Вітаю. Як юрист із 15-річним стажем, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний аналіз:
1. **Предмет спору:** Оскарження кандидатом на посаду судді апеляційного суду рішень ВККС про результати кваліфікаційного іспиту (практичного завдання) та відмову в допуску до наступного етапу конкурсу через отримання балів нижче прохідного рівня.
2. **Аргументи суду:**
– Суд встановив, що ВККС діяла в межах своїх дискреційних повноважень, а процедура оцінювання відповідала вимогам Закону «Про судоустрій і статус суддів» та внутрішнім положенням Комісії.
– Суд наголосив, що чинне законодавство та внутрішні акти ВККС не містять вимог щодо фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання, тому відсутність такої деталізації в рішенні не є порушенням.
– Щодо доводів про використання неактуального законодавства, суд встановив, що необхідні нормативні акти (включаючи зміни до ГПК України) були доступні кандидатам у внутрішній мережі, а виявлені розбіжності в редакціях норм не вплинули на загальний результат оцінювання.
– Суд відхилив аргументи про втручання третіх осіб у процес оцінювання, зазначивши, що надані докази (часові мітки входу в систему) не підтверджують факт стороннього втручання саме під час перевірки робіт позивача.
– Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд підкреслив, що Методичні вказівки № 228/зп-24 є інструктивним документом для внутрішнього користування комісією, а не нормами, що вимагають відкритого поелементного звітування про виставлені бали.
– Суд також зазначив, що незгода кандидата з виставленою оцінкою не є підставою для скасування рішення, оскільки оцінювання професійних навичок належить до виключної компетенції екзаменаційної комісії.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив у повному обсязі.
**Важливе зауваження:** У цьому рішенні суд прямо посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, сформовані у справах № 990/171/25 та № 990/223/25, щодо застосування Методичних вказівок № 228/зп-24, підтверджуючи сталість судової практики, тому підстав для позначення “” (відступ від попередньої позиції) немає.
