Вітаю. Як юрист із багаторічним стажем, проаналізував надане вами рішення Великої Палати Верховного Суду. Ось суть справи та правова позиція найвищої судової інстанції:
1. **Предмет спору:** Позивач (замовник будівництва) намагався захистити свої права на нежитлове приміщення в новобудові шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між іншими особами (ресцисорний позов).
2. **Аргументи суду:**
– Велика Палата наголосила, що замовник будівництва, який має право на земельну ділянку, є первинним носієм майнових прав на об’єкт, що будується.
– Суд роз’яснив, що визнання договорів купівлі-продажу недійсними є неефективним способом захисту, оскільки це не призводить до автоматичного відновлення права власності чи повернення майна у володіння позивача.
– Натомість належним та ефективним способом захисту речових прав у таких випадках є віндикаційний позов — витребування майна з чужого незаконного володіння.
– Суд підкреслив, що для віндикації не потрібно скасовувати весь ланцюг попередніх правочинів, оскільки це порушує принцип правової визначеності та права добросовісних набувачів.
– Також було зазначено, що якщо речово-правовий захист стає неможливим, особа має право вимагати відшкодування витрат на будівництво в межах зобов’язальних відносин.
– **:** Велика Палата Верховного Суду офіційно відступила від своїх попередніх висновків (зокрема, у постановах від 23 липня 2024 року та 19 жовтня 2023 року), де визнання договорів недійсними (ресцисорний позов) помилково вважалося належним способом захисту в подібних спорах.
– Зрештою, суд зазначив, що оскільки позивач обрав неефективний спосіб захисту, у задоволенні позову слід відмовити, навіть якщо його права були порушені.
3. **Рішення суду:** Велика Палата Верховного Суду змінила мотивувальну частину постанови апеляційного суду, залишивши в силі рішення про відмову в задоволенні позову через обрання позивачем неналежного способу захисту.
