СПРАВА E.H. ПРОТИ НІМЕЧЧИНИ
Ось аналіз рішення у справі E.H. проти Німеччини:
1. **Суть рішення:** Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув справу німецького неповнолітнього, E.H., засудженого за особливо тяжкий злочин вбивства, зосереджуючись на справедливості судового розгляду щодо його зізнання поліції без попередньої конфіденційної консультації з його батьками. E.H. стверджував, що його права за статтею 6 були порушені, оскільки його не повідомили про його право на приватну консультацію з матір’ю перед допитом у поліції. ЄСПЛ визнав вразливість неповнолітніх підсудних, але підкреслив, що скарга E.H. стосувалася саме відсутності консультації з батьками. Суд встановив, що німецькі органи влади вжили розумних заходів, щоб забезпечити обізнаність E.H. про його права та наслідки його дій, включаючи інформування його та його матері про їхні права та надання матері можливості бути присутньою під час допиту, від чого вони обидва відмовилися. Зрештою, ЄСПЛ дійшов висновку, що не було порушення статті 6 § 1 Конвенції, оскільки провадження було справедливим.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Визначає основне питання: кримінальне засудження неповнолітнього на підставі зізнання поліції без попередньої консультації з батьками.
* **Факти:** Детально описує події, включаючи вбивство, поліцейське розслідування, арешт E.H., інформацію, надану йому та його матері щодо їхніх прав, його зізнання та подальші судові провадження.
* **Відповідна правова база та практика:** Пояснює відповідні німецькі закони, включаючи Кримінальний кодекс, Закон про суди у справах неповнолітніх та Кримінально-процесуальний кодекс, а також положення поліцейської служби. У ньому також обговорюються різні тлумачення права на консультацію з батьками в німецькій юриспруденції.
* **Право:** Цей розділ містить:
* **Передбачуване порушення статті 6 § 1 Конвенції:** Зазначає вимогу заявника про те, що судовий розгляд був несправедливим через використання його зізнання.
* **Сфера застосування справи:** Визначає конкретний правовий аргумент, який розглядається: чи передбачає стаття 6 § 1 право на приватну консультацію з батьками.
* **Загальні принципи:** Підсумовує усталену практику ЄСПЛ щодо справедливого судового розгляду та захисту неповнолітніх підсудних.
* **Застосування вищезазначених принципів до цієї справи:** Застосовує загальні принципи до конкретних фактів справи E.H.
* **Прийнятність:** Оголошує заяву прийнятною.
* **Суть:** Оцінює подання сторін та висновки Суду.
* **Подання сторін:** Підсумовує аргументи, висловлені заявником та урядом Німеччини.
* **Оцінка Суду:** Аналізує факти та правові аргументи, зрештою доходячи висновку, що не було порушення статті 6 § 1.
* **Резолютивна частина:** Офіційно оголошує заяву прийнятною та постановляє, що не було порушення статті 6 § 1 Конвенції.
3. **Основні положення для використання:**
* **Обмеження сфери застосування:** Рішення вузько зосереджено на конкретному аргументі про «право на консультацію з батьками». Воно *не* стосується ширших питань щодо загальної чинності відмови неповнолітнього від прав або необхідності юридичної консультації на досудовій стадії.
* **Розумні заходи:** ЄСПЛ наголошує, що влада повинна вжити «всі розумні заходи», щоб забезпечити повну обізнаність неповнолітнього підсудного про свої права та наслідки своїх дій. Рішення підкреслює важливість чіткого спілкування, врахування рівня зрілості неповнолітнього та інформування як неповнолітнього, так і його батьків про їхні права.
* **Відсутність автоматичного права на приватну консультацію:** ЄСПЛ не встановлює окремого права на приватну консультацію з батьками відповідно до статті 6 § 1. Увага Суду зосереджена на загальній справедливості провадження та на тому, чи вжила влада достатніх заходів для захисту прав неповнолітнього.
* **Міркування щодо національного законодавства:** Рішення визнає різні тлумачення права на консультацію з батьками в межах німецької правової системи.
Сподіваюся, цей аналіз буде корисним.
