СПРАВА МАККІ ПРОТИ ДАНІЇ
Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі Маккі проти Данії:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Данія порушила статтю 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка забороняє нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження. Справа стосувалася чоловіка з параноїдною шизофренією, якого було прикуто до ліжка в психіатричній лікарні протягом 11 днів і 11 годин після нападу на медсестру. Суд встановив, що, хоча початкове обмеження було виправданим, тривала тривалість, особливо з огляду на затримки з переведенням його до більш відповідного закладу, не була достатньо доведена як суворо необхідна і, отже, становила таке, що принижує гідність, поводження. Суд підкреслив, що такі заходи повинні застосовуватися лише як крайній захід і протягом якомога коротшого часу.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Коротко представляє заявника, скаргу та відповідну статтю Конвенції.
* **Факти:** Детально описує історію хвороби заявника, обставини, що призвели до його обмеження, тривалість обмеження та внутрішні судові провадження.
* **Відповідна правова база:** Визначає відповідні данські закони, включаючи Закон про психічне здоров’я та пов’язані з ним положення, а також міжнародні стандарти ООН та Ради Європи.
* **Право:**
* **Передбачуване порушення статті 3:** Наводить аргументи заявника та уряду щодо передбачуваного порушення.
* **Прийнятність:** Оголошує заяву прийнятною.
* **Суть справи:** Аналізує справу на основі фактів, правової бази та встановлених Судом принципів. Оцінює, чи було обмеження суворо необхідним, пропорційним і таким, що поважає гідність заявника.
* **Застосування статті 41:** Розглядає питання справедливої сатисфакції, включаючи відшкодування збитків і витрат.
* **Оперативні положення:** Офіційно констатує порушення, зобов’язує державу-відповідача виплатити відшкодування збитків і витрат та відхиляє решту вимог заявника.
3. **Основні положення для використання:**
* **Акцент на “Суворій необхідності”:** Рішення підкреслює, що будь-який захід фізичного обмеження щодо психіатричних пацієнтів має бути “суворо необхідним” для запобігання безпосередній шкоді та не повинен тривати довше, ніж це абсолютно необхідно.
* **Важливість процесуальних гарантій:** Суд наголошує на важливості дотримання процесуальних гарантій, таких як регулярні медичні огляди та зовнішні перевірки, для забезпечення обґрунтованості та пропорційності заходів обмеження.
* **Вразливість психічно хворих:** Рішення підтверджує особливу вразливість осіб з психічними захворюваннями та необхідність посилення пильності у забезпеченні захисту їхніх прав.
* **Тягар доказування на державі:** Держава несе тягар переконливого доведення того, що тривале обмеження було виправданим і що всі інші розумні варіанти були розглянуті та не дали результату.
* **Вплив затримок:** Затримки з переведенням пацієнта до більш відповідного закладу можуть сприяти встановленню порушення, якщо такі затримки призводять до тривалого та необґрунтованого обмеження.
Це рішення слугує нагадуванням державам-членам про важливість збалансування необхідності захисту окремих осіб та інших від шкоди з обов’язком поважати людську гідність осіб з психічними захворюваннями.
СПРАВА X ПРОТИ ГРУЗІЇ
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі X проти Грузії:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини визнав, що Грузія порушила статті 3 та 8 Конвенції про права людини через неефективне кримінальне розслідування звинувачень у сексуальному насильстві над неповнолітньою (заявницею) з боку її вітчима. Хоча Грузія має адекватну правову базу для боротьби з сексуальними злочинами проти дітей, розслідування звинувачень X було затьмарене затримками, бездіяльністю та неспроможністю належним чином розслідувати серйозні заяви. Суд наголосив на небажанні влади надати X статус потерпілої та їх неналежному поводженні з розслідуванням, що спричинило їй додаткові страждання, які прирівнюються до вторинної віктимізації. Суд присудив заявниці 10 000 євро відшкодування моральної шкоди.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Коротко викладає справу, статті Конвенції, які фігурують у справі (статті 3, 8 та 14), та ключові питання.
* **Факти:** Детально описує біографію заявниці, ймовірне насильство та внутрішнє провадження, включаючи поліцейські розслідування, опитування та судові оскарження.
* **Відповідна правова база та практика:** Описує грузинські закони, що стосуються ювенальної юстиції, кримінального переслідування за сексуальні злочини, та відповідні міжнародні договори (Конвенція ООН про права дитини, Лансаротська конвенція, Стамбульська конвенція). Також посилається на звіти таких органів, як GREVIO, який здійснює моніторинг насильства щодо жінок та домашнього насильства.
