1. Предметом спору є оскарження рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ) про зловживання монопольним становищем на ринку розподілу природного газу.
2. Суд касаційної інстанції залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які відмовили у задоволенні позову АТ “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” до АМКУ, виходячи з того, що АМКУ обґрунтовано встановив монопольне становище компанії на ринку розподілу газу та зловживання цим становищем через висування необґрунтованих вимог до лічильників газу, що обмежувало конкуренцію; суди попередніх інстанцій правильно встановили товарні, географічні та часові межі ринку, не порушили норм процесуального права, зокрема при відмові у призначенні додаткової експертизи, оскільки висновок попередньої експертизи був достатнім для прийняття рішення; суди не повинні перебирати на себе функції АМКУ з визначення меж ринку, а повинні перевіряти правильність застосування АМКУ відповідних норм права; компанія не довела відсутність відносин контролю між товариствами у групах, що входять до сфери впливу компанії. Суд також зазначив, що не відступає від попередніх висновків Верховного Суду, а лише конкретизує їх застосування до обставин цієї справи.
3. Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
