1. Предметом спору є розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між фізичною особою (орендодавцем) та агропромисловим кооперативом (орендарем), через систематичну несплату орендної плати.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду про закриття провадження у справі, оскільки агропромисловий кооператив було визнано банкрутом, і відкрито ліквідаційну процедуру. Суд зазначив, що згідно з процесуальним законодавством, усі майнові спори, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинні розглядатися господарським судом у межах справи про банкрутство. Суд також врахував зміни в земельному законодавстві, які дозволяють орендарю відчужувати право оренди без погодження з власником, що робить право оренди активом ліквідаційної маси. Суд відзначив, що розгляд справи про розірвання договору оренди в цивільному суді, а не в господарському, призведе до порушення юрисдикції та не буде вважатися “судом, встановленим законом”.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін, підтвердивши, що спір має розглядатися в межах провадження у справі про банкрутство в господарському суді.
