Огляд рішення у справі “Ричка проти України” Європейського суду з прав людини:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд. Справа стосувалася заявника з України, пана Рички, який скаржився на те, що йому не було надано можливості бути присутнім на слуханні у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) під час перегляду його справи за касаційною скаргою. Суд встановив, що ця відсутність, особливо враховуючи присутність і подання прокурора, порушила принцип рівності сторін. Суд підкреслив, що заявник вжив необхідних заходів, щоб повідомити суд про своє бажання бути присутнім на слуханні, але йому не було надано такої можливості. Зрештою, Суд постановив, що встановлення порушення є достатньою справедливою сатисфакцією, та відхилив вимоги заявника щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет справи:** Рішення починається з викладу скарги заявника щодо порушення принципу рівності сторін відповідно до статті 6 § 1 та статті 13 Конвенції.
* **Передісторія:** Детально описується засудження заявника за вбивство, процес оскарження та його чітке прохання бути присутнім на касаційному слуханні.
* **Оцінка Суду:**
* **Порушення статті 6 § 1:** Цей розділ становить основу рішення. У ньому розглядається аргумент Уряду про те, що заявник не вичерпав внутрішні засоби захисту, оскільки не належним чином звернувся з проханням бути присутнім на слуханні. Суд відхилив це заперечення, підкресливши, що заявник дійсно повідомив про своє бажання бути присутнім.
* Суд підтвердив важливість рівності сторін, вимагаючи, щоб кожна сторона мала розумну можливість представити свою справу без значних перешкод. Він підкреслив, що присутність і подання прокурора вимагали надання заявнику можливості відповісти.
* Суд дійшов висновку, що відсутність заявника на слуханні, незважаючи на його висловлене бажання бути присутнім, порушила статтю 6 § 1 Конвенції.
* **Застосування статті 41:** У рішенні потім розглядаються вимоги заявника щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також витрат і видатків. Суд відхилив вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди та витрат, не встановивши причинно-наслідкового зв’язку з порушенням, і зазначивши про вже надану правову допомогу. Він визначив, що встановлення порушення є достатньою справедливою сатисфакцією за завдану моральну шкоду.
* **Резолютивна частина:** Рішення завершується рішенням Суду відхилити попереднє заперечення Уряду, визнати заяву прийнятною, постановити, що було порушено статтю 6 § 1, та відхилити решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.
3. **Основні положення для використання:**
* **Рівність сторін:** Рішення підкреслює принцип рівності сторін у кримінальному провадженні, особливо на касаційному рівні. Воно підкреслює, що якщо одна сторона (наприклад, прокурор) присутня та робить подання, інша сторона (підсудний) також повинна мати можливість бути присутньою та відповідати.
* **Відповідальність держави:** Суд підкреслив, що коли особа перебуває під повним контролем держави (наприклад, утримується у в’язниці), держава несе підвищену відповідальність за забезпечення поваги до її процесуальних прав. Якщо затриманий дотримується встановленої процедури для запиту про участь у слуханні, держава не може згодом стверджувати, що затриманий не вжив заходів.
* **Справедлива сатисфакція:** Рішення Суду не присуджувати фінансову компенсацію, окрім встановлення порушення, свідчить про думку, що в цьому конкретному випадку визнання порушення було достатнім для усунення моральної шкоди, завданої заявнику.
Це рішення може бути особливо актуальним для українських юристів та осіб, залучених до кримінального провадження, особливо щодо прав затриманих осіб та важливості забезпечення справедливого представництва на всіх стадіях судового процесу.