* **Право:**
* **Заявлене порушення статей 3 та 8:** Розглядає скарги заявниці щодо неналежного правового захисту від сексуального насильства.
* **Прийнятність:** Розглядає заперечення Уряду щодо прийнятності справи, включаючи правовий статус заявниці як неповнолітньої та вичерпання внутрішніх засобів правового захисту. Суд відхиляє ці заперечення.
* **Суть справи:** Оцінює аргументи обох сторін щодо ефективності кримінального розслідування та адекватності правової бази. Суд визнає порушення статей 3 та 8 через неефективне розслідування.
* **Заявлене порушення статті 14:** Розглядає заяву заявниці про дискримінацію за ознакою статі. Суд вважає цю заяву необґрунтованою та відхиляє її.
* **Застосування статті 41:** Розглядає питання справедливої сатисфакції, присуджуючи заявниці компенсацію за моральну шкоду.
* **Резолютивна частина:** Формально оголошує рішення Суду, включаючи встановлення порушення та присудження відшкодування збитків.
3. **Основні положення для використання:**
* **Позитивні зобов’язання:** Рішення підсилює позитивні зобов’язання держави згідно зі статтями 3 та 8 щодо забезпечення належного правового захисту від сексуального насильства, включаючи ефективне розслідування та переслідування.
* **Ефективність розслідування:** Суд наголошує, що розслідування повинні бути швидкими, ретельними та здатними встановити факти та ідентифікувати винних. Затримки та бездіяльність можуть зробити розслідування неефективним.
* **Вторинна віктимізація:** Рішення підкреслює важливість захисту потерпілих від вторинної віктимізації під час розслідувань, включаючи уникнення неналежних питань та забезпечення контекстно-чутливого підходу.
* **Найкращі інтереси дитини:** Найкращі інтереси дитини повинні бути першочерговим міркуванням у всіх питаннях, що стосуються дітей-потерпілих, включаючи розслідування та переслідування.
* **Адекватність правової бази:** Хоча Грузія має адекватну правову базу, практичне застосування цих законів має бути ефективним у захисті дітей-потерпілих.
Це рішення підкреслює важливість виконання державами своїх зобов’язань щодо захисту дітей від сексуального насильства за допомогою ефективної правової бази та ретельних розслідувань, які ставлять на перше місце благополуччя дитини та уникають заподіяння подальшої шкоди.
СПРАВА “ЮРІЙ ДМИТРІЄВ ПРОТИ РОСІЇ”
Гаразд, я надам вам детальний опис рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юрій Дмитрієв проти Росії”.
Ось розклад:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Росія порушила статтю 5 § 3 (право на свободу та особисту недоторканність) та статтю 6 §§ 1 та 3(c) (право на справедливий судовий розгляд) Конвенції у справі Юрія Дмитрієва, російського історика та правозахисника. Суд встановив, що російські суди не надали належних і достатніх підстав для виправдання тримання Дмитрієва під вартою до суду під час першого кримінального провадження проти нього. Крім того, ЄСПЛ встановив, що право Дмитрієва на справедливий судовий розгляд було порушено через рішення апеляційного суду замінити обраного ним адвоката на призначеного державою, що підірвало його права на захист. Суд не встановив порушення статті 18 (обмеження щодо використання обмежень прав) Конвенції, дійшовши висновку, що недостатньо доказів на підтвердження того, що кримінальне провадження проти Дмитрієва було політично вмотивованим. Суд присудив Дмитрієву 2000 євро відшкодування моральної шкоди.
2. **Структура та основні положення рішення:**
Рішення починається зі вступу, в якому викладено передісторію справи, включаючи твердження заявника про порушення статей 5, 6 та 18 Конвенції. Далі детально викладено факти справи, зосереджуючись на кримінальному провадженні проти Дмитрієва, його триманні під вартою до суду, судових розглядах та апеляціях. У рішенні викладено відповідне національне законодавство та міжнародні матеріали. Потім Суд оцінює прийнятність скарг, оголошуючи прийнятними ті, що подані за статтею 5 § 3, статтею 6 §§ 1 та 3(c) та статтею 18, а решту заяви – неприйнятними. Суд аналізує передбачувані порушення статті 5 §§ 1 та 3, встановлюючи порушення статті 5 § 3 щодо першого періоду тримання під вартою до суду, але не розглядаючи другий період окремо. Потім він розглядає передбачуване порушення статті 6, встановлюючи порушення §§ 1 та 3(c) через відмову в юридичній допомозі адвоката за вибором Дмитрієва. Нарешті, Суд розглядає передбачуване порушення статті 18, не встановлюючи жодного порушення. Рішення завершується застосуванням статті 41, присуджуючи заявнику компенсацію за моральну шкоду.
