1. Предметом спору є встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу між заявником та померлою особою для отримання соціальних виплат.
2. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив заяву, встановивши факт проживання заявника та померлої особи однією сім’єю на підставі наявних доказів та свідчень свідків, які підтверджували спільне проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов’язків. Суд врахував, що встановлення цього факту породжує юридичні наслідки для отримання заявником соціальних виплат, а чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту. Апеляційний суд також відхилив доводи Пенсійного фонду про те, що справа має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, зазначивши, що цивільні суди розглядають справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення суб’єктивних прав громадян. Верховний Суд погодився з цими висновками, зазначивши, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права, належним чином дослідили докази та встановили всі необхідні обставини для задоволення заяви. : Верховний Суд також зазначив, що Велика Палата Верховного Суду відступила від попередніх висновків щодо юрисдикції таких спорів, підтвердивши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, вирішуються судами цивільної юрисдикції.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