СПРАВА F.B. ТА ІНШІ ПРОТИ НІДЕРЛАНДІВ
Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі F.B. та інші проти Нідерландів:
1. **Суть Рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що довічні ув’язнення заявників у Нідерландах не порушують статтю 3 Конвенції про захист прав людини, яка забороняє нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання. Суд встановив, що нідерландське законодавство передбачає достатній механізм перегляду довічних ув’язнень, що дозволяє можливість звільнення на підставі реабілітації та зміни обставин ув’язненого. Ця система перегляду, встановлена Указом про консультативну раду для довічно ув’язнених, включає оцінку ризику повторного вчинення злочину ув’язненим, поведінки під час ув’язнення та впливу на потерпілих, гарантуючи, що подальше утримання під вартою виправдане законними пенологічними підставами. Суд наголосив, що процес перегляду має бути прозорим і передбачати обґрунтоване прийняття рішень, з доступом до судового перегляду для запобігання свавіллю. Суд дійшов висновку, що нідерландська система, яка дозволяє виконавчі рішення про помилування в поєднанні з судовим переглядом, відповідає цим вимогам.
2. **Структура та Основні Положення:**
Рішення починається зі вступу, в якому викладено скарги заявників щодо неможливості скорочення терміну їх довічного ув’язнення згідно з нідерландським законодавством. Потім детально описуються факти у справі кожного заявника, включаючи їх засудження, вироки та апеляції в межах нідерландської правової системи. Рішення містить посилання на внутрішні провадження, включаючи судові рішення та консультативні висновки, які призвели до створення механізму перегляду довічних ув’язнень. Описано відповідні внутрішні та міжнародні правові рамки, включаючи Конституцію Нідерландів, Закон про помилування, Указ про консультативну раду для довічно ув’язнених і відповідну судову практику. Потім Суд оцінює прийнятність заяв і переходить до розгляду справи по суті, вивчаючи подання сторін щодо характеру та обсягу механізму перегляду, критеріїв та умов перегляду та термінів перегляду. Рішення завершується оцінкою Судом загальних принципів, що стосуються довічних ув’язнень, та їх застосування до конкретних обставин заявників, і в кінцевому підсумку не виявляє порушення статті 3 Конвенції.
3. **Основні Положення для Використання:**
* Рішення підкреслює, що довічні ув’язнення не є невід’ємно несумісними з правами людини, але вони повинні бути скорочуваними, тобто має бути реальна можливість перегляду та звільнення на основі реабілітації.
* У ньому роз’яснюється, що механізм перегляду може бути виконавчим або судовим, але він має бути прозорим, передбачати обґрунтоване прийняття рішень і підлягати судовому перегляду для запобігання свавіллю.
* У рішенні підкреслюється важливість чітких та об’єктивних критеріїв для перегляду, які відображають законні пенологічні підстави, такі як ризик повторного вчинення злочину, поведінка під час ув’язнення та вплив на потерпілих.
* Рішення підтверджує, що перегляд повинен відбуватися не пізніше ніж через 25 років після накладення довічного ув’язнення з періодичними переглядами після цього.
* Суд підкреслює, що в’язні повинні знати, що їм потрібно зробити, щоб їх розглянули для звільнення, і за яких умов відбудеться перегляд їх вироку.
Сподіваюся, це допоможе!
СПРАВА NEDERLANDSE OMROEP STICHTING ТА ІНШІ ПРОТИ НІДЕРЛАНДІВ
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі *Nederlandse Omroep Stichting та інші проти Нідерландів*, що стосується часткової відмови нідерландської влади у розкритті інформації, що перебуває у розпорядженні держави, стосовно дій уряду щодо збиття літака Malaysia Airlines рейсу MH17 у липні 2014 року. Журналісти-заявники стверджували, що ця відмова порушує їхнє право на свободу вираження поглядів відповідно до статті 10 Європейської конвенції з прав людини. Суд встановив, що, хоча стаття 10 є застосовною і втручання було, порушення статті 10 не було, підкресливши, що національна влада діяла в межах своєї свободи розсуду. ЄСПЛ підкреслив, що значна частина запитуваної інформації була зрештою розкрита під час національного провадження. Він також зазначив, що національні суди забезпечили ефективний перегляд відповідності відмови національному законодавству та Конвенції в змагальному провадженні, і що причини, наведені національною владою, були релевантними та достатніми.
Рішення структуровано навколо фактів справи, відповідної правової бази та практики в Нідерландах, а також правового обґрунтування Суду. Воно починається зі вступу та резюме фактів, включаючи запити, подані відповідно до Закону про прозорість державного управління, подальші заперечення та апеляції, а також подальші звернення до Відділу адміністративної юрисдикції Державної ради. Далі в рішенні викладено відповідну правову базу в Нідерландах, включаючи Конституцію, Закон про прозорість державного управління, Загальний закон про адміністративне право та національну структуру управління кризовими ситуаціями. Потім Суд оцінює ймовірне порушення статті 10, розглядаючи прийнятність заяви та суть справи, включаючи питання про те, чи було втручання, чи було воно законним, чи переслідувало воно законну мету та чи було воно необхідним у демократичному суспільстві. Немає жодних ознак змін порівняно з попередніми версіями рішення.
