1. Предметом спору є оскарження бездіяльності військової частини щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не повною мірою дослідили обставини справи, необхідні для правильного розрахунку суми компенсації за затримку виплати при звільненні, зокрема, не з’ясували розмір нарахованих та виплачених сум при звільненні, що унеможливило встановлення загального розміру належних позивачці виплат. Суд наголосив на необхідності врахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування принципу пропорційності при визначенні розміру компенсації, а також застосування формули, визначеної Верховним Судом у справі №480/3105/19, для обчислення частки середнього заробітку, яка підлягає стягненню. Суд також вказав на помилковість застосування апеляційним судом понижуючого коефіцієнту, що базувався на строках позовної давності. **** Суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2025 року у справі №489/6074/23, якою було відступлено від попереднього висновку касаційного суду щодо незастосування принципу пропорційності після внесення змін до статті 117 КЗпП України.
3. Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції для встановлення фактичних обставин та правильного застосування норм матеріального права.
