Делегований регламент (ЄС) 2025/2188 Комісії про моніторинг запилювачів
Цей регламент передбачає детальний, науково обґрунтований підхід до моніторингу популяцій запилювачів у державах-членах ЄС. Він стандартизує методи збору даних для відстеження прогресу зусиль з відновлення запилювачів, зосереджуючись на ключових групах, таких як бджоли, мухи-дзижчалки, метелики та молі. Регламент визначає, як вибирати місця моніторингу, періоди спостереження та точні протоколи збору даних, включаючи прогулянки по трансектах і світлові пастки. Він також вимагає використання експертної діагностики та методів ДНК для ідентифікації видів. Тенденції щодо запилювачів оцінюватимуться за допомогою спільного індикатора запилювачів та індикатора видового багатства запилювачів, за винятком чужорідних видів. Стандартизований підхід забезпечує порівнянні та надійні дані по всьому ЄС, водночас дозволяючи гнучко адаптуватися до місцевих умов.
Делегований регламент (ЄС) 2025/2177 Комісії, що вносить зміни до Директиви (ЄС) 2016/1629 про судна внутрішнього плавання
Цей регламент оновлює технічні вимоги до суден внутрішнього плавання шляхом прийняття останнього європейського стандарту ES-TRIN 2025/1. Ключова зміна полягає в тому, що всі технічні вимоги, що застосовуються до суден, повинні відповідати оновленому стандарту ES-TRIN. Цей новий стандарт запроваджує правила щодо палива з низькою температурою спалаху (метанол), маркування небезпечних зон, маркування палива, електричних рухових установок, літій-іонних акумуляторів, використання альтернативних матеріалів для конструкції пасажирських суден, протоколів параметрів двигуна, навігаційного та інформаційного обладнання, установок для очищення стічних вод, рульових рубок, спринклерних систем, компонентів якоря та спальних кают.
Директива (ЄС) 2025/2360 про моніторинг стану ґрунтів та їх стійкість
Відома як Закон про моніторинг ґрунтів, ця директива встановлює рамки для моніторингу стану ґрунтів у всьому ЄС, сприяючи сталому управлінню та вирішенню проблем забруднення. Директива вимагає від держав-членів здійснювати моніторинг стану ґрунтів та герметизації/видалення ґрунтів на основі дескрипторів ґрунтів, точок відбору проб, вимірювань та даних дистанційного зондування, встановлювати критерії здорового стану ґрунтів (сталі цільові значення та оперативні тригерні значення) та застосовувати підхід на основі оцінки ризиків для управління забрудненими ділянками. Найважливішим положенням цієї директиви є те, що держави-члени повинні дотримуватися конкретних методологій для визначення кількості та розташування точок відбору проб, проведення вимірювань ґрунтів та застосування практик системи управління якістю в лабораторіях. Держави-члени також повинні заохочувати та підтримувати землевласників та землекористувачів у покращенні стану ґрунтів та їхньої стійкості.
Регламент (ЄС) 2025/2263 Комісії з імплементації, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2015/2378 з імплементації щодо автоматичного обміну інформацією про криптоактиви
Цей регламент оновлює правила автоматичного обміну інформацією про криптоактиви, щорічні оцінки та статистичні дані. Він узгоджується з Директивою Ради (ЄС) 2023/2226, розширюючи обмін інформацією, включаючи криптоактиви. Ключові положення включають оновлення комп’ютеризованого формату для автоматичного обміну інформацією та стандартних форм для передачі інформації про операторів криптоактивів. Зокрема, він деталізує схему XML для звітування про транзакції з криптоактивами та встановлює правила реєстрації та ідентифікації операторів криптоактивів.
Регламент (ЄС) 2025/2410 Комісії з імплементації, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2021/404 з імплементації щодо ввезення птиці до Союзу
Цей регламент вносить зміни до переліку уповноважених третіх країн для ввезення птиці та пов’язаних з нею продуктів до ЄС, зокрема щодо Канади, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів. Він коригує уповноважені зони на основі нещодавніх спалахів високопатогенного пташиного грипу (HPAI), додаючи та замінюючи рядки в таблицях для цих країн, щоб відобразити оновлений стан захворювання та заходи контролю. Деякі зони в Канаді та Великобританії знову дозволені після проведення політики викорінення, тоді як ввезення з новостворених зон призупинено.
Регламент (ЄС) 2025/2365 про запобігання втратам пластикових гранул
Цей регламент має на меті запобігти втратам пластикових гранул у навколишнє середовище. Він встановлює зобов’язання щодо поводження з пластиковими гранулами по всьому ланцюгу поставок, від виробництва до транспортування. Суб’єкти господарювання та перевізники повинні уникати втрат, вживати заходів для стримування та ліквідації розливів, а також повідомляти органи влади. Середні та великі підприємства повинні отримати сертифікат відповідності. Регламент також встановлює вимоги до транспортування пластикових гранул морем і вимагає надання інформації на етикетці, упаковці або в паспорті безпеки пластикових гранул. Він зобов’язує компетентні органи оприлюднювати певну інформацію, сприяючи прозорості та підзвітності. Також гарантується право на подання скарги, а також на доступ до правосуддя.
Рішення Загального суду у справі T-524/22: MeSoFa Vermögensverwaltungs AG проти Європейської комісії та SRB (Резолюція щодо Sberbank d.d.)
Загальний суд відхилив позов MeSoFa, що оскаржує рішення Єдиної ради з питань врегулювання (SRB) про прийняття схеми врегулювання для Sberbank Croatia та схвалення цієї схеми Комісією. Суд не знайшов підстав для скасування. Суд також наголошує на важливості права бути заслуханим в адміністративних процедурах, які можуть негативно вплинути на інтереси особи, визнаючи при цьому, що це право може мати обмеження за певних обставин, наприклад, коли це необхідно для забезпечення фінансової стабільності. Крім того, суд підкреслює зобов’язання інституцій ЄС надавати належне обґрунтування своїх рішень, визнаючи при цьому, що рівень необхідної деталізації може варіюватися залежно від контексту та потреби захисту конфіденційної інформації.
Рішення Загального суду у справі T-608/24: Муса Юсупович Бажаєв проти Ради (санкції ЄС)
Загальний суд підтримав рішення Ради залишити Мусу Юсуповича Бажаєва у списку осіб, до яких застосовуються заходи щодо заморожування активів, через його ймовірний зв’язок з діями, що підривають цілісність України. Суд встановив, що Рада не помилилася у своїй оцінці того, що Бажаєв був пов’язаний з VEB.RF, організацією, на яку накладено санкції, і що обмежувальні заходи були пропорційними і не порушували його основні права. Суд роз’яснює, що критерій “зв’язку” не вимагає формального юридичного чи економічного зв’язку, а може базуватися на спільних інтересах. Він також повторює стандарт судового перегляду рішень ЄС щодо санкцій і підтверджує, що заморожування активів є законним обмеженням права власності.
Рішення Загального суду у справі T-675/22: Лаврентіос Лаврентіадіс проти EUIPO – Dalli-Werke (DALL проти DALLI)
Загальний суд підтримав рішення EUIPO відмовити в реєстрації знака ЄС “DALL” для миючих і косметичних засобів через ймовірність плутанини з ранішим знаком “DALLI”. Суд наголосив, що ймовірність плутанини повинна оцінюватися в глобальному масштабі з урахуванням усіх відповідних факторів. Він підтвердив, що товари можуть вважатися ідентичними, якщо товари, охоплені заявкою на знак, включені в більш загальну категорію, охоплену ранішим знаком. Суд також встановив, що візуальні та фонетичні аспекти знаків були достатньо подібними, щоб створити ймовірність плутанини для відповідної громадськості.
Рішення Загального суду у справі T-197/24: Versãofast проти Autoridade Tributária e Aduaneira (Звільнення від ПДВ за посередництво у кредитуванні)
Загальний суд роз’яснив сферу дії звільнення від ПДВ за “посередництво у кредитуванні” відповідно до статті 135(1)(b) Директиви про ПДВ. Він підтвердив, що звільнення може застосовуватися, навіть якщо посередник не має договірного зв’язку з жодною зі сторін, ані повноважень змінювати умови угоди. Вирішальним фактором є те, чи діяльність посередника в цілому спрямована на сприяння укладенню кредитних угод. Це роз’яснення є важливим для кредитних посередників, що працюють в межах ЄС, оскільки воно надає вказівки щодо оподаткування ПДВ їхніх послуг.
