Вітаю. Як юрист з багаторічним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний розбір для вашого матеріалу:
1. Предметом спору є стягнення з постачальника штрафних санкцій у розмірі 4 642 000 грн за поставку Військовій частині товару неналежної якості в межах договору оборонної закупівлі.
2. Верховний Суд при винесенні рішення керувався насамперед процесуальними питаннями представництва інтересів держави. Суд зазначив, що військова частина у правовідносинах щодо оборонних закупівель виступає як суб’єкт господарювання, а не як орган державної влади чи суб’єкт владних повноважень. Посилаючись на правову позицію Об’єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 17 липня 2026 року у справі № 910/6530/24, суд підтвердив, що прокурор не має правових підстав для звернення з позовом в інтересах військової частини у таких спорах. Оскільки прокурор не мав повноважень на представництво, позовна заява вважається підписаною особою, яка не має на це права. Відповідно, суди попередніх інстанцій, які розглянули справу по суті, припустилися порушення норм процесуального права. У зв’язку з цим Верховний Суд скасував рішення нижчих інстанцій, не переходячи до оцінки якості товару чи висновків експертизи.
3. Верховний Суд прийняв рішення скасувати рішення судів попередніх інстанцій та залишити позовну заяву прокурора без розгляду.
****
У цій справі Верховний Суд підтвердив та застосував правову позицію, викладену Об’єднаною палатою Касаційного господарського суду у постанові від 17 липня 2026 року (справа № 910/6530/24), яка закріплює неможливість звернення прокурора з позовом в інтересах військової частини у спорах, де остання виступає як суб’єкт господарювання, що фактично обмежує практику прокурорського представництва у сфері оборонних закупівель.
