Предмет спору: Визнання садового будинку спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна після розірвання шлюбу.
Основні аргументи суду:
: Суд принципово змінив підхід до тлумачення шлюбного договору. Ключові аргументи полягають у тому, що сторони в шлюбному договорі чітко домовилися про роздільний режим майна, набутого під час шлюбу. Суд підкреслив принцип “favor contractus” – тлумачення договору на користь його дійсності. Важливо, що шлюбний договір передбачав, що все майно, набуте під час шлюбу, належить тому з подружжя, на чиє ім’я воно було придбане, незалежно від часу реєстрації права власності.
Рішення суду: Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та підтвердив, що садовий будинок є особистою приватною власністю відповідачки, оскільки він був зареєстрований на її ім’я відповідно до умов шлюбного договору.
