Ось детальний аналіз судового рішення, підготовлений для вас:
1. **Предмет спору:** Позивачка оскаржувала рішення Міністерства оборони України про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн у зв’язку зі смертю чоловіка-військовослужбовця, наполягаючи на застосуванні підвищеного розміру виплати, передбаченого постановою КМУ №168.
2. **Аргументи суду ():** Верховний Суд зазначив, що для отримання допомоги у розмірі 15 млн грн недостатньо лише факту смерті військовослужбовця під час воєнного стану або встановлення ВЛК зв’язку захворювання із захистом Батьківщини. Суд наголосив, що постанова КМУ №168 передбачає дві чіткі підстави для такої виплати: безпосередня загибель або смерть внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час бойових дій. У цій справі Верховний Суд відступив від своєї попередньої позиції, викладеної у справах №600/548/23-а та №380/9868/23, де раніше допускалося розширене тлумачення підстав для виплати. Судова палата чітко розмежувала загальні соціальні гарантії (Закон №2011-XII) та спеціальну виплату воєнного часу, вказавши, що остання не може застосовуватися до випадків смерті виключно від захворювань без доведеного причинного зв’язку з бойовими травмами. Оскільки матеріали справи не містили доказів того, що смерть настала саме внаслідок поранення чи травми, суд визнав правомірним призначення допомоги у загальному розмірі (750-кратний прожитковий мінімум), а не у підвищеному. Таким чином, суд підкреслив, що умови для отримання 15 млн грн є вичерпними і не підлягають розширеному тлумаченню.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Міноборони, скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.