Рішення Загального суду у справі T-277/23: SBK Art OOO проти Ради (санкції ЄС – Україна)
Загальний суд відхилив заяву SBK Art OOO про скасування рішень і регламентів Ради, які залишили назву компанії у списку організацій, до яких застосовуються заходи щодо заморожування активів через дії, що підривають територіальну цілісність України. Рішення роз’яснює сферу застосування “критерію зв’язку” для накладення санкцій і підтверджує, що зв’язок з організацією, на яку накладено санкції, є дійсною підставою для санкцій. Суд повторює стандарт судового перегляду, який застосовується до рішень про санкції, підкреслюючи необхідність достатньо міцної фактичної основи.
Рішення Загального суду у справі T-693/22: SiLog GmbH проти EUIPO (Суперечка щодо торговельної марки)
Загальний суд відхилив оскарження SiLog GmbH рішення EUIPO, яким було підтримано недійсність її знака ЄС “Si Log International” через ймовірність плутанини з ранішим французьким словесним знаком “SILOG”. Рішення підсилює принцип, згідно з яким оцінка ймовірності плутанини повинна базуватися на загальному враженні, яке справляють знаки, з урахуванням їхніх розрізняльних і домінантних елементів. Суд також роз’яснив, як слід тлумачити та застосовувати положення, що стосуються оцінки ймовірності плутанини та допустимості нових фактів і доказів.
Рішення Загального суду у справі T-18/25: Staatssecretaris van Financiën проти X (Акцизний збір на відсутній етиловий спирт)
Загальний суд роз’яснив тлумачення “порушення” в контексті акцизних товарів, що переміщуються в режимі призупинення сплати акцизу. Він уточнив, що виявлення відсутньої кількості товарів під час розвантаження транспортного засобу є порушенням, виявленим “під час переміщення” акцизних товарів. Це означає, що країна призначення несе відповідальність за сплату акцизного збору. Це розмежування є вирішальним для підприємств, які беруть участь у транскордонному переміщенні акцизних товарів у режимі призупинення сплати акцизу.
Рішення Загального суду у справі T-523/22: MeSoFa Vermögensverwaltungs AG проти SRB та Комісії (Sberbank Banka D.D.)
Загальний суд відхилив позов MeSoFa, що оскаржує рішення SRB та Комісії щодо врегулювання Sberbank banka d.d. Рішення підтверджує повноваження SRB вживати заходів щодо врегулювання неплатоспроможних або тих, що, ймовірно, стануть неплатоспроможними кредитних установ, і роз’яснює процедурні та матеріальні вимоги, які SRB повинен виконувати під час здійснення своїх повноважень щодо врегулювання. Воно також надає вказівки щодо тлумачення ключових положень Регламенту № 806/2014.
Рішення Загального суду у справі T-225/23: European Federation of Financial Analysts’ Societies проти EUIPO (Суперечка щодо торговельної марки)
Загальний суд відхилив позов EFFAS, що оскаржує рішення EUIPO відхилити реєстрацію її торговельної марки, оскільки існувала ймовірність плутанини з ранішою торговельною маркою CFA. Суд наголосив на необхідності глобальної оцінки з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи подібність знаків і товарів/послуг, розрізняльність ранішого знака та сприйняття відповідною громадськістю. Суд також підкреслює важливість демонстрації мирного співіснування знаків на ринку для зменшення ймовірності плутанини.
А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:
Делегований Регламент (ЄС) 2025/2188 Комісії від 19 вересня 2025 року, що доповнює Регламент (ЄС) 2024/1991 Європейського Парламенту та Ради шляхом встановлення науково обґрунтованого методу моніторингу різноманітності запилювачів та популяцій запилювачів
Ось розбивка Делегованого Регламенту (ЄС) 2025/2188 Комісії:
**1. Суть акту:**
Цей регламент встановлює стандартизований, науково обґрунтований метод для держав-членів ЄС для моніторингу різноманітності запилювачів та популяцій. Він спрямований на забезпечення узгодженого збору даних по всьому ЄС для оцінки прогресу зусиль з відновлення запилювачів, як це передбачено Регламентом (ЄС) 2024/1991 про відновлення природи. Регламент визначає, які групи запилювачів слід контролювати, як вибирати місця моніторингу та які протоколи збору даних слід використовувати. Мета полягає в тому, щоб відстежувати тенденції запилювачів та оцінювати ефективність заходів, спрямованих на подолання скорочення запилювачів.
**2. Структура та основні положення:**
* **Стаття 1 (Визначення):** Визначає ключові терміни, що використовуються в регламенті, такі як “бджоли”, “дзижчалки”, “метелики”, “метелики (нічні)”, “місце моніторингу” та “стратифікована випадкова вибірка”.
* **Стаття 2 (Цільові види):** Визначає, що збір даних повинен зосереджуватися на бджолах, дзижчалках, метеликах і метеликах (нічних).
* **Стаття 3 (Місця моніторингу):** Встановлює критерії вибору місць моніторингу, включаючи використання головної сітки LUCAS, стратифіковану випадкову вибірку за біогеографічним регіоном і типом екосистеми (сільськогосподарська, лісова та інша), а також мінімальні відстані між місцями. Він також перелічує критерії виключення для місць, які є недоступними або непридатними для моніторингу.
* **Стаття 4 (Період спостереження):** Вимагає від держав-членів визначити період спостереження для збору даних, на основі активності запилювачів, який залишається незмінним протягом періоду оцінювання.
* **Стаття 5 (Протокол збору даних для бджіл, дзижчалок, метеликів і денних метеликів):** Детально описує методологію для трансектних проходів, включаючи частоту, екологічні параметри, які потрібно реєструвати, довжину трансекти, швидкість і простір спостереження.
* **Стаття 6 (Протокол збору даних для нічних метеликів):** Детально описує методологію використання світлових пасток, включаючи частоту, екологічні параметри, які потрібно реєструвати, розміщення пасток і специфікації джерела світла.
* **Стаття 7 (Протокол збору даних для рідкісних видів запилювачів):** Зосереджується на цільовому моніторингу видів бджіл, дзижчалок і метеликів, що перебувають під загрозою зникнення, дозволяючи державам-членам обмежити кількість контрольованих видів до 15, якщо це необхідно.
* **Стаття 8 (Ідентифікація видів):** Вимагає від держав-членів ідентифікувати зразки до рівня видів за допомогою експертної діагностики, методів ДНК, штучного інтелекту або інших науково доведених методів.
* **Стаття 9 (Оцінка тенденцій популяцій запилювачів):** Описує, як тенденції чисельності та різноманітності запилювачів будуть оцінюватися за допомогою зібраних даних, включаючи розрахунок загального показника запилювачів і показника видового багатства запилювачів. Чужорідні види виключаються з оцінки.
* **Стаття 10 (Оцінка ефективності заходів з відновлення):** Визначає, що загальний показник запилювачів слід розраховувати окремо для сільськогосподарських, лісових та інших екосистем для оцінки впливу зусиль з відновлення.
* **Стаття 11 (Набрання чинності):** Зазначає, що регламент набирає чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу.
* **Додаток I:** Встановлює мінімальну кількість місць моніторингу для кожної держави-члена.
* **Додаток II:** Детально описує методологію розрахунку загального показника запилювачів, включаючи щорічні показники чисельності та різноманітності видів.
* **Додаток III:** Пояснює, як розрахувати показник видового багатства запилювачів.
**3. Основні положення для практичного використання:**
* **Стандартизований метод моніторингу:** Регламент надає детальний, стандартизований метод моніторингу запилювачів, забезпечуючи порівнянність і надійність даних, зібраних у різних державах-членах.
* **Гнучкість для місцевих умов:** Хоча і стандартизований, регламент дозволяє певну гнучкість для адаптації методів моніторингу до місцевих екологічних умов і конкретних періодів активності запилювачів.
* **Зосередження на ключових групах запилювачів:** Зосереджуючись на бджолах, дзижчалках, метеликах і метеликах (нічних), регламент націлений на найважливіші групи запилювачів, для яких доступні ефективні методи моніторингу.
* **Використання показників:** Регламент запроваджує два ключові показники – загальний показник запилювачів і показник видового багатства запилювачів – для оцінки тенденцій популяцій запилювачів та ефективності заходів з відновлення.
* **Мінімальна кількість місць моніторингу:** Додаток I визначає мінімальну кількість місць моніторингу, необхідних для кожної держави-члена, забезпечуючи достатнє охоплення даних по всьому ЄС.