Основними положеннями рішення, які можуть бути найбільш важливими для його використання, є ті, що стосуються застосування статті 10 Конвенції в контексті доступу до інформації, що перебуває у розпорядженні органів державної влади. Суд повторює, що стаття 10 не надає абсолютного права на доступ до інформації, але таке право може виникнути, якщо доступ до інформації є інструментом для здійснення свободи вираження поглядів. Оцінка Судом питання про те, чи було втручання “необхідним у демократичному суспільстві”, також є вирішальною, оскільки вона передбачає збалансування конкуруючих інтересів, включаючи суспільний інтерес у розкритті інформації та законні цілі, які переслідують органи влади, відмовляючись розкривати інформацію.
СПРАВА Y.F.C. ТА ІНШІ ПРОТИ НІДЕРЛАНДІВ
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі Y.F.C. та інші проти Нідерландів:
1. **Суть рішення:**
Справа стосується семи громадян Венесуели, затриманих у Кюрасао за спробу в’їзду в країну. Суд встановив порушення, пов’язані із застосуванням сили проти деяких заявників під час переведення до в’язниці, та відсутністю ефективного розслідування інциденту. Він також постановив, що заявники не мали достатнього доступу до правових засобів захисту, щоб оскаржити законність їхнього затримання протягом першого тижня. Однак Суд відхилив скарги щодо умов тримання під вартою, імовірного незаконного затримання та колективного вислання через те, що заявники не вичерпали внутрішні засоби правового захисту.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Надає передісторію арешту та затримання заявників за спробу в’їзду до Кюрасао.
* **Факти:** Детально описує відмову у в’їзді, рішення про вислання, затримання, процедуру за правилом 39 перед Судом, внутрішнє провадження щодо затримання, інцидент 9 червня 2019 року із застосуванням сили та подальші події.
* **Відповідна правова база та практика:** Викладає внутрішні закони та процедури в Кюрасао, пов’язані з отриманням захисту, відмовою у в’їзді, затриманням, висланням та доступними засобами правового захисту.
* **Право:** Розглядає передбачувані порушення статей 3 (нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження), 5 § 4 (право на швидкий перегляд законності затримання), 5 §§ 1 і 2 (законність затримання та інформація про причини арешту) та статті 4 Протоколу № 4 (колективне вислання іноземців).
* **Стаття 3:** Суд розглянув застосування сили державними агентами під час інциденту 9 червня 2019 року. Він постановив, що не було ефективного та незалежного розслідування заяв заявників про жорстоке поводження. Суд також постановив, що застосування сили проти заявників № 1-3 державними агентами під час інциденту, що призвело до травм, не було доведено як суворо необхідне для здійснення їхнього переведення.
* **Стаття 5 § 4:** Суд встановив, що заявники не мали можливості отримати тимчасовий захист до отримання допомоги адвоката протягом першого тижня їхнього затримання.
* **Правило 39 Регламенту Суду:** Зазначає, що m
запобіжний захід, зазначений у Правилі 39 Регламенту Суду, припинив свою дію і більше не застосовується.
* **Застосування статті 41:** Присуджує заявникам компенсацію за нематеріальну шкоду.
3. **Основні положення для використання:**
* **Процедурний аспект статті 3:** У рішенні підкреслюється обов’язок держави проводити ефективні та незалежні розслідування обґрунтованих скарг на жорстоке поводження з боку державних агентів.
* **Матеріальний аспект статті 3:** У рішенні наголошується, що застосування сили до затриманих осіб має бути суворо необхідним і пропорційним ситуації.
* **Стаття 5 § 4:** Рішення підкреслює важливість доступу до засобів правового захисту для оскарження законності тримання під вартою, зокрема наявність тимчасового захисту.
* **Тягар доведення:** За відсутності ефективного внутрішнього розслідування держава несе тягар доведення фактів і обставин інцидентів, пов’язаних із застосуванням сили.
* **Кінетичні ударні снаряди:** У рішенні підкреслюється необхідність наявності внутрішніх правил, які належним чином обмежують використання гумових куль.
Це рішення роз’яснює стандарти, які очікуються від держав щодо поводження з затриманими, необхідності ретельного розслідування звинувачень у жорстокому поводженні та доступності засобів правового захисту для оскарження затримання.
