Ось детальний аналіз судового рішення, підготовлений з професійної точки зору:
1. **Предмет спору:** Оскарження дій військової частини щодо відмови у перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця з урахуванням актуального прожиткового мінімуму та виплата відповідної компенсації.
2. **Аргументи суду:**
– Суд апеляційної інстанції помилково залишив частину вимог без розгляду, застосувавши тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України, без належного з’ясування обставин проходження позивачем військової служби.
– Верховний Суд наголосив, що після рішення Конституційного Суду України №1-р/2025, положення статті 233 КЗпП щодо тримісячного строку для стягнення заробітної плати визнані неконституційними, що вимагає від судів прямого застосування норм Конституції.
– Суд підкреслив, що для правильного застосування процесуальних строків необхідно встановити, чи перебувала особа на військовій службі на момент звернення до суду, оскільки це впливає на визначення початку відліку строку.
– Апеляційний суд не дослідив докази щодо переміщення позивача до іншої військової частини, що могло бути поважною причиною для поновлення строків.
– **** Суд відступив від попередньої позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 березня 2023 року у справі №240/7411/21, підтвердивши можливість прямого застосування Конституції України судами у разі виявлення неконституційності норм закону, навіть якщо ці норми діяли на момент виникнення правовідносин.
– Верховний Суд вказав, що передчасне залишення позову без розгляду без повного встановлення фактичних обставин є порушенням норм процесуального права, що перешкоджає доступу до правосуддя.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду в частині залишення позову без розгляду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