3. **Основні положення та значення для використання:**
* **Порушення статті 5 § 3:** Суд наголосив, що національні суди повинні наводити “відповідні та достатні” підстави для тримання під вартою до суду та розглядати менш обмежувальні заходи. Нездатність зробити це у справі Дмитрієва, особливо щодо ризику тиску на потерпілого та розгляду альтернативних заходів, була ключовим фактором у встановленні порушення.
* **Порушення статті 6 §§ 1 та 3(c):** Суд підкреслив важливість права на адвоката за власним вибором та необхідність “відповідних і достатніх” підстав для скасування цього вибору. Неспроможність апеляційного суду належним чином обґрунтувати заміну адвоката Дмитрієва в поєднанні з недоліками апеляційного провадження підірвала загальну справедливість судового розгляду.
* **Відсутність порушення статті 18:** Суд повторив, що Конвенція не надає права не бути притягнутим до кримінальної відповідальності, і що твердження про приховану мету повинні бути підтверджені достатніми доказами. Визнаючи занепокоєння щодо політичного контексту справи, Суд встановив, що докази не підтверджують, що кримінальне провадження проти Дмитрієва було вмотивоване насамперед прихованою метою.
**** Це рішення є особливо актуальним для України та українців, оскільки стосується порушення основних прав людини Російською Федерацією. Справа підкреслює важливість гарантій справедливого судового розгляду та захисту правозахисників, особливо в контексті політично чутливих справ. Рішення може слугувати прецедентом для аналогічних справ, пов’язаних з імовірним політично вмотивованим переслідуванням та порушенням процесуальних прав.
СПРАВА LEPURI ТА ІНШІ ПРОТИ АЛБАНІЇ
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі *Lepuri та інші проти Албанії*, що стосується восьми заяв щодо справедливості проваджень в Конституційному суді Албанії. Основною проблемою була практика Конституційного суду відхиляти конституційні скарги як неприйнятні, якщо їх подано більше ніж через чотири місяці після рішення Верховного суду, незалежно від того, коли заявники фактично дізналися про рішення. ЄСПЛ встановив, що ця практика порушує статтю 6 § 1 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд, включаючи доступ до суду. Суд підкреслив, що строк для подання конституційної скарги має обчислюватися з дати, коли заявника було повідомлено про рішення Верховного суду, а не з дати ухвалення рішення.
Рішення структуровано наступним чином: Воно починається з викладення предмету справ, деталізуючи конкретні обставини ситуації кожного заявника, включаючи вид відповідного судового провадження (кримінальне, трудове, цивільне), дати рішень Верховного суду та коли заявники фактично отримали ці рішення. Далі Суд розглядає об’єднання заяв, вирішивши розглянути їх спільно через їхню подібну тематику. Основна правова оцінка зосереджується на ймовірному порушенні статті 6 § 1, посилаючись на попередню судову практику та підкреслюючи проблематичний підхід Конституційного суду до обчислення строку. Суд також розглядає аргумент албанського уряду щодо подання електронних адрес для отримання рішень, вважаючи його непереконливим. Нарешті, рішення розглядає решту скарг заявників, але вважає ці скарги передчасними. Рішення завершується застосуванням статті 41, присуджуючи компенсацію за нематеріальну шкоду та витрати деяким заявникам.
Найважливішим положенням цього рішення є підтвердження принципу, згідно з яким право на доступ до суду включає право бути належним чином повідомленим про рішення, які можуть вплинути на чиїсь законні права. ЄСПЛ роз’яснив, що жорстке застосування строків для подання скарг без урахування того, коли заявник фактично дізнався про рішення, може порушувати це право. Це рішення підкреслює важливість забезпечення того, щоб судові процедури були справедливими та доступними на практиці, а не лише в теорії.
