матеріальної шкоди (знищеного майна) і судових витрат.
* **Резолютивна частина:** одностайне рішення про наявність порушень та зобов’язання держави щодо виплат.
**Контекст та порівняння з практикою:**
У цьому рішенні ЄСПЛ спирається на свої нещодавні висновки у справі *«Денисюк та інші проти України» (2025 рік)*. Суд підтвердив, що національні засоби захисту, передбачені ч. 2 ст. 303 та ч. 3 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України (щодо оскарження НСРД), є недостатньо чіткими в законодавстві та на практиці. Тобто Суд знову констатував системну проблему відсутності в Україні ефективного судового контролю *ex post factum* (після проведення) за законністю негласних слідчих дій.
—
**3. Основні положення рішення, важливі для практичного використання**
Для адвокатів, суддів та правоохоронців у цьому рішенні є кілька ключових аспектів, які можна використовувати у практичній діяльності:
* **Шаблонність ухвал про дозвіл на НСРД є порушенням статті 8 Конвенції.** ЄСПЛ чітко вказав, що ухвали слідчого судді про зняття інформації з каналів зв’язку та аудіо-, відеоконтроль не можуть бути сформульовані загальними фразами. Якщо в ухвалі немає конкретних фактів справи, а лише цитування норм КПК та загальне твердження, що «інформація може мати значення», таке втручання не є «законним» у розумінні Конвенції.
* **Особливий статус адвоката вимагає підвищеного стандарту обґрунтування.** Суд окремо наголосив, що слідчий суддя під час надання дозволу на НСРД щодо практикуючого адвоката зобов’язаний застосовувати критерій «необхідності в демократичному суспільстві» та ретельно оцінювати пропорційність такого заходу.
* **Неефективність національних засобів оскарження НСРД.** Рішення підтверджує, що обвинувачений не зобов’язаний чекати завершення тривалого судового розгляду, щоб довести неефективність процедури оскарження НСРД. Якщо розгляд справи в суді першої інстанції надмірно затягується (у цій справі — понад 10 років), можливість вимагати виключення доказів під час фінального вироку втрачає свою ефективність як засіб юридичного захисту.
* **Надмірна тривалість судового розгляду.** Рішення вкотре підтверджує позицію ЄСПЛ, що тримання кримінальної справи на стадії судового розгляду в першій інстанції протягом більше ніж 10 років без ухвалення вироку є безумовним порушенням права на розгляд справи впродовж розумного строку (п. 1 ст. 6 Конвенції).
