1. Предметом спору є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та визнання недійсними електронних торгів, протоколу їх проведення, акта приватного виконавця про реалізацію майна, свідоцтва про придбання нерухомого майна з торгів, рішення про державну реєстрацію прав, а також витребування майна з чужого незаконного володіння.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду, який скасував рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними електронних торгів та витребування майна, виходячи з того, що на момент проведення торгів виконавчий напис нотаріуса був чинним, і позивачка не довела порушень порядку проведення торгів або неправомірності дій виконавця. Апеляційний суд зазначив, що правочин з реалізації майна на торгах є самостійним, і для визнання його недійсним потрібні окремі правові підстави. Суд також врахував, що відповідачка є добросовісним набувачем, і майно не може бути витребуване у неї, посилаючись на положення статті 388 ЦК України та практику Верховного Суду. Крім того, Верховний Суд зазначив, що права позивачки можуть бути захищені шляхом відшкодування збитків, завданих незаконним виконавчим написом. **** Верховний Суд відступив від попередніх висновків щодо недійсності торгів, проведених на підставі виконавчого напису, який згодом було визнано таким, що не підлягає виконанню, вказавши, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має встановлюватися судом саме на момент його вчинення.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
