Ось детальний аналіз судового рішення у справі № 916/3908/24:
1. **Предмет спору:** Стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, розірвання договору оренди та зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю.
2. **Аргументи суду:**
* Суд встановив, що у період з 01.03.2022 по 05.05.2023 орендар був звільнений від сплати орендної плати на підставі підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, оскільки територія смт Затока була включена до переліку територій, де велися бойові дії, а редакція закону на той час не передбачала диференціації на «активні» чи «можливі» бойові дії.
* Верховний Суд відхилив доводи про те, що пізніші зміни до законодавства (Закон № 3050-IX) мають зворотну дію, зазначивши, що вони не можуть погіршувати становище платника за минулі періоди.
* Щодо розірвання договору, суд застосував правову позицію Великої Палати Верховного Суду (справа № 918/391/23), згідно з якою систематична (два і більше випадків) повна несплата орендної плати є самостійною підставою для розірвання договору згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України.
* Суд підкреслив, що подальше погашення заборгованості орендарем не спростовує факту допущеного раніше систематичного порушення умов договору, тому це не звільняє його від відповідальності у вигляді розірвання договору.
* Щодо стягнення боргу, суд погодився з апеляційною інстанцією, що оскільки орендар самостійно визначив призначення платежів у платіжних інструкціях, орендодавець не мав права в односторонньому порядку змінювати їх, а загальна сума сплачених коштів покрила нарахування за період, коли пільга вже не діяла.
* **:** Суд у своєму рішенні прямо посилається на необхідність застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23, щодо розуміння поняття «несплата» та застосування спеціальної норми ст. 141 ЗК України як самостійної підстави для розірвання договору, що є обов’язковим для врахування.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу: скасував постанову апеляційного суду в частині відмови у розірванні договору та поверненні землі, залишивши в цій частині в силі рішення суду першої інстанції, а в частині стягнення коштів — залишив рішення апеляційного суду без змін.