Делегований Регламент (ЄС) 2025/2177 Комісії від 9 вересня 2025 року, що вносить зміни до Директиви (ЄС) 2016/1629 Європейського Парламенту та Ради з метою оновлення посилання на найновіший європейський стандарт, що встановлює Технічні вимоги до суден внутрішнього плавання (ES-TRIN 2025)
Цей Делегований Регламент (ЄС) 2025/2177 Комісії оновлює технічні вимоги до суден внутрішнього плавання шляхом внесення змін до Директиви (ЄС) 2016/1629. Ключова зміна полягає в оновленні еталонного стандарту до найновішого європейського стандарту, що встановлює Технічні вимоги до суден внутрішнього плавання, зокрема ES-TRIN 2025/1. Це оновлення забезпечує уніфікацію розробки технічних вимог до суден внутрішнього плавання в межах Союзу.
Регламент складається з двох статей і додатка. Стаття 1 замінює Додаток II до Директиви (ЄС) 2016/1629, вказуючи, що технічні вимоги, що застосовуються до суден, є ті, що викладені в стандарті ES-TRIN 2025/1. Стаття 2 зазначає, що регламент набере чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу та застосовуватиметься з 1 січня 2026 року. Додаток містить оновлений текст Додатка II до Директиви (ЄС) 2016/1629, який просто посилається на стандарт ES-TRIN 2025/1.
Найважливішим положенням є заміна Додатка II в Директиві (ЄС) 2016/1629, яка тепер вимагає використання ES-TRIN 2025/1 для технічних вимог, що застосовуються до суден внутрішнього плавання. Цей новий стандарт запроваджує правила щодо палива з низькою температурою спалаху (метанолу), маркування небезпечних зон, маркування палива, електричних рушійних установок, літій-іонних акумуляторів, використання альтернативних матеріалів для конструкції пасажирських суден, протоколів параметрів двигуна, навігаційного та інформаційного обладнання, установок для очищення стічних вод, рульових рубок, спринклерних систем, компонентів якоря та спальних кают.
Директива (ЄС) 2025/2360 Європейського Парламенту та Ради від 12 листопада 2025 року про моніторинг ґрунтів та стійкість ґрунтів (Закон про моніторинг ґрунтів)
Нижче наведено роз’яснення основних аспектів Директиви (ЄС) 2025/2360 про моніторинг ґрунтів та стійкість ґрунтів, також відомої як Закон про моніторинг ґрунтів.
**1. Суть акту:**
Директива (ЄС) 2025/2360 має на меті створити всеосяжну структуру для моніторингу здоров’я ґрунтів у Європейському Союзі, сприяння сталому управлінню ґрунтами та вирішення проблеми забруднення ґрунтів. Вона прагне досягти здорових ґрунтів до 2050 року, що дозволить їм надавати основні екосистемні послуги, пом’якшувати наслідки зміни клімату та втрати біорізноманіття, а також підвищувати стійкість до стихійних лих, забезпечуючи при цьому продовольчу безпеку. Директива зосереджується на моніторингу та оцінці, сприянні стійкості ґрунтів та управлінні забрудненими ділянками, не встановлюючи обов’язкових цілей щодо досягнення здоров’я ґрунтів державами-членами.
**2. Структура та основні положення:**
Директива складається з семи розділів, що охоплюють загальні положення, моніторинг та оцінку здоров’я ґрунтів, стійкість ґрунтів, управління забрудненими ділянками, фінансування та звітність, делегування та процедури комітету, а також заключні положення.
* **Розділ I (Загальні положення):** Визначає цілі, сферу застосування та ключові терміни, такі як “здоров’я ґрунту”, “стійкість ґрунту” та “забруднення ґрунту”. Він зобов’язує держави-члени створити ґрунтові райони та ґрунтові одиниці для адміністративних цілей та цілей моніторингу.
* **Розділ II (Моніторинг та оцінка здоров’я ґрунтів):** Встановлює рамки для моніторингу здоров’я ґрунтів та запечатування/видалення ґрунтів на основі дескрипторів ґрунтів, точок відбору проб, вимірювань та даних дистанційного зондування. Він покладає на Комісію та ЄЕА завдання створити цифровий портал даних про здоров’я ґрунтів. Він визначає дескриптори ґрунтів, критерії здорового стану ґрунту (сталі цільові значення та оперативні тригерні значення) та показники запечатування/видалення ґрунтів.
* **Розділ III (Стійкість ґрунтів):** Зосереджується на підтримці здоров’я та стійкості ґрунтів шляхом консультування, підвищення обізнаності, досліджень та фінансової підтримки землевласників та управлінців. Він визначає принципи пом’якшення наслідків вилучення земель для мінімізації впливу запечатування та видалення ґрунтів.
* **Розділ IV (Управління забрудненими ділянками):** Вимагає від держав-членів застосовувати заснований на оцінці ризиків та поетапний підхід до ідентифікації, дослідження та управління забрудненими ділянками. Він передбачає створення національного реєстру потенційно забруднених та забруднених ділянок.
* **Розділ V (Фінансування, звітність та інформація):** Розглядає механізми фінансування Союзу, зобов’язання держав-членів щодо звітності та громадський доступ до інформації про здоров’я ґрунтів.
* **Розділ VI (Делегування та процедура комітету):** Визначає делегування повноважень Комісії для прийняття делегованих актів та процедури комітету для імплементації Директиви.
* **Розділ VII (Заключні положення):** Охоплює доступ до правосуддя, підтримку з боку Комісії, оцінку та перегляд Директиви, транспозицію в національне законодавство та набуття чинності.
**3. Основні положення для практичного використання:**
* **Рамки моніторингу ґрунтів (Стаття 6):** Держави-члени повинні створити рамки для регулярного та точного моніторингу здоров’я ґрунтів та запечатування/видалення ґрунтів.
* **Дескриптори ґрунтів та критерії (Стаття 7 та Додаток I):** Держави-члени повинні застосовувати конкретні дескриптори ґрунтів та критерії для оцінки здоров’я ґрунтів, включаючи встановлення оперативних тригерних значень, які ініціюють підтримку здоров’я та стійкості ґрунтів.
* **Вимірювання та методології (Стаття 9 та Додаток II):** Держави-члени повинні дотримуватися конкретних методологій для визначення кількості та розташування точок відбору проб, проведення вимірювань ґрунту та застосування практики системи управління якістю в лабораторіях.
* **Підхід, заснований на оцінці ризиків, для забруднених ділянок (Стаття 13):** Держави-члени повинні встановити підхід, заснований на оцінці ризиків, для ідентифікації, дослідження та управління забрудненими ділянками.
* **Реєстр забруднених ділянок (Стаття 17):** Держави-члени зобов’язані створити та вести загальнодоступний національний реєстр потенційно та фактично забруднених ділянок.
* **Підтримка здоров’я та стійкості ґрунтів (Стаття 11):** Держави-члени повинні заохочувати та підтримувати землевласників та землекористувачів у покращенні здоров’я та стійкості ґрунтів та сприяти такому покращенню землевласниками та землекористувачами, зокрема, забезпечуючи легкий та рівний доступ до неупереджених та незалежних науково обґрунтованих консультацій та до інформації, навчальних заходів та нарощування потенціалу для керівників ґрунтових господарств, землевласників, землекористувачів та відповідних органів влади щодо практики, яка покращує здоров’я та стійкість ґрунтів.
Імплементаційний регламент (ЄС) 2025/2263 Комісії від 12 листопада 2025 року, що вносить зміни до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2378 щодо стандартних форм і комп’ютеризованих форматів для обов’язкового автоматичного обміну інформацією про криптоактиви, щодо повідомлення про щорічну оцінку та переліку статистичних даних, які повинні надаватися державами-членами відповідно до Директиви Ради 2011/16/ЄС
Це опис Імплементаційного регламенту (ЄС) 2025/2263 Комісії, що вносить зміни до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2378 щодо автоматичного обміну інформацією про криптоактиви, щорічних оцінок та статистичних даних відповідно до Директиви Ради 2011/16/ЄС. Регламент має на меті оновити стандартні форми та комп’ютеризовані формати для обов’язкового автоматичного обміну інформацією про криптоактиви, щодо повідомлення про щорічну оцінку та переліку статистичних даних, які повинні надаватися державами-членами. Ці зміни необхідні для узгодження зі змінами, внесеними Директивою Ради (ЄС) 2023/2226, яка розширила сферу автоматичного обміну інформацією, включивши криптоактиви. Регламент також встановлює практичні механізми для реєстрації та ідентифікації Операторів криптоактивів, які є Постачальниками послуг звітності щодо криптоактивів.