СПРАВА Z.G. ПРОТИ УГОРЩИНИ
Ось розбір рішення у справі Z.G. проти Угорщини від Європейського суду з прав людини:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини встановив, що Угорщина порушила статтю 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя, житла та кореспонденції) через обшук будинку адвоката та вилучення матеріалів. Обшук і вилучення були частиною розслідування фіскального шахрайства щодо одного з клієнтів адвоката, а зрештою, і самого адвоката. Суд визначив, що національні органи влади не надали достатніх гарантій для захисту адвокатської таємниці під час обшуку, особливо щодо конфіденційності обміну інформацією між адвокатами та їхніми клієнтами. Суд наголосив, що обшуки в офісах або будинках адвокатів вимагають особливо ретельної перевірки. Відсутність попереднього судового ордеру та відсутність незалежного спостерігача для нагляду за заходом також були критичними факторами у рішенні Суду. У результаті Суд присудив заявнику компенсацію за нематеріальну шкоду та витрати.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет справи:** Описує скаргу заявника щодо обшуку його будинку та вилучення матеріалів у зв’язку з розслідуванням фіскального шахрайства.
* **Факти:** Деталізує фактичні обставини, включаючи роль заявника як адвоката, розслідування проти його клієнта, обшук і вилучення, а також внутрішнє провадження.
* **Право:**
* **Стаття 8 Конвенції:** Встановлює право на повагу до приватного та сімейного життя, житла та кореспонденції.
* **Стаття 35:** Розглядає критерії прийнятності заяв до Суду.
* **Стаття 41:** Стосується справедливої сатисфакції (компенсації) за порушення Конвенції.
* **Оцінка Суду:**
* **Прийнятність:** Оголошує заяву прийнятною.
* **Порушення статті 8:** Аналізує, чи порушував обшук і вилучення статтю 8 Конвенції.
* **Загальні принципи:** Посилається на встановлені принципи щодо обшуку приміщень адвокатів та захисту адвокатської таємниці.
* **Застосування до фактів:** Розглядає, чи було втручання відповідно до закону, чи переслідувало воно законну мету та чи було необхідним у демократичному суспільстві.
* **Законність:** Зосереджується на тому, чи національне законодавство та практика забезпечували достатні гарантії проти зловживань та свавілля.
* **Висновок:** Встановлює, що відсутність процесуальних гарантій, які конкретно захищають адвокатську таємницю, порушила статтю 8.
* **Застосування статті 41:**
* **Відшкодування збитків:** Присуджує заявнику компенсацію за нематеріальну шкоду та витрати.
* **Відхиляє вимогу про матеріальну шкоду:** Не знаходить причинно-наслідкового зв’язку між порушенням та заявленою матеріальною шкодою.
* **Резолютивна частина:**
* **Оголошує заяву прийнятною.**
* **Встановлює, що було порушення статті 8 Конвенції.**
* **Зобов’язує державу-відповідача виплатити заявнику конкретні суми за збитки та витрати.**
* **Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.**
3. **Основні положення для використання:**
* **Акцент на захисті адвокатської таємниці:** Рішення підкреслює важливість конкретних процесуальних гарантій під час обшуку офісу або будинку адвоката для захисту конфіденційності спілкування між адвокатом і клієнтом.
* **Ретельна перевірка обшуків приміщень адвокатів:** Суд підтверджує, що обшуки приміщень адвокатів повинні підлягати особливо ретельній перевірці.
* **Вимога щодо детальних ухвал про обшук:** В ухвалі про обшук і вилучення мають бути детально зазначені правдоподібні підстави для підозри адвоката в причетності до незаконної діяльності та доведено, чому відповідні докази, ймовірно, будуть знайдені в приміщеннях, які підлягають обшуку.
* **Необхідність незалежного спостерігача:** Незалежний спостерігач повинен бути присутнім під час обшуку, щоб ідентифікувати документи, на які поширюється адвокатська таємниця, і переконатися, що їх не вилучено.
* **Важливість процедур відбору:** Органи влади повинні дотримуватися процедур відбору під час обшуку, щоб запобігти втручанню в професійну таємницю, особливо при роботі з електронними даними.
* **Судовий перегляд ex post facto:** Будь-які недоліки в операції з обшуку та вилучення, проведеній без попереднього судового ордеру, повинні бути врівноважені ретельним судовим переглядом ex post facto.
Це рішення підкреслює необхідність для національних органів влади впроваджувати суворі гарантії під час проведення обшуків за участю адвокатів для захисту адвокатської таємниці та забезпечення дотримання статті 8 Конвенції.
