Вітаю. Як юрист з багаторічним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний розбір для вашого матеріалу:
1. **Предмет спору:** Справа стосується правомірності зупинення господарського провадження про солідарне стягнення кредитної заборгованості у зв’язку з перебуванням одного з відповідачів (поручителя) на військовій службі.
2. **Аргументи суду:**
– Верховний Суд підтвердив, що перебування сторони у складі Збройних Сил України під час воєнного стану є імперативною підставою для зупинення провадження, оскільки це є спеціальною гарантією реалізації права на судовий захист.
– Суд наголосив, що для підтвердження факту служби не існує виключного переліку документів, тому довідки військових частин та посвідчення офіцера є належними та допустимими доказами, а вимога надати виключно наказ по особовому складу є безпідставною.
– Важливим фактором є волевиявлення самого військовослужбовця: якщо він просить зупинити справу через неможливість брати участь у процесі, суд зобов’язаний це зробити.
– Щодо доводів банку про роз’єднання вимог, суд зазначив, що це право, а не обов’язок суду, і в даному випадку роз’єднання не сприяло б процесуальній економії, оскільки вимоги до всіх відповідачів ґрунтуються на спільному кредитному договорі.
– Суд відхилив аргументи про порушення розумних строків та шкоду державним інтересам, вказавши, що процесуальні гарантії для військовослужбовців мають пріоритет над інтересами кредитора, незалежно від статусу останнього.
– **** Верховний Суд у цьому рішенні підтвердив відступ від своєї попередньої позиції, викладеної у постанові від 29.03.2023 у справі №756/3462/20, щодо обмеженого переліку доказів проходження військової служби, спираючись на нові правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд залишив касаційну скаргу банку без задоволення, а постанову апеляційного суду про зупинення провадження у справі — без змін.