Регламент вносить зміни до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2378 шляхом додавання нового пункту до статті 2, в якому зазначено, що комп’ютеризований формат для автоматичного обміну інформацією про криптоактиви повинен відповідати Додатку XVIII. Він замінює пункт 2 статті 2c, вимагаючи від держав-членів повідомляти Комісії в електронному вигляді щорічну оцінку до 1 травня кожного року. Додається нова стаття 2g, яка деталізує стандартні форми для повідомлення інформації про Операторів криптоактивів, термін зберігання видаленої інформації та правила зміни держави-члена єдиної реєстрації. Додаток VIII замінено, до Додатку X внесено зміни, а нові Додатки XVIII і XIX додано, надаючи конкретні формати та вимоги для обміну інформацією.
Найважливішими положеннями для практичного використання є нові Додатки XVIII і XIX, які містять технічні специфікації для комп’ютеризованого формату для автоматичного обміну інформацією та стандартні форми для повідомлення інформації про Операторів криптоактивів. Додаток XVIII деталізує схему XML для звітування про транзакції з криптоактивами, включаючи типи транзакцій, елементи даних та атрибути. Додаток XIX визначає форму для повідомлення інформації про Операторів криптоактивів, формат індивідуальних ідентифікаційних номерів, терміни зберігання видаленої інформації та процедури зміни держави-члена єдиної реєстрації. Ці додатки мають вирішальне значення для Постачальників послуг звітності щодо криптоактивів та держав-членів для забезпечення відповідності оновленим вимогам щодо звітності.
Регламент (ЄС) 2025/2410 Комісії від 24 листопада 2025 року, що вносить зміни до Додатків V та XIV до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2021/404 щодо записів для Канади, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів у переліках третіх країн, територій або зон у їх складі, авторизованих для ввезення до Союзу партій птиці та зародкових продуктів птиці, а також свіжого м’яса птиці та дичини
Цей Імплементаційний регламент (ЄС) 2025/2410 Комісії вносить зміни до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2021/404, зокрема до Додатків V та XIV, щодо ввезення до Союзу птиці, зародкових продуктів птиці, а також свіжого м’яса птиці та дичини з третіх країн. Регламент оновлює переліки авторизованих третіх країн, територій або зон у їх складі, зосереджуючись на Канаді, Сполученому Королівстві та Сполучених Штатах, у відповідь на нещодавні спалахи високопатогенного грипу птиці (HPAI).
Регламент структурований у два артикули та додаток. Стаття 1 зазначає, що Додатки V та XIV до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2021/404 змінюються відповідно до Додатка до цього регламенту. Стаття 2 визначає, що регламент набирає чинності на день, наступний після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу. Додаток деталізує конкретні зміни до Додатків V та XIV Імплементаційного регламенту (ЄС) 2021/404, додаючи та замінюючи рядки в таблицях для Канади, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів, щоб відобразити оновлений стан захворювання та впроваджені заходи контролю.
Найважливішими положеннями цього акту є конкретні зміни до Додатків V та XIV Імплементаційного регламенту (ЄС) 2021/404. Ці зміни модифікують авторизовані зони для ввезення птиці та пов’язаних з нею продуктів до ЄС з Канади, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів, на основі останніх спалахів HPAI. Регламент повторно авторизує певні зони в Канаді та Сполученому Королівстві після впровадження політики ліквідації та очищення/дезінфекції, а також призупиняє ввезення з новоутворених зон у всіх трьох країнах.
Регламент (ЄС) 2025/2365 Європейського Парламенту та Ради від 12 листопада 2025 року про запобігання втратам пластикових гранул з метою зменшення забруднення мікропластиком
Нижче наведено детальний опис Регламенту (ЄС) 2025/2365:
**1. Суть акта:**
Регламент (ЄС) 2025/2365 має на меті запобігання потраплянню пластикових гранул у навколишнє середовище, тим самим зменшуючи забруднення мікропластиком. Він встановлює обов’язки щодо поводження з пластиковими гранулами протягом усього ланцюга постачання, від виробництва до транспортування, для досягнення нульової втрати гранул. Регламент спрямований на економічних операторів, перевізників з ЄС та країн, що не входять до ЄС, та інші сторони, що беруть участь у поводженні та транспортуванні пластикових гранул. Він запроваджує заходи щодо управління ризиками, утримання, очищення та перевірки відповідності для мінімізації шкоди навколишньому середовищу.
**2. Структура та основні положення:**
Регламент складається з 26 статей та 5 додатків, що охоплюють різні аспекти поводження з пластиковими гранулами та запобігання їх втратам.
* **Предмет і сфера застосування (Стаття 1):** Визначає мету регламенту та визначає фізичних та юридичних осіб, до яких він застосовується, включаючи економічних операторів, які обробляють значні обсяги пластикових гранул, установки для очищення контейнерів, перевізників з ЄС та країн, що не входять до ЄС, та сторони, що беруть участь у морському транспорті.
* **Визначення (Стаття 2):** Надає визначення ключових термінів, таких як “пластикові гранули”, “розсипання”, “втрата”, “економічний оператор”, “перевізник з ЄС”, “перевізник з країни, що не входить до ЄС” та “орган сертифікації”.
* **Загальні зобов’язання (Стаття 3):** Вимагає від економічних операторів, перевізників з ЄС та країн, що не входять до ЄС, уникати втрат пластикових гранул і вживати негайних заходів для утримання та очищення будь-яких втрат, які відбуваються. Він також вимагає повідомлення установок і транспортних операцій компетентним органам.
* **Уповноважені представники перевізників з країн, що не входять до ЄС (Стаття 4):** Вимагає від перевізників з країн, що не входять до ЄС, призначити уповноваженого представника в межах ЄС для забезпечення дотримання конкретних зобов’язань згідно з регламентом.
* **Зобов’язання щодо поводження з пластиковими гранулами (Стаття 5):** Визначає конкретні дії для економічних операторів, включаючи розробку плану управління ризиками, встановлення обладнання та виконання процедур для запобігання, утримання та очищення розсипань і втрат. Він також встановлює вимоги до перевізників з ЄС та країн, що не входять до ЄС, такі як навчання персоналу та ведення обліку втрат.
* **Сертифікація (Стаття 6):** Вимагає від середніх і великих підприємств, що експлуатують установки, які обробляють значні обсяги пластикових гранул, отримати сертифікацію від акредитованих органів сертифікації для підтвердження відповідності регламенту.
* **Відповідність через дозволи (Стаття 7):** Дозволяє державам-членам звільняти економічних операторів від певних зобов’язань, якщо їхня діяльність підпадає під дію дозволів, які забезпечують відповідність регламенту.
* **Відповідність через системи екологічного управління (Стаття 8):** Надає звільнення економічним операторам, зареєстрованим в EMAS, або тим, хто впроваджує інші системи екологічного управління, які відповідають певним критеріям.
* **Акредитація органів сертифікації (Стаття 9):** Встановлює вимоги до акредитації органів сертифікації, забезпечуючи їхню незалежність, експертизу та неупередженість.
* **Обов’язок надавати інформацію (Стаття 10):** Вимагає від виробників, імпортерів, кінцевих користувачів і дистриб’юторів, які розміщують пластикові гранули на ринку, надавати конкретну інформацію на етикетці, упаковці або в паспорті безпеки.
* **Публічний доступ до інформації (Стаття 11):** Зобов’язує компетентні органи оприлюднювати певну інформацію, включаючи повідомлення, плани управління ризиками, самостійні декларації про відповідність та сертифікати.
* **Зобов’язання щодо транспортування пластикових гранул морем у вантажних контейнерах (Стаття 12):** Встановлює вимоги до вантажовідправників, операторів і капітанів морських суден для забезпечення безпечного пакування, укладання та транспортування пластикових гранул з метою мінімізації небезпеки для морського середовища.
* **Перевірка відповідності та звітність (Стаття 13):** Вимагає від компетентних органів перевіряти відповідність регламенту, а від держав-членів подавати звіти Комісії про його виконання.
* **Інциденти та аварії (Стаття 14):** Встановлює процедури звітування та управління інцидентами та аваріями, які спричиняють втрати пластикових гранул, що впливають на здоров’я людини або навколишнє середовище.
* **Недотримання (Стаття 15):** Описує заходи, які необхідно вжити у разі порушення регламенту, включаючи інформування компетентного органу, відновлення відповідності та дотримання додаткових заходів.
* **Призначення та повноваження компетентних органів (Стаття 16):** Вимагає від держав-членів призначити компетентні органи та надати їм необхідні повноваження з інспектування та забезпечення дотримання.
