Цей аналіз стосується Регламенту (ЄС) 2026/2108, який встановлює новий Митний кодекс Союзу (МКС) та створює Митну службу Європейського Союзу (EUCA).
### 1. Суть акта
Регламент (ЄС) 2026/2108 є фундаментальним переглядом митної системи ЄС, що замінює попередній Митний кодекс Союзу 2013 року з метою вирішення сучасних викликів, таких як стрімке зростання електронної комерції, потреба в удосконаленому управлінні ризиками на основі даних та необхідність більш уніфікованого управління. Акт запроваджує «Митний центр даних ЄС» (EU Customs Data Hub) — централізовану цифрову платформу, розроблену для заміни фрагментованих національних ІТ-систем, а також створює Митну службу Європейського Союзу (EUCA) для забезпечення централізованого оперативного управління. Ці зміни мають на меті забезпечити «єдину дію» митного союзу, захищаючи внутрішній ринок як від фінансових, так і від нефінансових ризиків, одночасно сприяючи легітимній торгівлі. Цей акт має значні наслідки для України та українських суб’єктів господарювання, оскільки він гармонізує правила ввезення товарів на митну територію ЄС, впливає на операції електронної комерції та запроваджує суворіші вимоги до дотримання законодавства та реєстрації для суб’єктів, що не є резидентами ЄС.
### 2. Структура та основні положення
Регламент структурований у 15 розділів, від загальних положень та визначень до конкретних операційних рамок:
* **Управління:** Створюється Митна служба Європейського Союзу (EUCA) зі штаб-квартирою в Ліллі, Франція, на яку покладено завдання з управління даними, оцінки загроз та операційної координації.
* **Цифровізація:** Основою реформи є «Митний центр даних ЄС», який до 2034 року стане обов’язковою єдиною точкою входу для митних даних.
* **Схеми для трейдерів:** Запроваджується статус трейдера «Trust and Check» («Довіра та перевірка») — партнерство високого рівня між митними органами та сумлінними суб’єктами господарювання, що дозволяє застосовувати спрощені процедури та обмін даними в режимі реального часу.
* **Електронна комерція:** Акт скасовує звільнення від сплати мита для товарів вартістю до 150 євро та запроваджує конкретні обов’язки для «імпортерів для дистанційних продажів».
* **Зміни:** Порівняно з Регламентом (ЄС) № 952/2013, цей акт перекладає відповідальність за надання даних з «декларанта» на «імпортера/експортера», вимагає централізованої обробки даних та запроваджує більш надійну, гармонізовану систему штрафів за систематичне недотримання вимог.
### 3. Ключові положення для практичного застосування
Для тих, хто здійснює діяльність відповідно до цього законодавства, критично важливими є такі положення:
* **Статус «Trust and Check» (стаття 31):** Це найважливіший захід із забезпечення сприяння. Він вимагає від трейдерів надання Митному центру даних ЄС доступу до їхніх електронних систем та записів у режимі реального часу. Натомість ці трейдери отримують значні процедурні переваги, включаючи відстрочення сплати митного боргу та можливість випуску товарів без активного митного втручання.
* **Імпортер для дистанційних продажів (статті 5, 27, 74):** Регламент створює конкретне юридичне визначення для операторів електронної комерції. Ці суб’єкти тепер чітко відповідають за дотримання вимог та сплату митних платежів, і вони повинні використовувати систему IOSS (Import One-Stop Shop) для ефективного виконання цих зобов’язань.
* **Надання даних та Центр даних (статті 35-53):** Перехід на Митний центр даних ЄС є обов’язковим. Суб’єкти господарювання повинні готуватися до поетапного впровадження: добровільне використання розпочнеться у 2031 році, а повне обов’язкове — до 2034 року.
* **Система штрафів (статті 273-277):** Акт запроваджує гармонізований мінімальний перелік некримінальних штрафів. Зокрема, для дистанційних продажів систематичне недотримання вимог може призвести до серйозних грошових стягнень (до 6% від загальної вартості імпортованих товарів) та втрати статусу «довіреного трейдера», що фактично класифікує оператора як суб’єкт «високого ризику».
* **Управління кризовими ситуаціями (статті 227-228):** EUCA наділена повноваженнями активувати кризові протоколи, які можуть включати створення «зелених коридорів» («fast lanes») для товарів першої необхідності під час надзвичайних ситуацій, — положення, яке може бути особливо актуальним для стабільності ланцюгів постачання в контексті поточної ситуації в Україні.
