Вітаю. Як юрист з багаторічним стажем, проаналізував надане вами рішення Верховного Суду. Ось детальний розбір справи:
1. **Предмет спору:** Оскарження рішення суду про призначення військовослужбовця опікуном над його недієздатною матір’ю, ініційоване військовою частиною з метою перевірки обґрунтованості підстав для звільнення зі служби.
2. **Основні аргументи суду:**
* **:** Суд послався на позицію Об’єднаної палати КЦС ВС від 22 червня 2026 року (справа № 305/1557/24), зазначивши, що сам по собі статус військовослужбовця не є перешкодою для призначення опікуном, проте суди зобов’язані ретельно перевіряти наявність інших осіб, здатних здійснювати такий догляд.
* Верховний Суд наголосив, що висновок органу опіки та піклування має лише рекомендаційний характер і не звільняє суд від обов’язку самостійно перевірити, чи є інші родичі, які можуть взяти на себе обов’язки опікуна.
* Суди попередніх інстанцій формально підійшли до питання, не дослідивши, чому інші близькі родичі (син та онука) не можуть виконувати функції опікуна, та не оцінивши роль особи, яка вже фактично здійснює догляд за довіреністю.
* Суд підкреслив, що призначення опікуна має ґрунтуватися на принципі «найкращих інтересів» підопічної особи, а не лише на бажанні заявника отримати підставу для звільнення з військової служби.
* Преюдиційне значення попереднього рішення суду про встановлення факту догляду не є абсолютним, оскільки воно не виключає необхідності з’ясування здатності інших осіб виконувати опікунські обов’язки у поточному процесі.
* Оскільки апеляційний суд не встановив ці критично важливі факти, він припустився порушення норм процесуального права, що унеможливило правильне вирішення справи.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для повного з’ясування обставин щодо наявності інших потенційних опікунів.