* **Інформація та допомога щодо відповідності (Стаття 17):** Зобов’язує Комісію розробляти матеріали для підвищення обізнаності та навчання, а держави-члени надавати доступ до інформації та допомоги щодо відповідності.
* **Стандарти (Стаття 18):** Передбачає розробку гармонізованих стандартів для оцінки обсягів втрат.
* **Розгляд скарг і доступ до правосуддя (Стаття 19):** Забезпечує право фізичних або юридичних осіб подавати скарги та мати доступ до правосуддя у випадках недотримання регламенту.
* **Штрафи (Стаття 20):** Вимагає від держав-членів встановити правила щодо штрафів за порушення регламенту, включаючи адміністративні фінансові штрафи та кримінальні покарання.
* **Компенсація (Стаття 21):** Забезпечує право осіб, які постраждали від шкоди здоров’ю людини внаслідок порушення регламенту, вимагати та отримувати компенсацію.
* **Внесення змін до додатків (Стаття 22):** Надає Комісії повноваження приймати делеговані акти для внесення змін до додатків до регламенту на основі технічного прогресу та наукових розробок.
* **Здійснення делегування (Стаття 23):** Встановлює умови здійснення делегування повноважень Комісії.
* **Процедура комітету (Стаття 24):** Створює комітет для допомоги Комісії у виконанні регламенту.
* **Оцінка та перегляд (Стаття 25):** Вимагає від Комісії провести оцінку виконання регламенту та подати звіт Європейському Парламенту та Раді.
* **Набрання чинності та застосування (Стаття 26):** Визначає дату набрання чинності та застосування регламенту.
**3. Основні положення для практичного використання:**
* **План управління ризиками (Стаття 5 та Додаток I):** Економічні оператори повинні розробити та підтримувати план управління ризиками для кожної установки, визначаючи потенційні місця розсипання та втрат, оцінюючи обсяги втрат і описуючи обладнання та процедури, що діють для запобігання, утримання та очищення розсипань і втрат.
* **Сертифікація (Стаття 6):** Середні та великі підприємства, що експлуатують установки, які обробляють значні обсяги пластикових гранул, повинні отримати сертифікацію від акредитованих органів сертифікації для підтвердження відповідності регламенту.
* **Зобов’язання для перевізників (Стаття 5 та Додаток III):** Перевізники з ЄС та країн, що не входять до ЄС, повинні вживати конкретних заходів для запобігання, утримання та очищення розсипань і втрат під час транспортування, включаючи перевірку цілісності упаковки, повідомлення вимог безпечного укладання та наявність обладнання для очищення.
* **Публічний доступ до інформації (Стаття 11):** Компетентні органи повинні оприлюднювати інформацію про установки, плани управління ризиками та сертифікати, сприяючи прозорості та підзвітності.
* **Розгляд скарг і доступ до правосуддя (Стаття 19):** Фізичні або юридичні особи мають право подавати скарги та мати доступ до правосуддя у випадках недотримання, забезпечуючи ефективне вирішення проблем, пов’язаних із втратами пластикових гранул.
* **Вимоги до інформації (Стаття 10 та Додаток V):** Постачальники пластикових гранул повинні надавати чітку та видиму інформацію на етикетці, упаковці або в паспорті безпеки, включаючи піктограму та попереджувальне повідомлення про екологічні небезпеки втрати гранул.
Цей Регламент запроваджує всеосяжну систему запобігання втратам пластикових гранул і зменшення забруднення мікропластиком, з конкретними зобов’язаннями для економічних операторів, перевізників та інших сторін, що беруть участь у ланцюгу постачання пластикових гранул.
Рішення Загального Суду (Сьома палата) від 26 листопада 2025 року. MeSoFa Vermögensverwaltungs AG, колишня Sber Vermögensverwaltungs AG, колишня Sberbank Europe AG проти Європейської Комісії та Єдиного органу вирішення кризових ситуацій. Економічний і валютний союз – Банківський союз – Єдиний механізм вирішення кризових ситуацій для кредитних установ та деяких інвестиційних фірм (SRM) – Процедура врегулювання, що застосовується, коли установа перебуває в стані банкрутства або ймовірно опиниться в такому стані – Прийняття SRB схеми врегулювання щодо Sberbank – Позов про анулювання – Зацікавленість у порушенні провадження – Прийнятність – Право бути заслуханим – Ефективний судовий захист – Обов’язок обґрунтування – Статті 18 і 20 Регламенту (ЄС) № 806/2014. Справа T-524/22.
Це рішення Загального Суду (Сьома палата) від 26 листопада 2025 року у справі T-524/22, за участю MeSoFa Vermögensverwaltungs AG (колишня Sberbank Europe AG) проти Європейської Комісії та Єдиного органу вирішення кризових ситуацій (SRB). Справа стосується прийняття схеми врегулювання для Sberbank d.d. (Sberbank Croatia) та оскарження заявником рішення SRB і схвалення цього рішення Комісією. Заявник вимагав анулювання рішення SRB про прийняття схеми врегулювання для Sberbank Croatia та рішення Комісії про схвалення цієї схеми, стверджуючи, що його права як акціонера були порушені. Загальний Суд відхилив позов, не знайшовши підстав для анулювання.
У рішенні розглядаються прийнятність і суть вимог заявника проти Рішення SRB SRB/EES/2022/21 та Рішення Комісії (ЄС) 2022/948. Суд розглядає, чи SRB перевищив свої повноваження, порушив істотні процесуальні вимоги (включаючи право бути заслуханим та обов’язок обґрунтування) та чи допустив помилки в оцінці фінансового стану Sberbank Croatia. Структура рішення включає розділи про передісторію спору, форми заявлених вимог та юридичний аналіз судом кожного доводу, висунутого заявником. Суд також розглядає аргументи від інтервентів, таких як Республіка Хорватія, Європейський парламент, Рада Європейського Союзу та Європейський центральний банк (ЄЦБ).
Основними положеннями акту, які можуть бути найбільш важливими для його використання, є ті, що стосуються прийнятності позову, права бути заслуханим та обов’язку обґрунтування. Суд роз’яснює, що хоча схема врегулювання, прийнята SRB, не підлягає безпосередньому оскарженню, схвалення цієї схеми Комісією підлягає судовому перегляду. Суд також наголошує на важливості права бути заслуханим в адміністративних процедурах, які можуть негативно вплинути на інтереси особи, визнаючи при цьому, що це право може бути обмежене за певних обставин, наприклад, коли це необхідно для забезпечення фінансової стабільності. Крім того, суд підкреслює обов’язок інституцій ЄС надавати належне обґрунтування своїх рішень, визнаючи при цьому, що необхідний рівень деталізації може змінюватися залежно від контексту та необхідності захисту конфіденційної інформації.
Рішення Суду (перша палата) від 26 листопада 2025 року. #Муса Юсупович Бажаєв проти Ради Європейського Союзу. #Спільна зовнішня політика та політика безпеки – Обмежувальні заходи, вжиті з огляду на дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України – Заморожування коштів – Перелік фізичних і юридичних осіб, організацій та органів, до яких застосовується заморожування коштів та економічних ресурсів – Залишення імені позивача у списку – Стаття 2, пункт 1, підпункт g) Рішення 2014/145/CFSP – Поняття «асоціація» – Помилка в оцінці – Право власності – Презумпція невинуватості – Пропорційність. #Справа T-608/24.
Це рішення Загального суду (Перша палата) від 26 листопада 2025 року у справі T-608/24 між Мусою Юсуповичем Бажаєвим і Радою Європейського Союзу. Справа стосується обмежувальних заходів (заморожування активів), запроваджених ЄС проти фізичних та юридичних осіб, які підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.
**Суть акту:**
У рішенні розглядається оскарження Мусою Юсуповичем Бажаєвим рішень Ради залишити його ім’я у списку осіб, до яких застосовано заморожування активів, через його нібито причетність до дій, що підривають цілісність України. Загальний суд відхиляє позов Бажаєва, підтримуючи рішення Ради залишити його в списку санкцій. Суд встановлює, що Рада не допустила помилки в оцінці того, що Бажаєв був пов’язаний з ВЕБ.РФ, організацією, що перебуває під санкціями, і що обмежувальні заходи були пропорційними та не порушували його основні права.
**Структура та основні положення:**
Рішення структуровано наступним чином:
* **Вступ:** Визначає заявника (Бажаєва) та відповідача (Раду) та окреслює правову основу позову (стаття 263 ДФЄС).
* **Передісторія спору:** Описує контекст обмежувальних заходів ЄС проти тих, хто підриває цілісність України, включаючи попередні рішення та положення, які призвели до початкового включення Бажаєва до списку та подальших продовжень.
