Суть рішення:
Європейський суд з прав людини розглянув три об’єднані справи проти України щодо надмірної тривалості досудового утримання під вартою. Суд встановив порушення статті 5 § 3 Конвенції у всіх справах, де заявники утримувалися під вартою протягом періодів від 3 років і 3 місяців до майже 4 років. Суд присудив компенсацію всім заявникам за шкоду та в одній справі – за судові витрати.
Структура та основні положення:
1. Суд об’єднав три окремі заяви через подібність предмета.
2. Основне порушення стосувалося статті 5 § 3 (право на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення до суду).
3. У заяві № 34801/23 додатково встановлено порушення щодо:
– Надмірної тривалості кримінального провадження (стаття 6)
– Відсутності ефективного засобу правового захисту від тривалого провадження (стаття 13)
4. Суд наказав Україні сплатити компенсацію від 2 000 до 2 700 євро за шкоду.
Ключові важливі положення:
1. Суд виявив системні проблеми з досудовим утриманням під вартою в Україні, зокрема:
– Крихкість і повторюваність судової аргументації
– Неналежне вивчення альтернативних заходів до утримання під вартою
– Використання припущень без доказів щодо ризиків переховування
– Питання колективних ордерів на затримання
2. Суд посилався на попередні рішення (Харченко проти України та Ігнатов проти України), де були встановлені подібні порушення, що вказує на стійку проблему.
3. Суд підкреслив, що тривалість досудового утримання під вартою у всіх справах була надмірною, причому найдовший період становив понад 3 роки і 10 місяців.
