Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наєм проти України»:
**1. Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Україну винною у порушенні статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через неефективне розслідування жорстокого поводження з заявником, паном Мустафою-Масі Найємом, з боку приватних осіб. Справа виникла внаслідок інциденту 2018 року, коли пан Найєм, український політик, був побитий і отримав поранення після дорожнього конфлікту. Хоча проти ймовірних зловмисників було порушено кримінальне провадження, національні суди виправдали деяких із них через процедурні помилки в розслідуванні, включаючи неприпустимість ключових доказів. ЄСПЛ дійшов висновку, що ці процедурні недоліки підірвали ефективне судове переслідування ймовірних злочинів, що призвело до порушення процесуальної частини статті 3, яка вимагає від держав проводити ефективне розслідування тверджень про жорстоке поводження.
**2. Структура та основні положення:**
* **Предмет спору:** Визначає основне питання як відсутність ефективного розслідування жорстокого поводження з заявником з боку приватних осіб, зосереджуючись на порушенні статті 3 Конвенції.
* **Факти:** Деталізує події 30 квітня 2018 року, включаючи сутичку, травми заявника (перелом щелепи, струс мозку тощо) та порушення кримінального розслідування. Він також охоплює подальший судовий процес, виправдувальні вироки через процедурні помилки (недопустимі докази) та призупинення провадження проти одного з обвинувачених, який втік з країни.
* **Оцінка Суду:**
* **Прийнятність:** Розглядає та відхиляє заперечення Уряду про те, що поводження не досягло мінімального рівня суворості згідно зі статтею 3. Суд підтверджує, що травми, отримані заявником, були достатньо серйозними, щоб підпадати під сферу дії статті 3.
* **Суть справи:** Підтверджує вимоги статті 3, наголошуючи на необхідності ефективного офіційного розслідування, навіть якщо жорстоке поводження було здійснено приватними особами. Він підкреслює, що розслідування має бути незалежним, неупередженим, підлягати громадському контролю та проводитися сумлінно та оперативно. Суд наголошує, що все провадження, включаючи судовий розгляд, має відповідати вимогам статті 3, включаючи накладені санкції. Суд виявив значні недоліки в провадженні, зокрема, незабезпечення належної процедури пред’явлення обвинувачень і збору доказів, що підірвало ефективне судове переслідування ймовірних злочинів.
* **Застосування статті 41 Конвенції:** Розглядає вимогу заявника щодо відшкодування моральної шкоди та присуджує йому 3000 євро, плюс будь-який відповідний податок.
**3. Основні положення для використання:**
* **Підтвердження обов’язку держави проводити розслідування:** Рішення підсилює зобов’язання держави проводити ретельні та ефективні розслідування тверджень про жорстоке поводження, навіть якщо його здійснюють приватні особи.
* **Процедурні вимоги:** Він підкреслює, що розслідування повинні дотримуватися належних юридичних процедур збору та представлення доказів. Недотримання цього може підірвати весь процес і призвести до порушення статті 3.
* **Важливість доказів:** Суд наголосив на важливості об’єктивних доказів, таких як відеозаписи, для встановлення обставин справи, особливо коли свідчення суперечливі.
* **Наслідки процедурних недоліків:** Рішення підкреслює, що процедурні недоліки, які перешкоджають ефективному судовому переслідуванню ймовірних злочинів, можуть призвести до порушення Конвенції.
* **Оперативні дії:** Бездіяльність влади сприяла створенню умов, що сприяли такому результату.
**** Це рішення є особливо актуальним для України, оскільки воно висвітлює недоліки системи кримінального правосуддя щодо розслідування та судового переслідування насильницьких злочинів. Воно слугує нагадуванням про необхідність процедурної цілісності та сумлінності у розгляді таких справ для забезпечення підзвітності та запобігання безкарності.