* **Факти, що виникли після подання позову:** Зазначає рішення Ради в березні 2025 року продовжити обмежувальні заходи проти Бажаєва ще на шість місяців.
* **Висновки сторін:** Підсумовує клопотання заявника про скасування рішень Ради та клопотання Ради про відхилення позову.
* **Право:** Цей розділ становить основу рішення та поділяється на такі частини:
* **Перший аргумент: Помилка в оцінці:** Розглядає аргумент Бажаєва про те, що Рада помилково вважала, що він відповідає критеріям для санкцій, зокрема щодо того, що він є «впливовим бізнесменом, який працює в Росії», та його «асоціації» з ВЕБ.РФ.
* **Попередні міркування:** Встановлює стандарт судового перегляду, який застосовується до рішень ЄС щодо санкцій.
* **Застосування критерію асоціації:** Розглядає, чи було виправданим рішення Ради про те, що Бажаєв був пов’язаний з ВЕБ.РФ. Суд підтримує оцінку Ради, вважаючи, що зв’язок Бажаєва з ВЕБ.РФ через Russian Platinum, велику гірничодобувну компанію, продемонстрував спільні інтереси та виправдав санкції.
* **Другий аргумент: Порушення принципу пропорційності та основних прав:** Розглядає аргумент Бажаєва про те, що санкції порушили його основні права, включаючи право власності та презумпцію невинуватості, і що вони були непропорційними. Суд відхиляє ці аргументи, вважаючи, що санкції були пропорційними та не порушували його основні права.
* **Клопотання про прийняття заходу з організації процедури:** Відхиляє клопотання Ради про надання заявником додаткових документів.
* **Витрати:** Зобов’язує Бажаєва сплатити судові витрати.
**Основні положення та зміни:**
Рішення в першу чергу стосується застосування чинного законодавства ЄС про санкції до конкретної особи. Воно не запроваджує нове законодавство та не вносить зміни до існуючих правил. Ключовим положенням, що розглядається, є стаття 2(1)(g) Рішення 2014/145/CFSP, зі змінами, яка дозволяє запроваджувати санкції проти «впливових бізнесменів, які працюють у Росії», та тих, хто «залучений до економічних секторів, що забезпечують значне джерело доходу для уряду Російської Федерації». Рішення також тлумачить поняття «асоціація» як основу для санкцій.
**Найважливіші положення для використання:**
Найважливішими аспектами цього рішення є:
* **Тлумачення «асоціації»:** Суд роз’яснює, що критерій «асоціації» не вимагає формального юридичного чи економічного зв’язку, а може ґрунтуватися на спільних інтересах.
* **Стандарт судового перегляду:** Рішення підтверджує стандарт судового перегляду для рішень ЄС щодо санкцій, підкреслюючи необхідність достатньо міцної фактичної бази.
* **Пропорційність та основні права:** Суд підтверджує, що заморожування активів є законним обмеженням права власності, за умови, що воно є пропорційним і переслідує законну мету.
* **Тягар доведення:** Рішення підтверджує, що тягар доведення лежить на Раді, щоб встановити підстави для санкцій, але вона не зобов’язана надавати всю інформацію.
**Наслідки:** Це рішення має відношення до режиму санкцій ЄС щодо дій, що підривають територіальну цілісність України. Воно роз’яснює сферу застосування та застосування критеріїв санкцій, особливо щодо «асоціації» з організаціями, що перебувають під санкціями. Це має наслідки для фізичних та юридичних осіб, які ведуть бізнес у Росії або з Росією, оскільки вони можуть підпадати під санкції, якщо їх вважатимуть пов’язаними з фізичними чи юридичними особами, причетними до дій проти України.
Рішення Загального суду (Перша палата) від 26 листопада 2025 року. Лаврентіос Лаврентіадіс проти Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу. Торговельна марка ЄС – Провадження щодо заперечення – Заявка на словесну торговельну марку ЄС DALL – Раніша словесна торговельна марка ЄС DALLI – Відносна підстава для відмови – Імовірність сплутування – Стаття 8(1)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1001. Справа T-515/24.
Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо спору про торговельну марку ЄС. Суд ухвалив рішення щодо ймовірності сплутування між двома словесними знаками, “DALL” та “DALLI”, які обидва використовуються для товарів класу 3, що включає миючі та косметичні засоби. Суд став на бік власника попередньої торговельної марки “DALLI”, запобігши реєстрації “DALL” через імовірність сплутування.
Структура рішення наступна:
1. **Передісторія:** Описує заявку на торговельну марку ЄС DALL, подану Лаврентіосом Лаврентіадісом, та заперечення, подане компанією Dalli-Werke GmbH & Co. KG, на підставі їхньої попередньої торговельної марки ЄС DALLI. Також окреслюються рішення Відділу заперечень та Апеляційної ради EUIPO, які обидва стали на бік Dalli-Werke, встановивши ймовірність сплутування.
2. **Форми заявлених вимог:** Перераховує вимоги, висунуті заявником (Лаврентіадісом), EUIPO та інтервентом (Dalli-Werke) щодо скасування або відхилення оскаржуваного рішення та розподілу витрат.
3. **Право:** Цей розділ містить правове обґрунтування суду.
* **Прийнятність доказів:** Суд спочатку розглядає питання прийнятності нових доказів, поданих заявником, і зрештою визнає їх неприйнятними, оскільки вони не були представлені під час провадження в Апеляційній раді.
* **Суть:** Суд об’єднує доводи заявника в один довід щодо порушення статті 8(1)(b) Регламенту 2017/1001, яка стосується ймовірності сплутування. Потім суд переходить до аналізу відповідної публіки, порівняння товарів і порівняння знаків.
* **Відповідна публіка:** Суд погоджується з оцінкою Апеляційної ради, що відповідна публіка складається із широкої громадськості та професіоналів із середнім або вищим за середній рівнем уваги, і що відповідною територією є Європейський Союз.
* **Порівняння товарів:** Суд підтримує висновок Апеляційної ради про те, що товари, охоплені знаками, є або ідентичними, або подібними, незважаючи на аргументи заявника щодо різних місць виробництва та вимог до маркування.
* **Порівняння знаків:** Суд аналізує візуальну, фонетичну та концептуальну подібність знаків, вважаючи, що вони візуально та фонетично подібні до середнього ступеня, і що концептуальне порівняння неможливе для не німецькомовної публіки.
* **Імовірність сплутування:** На основі подібності товарів і знаків, суд доходить висновку, що існує ймовірність сплутування з боку відповідної публіки, і тому відхиляє позов.
4. **Витрати:** Заявника зобов’язано покрити витрати інтервента, а EUIPO несе власні витрати.
Основні положення акту:
* Суд підкреслює, що ймовірність сплутування має оцінюватися глобально, з урахуванням усіх відповідних факторів.
* Він підтверджує, що товари можуть вважатися ідентичними, якщо товари, охоплені заявкою на торговельну марку, включені до більш загальної категорії, охопленої попереднім знаком.
* Суд зазначає, що візуальний аспект знаків має більше значення для товарів, призначених для масового споживання, які продаються в магазинах самообслуговування.
* Він повторює, що чим більш відрізняється попередній знак, тим більша ймовірність сплутування.
* Суд роз’яснює, що походження товарів відноситься до виробничого сектора або типу підприємства, а не обов’язково до географічного походження, зазначеного на упаковці.
* Суд підтверджує, що достатньо, щоб відносна підстава для відмови існувала в частині Європейського Союзу.
Рішення Загального суду (Палата, що виносить попередні ухвали) від 26 листопада 2025 року. Versãofast, Unipessoal, Lda. проти Autoridade Tributária e Aduaneira. Запит на попередню ухвалу – Загальна система ПДВ – Стаття 135(1)(b) Директиви 2006/112/ЄС – Звільнення для інших видів діяльності – Переговори щодо кредиту – Діяльність кредитного посередника – Класифікація. Справа T-657/24.
Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо тлумачення статті 135(1)(b) Директиви про ПДВ, яка стосується звільнень для певних видів діяльності, зокрема переговорів щодо кредиту. Справа стосується португальської компанії Versãofast, яка діє як кредитний посередник, і питання про те, чи слід звільняти її діяльність від ПДВ. Суд просять роз’яснити, чи послуги, що надаються Versãofast, які включають залучення клієнтів для отримання іпотечних кредитів, допомогу їм з документацією та спілкування з кредитними установами, кваліфікуються як “переговори щодо кредиту”, навіть якщо Versãofast не має повноважень діяти від імені банків або впливати на умови кредиту.
