Ось детальний аналіз судового рішення, підготовлений з професійної точки зору.
1. **Предмет спору:** Визначення належного відповідача та джерела відшкодування моральної шкоди, завданої військовослужбовцем під час виконання ним службових обов’язків.
2. **Аргументи суду:**
– Суд наголосив, що згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, відповідальність за шкоду, завдану працівником (службовцем) під час виконання ним трудових чи службових обов’язків, несе юридична або фізична особа — роботодавець, а не держава.
– **:** Верховний Суд офіційно відступив від власного висновку, викладеного у постанові від 17 квітня 2024 року (справа № 335/3675/22), де раніше допускалося стягнення шкоди з Державного бюджету України у подібних правовідносинах.
– Суд роз’яснив, що ст. 1174 ЦК України (відшкодування шкоди державою) застосовується лише у випадках незаконних дій посадових осіб при здійсненні ними владних повноважень, що не є тотожним заподіянню шкоди працівником під час виконання звичайних службових обов’язків.
– Також було встановлено, що суди попередніх інстанцій не врахували статус військової частини як відокремленого підрозділу, а не самостійної юридичної особи, що вимагало залучення належного відповідача (Міністерства оборони України).
– Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій допустили істотні порушення норм процесуального права, не встановивши належного відповідача, Верховний Суд визнав неможливим самостійно виправити ці помилки без дослідження нових доказів.
– Таким чином, Суд підкреслив, що принцип майнової відокремленості публічних утворень та створених ними юридичних осіб виключає автоматичне покладення відповідальності на Державну казначейську службу за дії військовослужбовців.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував судові рішення в частині стягнення моральної шкоди з Державного бюджету та направив справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
