1. Предметом спору є оскарження рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) та Вищої ради правосуддя (ВРП) щодо невідповідності судді займаній посаді та її звільнення.
2. Суд, задовольняючи позов, виходив з того, що процедура кваліфікаційного оцінювання судді була завершена після рішення ВККС у складі колегії про відповідність судді займаній посаді та подальшого рішення ВРП про внесення подання Президенту України про призначення її на посаду, прийнятого на підставі Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України”. Суд наголосив, що ВККС не мала законних підстав продовжувати вже завершену процедуру оцінювання, а ВРП – приймати рішення про звільнення судді на підставі результатів повторного оцінювання. Суд також зазначив, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри”, який передбачає нову редакцію положень про оцінювання суддів, не має зворотної сили в часі та не може бути підставою для відновлення вже завершеної процедури. **** Велика Палата відступила від висновків, викладених у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 990/416/19, зазначивши, що судові рішення у справі № 9901/416/19 не можуть бути належним обґрунтуванням того, що процедура кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА_1 не завершена, та бути підставою для її продовження ВККС у пленарному складі.
3. Суд скасував рішення ВККС та ВРП щодо невідповідності судді займаній посаді та її звільнення, але відмовив у задоволенні вимоги про поновлення на посаді, оскільки питання про поновлення та включення до штату суду не вирішувалося, а відповідний наказ суду про звільнення не оскаржувався.