Рішення роз’яснює сферу дії звільнення від ПДВ для “переговорів щодо кредиту” згідно зі статтею 135(1)(b) Директиви про ПДВ. Воно підтверджує, що звільнення повинні тлумачитися суворо, але також як незалежні поняття права ЄС для забезпечення їхнього однакового застосування в усіх державах-членах. Суд посилається на попередню судову практику, щоб визначити “переговори” як діяльність, що здійснюється посередником, який не є стороною договору, але чиї дії є необхідними для укладення договору сторонами. Рішення підкреслює, що звільнення може застосовуватися, навіть якщо посередник не має договірного зв’язку з жодною зі сторін, а також повноважень змінювати умови угоди.
Ключовим положенням рішення є висновок про те, що діяльність кредитного посередника, такого як Versãofast, може вважатися “переговорами щодо кредиту” і, отже, звільнятися від ПДВ, навіть якщо посередник не має повноважень зобов’язувати кредитну установу або впливати на умови кредитних пропозицій. Вирішальним фактором є те, чи діяльність посередника в цілому спрямована на сприяння укладенню кредитних договорів. Це роз’яснення є важливим для кредитних посередників, які працюють в межах ЄС, оскільки воно надає вказівки щодо режиму ПДВ їхніх послуг.
Рішення Загального Суду (Перша палата) від 26 листопада 2025 року. SBK Art OOO проти Ради Європейського Союзу. Спільна зовнішня політика та політика безпеки – Обмежувальні заходи, вжиті у зв’язку з діями, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України – Заморожування коштів – Перелік осіб, організацій та органів, на які поширюється заморожування коштів та економічних ресурсів – Залишення імені заявника у списку – Поняття «асоціація» – Стаття 2(1), in fine, Рішення 2014/145/CFSP – Стаття 3(1), in fine, Регламенту (ЄС) № 269/2014 – Обов’язок обґрунтування – Права на захист – Помилка в оцінці – Пропорційність – Заперечення незаконності. Справа T-607/24.
Це рішення Загального Суду Європейського Союзу щодо обмежувальних заходів (санкцій), накладених на SBK Art OOO, російську компанію, у відповідь на дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Суд відхиляє позов SBK Art OOO про скасування рішень і регламентів Ради, які залишили назву компанії в списку організацій, на які поширюється заморожування активів.
**Структура та основні положення:**
У рішенні розглядаються кілька аргументів, висунутих SBK Art OOO проти рішення Ради залишити її в списку санкцій. До них належать:
* **Заперечення незаконності:** SBK Art OOO оскаржує законність критеріїв, використаних для введення санкцій, зокрема «критерію асоціації» (бути пов’язаним з організацією, що перебуває під санкціями) і критеріїв, пов’язаних з підтримкою російського уряду або отриманням вигоди від нього. Суд відхиляє оскарження критеріїв (f) і (g) як неприйнятні, а оскарження критерію асоціації – як необґрунтоване.
* **Порушення обов’язку обґрунтування:** SBK Art OOO стверджує, що Рада не надала достатніх підстав для залишення її назви в списку санкцій. Суд відхиляє це, вважаючи, що обґрунтування Ради було адекватним.
* **Порушення права бути заслуханим:** SBK Art OOO стверджує, що їй не було надано можливості бути заслуханою до продовження санкцій. Суд відхиляє це, зазначаючи, що санкції були збережені на тих самих підставах, що й раніше, без нових доказів.
* **Помилка в оцінці:** SBK Art OOO стверджує, що Рада неправильно оцінила факти, зокрема щодо того, чи контролював Сбербанк (організація, що перебуває під санкціями) SBK Art OOO після нібито продажу. Суд вважає, що Рада надала достатньо доказів, щоб обґрунтувати свою оцінку.
* **Порушення принципу пропорційності:** SBK Art OOO стверджує, що санкції були непропорційними. Суд відхиляє це, вважаючи, що санкції були належними та необхідними для досягнення цілей ЄС.
**Основні положення для використання:**
* **Критерій асоціації:** Рішення роз’яснює сферу застосування «критерію асоціації» для введення санкцій. Воно підтверджує, що зв’язок з організацією, що перебуває під санкціями, є вагомою підставою для санкцій, навіть без прямого зв’язку з ситуацією в Україні.
* **Стандарт перевірки:** Рішення підтверджує стандарт судового перегляду, застосований до рішень про санкції, наголошуючи, що, хоча Рада має широку свободу розсуду, суди повинні забезпечити достатню обґрунтованість фактичної бази для прийняття рішення.
* **Право бути заслуханим:** Рішення роз’яснює, що право бути заслуханим не вимагає від Ради повторного розкриття доказів або проведення нового слухання, коли санкції підтримуються на тих самих підставах, що й раніше.
* **Відступи:** У рішенні обговорюється застосування відступів від заморожування активів, особливо в контексті продажу SBK Art OOO. У ньому наголошується, що такий продаж вимагає дозволу від компетентних національних органів.
Рішення Загального суду (Восьма палата) від 26 листопада 2025 року. SiLog GmbH проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності. Торговельна марка ЄС – Провадження щодо визнання недійсною – Образотворча торговельна марка ЄС Si Log International – Раніша національна словесна торговельна марка SILOG – Відносна підстава для визнання недійсною – Імовірність сплутування – Стаття 8(1)(b) та стаття 60(1)(a) Регламенту (ЄС) 2017/1001 – Докази, подані вперше до Апеляційної ради – Стаття 95(2) Регламенту 2017/1001 – Право бути заслуханим. Справа T-572/24.
Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо позову, поданого компанією SiLog GmbH проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності (EUIPO). Справа стосується заяви про визнання недійсною торговельної марки ЄС, а саме образотворчої марки “Si Log International”, на підставі ранішої французької словесної марки “SILOG”. Ключовим питанням є те, чи існує ймовірність сплутування між цими двома знаками, що є відносною підставою для визнання недійсною згідно із законодавством ЄС про торговельні марки.
Структура рішення стосується кількох аргументів, висунутих компанією SiLog GmbH, заявником. Вони включають доводи про те, що Апеляційна рада EUIPO помилилася в оцінці ймовірності сплутування, зокрема щодо подібності послуг і знаків, розрізнювальної здатності ранішої марки та загальної оцінки сплутування. Заявник також стверджував, що EUIPO помилково прийняло певні докази, подані з запізненням компанією Silog SAS, інтервентом, і що його право бути заслуханим було порушено. Загальний суд систематично розглядає та відхиляє кожну з цих вимог, підтримуючи рішення Апеляційної ради.
Найважливішими положеннями акта для його використання є положення, що стосуються оцінки ймовірності сплутування (стаття 8(1)(b) та стаття 60(1)(a) Регламенту (ЄС) 2017/1001) та прийнятності нових фактів і доказів перед Апеляційною радою (стаття 95(2) Регламенту 2017/1001). Рішення роз’яснює, як ці положення повинні тлумачитися та застосовуватися, особливо у справах, що стосуються образотворчих і словесних знаків, і міру, в якій EUIPO має дискреційні повноваження щодо прийняття доказів, поданих із запізненням. Рішення також підкреслює принцип, згідно з яким оцінка ймовірності сплутування повинна базуватися на загальному враженні, яке справляють знаки, з урахуванням їхніх розрізнювальних і домінуючих елементів.
Рішення Загального суду (Палата, що постановляє попередні ухвали) від 26 листопада 2025 року. Inspecteur van de Douane проти FL. Запит про попередню ухвалу – Оподаткування – Акцизні збори – Директива 2008/118/ЄС – Стаття 10(2) і (4) Директиви 2008/118 – Виникнення порушення під час переміщення підакцизних товарів – Переміщення товарів у режимі призупинення сплати акцизу – Виявлення порушення під час переміщення – Кількість відсутніх товарів, виявлена під час розвантаження транспортного засобу. Справа T-690/24.
Це рішення Загального суду (Палата, що постановляє попередні ухвали) щодо тлумачення статті 10(2) і (4) Директиви Ради 2008/118/ЄС про акцизні збори. Справа стосується спору щодо акцизного збору на відсутню кількість етилового спирту, виявлену під час доставки з Бельгії до Нідерландів. Ключовим питанням є визначення того, в якій державі-члені підлягає сплаті акцизний збір, коли товари втрачені під час режиму призупинення сплати акцизу.
