Це рішення у справі «Андял та інші проти Словаччини» стосується системної проблеми, пов’язаної з надмірною тривалістю адміністративного провадження у Словаччині. Європейський суд з прав людини (Суд) розглянув заяви великої групи осіб, залучених до тривалих справ про реституцію, які залишалися невирішеними протягом понад двох десятиліть. Суд встановив, що національні органи влади не забезпечили своєчасне вирішення справ, чим порушили вимогу щодо «розумного строку», передбачену статтею 6 § 1 Конвенції. Крім того, Суд визначив, що заявники не мали ефективного засобу правового захисту на національному рівні для вирішення питання цієї затримки, оскільки Конституційний суд Словаччини неправомірно сегментував провадження та відмовився від юрисдикції. Як наслідок, Суд виніс рішення проти Словаччини, присудивши заявникам компенсацію за моральну шкоду, завдану внаслідок цих затяжних проваджень.
### Структура та положення
Рішення дотримується стандартної структури рішення на рівні Комітету, що складається з процесуальної історії, фактів справи, правової оцінки та остаточного рішення щодо відшкодування збитків.
* **Об’єднання справ та правосуб’єктність (Locus Standi):** Суд об’єднав дві заяви через ідентичність їхнього предмета та підтвердив, що спадкоємці померлих заявників мають право продовжувати провадження.
* **Прийнятність:** Суд відхилив заперечення Уряду щодо невичерпання національних засобів правового захисту, зокрема аргумент про те, що заявники мали використати новий адміністративний позов для прискорення провадження. Суд постановив, що конституційна скарга, яку вже використали заявники, була достатньою для цілей Конвенції.
* **По суті:** Суд підтвердив свої попередні висновки у групі справ «Балог та інші», дійшовши висновку, що складність справи та поведінка сторін не виправдовують надмірну тривалість провадження.
* **Порушення статті 13:** Важливим положенням є встановлення порушення статті 13, оскільки відмова Конституційного суду розглянути загальну тривалість провадження залишила заявників без ефективних засобів правового захисту на національному рівні.
### Ключові положення для юридичної практики
Для практикуючих юристів це рішення є особливо важливим з трьох причин:
1. **Вичерпання засобів правового захисту:** Рішення роз’яснює, що коли держава надає кілька паралельних засобів захисту від одного й того самого порушення (наприклад, конституційні скарги проти адміністративних позовів для прискорення), заявник не зобов’язаний вичерпувати всі можливі шляхи, якщо один ефективний засіб захисту вже був використаний.
2. **Заборона сегментації:** Суд чітко відкинув практику національних судів «сегментувати» провадження, щоб уникнути оцінки загальної тривалості справи. Це підкріплює принцип, згідно з яким вимога щодо «розумного строку» має оцінюватися на основі *загальної* тривалості провадження, від початку адміністративного процесу до остаточного судового рішення.
3. **Прецедент і послідовність:** Посилаючись на рішення у справі «Балог та інші», Суд дає сигнал, що дотримуватиметься суворої позиції щодо Словаччини стосовно цих специфічних справ про реституцію, що робить його важливим довідковим матеріалом для будь-яких поточних судових процесів, пов’язаних з аналогічними адміністративними затримками в регіоні.
***: Це рішення є надзвичайно актуальним у контексті адміністративного судочинства та захисту прав власності — тем, що викликають значне занепокоєння в юрисдикціях, які проходять через складні процеси реституції, включаючи ті, що постраждали від історичних адміністративних завалів.