Рішення роз’яснює тлумачення “порушення” в контексті підакцизних товарів, що переміщуються в режимі призупинення сплати акцизу. Воно уточнює, що виявлення відсутньої кількості товарів під час розвантаження транспортного засобу становить порушення, виявлене “під час переміщення” підакцизних товарів. Це означає, що застосовується стаття 10(2) Директиви 2008/118, і акцизний збір підлягає сплаті в державі-члені, де було виявлено порушення, тобто в державі прибуття. Рішення також роз’яснює, що стаття 10(4) застосовується, коли порушення виявлено після закінчення переміщення товарів.
Найважливіше положення, яке роз’яснюється, полягає в тому, що виявлення відсутніх підакцизних товарів під час розвантаження вважається таким, що відбувається “під час переміщення”, що робить країну призначення відповідальною за акцизний збір. Це розрізнення є вирішальним для підприємств, які беруть участь у транскордонному переміщенні підакцизних товарів у режимі призупинення сплати акцизу, оскільки воно роз’яснює, коли і де вони зобов’язані сплачувати акцизні збори у разі порушень.
Рішення Загального суду (Сьома палата) від 26 листопада 2025 року. MeSoFa Vermögensverwaltungs AG, колишня Sber Vermögensverwaltungs AG, колишня Sberbank Europe AG проти Європейської комісії та Єдиного наглядового органу. Економічний та валютний союз – Банківський союз – Єдиний механізм врегулювання для кредитних установ та деяких інвестиційних фірм (SRM) – Процедура врегулювання, що застосовується у випадках, коли установа перебуває у стані банкрутства або ймовірно збанкрутує – Прийняття SRB схеми врегулювання щодо Sberbank banka – Позов про анулювання – Заінтересованість у порушенні провадження – Прийнятність – Право бути заслуханим – Ефективний судовий захист – Обов’язок наводити мотиви – Статті 18 та 20 Регламенту (ЄС) № 806/2014. Справа T-523/22.
Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо позову про анулювання, поданого компанією MeSoFa Vermögensverwaltungs AG (колишня Sberbank Europe AG) проти рішень, прийнятих Єдиним наглядовим органом (SRB) та Європейською комісією щодо врегулювання Sberbank banka d.d. (Sberbank Slovenia). Суд відхиляє позов, підтримуючи рішення SRB про впровадження схеми врегулювання для Sberbank Slovenia та схвалення цієї схеми Комісією.
У рішенні розглядається прийнятність позову, кілька доводів, висунутих заявником, включаючи твердження про те, що SRB перевищив свої повноваження, порушив основні процесуальні вимоги (такі як право бути заслуханим та обов’язок наводити мотиви), допустив суттєві помилки в аналізі того, чи була Sberbank Slovenia неплатоспроможною або ймовірно неплатоспроможною (FOLTF), і не зміг обрати найменш обтяжливий інструмент врегулювання. Суд відхиляє всі ці доводи, вважаючи, що рішення SRB були законними і що права заявника не були порушені.
Рішення структуровано наступним чином:
1. **Передісторія:** Описує контекст спору, включаючи роль заявника як материнської компанії Sberbank Slovenia, вплив російського вторгнення в Україну на Sberbank Europe та її дочірні компанії, а також рішення, прийняті ЄЦБ та SRB щодо врегулювання Sberbank Slovenia.
2. **Форми позовних вимог:** Викладає засоби захисту, яких вимагає заявник, та відповіді відповідачів та інтервентів.
3. **Право:** Містить правовий аналіз та обґрунтування суду, розділені на розділи, що стосуються прийнятності позову та суті доводів заявника.
4. **Прийнятність позову:** Розглядає, чи має заявник достатній інтерес у порушенні провадження.
5. **Суть:** Розглядає дев’ять доводів, висунутих заявником, включаючи твердження про процесуальні та суттєві помилки в процесі прийняття рішень SRB.
6. **Витрати:** Визначає, яка сторона несе відповідальність за оплату судових витрат.
Найважливіші положення акту для його використання:
* Відхилення вимоги заявника про те, що SRB перевищив свої повноваження, прийнявши схему врегулювання для Sberbank Slovenia без одночасного врегулювання її материнської компанії, Sberbank Europe.
* Встановлення того, що SRB не порушив право заявника бути заслуханим, оскільки терміновість ситуації виправдовувала обмеження цього права.
* Висновок про те, що SRB належним чином виклав мотиви свого рішення і не допустив жодних очевидних помилок в оцінці, визначаючи, що Sberbank Slovenia була FOLTF і що врегулювання було необхідним в суспільних інтересах.
* Відхилення аргументу заявника про те, що SRB не зміг обрати найменш обтяжливий інструмент врегулювання, оскільки інструмент продажу бізнесу був визнаний доцільним за даних обставин.
* Встановлення того, що SRB дотримався процесуальних та суттєвих правил, що стосуються інструменту продажу бізнесу та оцінки активів і зобов’язань Sberbank Slovenia.
* Відхилення твердження заявника про те, що SRB порушив принцип пропорційності або не розглянув альтернативні рішення.
* Висновок про те, що SRB належним чином обґрунтував своє рішення відхилитися від плану врегулювання, оскільки обставини змінилися з моменту прийняття плану.
Це рішення підтверджує повноваження SRB вживати заходів щодо врегулювання неплатоспроможних або ймовірно неплатоспроможних кредитних установ та роз’яснює процесуальні та суттєві вимоги, які SRB повинен виконувати при здійсненні своїх повноважень щодо врегулювання. Воно також надає вказівки щодо тлумачення ключових положень Регламенту № 806/2014, таких як умови для врегулювання, право бути заслуханим та обов’язок наводити мотиви.
Рішення Загального суду (Друга палата) від 26 листопада 2025 року. European Federation of Financial Analysts’ Societies (EFFAS) проти European Union Intellectual Property Office. Торговельна марка ЄС – Провадження щодо заперечення – Заявка на реєстрацію фігуративної торговельної марки ЄС CEFA EFFAS Certified European Financial Analyst – Раніша словесна торговельна марка ЄС CFA – Відносна підстава для відмови – Імовірність сплутування – Стаття 8(1)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1001 – Відсутність мирного співіснування. Справа T-632/24.
Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо спору про торговельну марку ЄС між European Federation of Financial Analysts’ Societies (EFFAS) та CFA Institute. Справа стосується заявки EFFAS на реєстрацію фігуративної торговельної марки ЄС, проти якої заперечував CFA Institute на підставі своєї ранішої словесної торговельної марки ЄС “CFA”. Зрештою, суд ухвалив рішення на користь CFA Institute, відхиливши позов EFFAS.
Рішення структуровано наступним чином:
1. **Передісторія:** Описує заявку EFFAS на реєстрацію торговельної марки ЄС, заперечення, подане CFA Institute на підставі його ранішої торговельної марки, та рішення Відділу опозиції EUIPO та Апеляційної ради.
2. **Форми заявлених вимог:** Викладає вимоги, заявлені EFFAS, EUIPO та CFA Institute щодо скасування оскаржуваного рішення та розподілу витрат.
3. **Право:** Детально описує правове обґрунтування Загального суду, включаючи:
* Предмет позову, уточнюючи, що EFFAS домагається скасування рішення лише частково.
* Єдиний правовий аргумент, висунутий EFFAS, щодо порушення статті 8(1)(b) Регламенту 2017/1001, розділений на дві скарги: мирне співіснування та подібність знаків.
* Прийнятність доказів, визнаючи певні докази, подані вперше до Суду, неприйнятними.
* Оцінка мирного співіснування знаків, встановивши, що EFFAS недостатньо продемонстрував мирне співіснування під час провадження в EUIPO.
* Оцінка імовірності сплутування, включаючи аналіз відповідної території, публіки, рівня уваги, порівняння товарів/послуг, порівняння знаків (візуальне, фонетичне, концептуальне) та загальну оцінку.
4. **Витрати:** Визначає, що EFFAS, як сторона, що програла, має сплатити витрати, понесені CFA Institute, тоді як EUIPO несе власні витрати.
Найважливішими положеннями рішення є ті, що стосуються оцінки імовірності сплутування. Суд наголошує на необхідності глобальної оцінки, враховуючи всі відповідні фактори, включаючи подібність знаків і товарів/послуг, розрізнювальну здатність ранішої марки та сприйняття відповідною публікою. Суд також підкреслює важливість демонстрації мирного співіснування знаків на ринку для зменшення імовірності сплутування. У цій конкретній справі суд встановив, що подібність між знаками, у поєднанні з посиленою розрізнювальною здатністю ранішої марки та неспроможністю довести мирне співіснування, створили імовірність сплутування, що виправдовує відмову в реєстрації торговельної марки EFFAS.
